Остерігаймось пасток Диявола

«Вони отямляться, вирвавшись із пастки Диявола» (2 ТИМ. 2:26).

ЯК БИ ВИ ВІДПОВІЛИ?

Яку самоперевірку варто зробити, якщо ми схильні постійно критикувати інших?

Чого ми вчимося з прикладів Пилата і Петра про те, як не піддатися страху і тиску оточення?

Як не потрапити в пастку надмірного почуття вини?

1, 2. Які пастки Сатани ми розглянемо в цій статті?

ДИЯВОЛ полює на служителів Єгови. Але на відміну від мисливця, який вбиває свою здобич, Сатана зазвичай намагається впіймати жертву живцем і робить з нею все, що заманеться. (Прочитайте 2 Тимофія 2:24—26).

² Щоб уполювати тварину, мисливець використовує різні пастки. Іноді він виманює свою жертву зі сховку і ловить її у сильце. Він також може застосувати капкан, який має пусковий механізм і захоплює тварину зненацька. Щоб зловити Божих служителів живцем, Диявол послуговується подібними пастками. Якщо ми не хочемо стати жертвою Сатани, нам слід пильнувати і зважати на ознаки, які допоможуть нам розпізнавати його пастки. З цієї статті ми дізнаємось, як уникати трьох пасток Диявола, в які попалися декотрі служителі Єгови. Ми поговоримо про: 1) неконтрольовану мову, 2) тиск оточення і страх, 3) надмірне почуття вини. У наступній статті ми розглянемо ще дві пастки.

ЯК НЕ ЗАПАЛИТИ ПОЛУМ’Я НЕКОНТРОЛЬОВАНОЇ МОВИ

3, 4. Що може трапитись, якщо не контролювати свого язика? Наведіть приклад.

³ Щоб вигнати тварин з укриття, мисливці іноді запалюють рослинність, а тоді ловлять тварин, які намагаються втекти. У християнському зборі брати і сестри перебувають немовби у сховку. Образно кажучи, Диявол хотів би запалити вогонь у зборі, щоб розігнати його членів. Якби йому це вдалося, вісники опинилися б у його лапах. І ми, навіть не усвідомлюючи цього, можемо  сприяти Сатані і самі потрапити в його пастку. Як саме?

⁴ Учень Яків прирівняв язик до вогню. (Прочитайте Якова 3:6—8). Якщо ми не контролюємо свого язика, то можемо запалити у зборі символічну пожежу. Розгляньмо уявну ситуацію: під час зібрання оголошують, що певна сестра призначена сталим піонером. Після зібрання двоє сестер обговорюють це оголошення. Одна щиро тішиться за нову піонерку і сподівається, що все в неї вийде. Інша ж приписує тій сестрі погані мотиви і каже, що вона тільки шукає собі слави. З котрою із цих двох сестер ти хотів би товаришувати? Неважко зрозуміти, яка з них своїм язиком розпалює у зборі пожежу.

5. Яку самоперевірку варто зробити, щоб загасити полум’я неконтрольованої мови?

⁵ Як не запалити полум’я неконтрольованої мови? Ісус сказав: «Чим переповнене серце, те говорять уста» (Матв. 12:34). Отже, перш за все необхідно дослідити своє серце. Чи ми намагаємось придушувати негативні почуття, які підштовхують нас погано висловлюватися про інших? Приміром, ми чуємо, що брат прагне отримати обов’язки в зборі. Чи ми віримо, що в цього брата чисті спонуки, чи вважаємо, що він має корисливі цілі? Якщо в нас є схильність до цинізму, варто пригадати, що Диявол теж піддав сумніву спонуки вірного Божого служителя, Йова (Йова 1:9—11). Замість того щоб підозрювати брата, слід подумати, чому ми критично до нього ставимось. Чи в нас дійсно є для цього підстави? Чи наше серце часом не отруює неприязнь, поширена у світі в ці останні дні? (2 Тим. 3:1—4).

6, 7. а) Чому в нас може виникнути критичний дух? б) Що нам слід робити, коли хтось образив нас?

⁶ Розгляньмо ще кілька причин того, чому в нас може виникнути критичний дух. Однією з них є бажання вразити людей своїми досягненнями. Можливо, ми осуджуємо інших, бо хочемо виглядати кращими за них або намагаємось виправдати свою бездіяльність. Незалежно від того, що керує нами — гордість, заздрість чи занижене почуття власної гідності,— критична мова має згубні наслідки.

