Як ти даєш поради?

Чи просив хтось у тебе поради? Чи тобі ставили колись такі запитання: «Скажи, що я маю робити? Йти мені на ту вечірку чи не йти? Чи влаштовуватись мені на цю роботу? Чи зустрічатися з тією дівчиною?»

Іноді люди щиро прагнуть допомоги в прийнятті рішень — рішень, які можуть вплинути на їхні стосунки з друзями, рідними і навіть з Єговою. Як ти зазвичай даєш поради? На основі чого відповідаєш? Хоч би про яке питання йшлося, «серце праведного розмірковує про відповідь» (Прип. 15:28). Розгляньмо п’ять біблійних принципів, які допоможуть нам давати добрі поради.

1. Вникай у суть справи.

«Хто відповідає на слово, ще поки почув,— то глупота та сором йому!» (ПРИП. 18:13).

Щоб дати слушну пораду, важливо зрозуміти обставини й особисту думку людини, яка звертається по допомогу. Уяви, що хтось телефонує тобі і питає, як дістатися твого дому. Що потрібно дізнатись, перш ніж відповісти? Чи ти зможеш пояснити людині, як доїхати, якщо не знаєш, де вона в даний момент перебуває? Звичайно, що ні. Те саме стосується й порад: спочатку необхідно з’ясувати, де людина «перебуває», тобто що вона особисто думає про справу і які в неї склались обставини. Можливо, певні деталі, про які ти дізнаєшся, вплинуть на твою відповідь. Якщо ми не вникаємо в ситуацію людини, то можемо дати пораду, яка ще більше її збентежить (Луки 6:39).

Дізнайся, чи людина добре дослідила питання. У деяких випадках варто запитати людину: «Які біблійні принципи можуть допомогти у твоїй ситуації? Чи ти вже досліджував це питання? Які переваги і недоліки кожного з варіантів? А що радять тобі інші, скажімо старійшини, батьки чи той, хто проводить з тобою біблійне вивчення?»

Відповіді на ці запитання допоможуть тобі зрозуміти, яких зусиль людина вже доклала. Даючи пораду, ти зможеш взяти до уваги те, що їй радили інші. Крім того, ти побачиш, чи ця людина часом не шукає порадників, «які б влещували... вуха» і казали те, що вона хоче почути (2 Тим. 4:3).

  2. Не давай поспішних порад.

«Кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною на слова» (ЯК. 1:19).

Іноді з найкращих спонук ми хочемо дати пораду одразу. Однак зазвичай ліпше цього не робити, особливо якщо ми не мали нагоди дослідити питання. У Приповістей 29:20 говориться: «Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? — Більша довіра глупцеві, ніж їй!»

Виділи час і перевір, чи твій підхід до справи повністю узгоджується з мудрістю Божого Слова. Запитай себе: «Чи на моє мислення не впливають погляди і дух цього світу?» (1 Кор. 2:12, 13). Пам’ятай, що самих лише добрих намірів недостатньо. Апостол Петро, дізнавшись про нелегке завдання Ісуса, порадив йому: «Змилосердься над собою, Господи, нехай з тобою таке ніколи не станеться». Чого нас вчить реакція Петра? Навіть щира людина може необачно заохотити когось керуватись не Божим, а людським мисленням (Матв. 16:21—23). Наскільки ж важливо думати перед тим, як щось казати! Адже Божа мудрість незрівнянно більша за наш досвід (Йова 38:1—4; Прип. 11:2).

3. Смиренно скеровуй увагу на Боже Слово.

«Я нічого не роблю від себе, а говорю все так, як навчив мене Батько» (ІВ. 8:28).

Чи доречно казати: «Знаєш, я б на твоєму місці...»? Буває, що розв’язання проблеми здається нам очевидним. Проте навіть тоді варто наслідувати приклад смирення і скромності Ісуса. Він мав значно більшу мудрість і досвід, ніж будь-яка людина. А втім, Ісус сказав: «Я промовляв не від себе. Батько... дав мені заповідь, що саме маю казати» (Ів. 12:49, 50). Навчаючи інших і даючи поради, Ісус завжди брав до уваги волю свого Батька.

Наприклад, у Луки 22:49 ми читаємо, що, коли Ісуса арештовували, учні запитали, чи не захистити його за допомогою зброї. Один з учнів навіть застосував свого меча. Зверни увагу: паралельна оповідь, записана в Матвія 26:52—54, показує, що за таких важких обставин Ісус не пошкодував часу, щоб пояснити своєму учню волю Єгови. На основі принципів з Буття 9:6 та пророцтв з 22-го Псалма і 53-го розділу Ісаї Ісус дав мудру пораду, яка допомогла уникнути зайвого кровопролиття. Без сумніву, це потішило серце Єгови.

