Чим для вас є його приклад: взірцем чи пересторогою?

«Бог Якова... доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його» (ІСАЇ 2:3).

1, 2. Чого ми вчимося з біблійних прикладів?

ВИ, МАБУТЬ, погодитеся, що з Біблії можна почерпнути багато цінного. У ній розповідається про вірних чоловіків і жінок, життя та риси яких є для вас чудовим прикладом (Євр. 11:32—34). Однак Біблія містить і застережливі приклади людей, способу мислення та вчинків яких слід уникати.

² Щоправда, деякі згадані в Біблії люди є взірцем для наслідування і водночас застереженням. Подумаймо про Давида, смиренного пастуха, який згодом став могутнім царем. Він подав нам хороший приклад у тому, що любив правду і довіряв Єгові. Але Давид допустився серйозних помилок, як-от згрішив з Вірсавією, вбив Урію та нерозважно перелічив народ. У статті ж ми звернемо увагу на життя його сина Соломона, котрий був царем і одним з письменників Біблії. Спочатку розгляньмо, в яких двох сферах він подав нам добрий приклад.

«Соломонова мудрість»

3. Чому можна сказати, що Соломон подав нам добрий приклад?

³ Більший Соломон, Ісус Христос, схвально говорив про царя Соломона, ставлячи його за приклад. Якось Ісус сказав недовірливим юдеям: «Коли настане суд, цариця з півдня воскресне з цим поколінням і засудить його, бо вона прийшла з краю землі, щоб послухати Соломонову мудрість, а тут — хтось більший від Соломона» (Матв. 12:42). Дійсно, Соломон був відомий своєю мудрістю. Він заохочував і нас набувати її.

4, 5. Як Соломон набув мудрості і як це робити нам?

⁴ На початку правління Соломона Бог з’явився йому уві сні і сказав, що він може попросити те, чого хоче. Соломон усвідомлював, що має незначний досвід, тому попросив мудрості. (Прочитайте 1 Царів 3:5—9). Богу сподобалось, що Соломон попросив мудрості, а не багатства чи слави, і Він дав йому «серце мудре та розумне», а також добробут (1 Цар. 3:10—14). Як згадав Ісус, Соломонова мудрість була такою визначною, що чутка про неї дійшла до цариці Шеви, і вона вирушила в довгу дорогу, аби особисто почути цареву мудрість (1 Цар. 10:1, 4—9).

⁵ Нам не варто сподіватися, що ми чудом отримаємо мудрість. Хоча Соломон говорив, що «Господь дає мудрість», він заохочував нас здобувати цю побожну рису. Соломон писав: «Щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму». При цьому він використовував такі дієслова, як «кликати», «шукати» і «пошукувати» мудрості (Прип. 2:1—6). Безсумнівно, ми можемо набути мудрості.

6. Як ми покажемо, що черпаємо пожиток з доброго прикладу Соломона щодо мудрості?

⁶ Було б добре запитати себе: «Чи я, подібно до Соломона, дорожу побожною мудрістю?» Економічна нестабільність впливає на багатьох людей — вони повністю  зосереджуються на роботі та грошах або переймаються тим, яку освіту їм обрати і як довго вчитись. А що сказати про тебе і твою сім’ю? Чи твої рішення свідчать, що ти дорожиш Божою мудрістю і шукаєш її? Чи потрібно тобі змінити свої пріоритети або цілі, щоб набути більше мудрості? Справді, якщо ти будеш здобувати мудрість і застосовувати її в житті, то матимеш довготривалий пожиток. Соломон написав: «Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра» (Прип. 2:9).

Процвітання правдивого поклоніння і мир

7. Як Бог здійснив свій намір стосовно величного храму?

⁷ Коли Соломон почав правити, він замінив скинію, яку з часів Мойсея використовували в поклонінні, на величний храм (1 Цар. 6:1). Цей храм ми називаємо храмом Соломона. Але ідея побудувати його виникла не в Соломона і він не прагнув стати відомим архітектором чи багатим доброчинцем. По суті, спочатку Давид хотів побудувати храм. Тоді Бог дав Давиду детальний план будівлі та її оздоблення. Давид зробив великий матеріальний внесок у цю працю (2 Сам. 7:2, 12, 13; 1 Хр. 22:14—16). Все ж саме Соломон мав здійснити цей будівельний проект, який тривав сім з половиною років (1 Цар. 6:37, 38; 7:51).

8, 9. а) У чому полягав чудовий приклад Соломона щодо наполегливості в добрих ділах? б) Які благословення принесло процвітання чистого поклоніння за днів Соломона?