⁷ Іноді нам здається, що в нас є всі підстави критикувати когось. Скажімо, людина колись образила нас своїми словами. Якщо так, було б немудро відплачувати тією ж монетою.  Так ми лише підливали б масла у вогонь і чинили б волю Диявола, а не Бога (2 Тим. 2:26). Натомість нам варто наслідувати Ісуса. Коли його злословили, «він не злословив у відповідь». Ісус «віддавав себе в руки того, хто судить праведно» (1 Пет. 2:21—23). Він був переконаний, що свого часу Єгова відновить справедливість так, як вважатиме за потрібне. Нам треба розвивати таке ж довір’я до Бога. Якщо своєю мовою ми намагаємось підбадьорювати інших, то будемо зміцнювати «узи миру» в зборі. (Прочитайте Ефесян 4:1—3).

ТИСК ОТОЧЕННЯ І СТРАХ — НЕМОВ СИЛЬЦЕ

8, 9. Через що Пилат засудив Ісуса?

⁸ Тварина, яка потрапляє у пастку, безсила щось зробити. Подібно й людина, котра піддається страху і тиску оточення, певною мірою втрачає контроль над своїм життям. (Прочитайте Приповістей 29:25). Проаналізуймо приклади двох дуже різних чоловіків, які потрапили в пастку страху і тиску оточення. Ми знайдемо для себе цінні уроки.

⁹ Римський намісник Понтій Пилат знав, що Ісус був невинною людиною, і, очевидно, не хотів завдавати йому шкоди. Він навіть сказав, що Ісус не скоїв «нічого, за що заслуговував би смерті». Все ж Пилат наказав його стратити. Чому? Тому що піддався тискові натовпу (Луки 23:15, 21—25). «Якщо відпустиш його, ти не друг кесарю»,— вигукували розлючені люди, намагаючись досягти свого (Ів. 19:12). Пилат, імовірно, боявся, що, підтримавши Христа, втратить своє становище або й життя. Так він став маріонеткою в руках Сатани.

10. Чому Петро зрікся Христа?

¹⁰ Апостол Петро був одним з найближчих Ісусових друзів. Він прилюдно проголошував, що Ісус є Месією (Матв. 16:16). Петро залишився відданим, у той час як інші учні, не зрозумівши слів Ісуса, покинули свого Вчителя (Ів. 6:66—69). Коли вороги прийшли заарештувати Ісуса, Петро з мечем виступив на його захист (Ів. 18:10, 11). Однак пізніше Петро злякався і сказав, що навіть не знає Ісуса. Апостол опинився в пастці страху і втратив відвагу, але ненадовго (Матв. 26:74, 75).

11. Якого тиску ми можемо зазнавати?

¹¹ Християни повинні чинити опір, коли хтось спонукує їх робити те, що не подобається Богові. Роботодавець чи інші люди можуть змушувати нас повестися нечесно чи аморально. Однолітки нерідко заохочують юних християн списувати на екзаменах, переглядати порнографію, закурити, спробувати наркотики, пити алкоголь або вести статеве життя. Що ж допоможе нам не потрапити в пастку страху й тиску оточення і уникати вчинків, які ненавидить Єгова?

12. Чого ми вчимося з прикладів Пилата і Петра?

¹² Чого ми вчимося з прикладів Пилата і Петра? Пилат мало знав про Ісуса. Однак йому було відомо, що він незвичайна людина і за ним немає жодної вини. А втім, Пилату бракувало смирення і любові до правдивого Бога, тому він став легкою здобиччю Диявола. Петро ж мав точне знання і любив Єгову. Щоправда, іноді він був нескромним, відчував страх і піддавався тиску інших. Перед Ісусовим арештом він вихвалявся: «Навіть якщо всі спіткнуться, я не спіткнусь» (Марка 14:29). Петро  був би ліпше підготовлений до випробувань, якби довіряв Богові, подібно до псалмоспівця, котрий промовив: «Зо мною Господь — не боюся нікого, що зробить людина мені?» (Пс. 118:6). В останню ніч свого земного життя Ісус взяв Петра і ще двох апостолів, і вони разом пішли у Гефсиманський сад. Ісус попросив апостолів пильнувати, але вони заснули. Ісус розбудив їх і сказав: «Пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу» (Марка 14:38). Та Петро знову заснув, тому пізніше попав у пастку страху перед людиною і тиску оточення.

13. Що допоможе нам чинити опір тиску оточення?

¹³ Як показують приклади Пилата і Петра, щоб не піддатися тиску, нам необхідно мати точні знання, смирення, скромність і любов до Бога, а також розвивати страх перед Єговою. Якщо наша віра ґрунтується на точному знанні, ми будемо впевнено і мужньо розповідати іншим про свої переконання. Усе це допоможе нам долати страх і чинити опір тиску оточення. Звісно, нам ніколи не слід переоцінювати свої сили. Ми повинні скромно визнавати, що без Божої підтримки нам буде важко протистояти тиску з боку інших. Молімося до Єгови про святий дух. Любов до нього має спонукувати нас освячувати його ім’я і дотримуватися Божих норм. Крім того, нам треба заздалегідь готуватися до випробувань. Скажімо, батькам варто молитися разом з дітьми і наперед обговорювати з ними, як діяти, коли однолітки схилятимуть їх до поганих учинків (2 Кор. 13:7) *.