  4. Використовуй теократичну бібліотеку.

«Хто ж вірний і розсудливий раб, якого пан призначив над своїми челядниками давати їм поживу своєчасно?» (МАТВ. 24:45).

Ісус призначив вірного і розсудливого раба, який надає духовну поживу. Чи ти виділяєш час, щоб ретельно дослідити питання за допомогою біблійних публікацій, перш ніж дати комусь пораду щодо важливої справи?

В «Індексі публікацій Товариства “Вартова башта”», а також у «Бібліотеці Товариства “Вартова башта”» * на компакт-диску ти легко знайдеш багато чіткої інформації. Було б немудро нехтувати цими скарбницями знань. У наших публікаціях обговорювалися тисячі різних тем, тож у якійсь статті ти обов’язково знайдеш необхідну інформацію і даси слушну пораду. Чи ти заохочуєш інших використовувати ці інструменти, щоб досліджувати біблійні принципи? Подібно як GPS-навігатор визначає місцеперебування і скеровує людину в необхідному напрямку, так наші публікації можуть допомогти віснику побачити, на якому шляху він стоїть у даний момент і як йому залишатись на дорозі життя.

Багато старійшин навчають вісників, як, послуговуючись «Індексом» чи «Бібліотекою Товариства “Вартова башта”», знаходити корисні статті й аналізувати думки з Писань. Це допомагає вісникам не лише вирішити якесь нагальне питання, але й розвинути звичку проводити глибокі дослідження та покладатись на духовну поживу від Єгови. Завдяки цьому брати і сестри «привчають своє чуття відрізняти добре від поганого» (Євр. 5:14).

5. Не приймай рішень за інших.

«Кожен нестиме власну ношу» (ГАЛ. 6:5).

У кінцевому підсумку людина сама обирає, згідно з чиєю порадою діяти. Єгова залишає за кожним з нас право вирішувати: слухатись його принципів чи ні (Повт. 30:19, 20). Деяких ситуацій торкаються кілька біблійних принципів, тому людина може на власний розсуд вирішити, який з них застосувати. Залежно від суті питання чи віку людини, котра просить поради, нам було б мудро запитати себе: «Чи я взагалі вповноважений розглядати цю справу?» З певними питаннями людині ліпше звертатися до старійшин збору або, якщо це молода людина, до своїх батьків.

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]

Дослідіть питання на сімейному поклонінні

Питання, яке хтось поставив, можна дослідити під час сімейного поклоніння. Чи міг би ти знайти статті чи біблійні принципи, що допоможуть цій людині? Скажімо, брат чи сестра планує з кимось зустрічатися або одружитись і просить у тебе поради. Послуговуючись «Індексом» чи бібліотекою на компакт-диску, спочатку пошукай заголовки, які стосуються даного питання. Наприклад, в «Індексі» можна знайти заголовки «Побачення» або «Шлюб, подружжя». Тоді ознайомся з підзаголовками. Переглядаючи заголовки, прочитуй наведені під ними перехресні посилання («Див. також...»). Вони можуть скерувати тебе до заголовка, де дана тема розглядається конкретніше.

[Рамка на сторінці 9]

Через організацію Єгови ми отримуємо найкраще навчання, з якого черпаємо поради для себе і дізнаємо́сь, як давати добрі поради іншим. В Екклезіяста 12:11 говориться: «Слова мудрих, як рожен і як насаджені цвяхи, які дані від пастуха одного, як збірка» («Новий переклад» Турконяка). Рожен — це палиця із загостреним кінцем, якою поганяли худобу. Подібно до рожна, сердечна і продумана порада скеровує людину в правильному напрямку. «Насаджені цвяхи» забезпечують міцність споруди. Так само слушна порада зміцнює людину і допомагає досягти хороших результатів. Мудрі особи із задоволенням досліджують «збірки» таких порад, які віддзеркалюють мудрість «пастуха одного», Бога Єгови.

Наслідуй цього Пастиря, даючи поради. Коли людина звертається до тебе по допомогу, дуже важливо уважно вислухати її і поділитися практичними думками. Якщо твоя порада ґрунтуватиметься на біблійних принципах, вона буде розсудливою і принесе слухачеві довготривалий пожиток.