Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Нехай твоє слово «так» означає «так»

Нехай твоє слово «так» означає «так»

«Нехай ваше слово “так” означає “так”, а “ні” — “ні”» (МАТВ. 5:37).

1. Що сказав Ісус про клятви і чому?

ЗАЗВИЧАЙ правдиві християни не мусять клястися. Вони серйозно ставляться до слів Ісуса: «Нехай ваше слово “так” означає “так”, а “ні” — “ні”». Ісус мав на увазі, що кожна людина повинна дотримуватися свого слова. Перед тим він сказав: «Не кляніться взагалі». Чому Ісус так висловився? Тому що в багатьох людей є звичка давати обіцянки, які вони не збираються виконувати. Говорячи щось «більше», ніж звичайне «так» чи «ні», люди іноді показують, що не заслуговують на довіру та перебувають під впливом «Злого». (Прочитайте Матвія 5:33—37).

2. Поясніть, чому не завжди неправильно клястися.

2 Чи Ісусова порада означає, що клястися неправильно? Як ми довідалися з попередньої статті, Бог Єгова і його праведний служитель Авраам давали клятви стосовно важливих справ. Крім того, Божий Закон вимагав присягатися, щоб вирішити певні проблеми (Вих. 22:9, 10; Чис. 5:21, 22). Коли християнин свідчить у суді, його можуть зобов’язати поклястися, що він говоритиме правду. Також бувають виняткові ситуації, коли християнин відчуває потребу присягнути, що він каже правду або обов’язково зробить обіцяне. Ісус не відмовився дати правдиву відповідь, коли юдейський Синедріон вимагав від нього клятви (Матв. 26:63, 64). Звичайно, Ісус не мусив клястися кожному. Однак щоб підкреслити правдивість сказаного, Ісус часто починав свої слова так: «Щиру правду [буквально «правдиво, правдиво»] кажу вам» (Ів. 1:51; 13:16, 20, 21, 38). У цій статті ми побачимо, чого ще можна навчитися в Ісуса, Павла та інших Божих служителів, чиє «так» означало «так».

ІСУС ПОДАВ НАЙКРАЩИЙ ПРИКЛАД

Від хрещення до самої смерті Ісус виконував усе, що обіцяв Батькові

3. Що Ісус пообіцяв у молитві і як відреагував його небесний Батько?

3 «Ось я прийшов... виконувати волю твою, Боже» (Євр. 10:7). Цими словами Ісус пообіцяв Богові виконати все, що було передречено про Насіння, і навіть дозволити Сатані «жалити його в п’яту» (Бут. 3:15). Жодна людина не брала на себе такого важкого завдання. Єгова з небес промовив, що повністю довіряє своєму Синові, хоча й не вимагав, аби Ісус клявся в правдивості своєї обіцянки (Луки 3:21, 22).

4. Чому можна сказати, що Ісусове слово «так» означало «так»?

4 Ісусові слова ніколи не розходилися з ділами; його слово «так» означало «так». Він не дозволяв нічому відвертати його увагу від завдання, яке доручив Батько. Ісус вірно проповідував добру новину про Царство і робив учнями всіх, кого Бог приводив до нього (Ів. 6:44). Біблія підтверджує Ісусову відданість такими словами: «Хоч би скільки було Божих обітниць, саме завдяки йому вони стали “так”» (2 Кор. 1:20). Дійсно, Ісус подав чудовий приклад тим, що завжди виконував обіцянки, які давав своєму Батькові. А тепер поговорімо про того, хто старався наслідував Ісуса.

ПАВЛО — ЛЮДИНА СЛОВА

5. Який приклад подав нам Павло?

5 «Що ж мені робити, Господи?» (Дії 22:10). Таке питання поставив Павло, відомий як Савл, коли побачив у видінні Ісуса. Прославлений Ісус хотів, аби Савл припинив переслідувати його учнів. Савл смиренно покаявся у своїх вчинках, охрестився і прийняв особливе доручення: свідчити про Ісуса іншим народам. Решту свого життя на землі Павло називав Ісуса «Господом» і в усьому слухався його (Дії 22:6—16; 2 Кор. 4:5; 2 Тим. 4:8). Павло не був схожий на людей, про яких Ісус сказав: «Чому ж ви кличете мене: “Господи! Господи!” — але не виконуєте того, що я говорю?» (Луки 6:46). Ісус очікує, що всі, хто називає його Господом, діятимуть згідно зі своїми словами. Саме так робив апостол Павло.

6, 7. а) Чому Павло змінив свої плани щодо наступного візиту в Коринф і чому критика на його адресу була безпідставною? б) Як ми повинні ставитися до тих, кого призначено брати серед нас провід?

