«Хоч би що ви робили, робіть це від усієї душі, як для Єгови» (КОЛ. 3:23).

1—3. а) Чи Ісусова смерть на стовпі мук свідчить, що Єгова більше не вимагає від нас ніяких жертв? Поясніть. б) Яке питання виникає щодо жертв у наші дні?

У ПЕРШОМУ столітті Єгова повідомив свій народ, що Ісусова викупна жертва скасувала Мойсеїв закон (Кол. 2:13, 14). Відтоді численні жертвоприношення, які віками складали юдеї, стали непотрібними і більше не мали жодної цінності. Закон виконав свою роль «вихователя, що вів до Христа» (Гал. 3:24).

² Однак це не означає, що Єгова більше не вимагає від нас ніяких жертв. Апостол Петро звернув увагу християн на необхідність «через Ісуса Христа приносити духовні жертви, приємні Богові» (1 Пет. 2:5). Крім того, апостол Павло пояснив, що життя християнина — те, як він поводиться в кожній його сфері,— можна назвати «жертвою» Богові (Рим. 12:1).

³ Сьогодні християни приносять Єгові жертви, відмовляючись від чогось заради служіння. Ми вже розглянули, яких жертв Єгова очікував від ізраїльтян. А якими мають бути наші жертви, щоб він схвалював їх?

У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ

4. Що нам варто пам’ятати стосовно буденних справ?

⁴ Іноді нам важко уявити, як повсякденні справи пов’язані з жертвами Єгові. Хатні справи, школа, робота, покупки і тому подібне на перший погляд не мають нічого спільного з духовними справами. А втім, якщо ти присвятив своє життя Єгові або невдовзі плануєш це зробити, важливо пам’ятати, що твоя щоденна поведінка впливає на твої стосунки  з Богом. Ми є християнами 24 години на добу, і тому маємо застосовувати біблійні принципи в кожній сфері життя. Павло закликає нас: «Хоч би що ви робили, робіть це від усієї душі, як для Єгови, а не для людей». (Прочитайте Колосян 3:18—24).

5, 6. Що допоможе нам вирішити, як одягатись і поводитись у повсякденному житті?

⁵ Буденні справи християнина не є частиною священного служіння. Проте заохочення Павла робити все «від усієї душі, як для Єгови» спонукує нас задуматись над своїм життям. Як нам застосувати Павлову пораду? Поміркуймо: чи ми завжди поводимось і одягаємось пристойно? Чи бувало, що через свою поведінку або зовнішній вигляд ми не хотіли зізнаватись, що є Свідками Єгови? Ніколи не допускаймо цього! Служителі Єгови не хочуть робити те, що може стягнути докір на Боже ім’я (Ісаї 43:10; 2 Кор. 6:3, 4, 9).

⁶ Проаналізуймо, як бажання робити все «від усієї душі, як для Єгови» впливає на різні сфери нашого життя. Під час подальшого обговорення пам’ятаймо, що ізраїльтяни мали приносити Єгові в жертву найкраще (Вих. 23:19, Хом.).

ПОТІШАЙ СЕРЦЕ БОГА СВОЇМ ЖИТТЯМ

7. Що включає в себе християнське присвячення?

⁷ Своїм присвяченням Єгові ти засвідчив, що повністю віддаєш себе на служіння йому. Ти немовби заявив, що в будь-якій сфері життя ставитимеш Єгову на перше місце. (Прочитайте Євреїв 10:7). І так поводитись мудро! Ти, мабуть, вже переконався: коли в тій чи іншій справі зважати на волю Єгови, можна пожати рясні благословення (Ісаї 48:17, 18). Ми є святим і щасливим народом, бо наслідуємо риси Найвеличнішого Вчителя (Лев. 11:44; 1 Тим. 1:11).

8. Чому нам важливо пам’ятати, що жертви ізраїльтян Єгова вважав святими?

⁸ Жертви, які ізраїльтяни приносили Єгові, вважалися святими (Лев. 6:18; 7:1). Єврейське слово, перекладене як «святість», передає думку про відокремленість, винятковість чи освячення для Бога. Аби наші жертви були приємні Єгові, ми повинні триматись осторонь усього нечистого, що є у світі. Ми не можемо любити те, що ненавидить Єгова. (Прочитайте 1 Івана 2:15—17). Це означає, що нам треба уникати будь-якого товариства  чи будь-яких занять, через які ми могли б стати нечистими в Божих очах (Ісаї 2:4; Об’яв. 18:4). До того ж ми не дозволимо собі мріяти про щось нечисте і неморальне або дивитися на такі речі (Кол. 3:5, 6).

