Допомагаймо людям «пробудитись зі сну»
Допомагаймо людям «пробудитись зі сну»
«[Ви] знаєте, в яку пору живете: вам уже час пробудитись зі сну» (РИМ. 13:11).
ЧИ ТИ МОЖЕШ ПОЯСНИТИ?
Чому християнам вкрай важливо пильнувати духовно?
Чому Божим служителям необхідно слухати людей і бути спостережливими?
Яку роль у служінні відіграє́ доброта і лагідність?
1, 2. Від якого сну багатьом людям необхідно пробудитися?
ЩОРОКУ тисячі людей гинуть в автокатастрофах, оскільки засинають за кермом. Інші ж дрімають на робочому місці чи постійно запізнюються, бо люблять довго поспати зранку. Через це такі люди нерідко втрачають роботу. Але духовна сонливість може мати значно серйозніші наслідки. Маючи на увазі саме таку сонливість, Біблія каже: «Щасливий той, хто не спить» (Об’яв. 16:14—16).
2 Хоча великий день Єгови стрімко наближається, більшість людей духовно спить. Деякі провідники загальновизнаного християнства навіть називають свої парафії «поснулими велетнями». Що таке духовний сон? Чому правдивим християнам важливо пильнувати? Як ми можемо допомагати іншим пробудитись від такого сну?
ЩО ТАКЕ ДУХОВНИЙ СОН?
3. Як можна описати людину, котра духовно спить?
3 Під час сну люди зазвичай бездіяльні. Натомість ті, хто спить духовно, можуть бути дуже зайняті, але не духовними справами. Вони з головою поринають у життєві клопоти або гонитву за багатством, престижем чи задоволенням. Займаючись усім цим, такі особи не дбають про свої духовні потреби. А люди, які пильнують духовно, розуміють, що ми живемо «в останні дні». Тому вони намагаються якомога активніше чинити Божу волю (2 Пет. 3:3, 4; Луки 21:34—36).
4. Що означає порада: «Не спімо, як решта людей»?
4 Прочитайте 1 Фессалонікійців 5:4—8. Павло порадив християнам: «Не спімо, як решта людей». Що він мав на увазі? Ми «спимо» духовно, якщо починаємо ігнорувати моральні норми Єгови або ж випускаємо з уваги те, що дуже скоро Бог знищить безбожних. Тому пильнуймо, щоб не наслідувати погляди і вчинки таких людей.
5. З чого видно, що багато хто спить духовно?
5 Деякі люди вважають, що Бога не існує або що він не притягне їх до відповідальності (Пс. 53:2). На думку інших, Бог не цікавиться людьми, тож не варто цікавитись ним. Ще дехто вважає, що можна стати Божим другом, належачи до будь-якої церкви. Всі такі люди сплять духовно, і їм потрібно пробудитись зі сну. Як ми можемо їм допомогти?
ПИЛЬНУЙМО
6. Чому християнам треба духовно пильнувати?
6 Щоб будити інших, ми самі повинні не спати. Що мається на увазі? Боже Слово пов’язує символічний сон з «вчинками, притаманними темряві»; до них належать гульбища, пиятики, статева неморальність, розгнузданість, чвари і заздрощі. (Прочитайте Римлян 13:11—14). Уникати такої поведінки буває нелегко. Все ж християнам дуже важливо пильнувати. Водій, який недооцінює того, наскільки небезпечно заснути за кермом, ризикує своїм життям. Подібно і нам необхідно усвідомлювати, що духовна сонливість може мати фатальні наслідки.
7. Чим небезпечно мати хибний погляд на людей?
7 Скажімо, християнин може думати, що люди в території постійно відкидатимуть добру новину (Прип. 6:10, 11). Деякі вісники міркують: «Навіщо з усіх сил проповідувати, коли ніхто не слухає?» Це правда, що чимало людей духовно сплять, але їхні обставини й мислення іноді змінюються. Дехто таки просинається та прислуха́ється до звістки. І якщо ми самі духовно пильнуємо, то зможемо допомогти людям, наприклад, намагаючись по-новому і цікаво представляти їм новину про Царство. Ми залишатимемось духовно пильними, коли будемо пам’ятати про важливість нашого служіння.
ЧОМУ НАШЕ СЛУЖІННЯ ТАКЕ ВАЖЛИВЕ
8. Чому наше християнське служіння таке важливе?
8 Пам’ятаймо: хоч би яким був відгук людей, наше проповідування несе Єгові славу і відіграє́ значущу роль у сповненні його наміру. Незабаром Бог засудить і покарає тих, хто не приймає доброї новини. Реакція людей на наше проповідування буде підставою для присуду (2 Фес. 1:8, 9). Крім того, християнам не слід думати, що проповідувати із завзяттям необов’язково, адже й так «буде воскресіння праведних і неправедних» (Дії 24:15). З Божого Слова ми знаємо, що люди, котрі отримають присуд як «козли», підуть «у вічну відрізаність». Наше проповідування відображає Боже милосердя, бо дає людям можливість змінитись і отримати «вічне життя» (Матв. 25:32, 41, 46; Рим. 10:13—15). Чи люди почули б життєдайну звістку, якби ми не проповідували?