6 Павло ревно проповідував звістку про Царство по всій Малій Азії і Європі. Він засновував нові збори і відвідував їх повторно. Пишучи листи до зборів, Павло іноді клявся в правдивості своїх слів (Гал. 1:20). Деякі коринфяни вважали Павла ненадійним, тому він написав на свій захист: «Так само як можна покладатися на Бога, можете довіряти в цьому і нам, адже ми не кажемо вам “так”, маючи на увазі “ні”» (2 Кор. 1:18). Павло написав ці слова, коли подорожував Македонією. Після того він мав відправитися в Коринф. Щоправда, раніше Павло планував з Ефеса податися в першу чергу в Коринф, а вже потім у Македонію (2 Кор. 1:15, 16). Подібно сьогодні роз’їзні наглядачі можуть змінювати свої плани. Для таких змін є вагомі підстави, скажімо якісь непередбачені обставини. Павло відклав візит до коринфських християн заради їхнього ж блага. Чому?

7 Запланувавши відвідати Коринф, Павло почув, що в тамтешньому зборі виникли проблеми. Між братами не було єдності, і вони поблажливо ставилися до неморальності (1 Кор. 1:11; 5:1). Аби виправити цю ситуацію, Павло написав коринфянам листа і дав прямі поради. Замість того щоб одразу відплисти з Ефеса в Коринф, він вирішив почекати, доки коринфські брати розв’яжуть свої проблеми. Тоді його візит був би більш підбадьорливим. Павло запевнив коринфян, що саме через це він змінив плани. У своєму другому листі апостол написав: «Нехай Бог буде свідком проти моєї душі, коли кажу неправду,— якщо я досі ще не прийшов у Коринф, то тільки тому, що не хотів зробити вам гірше» (2 Кор. 1:23). Ніколи не уподібнюймося до людей, які критикували Павла. Натомість виявляймо глибоку повагу до тих, кого призначено брати серед нас провід. Нам варто наслідувати Павла, як він наслідував Христа (1 Кор. 11:1; Євр. 13:7).

ІНШІ ПРИКЛАДИ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ

8. Який приклад залишила нам Ревека?

8 «Піду» (Бут. 24:58). Так відповіла Ревека своїй мамі та братові, коли вони запитали її, чи вона згідна відразу, в той самий день, покинути батьківський дім і, подолавши з чужинцем 800 кілометрів, стати дружиною Авраамового сина Ісака (Бут. 24:50—58). Слово Ревеки «так» означало «так». Вона була доброю дружиною для Ісака і віддано служила Богові. Своє подальше життя Ревека провела в наметах і жила як чужинка в Обіцяній землі. Вона була винагороджена за вірність, отримавши честь стати прародичкою Ісуса Христа, обіцяного Насіння (Євр. 11:9, 13).

9. Як Рут дотримала свого слова?

9 «Ні,— з тобою ми вернемось до народу твого» (Рут 1:10). Моавітянки Рут і Орпа, які втратили чоловіків, сказали це своїй овдовілій свекрусі Ноомі. Вона поверталася з Моаву до Віфлеєма. Врешті-решт Ноомі переконала Орпу вернутися до рідного краю. Але слово Рут «ні» означало «ні». (Прочитайте Рут 1:16, 17). Вона назавжди покинула свою родину і фальшиву релігію Моава та віддано підтримувала Ноомі. Рут стала вірною поклонницею Єгови, і він винагородив її. Вона є однією з п’яти жінок, яких Матвій згадав у Христовому родоводі (Матв. 1:1, 3, 5, 6, 16).

10. У чому Ісая подав нам гарний приклад?

10 «Ось я,— пошли Ти мене!» (Ісаї 6:8). Перш ніж промовити ці слова, Ісая побачив у славетному видінні Єгову, який сидів на своєму троні над ізраїльським храмом. У видінні Ісая почув, як Бог сказав: «Кого Я пошлю, і хто піде для Нас?» Це було запрошення Єгови стати його речником, щоб нести звістку свавільному народу Ізраїль. Ісая довів, що його «так» означало «так». Понад 46 років він вірно служив пророком, проголошуючи звістку осуду, а також чудові обіцянки про відновлення правдивого поклоніння.

11. а) Чому важливо дотримувати слова? б) Які застережливі приклади неправдивих людей згадує Біблія?

11 Чому Єгова подбав, аби ці приклади були записані у його Слові? І чи справді важливо, щоб наше «так» означало «так»? Біблія чітко перестерігає, що люди, які свідомо «не дотримують слова» і не бажають змінюватись, «заслуговують смерті» (Рим. 1:31, 32). Єгипетський фараон, юдейський цар Седекія, Ананій і Сапфіра залишили поганий приклад, бо їхнє слово «так» не означало «так». Усіх їх спіткало лихо. Вчинки цих людей служать для нас застереженням (Вих. 9:27, 28, 34, 35; Єзек. 17:13—15, 19, 20; Дії 5:1—10).

12. Що допоможе нам бути вірними своєму слову?