9. Чому слід зважати на те, як ми поводимося з іншими?

⁹ Павло радив одновірцям: «Не забувайте робити добро й ділитися з іншими, бо такі жертви дуже приємні Богу» (Євр. 13:16). Якщо ми люб’язні до людей і робимо їм добро, Єгова вважатиме це приємною жертвою. Сердечна турбота про інших є ознакою правдивих християн (Ів. 13:34, 35; Кол. 1:10).

ЖЕРТВИ В ПОКЛОНІННІ БОГОВІ

10, 11. Як Єгова ставиться до нашого поклоніння і як це має на нас впливати?

¹⁰ А як робити добро іншим? Один зі способів — це «прилюдно визнавати свою надію». Чи ти використовуєш кожну нагоду, щоб дати свідчення? Павло назвав цю важливу грань християнського життя «жертвою хвали, тобто плодом уст, що прилюдно визнають його [Боже] ім’я» (Євр. 10:23; 13:15; Ос. 14:3). Корисно роздумувати, скільки часу ми присвячуємо проповідуванню доброї новини і як покращити своє служіння. У цьому нам допомагають пункти програми службового зібрання. Оскільки наше польове служіння і неформальне свідчення є «жертвою хвали», частиною нашого поклоніння, то у своєму служінні ми повинні віддавати Єгові найліпше. У всіх нас різні обставини. Але те, скільки часу ми присвячуємо проголошенню доброї новини, великою мірою залежить від нашого ставлення до служіння Єгові.

¹¹ Християни регулярно виділяють час для поклоніння Богові особисто, разом з сім’єю чи збором. Єгова очікує цього від нас. Ми більше не зобов’язані дотримуватися заповіді про суботній відпочинок або рік у рік вирушати в Єрусалим на свята. А втім, ми можемо багато чого навчитися з тих стародавніх законів. Бог і далі сподівається, що ми уникатимемо мертвих учинків і будемо вивчати його Слово, молитися та відвідувати зібрання. Голови християнських сімей мають  обов’язок проводити сімейне поклоніння зі своїми домашніми (1 Фес. 5:17; Євр. 10:24, 25). Тож варто запитати себе: «Чи я можу покращити своє поклоніння Богові?»

12. а) До чого можна прирівняти фіміам, який ізраїльтяни використовували в поклонінні Богові? б) Як таке порівняння впливає на наші молитви?

¹² Цар Давид співав Єгові: «Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм» (Пс. 141:2). Задумайся на мить про свої молитви. Як часто ти молишся і про що? У книзі Об’явлення «молитви святих» прирівнюються до фіміаму. Прийнятні молитви здіймаються до Єгови, наче солодкі приємні пахощі (Об’яв. 5:8). У стародавньому Ізраїлі фіміам, який постійно приносили на жертовник, мав бути приготовлений у точній відповідності до вказівок Єгови. Пахощі були приємні Єгові тільки тоді, коли вони приносились так, як він наказував (Вих. 30:34—37; Лев. 10:1, 2). Якщо ми зважаємо на вказівки Бога щодо молитви, то можемо бути впевнені, що наші молитви подобаються йому.

ДАВАЙМО — І ОТРИМАЄМО

13, 14. а) Що Епафродит та інші християни з Филип зробили для Павла і як він поставився до цього? б) Як нам наслідувати Епафродита і филип’ян?

¹³ Матеріальні пожертви на всесвітню працю можна теж порівняти з жертвою, незалежно від того, скільки ми даємо (Марка 12:41—44). У I столітті н. е. збір у Филипах послав Епафродита в Рим, щоб подбати про потреби Павла. Цей посланець, очевидно, приніс із собою якусь суму грошей від филип’ян. Павло не вперше відчував на собі щедрість тамтешніх християн. Вони хотіли, щоб апостол не переживав про гроші, а присвячував більше часу служінню. Як Павло сприйняв такий дар? Він назвав його «приємними пахощами, прийнятною жертвою, яка подобається Богу». (Прочитайте Филип’ян 4:15—19). Павло був сердечно вдячний за доброту филип’ян, і Єгова також схвалював їхній вчинок.