9. Яку користь нам та іншим людям приносить наша проповідницька праця?
9 Проповідування доброї новини приносить користь і нам самим. (Прочитайте 1 Тимофія 4:16). Мабуть, ти не раз відчував, що розмови про Єгову та надію на Царство зміцнюють твою віру і любов до Бога. Хіба служіння не допомагає тобі розвивати християнські риси? Беручи участь у проповідницькій праці, ти, безумовно, відчуваєш неабияку радість, адже так ти засвідчуєш свою відданість Богові. Багатьом братам і сестрам, які навчають людей правди, приємно бачити, як Божий дух допомагає зацікавленим поліпшувати своє життя.
БУДЬМО СПОСТЕРЕЖЛИВИМИ
10, 11. а) Як Ісус та Павло виявляли пильність і спостережливість? б) Поясніть на прикладі, як ці риси допомагають вміло свідчити.
10 Можна по-різному пробуджувати в людях інтерес до правди. Нам варто бути пильними і спостережливими в служінні. Приклад у цьому подав Ісус. Будучи досконалим, він помічав невисловлене обурення фарисея, щире каяття грішниці і саможертовність вдови (Луки 7:37—50; 21:1—4). Ісус міг задовольнити духовні потреби кожного. Але щоб виявляти спостережливість, необов’язково бути досконалими. Це видно з прикладу апостола Павла. Він брав до уваги погляди і походження людей, яким проповідував (Дії 17:22, 23, 34; 1 Кор. 9:19—23).
11 Якщо ми, подібно до Ісуса і Павла, пильні та спостережливі, то зрозуміємо, як ви́кликати в людини інтерес до правди. Приміром, збираючись порозмовляти з людиною, зважай на те, що́ свідчить про її вподобання, культуру або сімейні обставини. Можливо, тобі вдасться побачити, що вона зараз робить, і підкреслити це в розмові.
12. Що нам слід пам’ятати про розмови під час служіння?
12 Щоб виявляти спостережливість, людині слід бути уважною. Спілкування з одновірцями в служінні, безперечно, зміцнює нас. Але не забуваймо, що мета нашого служіння — проповідувати людям (Еккл. 3:1, 7). Тож, коли ми переходимо від дверей до дверей, розмови з напарником не повинні відвертати нашої уваги від служіння. Обговорюймо між собою думки, якими можна поділитися з зацікавленими. Завдяки цьому ми будемо зосереджуватись на своїй меті. Також пам’ятаймо: хоча мобільні телефони нерідко допомагають нам ефективно виконувати служіння, дзвінки не мають переривати наших розмов з мешканцями.
ЦІКАВМОСЯ ЛЮДЬМИ
13, 14. а) Як довідатися, що цікавить людину? б) Що може ви́кликати чийсь інтерес до духовного?
13 Пильні і спостережливі проповідники уважно слухають співрозмовників. Які запитання ти ставиш, щоб спонукати мешканця поділитися своєю думкою? Подумай, що може хвилювати людину: велика кількість релігій, насильство в районі чи невдачі уряду. Мабуть, тобі вдасться пробудити її інтерес до духовного, розповівши про дивовижну будову живих істот чи пояснивши, наскільки практичними є біблійні поради. Тема молитви цікавить представників майже всіх культур і навіть атеїстів. Багато осіб задумується, чи хтось слухає молитви. Інші ставлять собі питання: чи Бог слухає всі молитви? А якщо ні, що робити, аби Бог нас почув?
14 Ти зможеш оволодіти мистецтвом починати розмови, спостерігаючи за досвідченими вісниками. Звертай увагу на те, як їм вдається ставити тактовні запитання, щоб співрозмовник не почувався як на допиті. Спостерігай, як тоном голосу і виразом обличчя вони показують, Прип. 15:13).
що хочуть зрозуміти думку співрозмовника (ДОБРОТА І МАЙСТЕРНІСТЬ
15. Чому в служінні варто виявляти доброту?
15 Чи тобі подобається, коли хтось раптово перериває твій міцний сон? Багатьох це дратує. Зазвичай людям хочеться, щоб їх будили ніжно. Подібно слід діяти, розбуджуючи людей з духовного сну. Як було б найліпше повестись, якщо хтось гнівно реагує на твій прихід? Доброзичливо скажи людині, що розумієш її, подякуй за відвертість і спокійно піди (Прип. 15:1; 17:14; 2 Тим. 2:24). Твоя доброта може спонукати людину послухати Свідка, який прийде наступного разу.
16, 17. Як нам бути проникливими в проповідуванні?