12 Ми живемо в «останні дні», тому нас оточують віроломні люди, які лише «роблять вигляд, що виявляють відданість Богові, але зрікаються її сили» (2 Тим. 3:1—5). Нам необхідно, наскільки це можливо, уникати поганого товариства. Натомість ми маємо регулярно збиратися з тими, хто докладає зусиль, аби їхнє слово «так» означало «так» (Євр. 10:24, 25).

ТВОЄ НАЙВАЖЛИВІШЕ «ТАК»

13. Яке найважливіше слово «так» говорить послідовник Ісуса Христа?

13 Найважливіша обіцянка, яку людина може дати, стосується її присвячення Богові. Ті, хто прагне стати учнем Христа, тричі підтверджують, що дійсно бажають цього (Матв. 16:24). Коли двоє старійшин зустрічаються з особою, яка виявляє бажання бути неохрещеним вісником, їй ставлять питання: «Ти справді хочеш бути Свідком Єгови?» Пізніше, коли вісник робить духовний поступ і хоче охреститися, старійшини знову зустрічаються з ним і запитують: «Чи ти особисто присвятився Єгові в молитві?» Зрештою, в день хрещення, вісника спитають: «Чи покаявся ти у своїх гріхах на основі жертви Ісуса Христа і чи присвятив себе Єгові, щоб виконувати його волю?» Тоді, обіцяючи служити Богові вічно, він перед свідками каже: «Так!»

Чи ти вірний своєму найважливішому слову «так»?

14. Яку самоперевірку слід час від часу робити?

14 Усім нам — і новоохрещеним, і тим, хто служить Богові вже десятиліттями,— слід час від часу робити самоперевірку. Варто запитати себе: «Чи я беру приклад з Ісуса Христа, дотримуючись свого найважливішого слова “так”? Чи я й далі слухаюся Ісуса, віддаючи перевагу у своєму житті праці проповідування та навчання учнів?» (Прочитайте 2 Коринфян 13:5).

15. В яких сферах життя важливо, щоб наше «так» означало «так»?

15 Бути вірним своїй клятві присвячення означає також бути вірним і в інших важливих питаннях. Якщо ти одружений, то пам’ятай про свою обіцянку любити і шанувати подружнього партнера. Якщо ти уклав ділову угоду або заповнив заяву на якийсь вид служіння, то виконуй взяті на себе зобов’язання. Якщо ти пообіцяв прийти в гості до того, хто має скромні статки, то не змінюй своїх планів, отримавши кращу пропозицію. А якщо ти домовився повторно відвідати людину, якій проповідував на території, обов’язково прийди, аби надати їй подальшу духовну допомогу. Докладай зусиль, щоб твоє «так» означало «так», і Єгова поблагословить твоє служіння. (Прочитайте Луки 16:10).

ДОПОМОГА ВІД НАШОГО ПЕРВОСВЯЩЕНИКА І ЦАРЯ

16. Що робити, коли ми не дотримали своєї обіцянки?

16 Біблія говорить, що, будучи недосконалими людьми, «всі ми раз у раз спотикаємось», особливо в тому, як послуговуємося язиком (Як. 3:2). Що ж робити, коли ми не дотримали свого слова? За Мойсеєвим законом ізраїльтянин, який щось «вимовив нерозважно устами своїми», міг розраховувати на милосердя (Лев. 5:4—7, 11). Християнин, який вчинив такий гріх, теж може здобути прощення. У нас є Первосвященик, Ісус Христос, який допомагає нам мати Боже схвалення. Якщо ми визнаємо свій гріх перед Єговою, Бог милосердно простить нас (1 Ів. 2:1, 2). Однак щоб завжди втішатися схваленням Єгови, нам треба приносити плоди, які свідчать про розкаяння. Ми повинні намагатись покрити шкоду, якої завдали, не дотримавши свого слова, і стерегтися такого гріха в майбутньому (Прип. 6:2, 3). Звісно, перш ніж щось обіцяти, варто добре подумати, чи нам під силу це виконати. (Прочитайте Екклезіяста 5:1).

17, 18. Яке чудове майбутнє чекає всіх, хто докладає зусиль, аби їхнє слово «так» означало «так»?

17 Яке ж чудове майбутнє чекає на всіх поклонників Єгови, котрі докладають зусиль, аби їхнє слово «так» означало «так»! Помазані християни, яких налічується 144 000, отримають безсмертне життя в небі, де вони «царюватимуть з ним [Ісусом] тисячу років» (Об’яв. 20:6). А незліченні мільйони людей черпатимуть користь від правління Христового Царства над земним раєм. Тоді в них буде досконале здоров’я і досконалий розум (Об’яв. 21:3—5).

18 Якщо ми залишимось вірними під час остаточного випробування в кінці Тисячолітнього царювання Христа, то більше не матимемо підстав сумніватись у словах одні одних (Об’яв. 20:7—10). Кожне «так» означатиме «так», а кожне «ні» — «ні». Всі люди будуть досконало наслідувати нашого люблячого небесного Батька Єгову, «Бога правди» (Пс. 31:6).