1, 2. Що ми довідаємося про великі зібрання Божого народу?

ПРОТЯГОМ багатьох десятиліть Свідки Єгови збираються разом на міжнародні та обласні конгреси. Більшість з нас вже неодноразово відвідували ці радісні події.

² Кілька тисяч років тому Божий народ також мав святі зібрання, на які приходило чимало людей. Ми поговоримо про великі зібрання Божих служителів, згадані в Біблії, і подивимось, чим вони подібні на наші сучасні конгреси. Крім того, ми довідаємося, чому важливо їх відвідувати (Пс. 44:2; Рим. 15:4).

3. а) Що відбулося на першому великому зібранні народу Єгови, згаданому в Біблії? б) Як ізраїльтян склика́ли на великі зібрання?

³ Перше велике зібрання, про яке розповідає Біблія, відбулося біля гори Сінай, де ізраїльтяни отримали духовні настанови від Єгови. Це був справді особливий момент в історії чистого поклоніння. На цьому незабутньому зібранні Єгова показав ізраїльтянам свою силу і дав їм Закон. (Вих. 19:2—9, 16—19; прочитайте Вихід 20:18; Повторення Закону 4:9, 10). З того дня стосунки ізраїльтян з Богом змінилися. Невдовзі після цього Єгова повідомив Мойсею, як надалі збирати весь народ. Бог звелів йому зробити дві срібні сурми, якими мали склика́ти всю громаду до «входу скинії зборів» (Чис. 10:1—4). Спробуй уявити, яке піднесення панувало серед Божого народу на тих великих зібраннях.

4, 5. Чим були особливі зібрання, на які скликали Мойсей та Ісус Навин?

 ⁴ Під кінець 40-річної подорожі по пустелі Мойсей зібрав усіх ізраїльтян. Ця подія була дуже важливою для народу. Невдовзі ізраїльтяни мали увійти в Обіцяну землю. Тому це був відповідний час, щоб Мойсей нагадав своїм братам все, що Єгова зробив для них і робитиме в майбутньому (Повт. 28:69—29:14; 30:15—20; 31:30).

⁵ Мабуть, на цьому ж зібранні Мойсей повідомив ізраїльтянам про те, що вони будуть регулярно збиратися разом. Кожен сьомий рік під час «свята Кучок» чоловіки, жінки, діти і приходьки повинні були приходити на місце, яке визначав Єгова, для того щоб «чути й щоб навчатися і боятися Господа... і додержувати виконувати всі слова цього Закону». (Прочитайте Повторення Закону 31:1, 10—12). На самому початку історії Божого народу було очевидно, що ізраїльтяни мали збиратися, аби дізнаватись про волю Єгови і його накази. Коли вони повністю завоювали Обіцяну землю, довкола них ще жили поганські народи, тож Ісус Навин зібрав увесь Ізраїль, щоб зміцнити його рішучість зберігати відданість Єгові. Того дня народ поклявся, що служитиме Богу (Іс. Нав. 23:1, 2; 24:1, 15, 21—24).

6, 7. Чому можна сказати, що сучасні конгреси Божого народу були визначними?

⁶ У сучасній історії Божого народу теж були визначні зібрання — конгреси, на яких оголошувалось про важливі зміни в теократичній діяльності чи розумінні тих чи інших біблійних уривків (Прип. 4:18). Перший великий конгрес Дослідників Біблії в післявоєнний час відбувся у 1919 році в Сідар-Пойнті (штат Огайо, США), і зібралось на ньому приблизно 7000 осіб. На конгресі було оголошено про початок всесвітньої проповідницької кампанії. У 1922 році під час дев’ятиденного конгресу, який проходив у тому ж місті, Джозеф Рутерфорд виголосив яскраву промову і заохотив присутніх продовжувати ревно проповідувати. Він сказав: «Будьте вірними й правдивими свідками для Господа. Рушайте в бій і воюйте, аж поки Вавилон не буде до решти спустошений. Звіщайте цю вістку скрізь. Світ повинен знати, що Єгова є Богом і що Ісус Христос є Царем над царями і Господом над панами. Це день усіх днів. Дивіться, Цар править! Ви є його глашатаями. Отже, оголошуйте, оголошуйте, оголошуйте Царя і його царство!» Усі присутні — та, зрештою, і Божі служителі по цілій землі — з радістю відгукнулися на це заохочення.

