Святе Письмо застерігає нас: «Із серця... походять злі думки, вбивства, перелюб, блуд, злодійство, лжесвідчення і богохульство» (Матв. 15:19). Наше символічне серце може зраджувати нас і навіть виправдовувати вчинки, які не узгоджуються з Божою волею. А іноді ми усвідомлюємо, що повелись немудро вже після того, як зробили це. Що допоможе нам розпізнавати наміри серця, аби не вчинити чогось поганого?

Щодня читай Біблію і роздумуй над прочитаним.

«Слово Бога живе і справляє могутній вплив, воно гостріше від усякого обосічного меча та проникає настільки глибоко, що розділює душу й дух, суглоби й кістковий мозок, і спроможне розрізняти думки та наміри серця»,— написав апостол Павло (Євр. 4:12). Ми зможемо розпізнавати наміри свого серця, аналізуючи себе у світлі Божого Слова. Тому вкрай важливо кожного дня читати Біблію і роздумувати над прочитаним. Так ми переймаємо погляд Єгови на ті чи інші справи.

Якщо ми застосовуємо поради з Божого Слова і керуємось записаними в ньому принципами, то це впливатиме на наше сумління — внутрішній голос, який може «свідчити» (Рим. 9:1). Завдяки сумлінню ми зможемо уникати  схильності виправдовувати погані вчинки. Крім того, в Біблії містяться приклади, які є «попередженням для нас» (1 Кор. 10:11). Роздуми над ними допоможуть нам не стати на хибний шлях. А що ще кожному з нас треба робити?

У молитві проси в Єгови допомоги, щоб розпізнавати наміри серця.

Єгова «вивідує серце» (1 Хр. 29:17). Він «величніший від наших сердець і знає все» (1 Ів. 3:20). Бога не можна обманути. Якщо в молитві ми відверто розповідаємо про свої тривоги, почуття і бажання, Єгова допоможе розпізнати наміри нашого серця. Ми навіть можемо просити Бога: «Серце чисте створи мені» (Пс. 51:12). Тому не слід нехтувати даром молитви, якщо ми хочемо збагнути, що криється в нашому серці.

Будь уважним на християнських зібраннях.

Уважне слухання програми зібрань допоможе зробити чесну перевірку своєї внутрішньої особистості — свого серця. Не на всіх зібраннях ми чуємо нову інформацію. Але якщо ми завжди приходимо на них, то ліпше розуміємо біблійні принципи і більше цінуємо нагадування, завдяки яким можемо побачити, що є в нашому серці. У покращенні нашої внутрішньої особистості велику роль відіграють і коментарі братів та сестер (Прип. 27:17). Також на зібраннях ми втішаємося християнським товариством. Тому було б немудро відокремлюватися від інших, бо це може призвести до того, що ми почнемо «шукати власного бажання» (Прип. 18:1, переклад І. Хоменка). Отож, варто запитати себе: «Чи я маю звичку відвідувати всі зібрання і чи отримую з них користь? (Євр. 10:24, 25).

У різних сферах життя наше підступне серце може зводити нас з правильної дороги. Наприклад, поговорімо про прагнення матеріальних речей, вживання алкогольних напоїв, вибір друзів і про відпочинок.

Прагнення матеріальних речей.

Бажання мати все необхідне є цілком природним. Однак Ісус застеріг, наскільки небезпечно зосереджуватися на матеріальному. В одному зі своїх прикладів він розказав про багатого чоловіка, який мав повні комори збіжжя. І коли він зібрав рясний урожай, то не мав куди його сховати. Тож чоловік вирішив поруйнувати свої комори і побудувати більші. Він міркував: «Зберу туди все своє збіжжя і все добро та скажу своїй душі: “Душе, маєш багато добра на довгі роки. Відпочивай, їж, пий і веселися”». Але цей багач не взяв до уваги незаперечного факту: його життя могло закінчитись тієї ж ночі (Луки 12:16—20).

