Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Запитання читачів

Запитання читачів

Запитання читачів

Чи можна точно визначити, в котрій годині дня було страчено Ісуса Христа?

Це запитання виникає з огляду на те, що натхнені розповіді про Ісусову смерть у Євангелії Марка та Євангелії Івана на перший погляд відрізняються. Марко говорить: «Коли ж [воїни] його прибили, була вже третя година» (Марка 15:25). А згідно зі словами Івана, «було близько шостої години», коли Пилат передав Ісуса в руки юдеїв, щоб вони його прибили до стовпа (Ів. 19:14—16). Тлумачі Біблії висувають різні пояснення, щоб спростувати цю суперечність. Біблія ж не подає достатньо інформації, щоб пояснити розбіжність між цими двома розповідями. Певною мірою нам може допомогти розгляд того, як люди в давнину визначали час.

У I столітті нашої ери день в юдеїв починався зі сходу сонця і тривав 12 годин (Ів. 11:9). «Третя година» припадала на період з восьмої до дев’ятої ранку, а «шоста година» — на період з одинадцятої до полудня. Звісно, впродовж року сонце сходило і заходило в різний час. Тому тривалість дня змінювалась відповідно до пори року. Крім того, годину дня визначали за сонцем. Тож визначений час був не зовсім точним. У «Християнських Грецьких Писаннях» здебільшого згадується приблизний час певної події — коло третьої, шостої чи дев’ятої години (Матв. 20:3, 5; Дії 10:3, 9, 30). А точно вказується час, наприклад о «сьомій годині», лише тоді, коли ця деталь має важливе значення в оповіді (Ів. 4:52).

Розповіді Євангелій про події в останні дні Ісусового життя узгоджуються в часі. В усіх чотирьох говориться, що старші священики й старійшини зібралися зранку і потім повели Ісуса до римського намісника Понтія Пилата (Матв. 27:1; Марка 15:1; Луки 22:66; Ів. 18:28). Матвій, Марко і Лука повідомляють, що з шостої години, коли Ісуса вже прибили до стовпа, цілу землю огорнула темрява «аж до дев’ятої» години (Матв. 27:45, 46; Марка 15:33, 34; Луки 23:44).

Один важливий фактор, який може пролити світло на час страти Ісуса,— це те, що бичування вважали частиною процесу страти. Іноді бичування було настільки жорстоким, що жертва помирала від нього. У випадку Ісуса бичування, напевно, було досить суворим. Адже інший чоловік мусив нести за Ісусом стовпа мук, якого той спочатку ніс сам (Луки 23:26; Ів. 19:17). Якщо бичування вважати початком процесу страти, мав минути якийсь час, перш ніж Ісуса прибили до стовпа мук. Мабуть, тому люди вказують різні години страти, бо звернули увагу на час у різний етап процесу страти.

Апостол Іван написав свою розповідь через кілька десятиліть після інших письменників Євангелій. Отож йому були доступні їхні розповіді. Щоправда, Іван вказує, здається, цілком інший час, ніж Марко. А втім, це чітко показує, що Іван не копіював розповіді Марка. Як Іван, так і Марко писали під натхненням Бога. І, хоча немає достатньо біблійної інформації, щоб пояснити цю відмінність, ми можемо довіряти розповідям Євангелій.