Усвідомлюймо невідкладність нашої праці

«Завзято проповідуй слово» (2 ТИМ. 4:2).

ЧИ ТИ МОЖЕШ ПОЯСНИТИ?

Чому перші християни завзято проповідували?

Що допоможе нам пам’ятати про невідкладність нашої праці?

Чому проповідування доброї новини сьогодні є важливим, як ніколи раніше?

1, 2. Що означає Павлова порада: «Завзято проповідуй слово» і які питання виникають стосовно неї?

ЛЮДИ, робота яких полягає в тому, щоб рятувати життя інших, зазвичай працюють завзято і усвідомлюють невідкладність своєї праці. Наприклад, пожежники відразу мчать на виклик, бо знають, що людське життя може бути в небезпеці.

² Ми, як Свідки Єгови, хочемо допомогти людям врятуватись. Тому ми серйозно ставимося до завдання проповідувати добру новину про Царство. Звичайно, ми не виконуємо цього доручення з несамовитим фанатизмом. Все ж ми хочемо прислуха́тись до поради, яку Павло дав Тимофієві: «Завзято проповідуй слово» (2 Тим. 4:2). Слово, перекладене в цьому вірші як «завзято», також може означати «настійно» та «невідкладно». Чому ж так важливо проповідувати із завзяттям і усвідомлювати невідкладність цієї праці? Як нам виявляти завзяття в служінні?

ЧОМУ ПРОПОВІДНИЦЬКА ПРАЦЯ Є НЕВІДКЛАДНОЮ

3. Що залежить від нашої проповідницької праці?

³ Якщо ти роздумуєш над тим, що́ залежить від нашої проповідницької праці, то, напевно, усвідомлюєш, наскільки важливо проповідувати добру новину (Рим. 10:13, 14). У своєму Слові Бог промовляє: «Коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість... то конче буде він жити, не помре! Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані» (Єзек. 33:14—16). Біблія говорить, що, навчаючи інших правди про Царство, ти «врятуєш і себе, і тих, хто тебе слухає» (1 Тим. 4:16; Єзек. 3:17—21).

4. Чому з огляду на відступництво християни в I столітті мали завзято проповідувати?

 ⁴ Щоб зрозуміти, чому Павло радив Тимофієві проповідувати із завзяттям, розгляньмо контекст провідного вірша цієї статті. Апостол каже: «Завзято проповідуй слово як у сприятливу, так і у важку пору; напучуй, докоряй, настійно заохочуй і при цьому повною мірою виявляй довготерпіння та послуговуйся мистецтвом навчати. Бо настане час, коли люди будуть нетерпимі до здорової науки. Керуючись власними бажаннями, вони збиратимуть собі вчителів, які б влещували їм вуха, і відвернуться від правди» (2 Тим. 4:2—4). Ісус передрікав, що з’явиться відступництво (Матв. 13:24, 25, 38). У міру того, як цей час наближався, Тимофій мав завзято «проповідувати слово» навіть у зборі, щоб християни не були зведені оманою фальшивих вчень. Під загрозою було життя людей. А що сказати про наш час?

5, 6. З якими поглядами ми стикаємося в служінні?

⁵ Сьогодні відступництво від правдивого поклоніння шириться чимраз більше (2 Фес. 2:3, 8). Якими вченнями людям влещують вуха в наш час? У багатьох куточках світу з величезним запалом обстоюють еволюційну теорію. Хоча еволюцію пояснюють переважно науковими термінами, вона більше нагадує релігійний догмат, який впливає на ставлення людей одні до одних і до Бога. Інше поширене вчення полягає в тому, що Бог не цікавиться нами, а отже, нам не варто цікавитись ним. Чому мільйонам людей подобаються ці фальшиві вчення, які присипляють їх духовно? В основі обох вчень лежить думка: «Ти можеш робити, що заманеться, бо ніхто не притягне тебе до відповідальності». Така думка справді влещує багатьом вуха. (Прочитайте Псалом 10:4).

⁶ Людей приваблюють ще інші неправдиві вчення. Декому, хто ходить до церкви, подобаються вчителі, які кажуть: «Хоч би що ви робили, Бог вас любить». Священики і пастори влещують людям вуха, кажучи, що Бог благословлятиме їх, коли вони будуть шанувати різні обряди, літургії, свята, образи́ і статуї. Їхня паства навіть не усвідомлює, в якій небезпеці перебуває (Пс. 115:4—8). Але якщо ми розбудимо цих людей з духовного сну і вони зрозуміють правду з Біблії, то зможуть втішатися благословеннями Божого Царства.

ЩО ОЗНАЧАЄ ЗАВЗЯТО ПРОПОВІДУВАТИ

7. Як нам виявляти завзяття в служінні?

