Задля життя і миру поводьмося згідно з духом

«[Поводьтеся] не за бажаннями тіла, а згідно з духом» (РИМ. 8:4).

1, 2. а) В які небезпечні ситуації може потрапити людина, яка відволікається за кермом? б) Яка небезпека нерідко чекає на людину, котра відвертає свою увагу від духовного?

«ВІДВОЛІКАННЯ за кермом стає з кожним роком чимраз серйознішою проблемою у світі». Так висловився міністр транспорту в США. Мобільні телефони чи не найчастіше відвертають увагу водія від його основного завдання вести машину. Під час одного опитування більш ніж третина респондентів сказали, що їх вдарив або мало не вдарив автомобіль, водій якого користувався мобільним телефоном. Людині може здаватися, що, займаючись кількома справами за кермом, вона багато встигне, але результат нерідко буває фатальний.

² Те саме можна сказати про наше духовне здоров’я. Подібно як водій через відволікання часто не помічає небезпек, людина, котра відвертає свою увагу від духовного, нерідко потрапляє в халепу. Якщо ми дозволимо собі збочити з християнського шляху і відхилитися від теократичних справ, то наша віра може розбитися, немов корабель (1 Тим. 1:18, 19). Апостол Павло писав про цю небезпеку, коли попереджав своїх одновірців у Римі: «Мислення  тілесне означає смерть, а мислення духовне — життя і мир» (Рим. 8:6). Що Павло мав на увазі? Як нам уникати «мислення тілесного» і розвивати «мислення духовне»?

Вони «не підлягають осуду»

3, 4. а) Про яку боротьбу в самому собі написав Павло? б) Чому нас має цікавити приклад Павла?

³ У Листі до римлян Павло написав про боротьбу, яку він особисто вів,— боротьбу тіла і розуму. (Прочитайте Римлян 7:21—23). Апостол не збирався виправдовувати чи жаліти себе, так немовби його сильно обтяжував гріх і він не міг нічого вдіяти. Павло був зрілим помазаним християнином, вибраним «апостолом для інших народів» (Рим. 1:1; 11:13). Чому ж він писав про боротьбу в самому собі?

⁴ Павло відверто визнавав, що сам не міг виконувати Божу волю у тій мірі, в якій хотів. Чому? «Всі люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу»,— сказав він (Рим. 3:23). Будучи недосконалим нащадком Адама, Павло відчував на собі вплив гріха. Те саме стосується й нас, бо всі ми недосконалі і щодня мусимо вести подібну боротьбу. До того ж навколо нас багато відволікань, через які ми могли б збочити з «тісної дороги», що веде до життя (Матв. 7:14). Проте ситуація Павла не була безнадійною; не безнадійна вона і для нас.

5. З якого джерела Павло отримував допомогу і полегшення?

⁵ Павло написав: «Хто врятує мене..? Нехай линуть подяки Богові через Ісуса Христа, нашого Господа!» (Рим. 7:24, 25). Потім він звернувся до тих, хто «живе в єдності з Христом Ісусом»,— до помазанців. (Прочитайте Римлян 8:1, 2). Своїм духом Єгова всиновляє цих християн і робить їх «співспадкоємцями з Христом» (Рим. 8:14—17). Завдяки дії Божого духу, а також власній вірі у викупну жертву Христа вони перемагають у боротьбі, про яку згадав Павло, і тому «не підлягають осуду». Ці християни отримують визволення «від закону гріха і смерті».

6. Чому всім Божим служителям важливо брати до уваги Павлові слова?

⁶ Павло звертався до помазанців, але його слова про Божий дух і викупну жертву Христа актуальні для всіх служителів Єгови, незалежно від їхньої надії. Хоча Бог надихнув Павла дати пораду помазаним християнам, усім Його служителям важливо розуміти те, що написав апостол, і намагатися це застосовувати.

Як Бог «засудив гріх у тілі»

7, 8. а) В якому розумінні Закон був «слабкий з огляду на тіло»? б) Чого Бог досяг завдяки своєму духу і викупу?