¹⁴ Сьогодні Єгова так само глибоко цінує наші пожертви на всесвітню діяльність. Більш того, він обіцяє задовольняти наші духовні і фізичні потреби, якщо ми будемо відводити справам Царства перше місце в житті (Матвія 6:33; Луки 6:38).

ВИЯВЛЯЙМО ВДЯЧНІСТЬ

15. За що ми можемо бути вдячні Єгові?

¹⁵ Ми можемо довго перераховувати, за що ми вдячні Єгові. Хіба не повинні ми кожного дня дякувати йому за дар життя? Він дає нам усе необхідне: їжу, одяг, дах над головою і повітря, яким дихаємо. До того ж Бог відкрив нам точне знання біблійної правди, завдяки чому ми маємо віру і надію. Тому доречно поклонятись Єгові і приносити йому жертви хвали, адже він є нашим Творцем і багато робить для нас. (Прочитайте Об’явлення 4:11).

16. Як нам виявити вдячність за викупну жертву Христа?

¹⁶ У попередній статті згадувалося, що найбільшим даром від Бога є викупна жертва Ісуса. Цей дар свідчить про його незрівнянну любов до нас (1 Ів. 4:10). Як нам показати свою вдячність за викуп? Павло  сказав: «Спонукує нас Христова любов, бо ми собі вирішили так: якщо один помер за всіх, то й усі померли. А помер він за всіх, аби всі, хто живе, жили вже не для себе, а для того, хто за них помер і воскрес» (2 Кор. 5:14, 15). По суті, Павло говорить, що найкращий спосіб виявити вдячність за незаслужену доброту Бога — це використовувати своє життя на честь йому і його Синові. Нашу любов і вдячність Богові й Христу ми доводимо слухняністю і бажанням проповідувати та робити людей учнями (1 Тим. 2:3, 4; 1 Ів. 5:3).

17, 18. Як дехто збільшує свої жертви хвали? Наведіть приклад.

¹⁷ Чи міг би ти покращити свої жертви хвали Богові? Багато вісників, роздумуючи про всю доброту Єгови до них, відчули спонуку зробити певні зміни в графіку, щоб мати більше часу для проповідування про Царство та інших теократичних справ. Дехто служить допоміжним піонером протягом одного чи кількох місяців, дехто влився в лави сталих піонерів. Деякі вісники почали допомагати на будівництві теократичних об’єктів. Хіба це не чудова можливість виявити свою вдячність? Якщо ми беремо участь у цих видах служіння з правильних спонук і нами керує вдячність, то Бог цінуватиме такі жертви.

¹⁸ Чимало християн відчувають себе в боргу перед Єговою і виявляють свою вдячність на ділі. Морена — одна з них. Вона виростала в католицькій сім’ї і мала багато питань про Бога і зміст життя. Ця жінка шукала відповіді в церкві та східній філософії, але не знайшла. Лише почавши вивчати Біблію зі Свідками Єгови, Морена задовольнила свої духовні потреби. Вона була дуже вдячна Єгові за відповіді з Біблії на всі її запитання і за стабільність, яку біблійна правда внесла в її життя. Вдячність спонукала її служити йому від усієї душі. Одразу після хрещення Морена стала служити допоміжним піонером і, як тільки обставини дозволили, почала стале піонерське служіння. Минуло вже 30 років, а Морена й далі служить повночасно.

19. Як ти можеш приносити Єгові ліпші жертви?

¹⁹ Щоправда, багатьом вірним служителям Єгови обставини перешкоджають служити піонерами. Та хоч би якими були наші можливості, кожному з нас під силу приносити Єгові прийнятні духовні жертви. Якщо говорити про нашу поведінку, ми повинні старанно дотримуватися праведних принципів і пам’ятати, що представляємо Єгову 24 години на добу. Коли говорити про віру, то нам слід бути цілковито впевненими, що Єгова виконає свої наміри. Якщо говорити про добрі вчинки, ми маємо поширювати добру новину. Отже, виявляймо Єгові щиру вдячність за все, що він робить для нас, і продовжуймо приносити йому жертви від усієї душі.

[Запитання для вивчення]

[Вставка на сторінці 25]

Чи великодушність Єгови спонукує тебе приносити йому ліпші жертви хвали?

[Ілюстрація на сторінці 23]

Чи ти використовуєш кожну нагоду, щоб дати свідчення?