⁷ Сумлінний хірург повністю зосереджується на роботі, бо від цього залежить життя пацієнта. Подібно і ми зосереджуємо всю свою увагу на проповідуванні і цим виявляємо завзятість. Ми ретельно обдумуємо теми розмов і питання, які можуть зацікавити людей. Усвідомлюючи невідкладність нашої праці, ми також змінюємо свій графік, щоб приходити до людей тоді, коли вони охочіше розмовлятимуть з нами (Рим. 1:15, 16; 1 Тим. 4:16).

8. До чого спонукує людину усвідомлення того, що слід діяти невідкладно?

⁸ Коли людина усвідомлює невідкладність чогось, вона правильно розставляє пріоритети. (Прочитайте Буття 19:15). Уяви, що ти отримуєш результати обстеження і лікар кличе тебе до свого кабінету. Він прямо каже тобі: «Послухайте, у вас критична ситуація. Вам негайно треба щось робити, бо через місяць буде надто пізно». Ти, може, і не побіжиш стрімголов з його кабінету, немов пожежник на екстрений виклик. А втім, ти прислу́хаєшся до рекомендацій лікаря і зосередишся  на тому, що для тебе важливіше.

9. Звідки ми знаємо, що Павло завзято проповідував в Ефесі?

⁹ Апостол Павло виявляв у служінні завзятість. Це добре видно з того, що він сказав ефеським старійшинам про своє проповідування в провінції Азія. (Прочитайте Дії 20:18—21). Прибувши в Ефес, апостол, очевидно, з першого дня ревно звіщав людям добру новину від дому до дому. До того ж протягом двох років Павло «щоденно виголошував промови в школі Тиранна» (Дії 19:1, 8—10). У тому, як Павло провадив своє життя, було видно завзятість. Заклик «завзято проповідувати» лунає не для того, щоб нас обтяжували думки про важливість нашого доручення. Все ж у житті ми маємо надавати перевагу проповідницькій праці.

10. Чому ми радіємо, що Дослідники Біблії завзято проповідували?

¹⁰ Ще перед 1914 роком невелика група Дослідників Біблії почала ревно звіщати добру новину. Їхній приклад показує, що́ означає завзято проповідувати. Хоча цих служителів було лише кілька тисяч, вони усвідомлювали, в який час живуть, і з за́палом взялися за працю проповідування. Дослідники Біблії виголошували промови, які друкувалися в понад 2000 газет, і показували «Фото-драму сотворення», що складалася з кольорових слайдів та кінокадрів. Так вони звіщали звістку про Царство мільйонам людей. Чи багато з нас почуло б добру новину, якби ті служителі не усвідомлювали невідкладність цієї праці? (Прочитайте Псалом 119:60).

НЕ МОЖНА ГАЯТИ ЧАС!

11. Через що дехто перестає усвідомлювати, наскільки важливим є проповідування?

¹¹ Різні заняття можуть відвертати нашу увагу, і через це дехто перестає усвідомлювати, наскільки важливим є проповідування. Світ Сатани прагне, щоб ми зосереджувались лише на повсякденних справах і на якихось несуттєвих питаннях (1 Пет. 5:8; 1 Ів. 2:15—17). Деякі служителі Єгови колись ставили поклоніння йому на перше місце в житті, але поступово почали забувати, в який час ми живемо. Наприклад, у I столітті Димас, «співпрацівник» Павла, піддався принадам безбожного світу. Він більше не вважав за потрібне підбадьорювати свого брата Павла в час лиха і покинув його (Филим. 23, 24; 2 Тим. 4:10).

12. На чому слід зосередитися сьогодні і які можливості дасть нам вічне життя?

¹² Щоб і далі пам’ятати про невідкладність нашої праці, протистіймо бажанню брати від життя якнайбільше. Натомість «міцно вхопімося за справжнє життя» (1 Тим. 6:18, 19). Ти, безумовно, впевнений, що вічне життя на землі під правлінням Божого Царства дасть безліч можливостей для цікавих занять. А от праця проповідування, яка допоможе людям пережити Армагеддон, ніколи не повториться.

13. Як ми, ставши християнами, можемо залишатися завзятими в служінні?

¹³ Що допоможе нам залишатись завзятими в служінні, тимчасом як більшість людей духовно спить? Можемо роздумувати над тим, що колись ми теж, так би мовити, спали в темряві. Але, як зазначив Павло, Христос пролив на нас світло, і ми прокинулись. Тепер у нас є велика честь — нести світло іншим. (Прочитайте Ефесян 5:14). Після цього Павло дав пораду: «Пильнуйте й поводьтеся не як немудрі, а як мудрі, якнайліпше використовуючи час, бо дні злі» (Еф. 5:15, 16). Отже, живучи в злому світі, «якнайліпше використовуймо час» для справ, які допомагатимуть нам духовно пильнувати.

 МИ ЖИВЕМО В ЕПОХАЛЬНИЙ ЧАС

14—16. Чому проповідування про Царство є важливим, як ніколи раніше?