⁸ Отже, Соломон подав чудовий приклад, як бути наполегливим у добрих ділах і ставити правильні пріоритети. Коли храм побудували і помістили там ковчег угоди, Соломон прилюдно звернувся до Бога в молитві. Він просив Єгову: «[Нехай] очі Твої будуть відкриті на цей храм уночі та вдень, на те місце, про яке Ти сказав: Нехай буде Ймення Моє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці» (1 Цар. 8:6, 29). Ізраїльтяни та чужинці могли молитися, обернувшись лицем до храму, в якому кликалось Боже ім’я (1 Цар. 8:30, 41—43, 60).

⁹ Які благословення принесло процвітання чистого поклоніння за днів Соломона? Після присвячення храму люди  були «радісні та веселосерді через усе те добро, що Господь учинив Своєму рабові Давидові та Своєму народові Ізраїлеві» (1 Цар. 8:65, 66). Впродовж усього 40-річного правління Соломона панував дивовижний мир і добробут. (Прочитайте 1 Царів 4:20; 5:1, 5). Про це говорить 72-й Псалом. Крім того, він допомагає зрозуміти, які будуть благословення під правлінням Більшого Соломона, Ісуса Христа (Пс. 72:6—8, 16).

Застережливий приклад Соломона

10. Про яку помилку Соломона ми можемо згадати в першу чергу?

¹⁰ А чому можна сказати, що життя Соломона є для нас також пересторогою? Можливо, вам відразу спадає на думку те, що він мав чужинних жінок і наложниць. У Біблії написано: «Сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом» (1 Цар. 11:1—6). Безперечно, ми не хочемо наслідувати його нерозсудливу поведінку. Але чи це єдиний застережливий приклад з Соломонового життя? Розгляньмо деякі подробиці з його життя, на які ми, можливо, не звертали уваги і які є для нас пересторогою.

11. Які наслідки мав перший шлюб Соломона?

¹¹ Соломонове правління тривало 40 років (2 Хр. 9:30). До якого висновку ми можемо дійти з 1 Царів 14:21? (Прочитайте). Згідно з цим віршем, після смерті Соломона його син Рехав’ам став царем у віці 41 року, а його матір’ю була «аммонітка Наама». Це означає, що перш, ніж Соломон почав правити, він одружився на жінці з ворожого народу, який служив божкам (Суд. 10:6; 2 Сам. 10:6). Чи вона поклонялася ідолам? Навіть якщо так, ця жінка могла покинути їх і стати правдивою поклонницею Бога, як Рахав та Рут (Рут 1:16; 4:13—17; Матв. 1:5, 6). Хоч би як там було, Соломон, очевидно, поріднився з аммонітянами, які не служили Єгові.

12, 13. Яке немудре рішення прийняв Соломон на початку свого правління і як він міг роздумувати?

¹² Ситуація Соломона, звісно, погіршилася після того, як він став царем. Соломон «посвоячився... із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку, і ввів її до Давидового Міста» (1 Цар. 3:1). Чи ця єгиптянка наслідувала Рут, навернувшись на правдиве поклоніння? Ніщо в Біблії не вказує на це. Натомість ми читаємо, що згодом Соломон побудував їй і, мабуть, її єгипетським служницям будинок за межами Давидового Міста. Чому? Писання пояснює, що поклонники фальшивих богів не могли мешкати поблизу ковчега угоди (2 Хр. 8:11).

¹³ Одружуючись з єгипетською принцесою, Соломон, скоріш за все, брав до уваги політичну користь. Та чи це його виправдовує? Задовго до того Бог заборонив одружуватися з язичниками-ханаанеянами, навівши перелік народів, які до них належали (Вих. 34:11—16). Чи Соломон виправдовував своє одруження тим, що єгиптяни не входили до цього переліку? Якщо й так, чи його міркування було розумним? Насправді своєю поведінкою він знехтував чітким застереженням Єгови про те, що могло відвернути ізраїльтян від правдивого поклоніння. (Прочитайте Повторення Закону 7:1—4).

14. Чого ми вчимося із застережливого прикладу Соломона?

¹⁴ Чи візьмемо ми урок із застережливого прикладу Соломона? Приміром, сестра може намагатися виправдати романтичні стосунки, які суперечать Божій вказівці одружуватися «тільки в Господі» (1 Кор. 7:39). Подібно хтось може шукати виправдання тому, що відвідує позакласні спортивні чи інші гуртки,  приховує дані про прибутки, що підлягають оподаткуванню, або говорить неправду, коли просять в чомусь зізнатись. Отож Соломон, напевно, потрапив у пастку недосконалого мислення, виправдовуючи порушення Божих наказів. У подібну небезпеку можемо потрапити й ми.

15. Як Єгова виявив милосердя до Соломона і про що ми повинні пам’ятати?

