Що говориться в Біблії про здирство?

ЗДИРСТВО — це наполегливе вимагання або домагання чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства або зловживання владою; оббирання, грабіж. Основне значення грецького слова ха́рпакс, перекладеного як «здирник»,— це «хижий». Також воно передається як «хижак» (Огієнко) і «грабіжник» (Хом.) (1 Кор. 5:10). У Біблії неодноразово засуджуються люди, які отримують нечесні прибутки, зокрема ті, хто зловживає владою і відповідальним становищем (Вих. 18:21; Прип. 1:19; 15:27).

Проте за часів, коли Палестина перебувала під пануванням Риму, юдейські збирачі податків нерідко займалися здирством. Зловживаючи своїм становищем, вони безсоромно наживалися на людях (і, безперечно, збагачували римських можновладців). Імовірно, саме це брав до уваги Ісус, наводячи приклад про самовдоволеного фарисея, який молився поруч зі збирачем податків і хвалився перед Богом, що він не здирник (Луки 18:11). Збирачі податків, які прийшли до Івана Хрестителя і запитали його, що їм робити, отримали від нього таку пораду: «Не вимагайте нічого, окрім встановленого податку» (Луки 3:13).

Коли головний збирач податків, багатий чоловік, на ім’я Закхей, приймав Ісуса в себе вдома, він розкаявся і вирішив більше не чинити зла. Він сказав: «Кого я фальшиво звинуватив і на кому нажився, поверну вчетверо більше» (Луки 19:2, 8). Слід зазначити, що у таких випадках людина, яка виявляла каяття і визнавала свою провину, за Мойсеєвим законом, мала повернути скривдженому лише 120 відсотків завданих збитків (Лев. 5:21—24).

У Грецьких Писаннях сказано, що здирники, як і блудники, перелюбники, ідолопоклонники, пожадливі люди, злодії, п’яниці, лихослови і гомосексуалісти, не ввійдуть у Боже Царство. Апостол Павло в листі до членів збору в Коринфі написав, що такими раніше були декотрі з них, але Бог обмив їх своїм духом. Християни не могли повністю уникнути стосунків з такими людьми у світі. Проте якщо хтось з таких людей називав себе «братом», потрібно було припинити спілкуватися з ним і вилучити його зі збору (1 Кор. 5:9—11; 6:9—11).

Випадок з життя апостола Павла допомагає зрозуміти християнський погляд на хабарництво, що є однією з форм здирства. Римський намісник Фелікс намагався змусити Павла дати йому грошей, тому продовжував тримати його у в’язниці протягом двох років. Павло знав про це, але не дав Феліксу нічого. Зрештою Фелікса змінив на його посаді Фест (Дії 24:26, 27).