⁷ У 7-му розділі Листа до римлян Павло визнав, наскільки сильно гріх впливає на недосконале тіло. А у 8-му розділі він згадав про силу святого духу. Апостол пояснив, як Божий дух допомагає християнам у їхній боротьбі з владою гріха, щоб вони могли жити згідно з волею Єгови і мати його схвалення. Як підкреслив Павло, завдяки святому духу і викупній жертві свого Сина Бог звершив те, що було не під силу Мойсеєвому закону.

⁸ Закон зі своїми численними заповідями засуджував грішників. Крім того, ізраїльські первосвященики під Закон-угодою були недосконалими, а отже, не могли приносити жертву, яка повністю покривала б гріх. Тому Закон був  «слабкий з огляду на тіло». Однак, «пославши свого Сина в подобі грішного тіла» та віддавши його в жертву, Бог «засудив гріх у тілі» і так досяг того, «чого не зміг зробити Закон». Завдяки цьому помазані християни визнані праведними на підставі їхньої віри в Ісусову викупну жертву. Їм слід «поводитися не за бажаннями тіла, а згідно з духом». (Прочитайте Римлян 8:3, 4). Справді, вони мають робити так до кінця свого життя на землі і тоді отримають «вінок життя» (Об’яв. 2:10).

9. Що означає слово «закон», вжите в Римлян 8:2?

⁹ Крім Мойсеєвого закону, Павло згадав про «закон духу» та про «закон гріха і смерті» (Рим. 8:2). Що це за закони? Вжите в цьому вірші слово «закон» не стосується певних правил, як-от у Мойсеєвому законі. В одному довіднику говориться: «Грецьке слово, перекладене тут як “закон”, означає принцип дій, який скеровує людину до доброго чи до поганого і який постійно діє в ній, наче закон. Це поняття стосується також норм чийогось життя».

10. Чому можна сказати, що ми перебуваємо під законом гріха і смерті?

¹⁰ Апостол Павло написав: «Через одного чоловіка у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть, так і смерть поширилась на всіх людей, бо всі згрішили» (Рим. 5:12). Як нащадки Адама, всі ми перебуваємо під законом гріха і смерті. Грішна плоть постійно підштовхує нас до того, що не подобається Богові, і веде лише до смерті. У Листі до галатів Павло назвав такі схильності і дії «учинками плоті». Далі він промовив: «Ті, хто чинить таке, не успадкують Божого царства» (Гал. 5:19—21). Такі люди, по суті, поводяться за бажаннями тіла (Рим. 8:4). Їхнє «внутрішнє правило поведінки» і «норми... життя» цілком плотські. Але чи за бажаннями тіла поводяться лише ті, хто чинить блуд, вдається до ідолопоклонства, займається спіритизмом або винен в іншому серйозному гріху? Ні, тому що вчинки плоті включають і те, що дехто вважає лише вадами характеру, а саме: ревнощі, вибухи гніву, суперечки і заздрість. Хто може сказати, що повністю перестав поводитися за бажаннями тіла?

11, 12. Завдяки якому дару Єгови ми можемо звільнитися з-під закону гріха та смерті і як отримати Боже схвалення?

 ¹¹ Які ж ми раді, що Єгова допомагає нам звільнитися з-під закону гріха і смерті! Ісус сказав: «Бог так полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не був знищений, а отримав життя вічне». Відгукуючись на Божу любов і виявляючи віру у викупну жертву Ісуса Христа, ми можемо звільнитися від прокляття, до якого призводить успадкований нами гріх (Ів. 3:16—18). Тому в наших серцях знаходять відлуння Павлові слова: «Нехай линуть подяки Богові через Ісуса Христа, нашого Господа!»

¹² Нашу ситуацію можна прирівняти до лікування важкої хвороби. Якщо ми хочемо цілковито одужати, то повинні дотримуватися порад лікаря. Віра у викуп спроможна визволити нас від закону гріха і смерті, однак ми все ще залишаємося недосконалими та грішними. Але щоб мати міцне духовне здоров’я, Боже схвалення та благословення, потрібно ще чогось. Говорячи про виконання «праведних вимог Закону», Павло торкається також питання, як поводитись, або ходити, згідно з духом.

Як поводитися згідно з духом?

13. Що значить ходити згідно з духом?