¹⁴ Християнське служіння завжди мало велике значення, але нині воно важливе, як ніколи раніше. З 1914 року ознака, передречена в Божому Слові, стає дедалі очевиднішою (Матв. 24:3—51). Над людством нависла небачена досі небезпека. Незважаючи на недавні домовленості, супердержави все ще мають в арсеналі аж 2000 ядерних боєголовок, готових до запуску. Уряди різних країн вже сотні разів повідомляли, що «загублено» ядерні матеріали. А що, коли деякі з них опинились у руках терористів? За словами оглядачів, терористи запросто зможуть винищити все людство, якщо розв’яжуть війну. Однак війна не єдина загроза для людського існування.

¹⁵ У 2009 році у звіті журналу «Ланцет» і Університетського коледжу Лондона зазначалося, що «кліматичні зміни — це найсерйозніша всесвітня загроза здоров’ю людей XXI століття». Там говорилося: «У наступні десятиліття такі зміни позначаться на здоров’ї більшості мешканців планети і загрожуватимуть життю та добробуту мільярдів людей». Багато країн можуть зазнати спустошення через засухи, повені, епідемії, урагани, підняття рівня моря, а також війни за ресурси, які постійно виснажуються. Дійсно, війни і стихійні лиха загрожують існуванню людського суспільства.

¹⁶ Дехто думає, що загроза ядерної війни призведе до подій, які сповнять ознаку останніх днів. Проте більшість людей не розуміє справжнього значення ознаки. Вже протягом десятиліть ми бачимо події, котрі вказують на теперішню Христову присутність і близький кінець злої системи (Матв. 24:3). Ніколи раніше не виявлялося стільки особливостей цієї ознаки. Людям пора прокинутися з духовного сну, і наше служіння допомагає їм у цьому.

17, 18. а) Як на нас впливає усвідомлення того, «в яку пору» ми живемо? б) Що спонукує людей змінити своє ставлення до звістки про Царство?

¹⁷ У нас залишається обмаль часу, щоб з любові до Єгови завершити проповідницьку працю, доручену нам у ці останні дні. Порада, яку Павло дав першим християнам у Римі, є ще настійнішою сьогодні. Він сказав: «[Ви] знаєте, в яку пору живете: вам уже час пробудитись зі сну, бо тепер наше спасіння ближче, ніж тоді, коли ми повірили» (Рим. 13:11).

¹⁸ Події, які сповняють пророцтва про останні дні, допомагають декому усвідомити свою потребу в духовному. Інші починають розуміти, що людство не вирішить своїх проблем самотужки, коли роздумують про невдачі земних урядів у боротьбі з економічними лихами, ядерною загрозою, насильством, злочинами і нищенням навколишнього середовища. Ще хтось усвідомлює свої духовні потреби, стикаючись з особистими проблемами, як-от поганим здоров’ям, розлученням або смертю близької людини. Беручи участь у проповідуванні, ми допомагаємо таким людям.

СПОНУКАНІ НЕВІДКЛАДНІСТЮ ПРАЦІ

19, 20. Як розуміння невідкладності нашої праці спонукало багатьох християн змінити своє життя?

¹⁹ Розуміючи, наскільки невідкладним є служіння, чимало християн збільшують у ньому участь. Скажімо, після програми спеціального одноденного конгресу 2006 року за назвою «Пильнуйте, щоб ваше око було чистим» молоде подружжя з Еквадору вирішило спростити своє життя. Чоловік з дружиною склали список того, чого можна позбутися, і за три місяці  перебралися з трикімнатного помешкання в скромніше однокімнатне. Вони продали деякі речі і розплатилися з боргами. Згодом це подружжя почало допоміжне піонерське служіння і за порадою районного наглядача приєдналося до збору, в якому була більша потреба у вісниках.

²⁰ Брат з Північної Америки написав: «На момент конгресу в 2006 році ми з дружиною були охрещені вже 30 років. По дорозі додому після конгресу ми обговорювали, як нам застосувати пораду щодо спрощення життя (Матв. 6:19—22). У нас були три будинки, земля, шикарні машини, човен і житловий автофургон. Ми усвідомили, що, мабуть, поводимось нерозсудливо, тому вирішили поставити собі за мету служити повночасно. У 2008 році ми приєдналися до нашої дочки в сталому піонерському служінні. Яка ж радість ще тісніше співпрацювати з братами! Тепер ми в змозі служити там, де є більша потреба. Розширивши служіння, ми наблизились до Єгови. Нам так приємно бачити, як сяють очі людей, коли вони чують і розуміють правду з Божого Слова».

21. Що заохочує нас до дій?

²¹ Ми знаємо, що незабаром на цю злу систему прийде «день суду й знищення безбожних людей» (2 Пет. 3:7). Знання з Біблії спонукує нас ревно звіщати неминуче велике лихо і близький новий світ. Ми добре розуміємо, в який час живемо, і тому ділимося з людьми справжньою надією. Беручи якомога активнішу участь у цій невідкладній праці, ми виявляємо глибоку любов до Бога і ближніх.

[Запитання для вивчення]