НАДМІРНЕ ПОЧУТТЯ ВИНИ — ПАСТКА, ЯКА РОЗЧАВЛЮЄ

14. Які думки хоче нав’язати нам Сатана?

¹⁴ Іноді мисливці підвішують важкий камінь або колоду над стежкою, якою ходять тварини. Необачна тварина зачіпає прихований дріт, що дозволяє каменю чи колоді впасти на жертву і розчавити її. Надмірне почуття вини — наче великий тягар, який нас розчавлює. Пригадуючи колишні помилки, ми можемо почуватися «перемученими тяжко». (Прочитайте Псалом 38:4—6, 9). Сатана хоче, аби ми думали, що не заслуговуємо милосердя Єгови і не в змозі жити відповідно до Божих вимог.

15, 16. Як не потрапити в пастку надмірного почуття вини?

¹⁵ Як не потрапити в пастку, яка розчавлює? Якщо ти вчинив серйозний гріх, роби необхідні кроки, щоб відновити стосунки з Єговою. Поговори зі старійшинами і попроси їхньої допомоги (Як. 5:14—16). З усіх сил намагайся виправити свою помилку (2 Кор. 7:11). Отримавши картання, не знеохочуйся, адже виховні заходи є виявом любові Єгови (Євр. 12:6). Рішуче постанови уникати того, що може знову призвести до гріха. Якщо ти розкаявся і навернувся, то будь впевнений, що викупна жертва Ісуса Христа спроможна покрити твої провини (1 Ів. 4:9, 14).

¹⁶ Дехто продовжує відчувати сильну вину навіть після того, як його гріхи було прощено. Якщо ти маєш такі почуття, пам’ятай: Єгова простив Петрові та іншим апостолам те, що вони покинули Його улюбленого Сина у найважчий момент. Також Єгова пробачив чоловіка, який був виключений з коринфського збору за грубу неморальність  і згодом розкаявся (1 Кор. 5:1—5; 2 Кор. 2:6—8). Боже Слово розповідає про великих грішників, які покаялись і отримали Боже прощення (2 Хр. 33:2, 10—13; 1 Кор. 6:9—11).

17. Що робить для нас викуп?

¹⁷ Єгова пробачить і забуде твої колишні гріхи, якщо ти справді покаєшся і покладатимешся на його милосердя. Чи тобі здається, що Ісусова викупна жертва не покриє твоїх гріхів? Якщо так, то ти можеш легко потрапити в пастку Сатани. Хоч би в чому Диявол намагався тебе переконати, ніколи не забувай, що викуп покриває гріхи всіх грішників, які розкаюються (Прип. 24:16). Віра у викуп допоможе тобі скинути з себе тягар надмірного почуття вини і додасть сил, щоб служити Богові всім серцем, всім розумом і всією душею (Матв. 22:37).

ЗАДУМИ САТАНИ НАМ ВІДОМІ

18. Що допоможе нам уникати пасток Сатани?

¹⁸ Сатана прагне впіймати нас, і йому байдуже, в яку саме пастку ми потрапимо. Оскільки задуми Диявола нам відомі, ми можемо не допустити, аби він нас перехитрив (2 Кор. 2:10, 11). Просімо в Бога мудрості, щоб зносити випробування і оминати сатанинські пастки. Яків писав: «Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай безупинно просить у Бога, котрий усім дає щедро та без дорікання, і тоді отримає її» (Як. 1:5). Для того щоб отримати Божу мудрість, нам слід регулярно вивчати Боже Слово і застосовувати його поради. Публікації вірного і розсудливого раба допоможуть нам розпізнавати пастки Диявола та уникати їх.

19, 20. Чому нам треба ненавидіти зло?

¹⁹ Завдяки молитві і дослідженню Біблії ми розвиваємо любов до добра. Однак нам також необхідно вчитися ненавидіти зло (Пс. 97:10). Якщо ми роздумуватимемо про наслідки егоїстичних прагнень, то не піддамося їм (Як. 1:14, 15). Ненавидьмо зло і щиро любімо добро, тоді нас не буде приваблювати наживка, яку Сатана розкладає у своїх пастках. Вона не становитиме для нас жодного інтересу.

²⁰ Наскільки ж ми вдячні Богу за те, що він допомагає нам не піддаватись хитрощам Сатани! Єгова «визволяє [нас] від Злого», використовуючи свій дух, своє Слово і організацію (Матв. 6:13). У наступній статті ми обговоримо, як уникати ще двох пасток, які використовує Диявол, щоб ловити Божих служителів живцем.

[Примітка]

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 21]

Неконтрольована мова, наче вогонь, може спричинити проблеми в зборі

[Ілюстрація на сторінці 24]

Скинь із себе тягар надмірної вини