¹³ Коли ми йдемо, то рухаємося крок за кроком до певного місця призначення чи цілі. Тому ходити згідно з духом означає робити постійний духовний поступ, і тут не йдеться про непогрішимість (1 Тим. 4:15). День за днем з усіх сил намагаймось ходити, тобто жити, згідно з проводом духу. Якщо ми «ходимо згідно з духом», Бог схвалює нас (Гал. 5:16).

14. До чого схильні ті, хто «живе, керуючись бажаннями грішного тіла»?

¹⁴ У Листі до римлян Павло далі говорить про дві групи людей із зовсім різним складом думок. (Прочитайте Римлян 8:5). У цьому вірші тіло необов’язково означає буквальне тіло. Слово «тіло» в Біблії іноді вживається, щоб вказати на гріховну і недосконалу природу грішної плоті. Схильності цієї плоті породжують боротьбу між тілом і розумом, про яку Павло згадав раніше. Але, на відміну від нього, ті, хто «живе,  керуючись бажаннями грішного тіла», навіть не намагаються боротись. Вони не зважають на те, чого Бог вимагає від них, і не приймають його допомоги, а схильні «зосереджувати свої думки на тілесних справах». Такі люди часто поглинуті пошуком буквального комфорту і задоволенням фізичних бажань. На противагу їм, ті, хто «керується духом», як правило, зосереджують свої думки на духовних дарах та справах.

15, 16. а) Як зосередженість на чомусь впливає на мислення людини? б) Що можна сказати про склад розуму більшості людей у наш час?

¹⁵ Прочитайте Римлян 8:6. Щоб почати щось робити — чи добре, чи погане,— людина має зосередити на цьому свої думки. Ті, хто постійно зосереджується на плотських справах, невдовзі розвивають мислення або схильності, які повністю спрямовані на плотське. Їхні почуття, інтереси та уподобання зазвичай цілком пов’язані з тілесними справами.

¹⁶ Чим сьогодні зайнята більшість людей? Апостол Іван писав: «Все у світі: прагнення плоті, прагнення очей та вихваляння своїми статками — походить не від Батька, а від світу» (1 Ів. 2:16). До цих прагнень належить потяг до безладного статевого життя, бажання досягти слави і мати статки. Книжки, журнали, газети, фільми, телевізійні шоу та Інтернет насичені матеріалами такого змісту, адже більшість людей передусім спрямовує на це свої думки і цього прагне. Проте «мислення тілесне означає смерть» — смерть у духовному розумінні вже тепер і буквальну в близькому майбутньому. Чому? Тому що, як сказано в Римлян 8:7, 8, «якщо... хтось думає про тілесне, він стає Божим ворогом, бо тіло не підкоряється Божому закону і, по суті, не може йому підкорятися. Отже, ті, хто живе згідно з тілесними бажаннями, не можуть подобатись Богові».

17, 18. Як розвивати духовне мислення і що це нам принесе?

¹⁷ А ось «мислення духовне» веде до «життя і миру» — вічного життя в майбутньому і душевного миру та миру з Богом тепер. Як нам розвивати «мислення духовне»? Постійно зосереджуймо свої думки на духовних справах і розвиваймо в собі духовне мислення та прагнення. Тоді наше мислення допомагатиме нам «підкорятися Божому закону» і жити згідно зі способом мислення Єгови. Стикаючись зі спокусами, ми не будемо вагатися, як нам діяти. Ми відчуватимемо спонуку чинити правильне відповідно до керівництва духу.

¹⁸ Отож вкрай важливо зосереджувати свої думки на духовному. Для цього «підготуймо свої розуми до діяльності» і завжди тримаймось духовних звичок — не переставаймо молитись, читати і вивчати Біблію, приходити на зібрання та брати участь у християнському служінні (1 Пет. 1:13). Не дозволяймо тілесним справам відвертати нашу увагу. Натомість зосереджуймо розум на духовному. Так ми й далі ходитимемо згідно з духом, а це буде приносити нам благословення, адже мислення духовне означає життя і мир (Гал. 6:7, 8).

Як би ви пояснили?

• Чого «не зміг зробити Закон» і що зробив Бог?

• Що таке «закон гріха і смерті» і як ми можемо звільнитися від нього?

• Як нам розвивати «мислення духовне»?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінках 12, 13]

Чи ти поводишся за бажаннями тіла чи ходиш згідно з духом?