З роками може посилюватись наше хвилювання про те, чи будемо ми матеріально забезпечені в похилому віці. І ми навіть могли б почати знаходити виправдання тому, що працюємо надурочно у вечори зібрань чи занедбуємо якісь християнські обов’язки. Вкрай важливо остерігатися такої схильності. Або ж ми юні і розуміємо,  що немає нічого кращого, ніж служити Богові повночасно. Проте ми не розпочинаємо піонерського служіння, думаючи, що спершу повинні забезпечити себе матеріально. Чи не варто нам робити все можливе вже тепер, аби багатіти в Божих очах? Хто знає, чи доживемо ми до завтра?

Вживання алкогольних напоїв.

«Не будь поміж тими, що жлуктять вино»,— говориться в Приповістей 23:20. Людина, яка має сильний потяг до алкогольних напоїв, нерідко виправдовує регулярне вживання алкоголю. Вона може казати, що п’є, аби зменшити напруження, а не щоб напитись. Якщо це стосується тебе, то слід негайно чесно перевірити схильності свого серця.

Вибір друзів.

Звичайно, нам не уникнути контакту з невіруючими людьми, скажімо в школі, на роботі чи в служінні. Але зовсім інша справа, коли ми спілкуємося з ними, розвиваючи тісні дружні стосунки. Чи ми виправдовуємо таку дружбу, кажучи, що ці люди мають хороші риси? Біблія перестерігає: «Не обманюйтеся. Погане товариство псує корисні звички» (1 Кор. 15:33). Подібно як невелика кількість бруду може зіпсувати чисту воду, дружба з людьми, які не служать Єгові, може зашкодити нашій духовності і призвести до того, що ми переймемо світське мислення, стиль одягу, мову і поведінку.

Відпочинок.

Технічні засоби в наш час дозволяють отримати легкий доступ до різноманітних розваг, більшість з яких є сумнівними або невідповідними для християн. Павло написав: «Нехай... всіляка нечистота... навіть не згадуються серед вас» (Еф. 5:3). А що, коли ми хочемо дивитися чи слухати щось нечисте? Ми могли б думати, що кожен потребує трохи відпочинку і що вибір відпочинку та розваг — це особиста справа. Проте нам варто прислухатися до Павлової поради і не дозволяти нечистоті, так би мовити, забруднювати наш зір чи слух.

Нам під силу зробити зміни, якщо ми стали жертвою свого зрадливого серця і розвинули звичку виправдовувати погану поведінку (Еф. 4:22—24). Розгляньмо два сучасні приклади.

Міґель * мусив змінити свій погляд на матеріальні речі. Він розповідає: «У країні, де ми жили з дружиною і сином, велика увага приділяється комфорту і здобуттю найостанніших і найкращих технічних новинок. У якийсь момент я повністю зосередився на тому, щоб отримати від світу якомога більше, вважаючи, що не потраплю в пастку матеріалізму. Невдовзі я зрозумів, що в гонитві за матеріальним важко зупинитися. Звернувшись до Єгови в молитві, я розповів йому про свої думки і нахили серця, а також про те, що ми цілою сім’єю хочемо служити йому повнішою мірою. Ми прийняли рішення спростити своє життя і переїхали туди, де є більша потреба. Згодом нам вдалося розпочати піонерське служіння. Ми усвідомили, що нам потрібно зовсім небагато, аби вести насичене й щасливе життя».

Ось інший приклад. Завдяки чесній самоперевірці Лі зміг порвати з поганим товариством. Він каже: «На роботі мені доводилось регулярно спілкуватися з іноземними постачальниками. Я знав, що на таких зустрічах зловживають алкоголем, але вони мені подобались. Багато разів я сильно напивався, про що пізніше дуже шкодував. Мені треба було відверто проаналізувати своє серце. Поради з Божого Слова і від старійшин допомогли мені побачити, що насправді я шукав друзів серед людей, які не люблять Єгову. Тепер я вирішую свої робочі питання по телефону, якщо це можливо, і якомога менше зустрічаюся з постачальниками».

Кожному з нас треба бути чесним самим із собою і розпізнавати наміри свого серця. Для цього ми повинні просити в Єгови допомоги і пам’ятати, що «Він знає таємності серця» (Пс. 44:22). Бог дав своє Слово, яке є для нас наче дзеркало (Як. 1:22—25). Крім того, цінними є нагадування й поради, які ми отримуємо з християнських публікацій і на зібраннях. Завдяки таким дарам ми можемо стерегти своє серце і продовжувати йти стежками праведності.