⁷ У 1931 році на конгресі в Колумбусі (штат Огайо, США) Дослідники Біблії із захопленням прийняли нову назву — Свідки Єгови. А в 1935 році у Вашингтоні брат Рутерфорд пояснив, хто належить до «великого натовпу людей», описаного в книзі Об’явлення, які «стояли перед престолом та Агнцем» (Об’яв. 7:9—17). У розпалі Другої світової війни, 1942 року, Натан Норр виголосив зворушливу промову «Чи може тривати мир?». Він пролив світло на сутність «багряного дикого звіра» з 17-го розділу Об’явлення і вказав, що після війни проповідницька праця буде здійснюватись у великих масштабах.

8, 9. Чому деякі конгреси були особливо зворушливими?

 ⁸ Особливим був також конгрес «Радісні народи», який відбувся 1946 року в Клівленді (штат Огайо, США). На ньому брат Норр виголосив промову за назвою «Проблеми реконструкції й розширення». Один брат, який чув цю промову, пам’ятає реакцію слухачів. Він написав: «Того вечора я мав честь стояти позаду промовця на сцені. Коли він розповідав про нашу працю і плани щодо розширення житлових приміщень бруклінського Бетелю та друкарні, аудиторія раз за разом вибухала оплесками. Хоча зі сцени ми чітко не бачили облич присутніх, ми відчували їхню радість». У 1950 році делегати міжнародного конгресу в місті Нью-Йорк були надзвичайно щасливі отримати «Християнські Грецькі Писання. Переклад нового світу» — першу частину перекладу Біблії сучасною мовою, в якому Боже ім’я повернули на належне місце (Єрем. 16:21, НС).

⁹ Конгреси, які відбувалися після років переслідувань чи заборони, теж були дуже зворушливими. Колись Адольф Гітлер дав клятву, що знищить Свідків Єгови в Німеччині. Але в 1955 році 107 000 з них зібралися в Нюрнберзі — на тому ж місці, де він проводив свої паради. Мало хто з присутніх міг стримати сльози радості! У 1989 році в Польщі відбулося три конгреси «Правдива Боговідданість», які відвідало 166 518 делегатів. Серед присутніх було чимало братів і сестер з Радянського Союзу, Чехословаччини та інших країн Східної Європи. Дехто з них уперше побував на зустрічі, де зібралося більше ніж 15—20 Свідків. А уявіть собі радість, яку відчули делегати міжнародного конгресу «Божественне навчання», що проходив 1993 року в Києві. На цьому конгресі охрестилось 7402 особи — найвище число охрещених за всю історію Свідків Єгови (Ісаї 60:22; Ог. 2:7).

10. Який конгрес запам’ятався тобі найбільше і чому?

¹⁰ Мабуть, деякі міжнародні чи обласні конгреси запам’яталися тобі найбільше. Чи пригадуєш свій перший конгрес або той, на якому ти охрестився? Дорожи такими безцінними спогадами! (Пс. 42:5).

11. На які свята Бог наказав ізраїльтянам приходити щороку?

¹¹ Єгова наказав ізраїльтянам збиратися в Єрусалимі на три щорічні свята — свято Прісних хлібів, свято Тижнів (яке пізніше назвали П’ятидесятницею) та свято Кучок. Бог сказав своєму народові: «Тричі на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа» (Вих. 23:14—17). Усвідомлюючи духовну цінність цих свят, багато чоловіків  брали з собою цілі сім’ї (1 Сам. 1:1—7; Луки 2:41, 42).

12, 13. Яких зусиль доводилось докладати багатьом ізраїльтянам, щоб приходити на щорічні свята?

¹² Подумай, яких зусиль докладали ізраїльські сім’ї, щоб прийти на свято. Наприклад, Йосипу і Марії довелося пройти близько 100 кілометрів з Назарета до Єрусалима. Скільки часу забрала б у тебе така подорож, ще й з малими дітьми? З розповіді про те, як Ісус в юному віці ходив у Єрусалим, видно, що родичі і знайомі часто йшли всі разом. Уяви, що значило приготувати їсти для такої кількості людей і знайти кожному нічліг в незнайомій місцевості. А втім, подорож, імовірно, була безпечною, оскільки батьки дали певну свободу 12-річному Ісусові. Якими ж незабутніми були такі свята, особливо для дітей! (Луки 2:44—46).