16 А що робити, коли хтось не хоче нас слухати? Деякі люди, намагаючись якнайшвидше завершити розмову, говорять: «Ні, дякую. У мене своя релігія» або «Мене це не цікавить». Однак майстерність і тактовна наполегливість допоможуть тобі порушити цікаве запитання, яке пробудить інтерес господаря до духовного. (Прочитайте Колосян 4:6).
17 Іноді ти зустрічаєш людей, які кажуть, що зайняті і не мають часу нас слухати. Тоді було б мудро закінчити розмову і піти. Проте в деяких випадках тобі, ймовірно, вдасться коротко висловити якусь думку. Деякі брати швидко відкривають Біблію на потрібному уривку, читають його та порушують запитання для подальшого обговорення — і все це менш ніж за хвилину! Такий короткий вступ деколи дуже зацікавлює господаря, і він уже не проти трохи поговорити. Чому б при нагоді не спробувати такий підхід?
18. Що допоможе нам досягти кращих результатів у неформальному свідченні?
18 Займаючись буденними справами, ми зустрічаємо багатьох людей. Якщо ми готові свідчити неформально, то, можливо, нам вдасться пробудити в когось інтерес до правди. Чимало братів і сестер носять у кишені чи сумці нашу літературу. Вони також заздалегідь продумують, на який біблійний вірш можна звернути увагу співрозмовника. Розпитай наглядача служіння чи піонерів збору, як найкраще це робити.
З ЛАГІДНІСТЮ ДАВАЙМО СВІДЧЕННЯ РІДНИМ
19. Чому не варто опускати рук, намагаючись допомогти рідним?
19 Звісно, ми прагнемо допомогти нашим рідним прийняти правду (Іс. Нав. 2:13; Дії 10:24, 48; 16:31, 32). Якщо напочатку ми стикаємося з негативною реакцією, то можемо втратити бажання проповідувати знову. Декому здається, що йому не під силу вплинути на погляди і мислення близьких людей. Однак певні події в житті можуть спонукати їх замислитися. До того ж буває, що віснику вдається зацікавити рідних, коли згодом він покращує своє вміння проповідувати.
20. Чому важливо бути тактовними, коли говоримо з членами своєї сім’ї?
20 Не слід нехтувати почуттями своїх родичів (Рим. 2:4). Хіба ж ми не маємо розмовляти з ними так само тактовно, як з людьми у служінні? Говори лагідно і з повагою. Не повчай їх, а розказуй, як правда змінює тебе на краще (Еф. 4:23, 24). Пояснюй, як збагатилося твоє життя, відколи Єгова «навчає тебе про корисне» (Ісаї 48:17). Показуй власним прикладом, що́ означає бути християнином.
21, 22. Розкажіть випадок, який показує, наскільки важливо із завзяттям допомагати рідним пізнати правду.
21 Одна сестра нещодавно написала: «Я завжди намагалась словом і ділом свідчити своїм 13 братам і сестрам. Кожного року писала їм листи. Але протягом 30 років я була єдиним Свідком в сім’ї».
22 Далі вона розповідає: «Якось я зателефонувала одній зі своїх сестер, котра живе за сотні кілометрів від мене. Вона сказала, що попросила свого пастора вивчати з нею Біблію, однак він цього так і не зробив. Тоді я запропонувала сестрі вивчати зі мною. Вона погодилась, але заявила: “Я ніколи не стану Свідком Єгови”. Переславши їй книжку “Чого насправді вчить Біблія?”, я дзвонила їй раз на кілька днів. Проте сестра так і не відкривала книжку. Одного разу я подзвонила їй і попросила розгорнути цю публікацію, і ми приблизно 15 хвилин читали та обговорювали деякі процитовані вірші. Ми декілька разів проводили таке обговорення по телефону, і сестра захотіла вивчати довше ніж 15 хвилин. Потім вона сама почала мені телефонувати,— іноді вранці, коли я ще не встала з ліжка, а іноді двічі на день,— і ми вивчали. Наступного року сестра охрестилася і через рік стала піонером».
23. Чому слід і далі пробуджувати людей з духовного сну?
23 Щоб пробуджувати людей з духовного сну, необхідно розвивати майстерність і докладати наполегливих зусиль. Лагідні люди все ще відгукуються на добру новину. Кожного місяця в середньому понад 20 000 осіб охрещуються і стають Свідками Єгови. Тому нам варто прислуха́тись до поради Павла, яку він дав Архипу: «Пильнуй за тим, щоб належно виконувати служіння, яке ти прийняв як послідовник Господа» (Кол. 4:17). Наступна стаття допоможе нам усвідомити невідкладність проповідницької праці.
[Запитання для вивчення]
[Рамка на сторінці 13]
ЯК НЕ ЗАСНУТИ ДУХОВНО
▪ Запопадливо виконуй Божу волю
▪ Уникай вчинків, притаманних темряві
▪ Усвідомлюй небезпеку духовної дрімоти
▪ Зберігай позитивний погляд на людей у території
▪ Використовуй нові методи проповідування
▪ Пам’ятай про важливість свого служіння