¹⁵ Цікаво, що, за словами Біблії, після одруження Соломона з єгипетською принцесою Бог виконав його прохання про мудрість і дав йому ще й багатство (1 Цар. 3:10—13). Хоча Соломон не послухався Божих вказівок, в Біблії не згадано, що Єгова відразу відкинув його як царя чи суворо покарав. Як бачимо, Бог розуміє, що ми недосконалі і створені з пороху (Пс. 103:10, 13, 14). Однак пам’ятаймо: наслідки своїх вчинків ми можемо відчути або тепер, або в майбутньому.

Так багато дружин!

16. Якої вказівки не послухався Соломон, беручи собі багато дружин?

¹⁶ У Пісні над піснями цар із захопленням розповідає про одну дівчину, яка була вродливішою за усіх його шістдесят цариць і вісімдесят наложниць (Пісня 6:1, 8—10). Якщо це стосується Соломона, то на той час він мав багато дружин. Навіть якщо більшість з них або й усі були правдивими поклонниками, Бог через Мойсея дав таку вказівку — ізраїльський цар не мав «примножувати... собі жінок, щоб не відступило його серце» (Повт. 17:17). Та й цього разу Єгова не відвернувся від Соломона. Бог і далі благословляв його, надихнувши написати біблійну книгу Пісня над піснями.

17. Про що слід пам’ятати?

¹⁷ Чи це означає, що Соломон міг безкарно нехтувати Божими наказами, і чи можемо так робити ми? Ні. Ми бачимо, що терпеливість Єгови має межі. А втім, якщо служитель Бога нехтує його вказівками і відразу не пожинає гірких наслідків, це не означає, що він уникне їх у майбутньому. Пригадаймо слова Соломона: «Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе». Він додає: «Я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх» (Еккл. 8:11, 12).

18. Як на прикладі Соломона видно правдивість слів з Галатів 6:7?

¹⁸ Якби ж Соломон зважав на цю істину! Напочатку він робив багато доброго і довго втішався Божими благословеннями. Але з часом Соломон почав допускатися помилки за помилкою, і це ввійшло у звичку. Наскільки ж правдивими виявилися натхнені слова апостола Павла: «Не обманюйтеся: над Богом не поглузуєш, бо що людина посіє, те й пожне»! (Гал. 6:7). Соломон нехтував Божими вказівками і згодом пожав гіркі плоди. В Біблії сказано: «Цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок» (1 Цар. 11:1). Багато з них, ймовірно, продовжувало поклонятися фальшивим богам, і Соломон не міг уникнути згубного впливу. Він перестав іти дорогою правди і втратив схвалення нашого терпеливого Бога. (Прочитайте 1 Царів 11:4—8).

Зважаймо на приклад Соломона

19. Які чудові приклади містить Біблія?

¹⁹ Єгова з любові надихнув Павла промовити: «Усе, що було написане раніше, написане нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Рим. 15:4). До «усього, що було написане» належать чимало добрих прикладів чоловіків та жінок, які мали надзвичайну віру. Павло міг сказати: «Що ж до цього додати? Мені просто  не вистачило б часу, якби я почав розповідати про Гедеона, Барака, Самсона, Їфтаха, Давида, а також про Самуїла та інших пророків, котрі вірою здобували перемогу над царствами, обстоювали праведність, отримували обітниці... вони, будучи ослабленими, одержували велику силу» (Євр. 11:32—34). Ми можемо й повинні вчитися з хороших прикладів, які містяться в Біблії, і наслідувати їх.

20, 21. Чому ти хочеш черпати пожиток із застережливих прикладів, що містяться в Божому Слові?

²⁰ Але в біблійних розповідях є, безумовно, і застережливі приклади. Деякі з них можна побачити в житті чоловіків та жінок, яких Єгова певний час схвалював як своїх служителів і котрими послуговувався. Коли ми читаємо Біблію, звертаймо увагу, за яких обставин і як декотрі Божі служителі збивалися з дороги правди. Це буде пересторогою для нас. Нерідко ми бачимо, як дехто поступово розвивав неправильне мислення чи прагнення, що зрештою призвело до поганих наслідків. Як нам вчитися з біблійних розповідей? Було б добре обдумувати такі запитання: «Що до цього призвело? Чи вбачаю я в собі таку схильність? Що мені робити, аби почерпнути користь з цього застережливого прикладу і не допуститись такої помилки?»

²¹ Ми, безперечно, повинні серйозно проаналізувати ці приклади. Адже Павло під натхненням написав: «Усе, що сталося з ними, служить прикладом і написано як попередження для нас, адже за нашого життя прийшов кінець різних систем» (1 Кор. 10:11).

Чого ми навчилися?

• Чому в Біблії містяться і добрі, і застережливі приклади?

• Як в Соломона ввійшло у звичку порушувати Божі норми?

• З чого видно, що ти зважаєш на застережливий приклад Соломона?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 9]

Соломон послуговувався Божою мудрістю

[Ілюстрації на сторінці 12]

Чи ти береш урок із застережливого прикладу Соломона?