¹³ Коли ізраїльтяни розпорошилися по всій землі, вони приходили на свята з різних країн. У П’ятидесятницю 33 року н. е. до Єрусалима прибули євреї та прозеліти з Італії, Лівії, Криту, Малої Азії і Месопотамії. Так вони показали, що цінують щорічні свята (Дії 2:5—11; 20:16).

14. Яку користь отримували ізраїльтяни, відвідуючи щорічні свята?

¹⁴ Головною метою таких подорожей для вірних ізраїльтян було спільне поклоніння Єгові з тисячами інших Божих служителів. Що відчували ті, хто приходив на свята? Коли Бог давав своєму народові вказівки стосовно свята Кучок, він сказав: «Будеш радіти в святі своїм ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх. Сім день будеш святкувати Господеві, Богові своєму, у місці, яке вибере Господь, бо поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім урожаї твоїм, і в усякім чині рук твоїх, і ти будеш тільки радісний». (Повт. 16:14, 15; прочитайте Матвія 5:3).

15, 16. На які жертви тобі доводиться йти, щоб відвідувати конгреси? Чому це варте зусиль?

¹⁵ Яким же чудовим прикладом для сучасного Божого народу є свята, що відбувалися в стародавньому Єрусалимі! Наші конгреси дуже подібні до тих великих зібрань. Так само як і ізраїльтяни, багато хто з нас йде на певні жертви, аби відвідувати конгреси. Але це варте зусиль, бо ми черпаємо з них великий пожиток. Конгреси й далі відіграють важливу роль у правдивому поклонінні. На них ми отримуємо необхідне навчання, щоб розвивати з Богом тісні стосунки. Конгреси спонукують нас застосовувати те, чого ми вчимося, допомагають нам уникати проблем і заохочують зосереджуватися на справах, які відсвіжають, а не обтяжують (Пс. 122:1—4).

¹⁶ Конгреси завжди приносять радість тим, хто їх відвідує. У звіті про великий конгрес 1946 року зазначалось, що тисячі щасливих Свідків зібралися разом. «Було надзвичайно приємно чути, як музика великого оркестру зливалася з голосами сили-силенної присутніх, котрі співали пісень на хвалу Єгові... У службу добровольців зголошувались делегати, яких призначали в різні служби. Вони з радістю працювали на користь братам і сестрам». Хіба ти  не відчуваєш подібного піднесення на обласних чи міжнародних конгресах? (Пс. 110:3; Ісаї 42:10—12).

17. Що змінилось у проведенні конгресів?

¹⁷ З часом у проведенні конгресів дещо змінилося. Приміром, деякі Божі служителі пам’ятають конгреси, що тривали вісім днів. Програма поділялась на ранкову, післяобідню та вечірню. Невід’ємною частиною програми було і проповідницьке служіння. Інколи конгрес починався о дев’ятій ранку і тривав до дев’ятої вечора. Добровольці наполегливо працювали, готуючи для присутніх сніданки, обіди і вечері. Тепер конгреси не тривають стільки днів і більшість братів та сестер може уважно слухати програму, адже кожен сам готує собі їжу наперед.

18, 19. Чого ти чекаєш на конгресі з нетерпінням і чому?

¹⁸ Певних моментів конгресу ми чекаємо з особливим нетерпінням. Впродовж багатьох років на конгресах ми чуємо підбадьорливі промови і отримуємо нові публікації. Ця своєчасна духовна пожива допомагає нам ліпше розуміти біблійні вчення і пророцтва (Матв. 24:45). Деякі з нових публікацій ми використовуємо, щоб навчати щирих осіб правди з Божого Слова. А вистави, що ґрунтуються на Біблії, заохочують як молодих, так і старших аналізувати свої спонуки й остерігатися світського мислення. Промова до хрещення дає нам нагоду переглянути свої пріоритети і порадіти за тих, хто символізує своє присвячення Єгові хрещенням.

¹⁹ Протягом тисячоліть великі зібрання є частиною чистого поклоніння. Вони допомагають нам зберігати радість і належно поклонятися Богові попри труднощі. Такі зібрання служать могутньою спонукою до духовного, дають можливість знайти нових друзів і ще більше цінувати всесвітнє братство. Завдяки конгресам Єгова дбає про свій народ і благословляє його. Безперечно, кожен з нас хоче спланувати свої справи так, щоб бути присутнім на конгресі й не пропустити жодного пункту (Прип. 10:22).