1, 2. Яку незрівнянну честь мають Свідки Єгови і що ти думаєш про це?

БАГАТО ХТО вважає за честь здобути нагороду за визначні досягнення. Наприклад, дехто отримав Нобелівську премію за наполегливі зусилля встановити мир між ворожими народами. Наскільки ж більша честь бути Божим послом, або повноважним представником, і допомагати людям примиритися з їхнім Творцем!

² Нам, як Свідкам Єгови, випала така незрівнянна честь. Під керівництвом Бога та Христа ми благаємо людей «примиритися з Богом» (2 Кор. 5:20). Єгова послуговується нами, щоб допомогти людям наблизитись до нього. Завдяки цьому мільйони людей у понад 235 країнах і територіях стають Божими друзями і мають надію отримати вічне життя (Тита 2:11). Ми щиросердо запрошуємо кожного, хто хоче, «брати воду життя даром» (Об’яв. 22:17). Оскільки ми дорожимо цим особливим завданням і старанно виконуємо його, нас по праву можна назвати народом, «ревним до добрих діл» (Тита 2:14). Розгляньмо, як ревність до добрих діл допомагає нам приводити людей до Єгови. Одна з можливостей робити це — проповідувати добру новину.

3. У чому запевняє нас «ревність Господа»?

³ Про те, що здійснить правління Божого Сина, в Ісаї 9:6 сказано: «Ревність Господа Саваота це зробить». З цих слів видно, що наш небесний Батько щиро зацікавлений у спасінні людства. Приклад ревності Єгови заохочує нас як вісників Царства від усього серця, з ентузіазмом і завзято виконувати працю, яку Бог доручив нам. У нашому палкому бажанні допомагати людям пізнавати Бога віддзеркалюється ревність Єгови. Чи ми, будучи Божими співпрацівниками, прагнемо  брати якнайповнішу участь у проголошенні доброї новини, наскільки це дозволяють наші обставини? (1 Кор. 3:9).

4. Як Ісус виявляв ревність і наполегливість у служінні?

⁴ Подумаймо також про ревність Ісуса. Він подав досконалий приклад ревності і наполегливості в служінні. Попри жорстоку протидію Ісус залишався запопадливим у проповідницькій праці, аж поки його земне життя не завершилось болісною смертю (Ів. 18:36, 37). Чим менше часу залишалось до його жертовної смерті, тим більше він прагнув допомагати іншим пізнати Єгову.

5. Чим Ісус був подібний до виноградаря з прикладу про фігове дерево?

⁵ Восени 32 року н. е. Ісус навів приклад про чоловіка, у винограднику якого росло фігове дерево, що три роки не приносило плодів. Отримавши наказ зрубати дерево, виноградар попросив залишити його ще на деякий час для того, щоб удобрити. (Прочитайте Луки 13:6—9). На той момент лише невелика кількість учнів була плодом Ісусової проповідницької праці. Але, як видно з прикладу про виноградаря, Ісус використав короткий час, який йому залишився — приблизно півроку, для посилення проповідницької діяльності в Юдеї та Переї. За кілька днів до смерті Ісус оплакував своїх земляків, які чули його звістку, але не відгукнулися на неї (Матв. 13:15; Луки 19:41).

6. Чому нам вкрай важливо докладати ще більших зусиль у проповідуванні?

⁶ Оскільки час кінця дуже близько, нам вкрай важливо докладати ще більших зусиль у проповідуванні. (Прочитайте Даниїла 2:41—45). Яка ж надзвичайна честь — бути Свідком Єгови! Ми єдиний народ на землі, який пропонує людству надію на справжнє вирішення проблем. Нещодавно кореспондентка однієї газети назвала питання: «Чому з добрими людьми трапляється нещастя?» — питанням, на яке немає відповіді. Ділитися біблійними відповідями на такі запитання з усіма охочими — це наш християнський обов’язок і честь. Ми маємо всі підстави «духом палати», виконуючи доручення від Бога (Рим. 12:11). З допомогою Єгови наше ревне проповідування доброї новини допоможе іншим пізнати і полюбити його.

7, 8. Як дух саможертовності прославляє Єгову?

⁷ Як показує життя апостола Павла, в служінні ми можемо «цілими ночами не змикати очей та подовгу залишатись без їжі» (2 Кор. 6:5). Ці слова яскраво змальовують дух саможертовності і нагадують нам про піонерів, які ставлять служіння на перше місце в житті й утримують себе матеріально. Крім того, подумаймо про відданих місіонерів, які «виливаються, немов лита жертва», щоб служити людям в інших країнах (Фил. 2:17). А що сказати про наших працьовитих старійшин, які жертвують їжею і сном, піклуючись про овечок Єгови? Наші літні брати і сестри, а також ті, хто має проблеми зі здоров’ям, роблять усе можливе, щоб відвідувати зібрання і брати участь у проповідницькому служінні. Ми надзвичайно цінуємо всіх Божих служителів, які виявляють саможертовний дух! Така саможертовність впливає на те, як інші ставляться до нашого служіння.

⁸ У листі до газети «Бостон тарґет», що видається в Лінкольнширі (Великобританія), один читач, який не був Свідком, написав: «Люди втрачають свою віру в релігії... Чим займаються  ці служителі церкви цілими днями? Звісно, вони не йдуть до людей, як це робив Христос... Здається, єдина релігія, яка цікавиться іншими — це Свідки Єгови. Вони йдуть до людей, щиро проповідуючи правду». У цьому світі, в якому люди потурають своїм бажанням, наш дух саможертовності прославляє Бога Єгову (Рим. 12:1).

9. Що має спонукувати нас залишатися ревними до добрих діл у служінні?

⁹ А що робити, якщо ми, здається, втрачаємо запал до служіння? Корисно поміркувати над тим, що здійснює Єгова завдяки проповідуванню. (Прочитайте Римлян 10:13—15). Спасіння людей залежить від того, чи вони з вірою кликатимуть його ім’я. Однак вони не зможуть робити цього, якщо ми не будемо їм проповідувати. Усвідомлення цього має спонукувати нас залишатися ревними до добрих діл і старанно проголошувати добру новину про Царство.

10. Чому можна сказати, що наша добра поведінка приваблює людей до Єгови?

¹⁰ Божому служителю важливо бути запопадливим у служінні, але цього недостатньо, щоб приводити людей до Бога. До ревних діл, які приваблюють людей до Єгови, належить і добра християнська поведінка. Павло наголосив на важливості нашої поведінки, коли написав: «Ми не даємо жодної підстави для спотикання, щоб наше служіння було бездоганне» (2 Кор. 6:3). Наша благотворна мова і праведна поведінка прикрашають науку Бога і роблять поклоніння Єгові привабливим для інших (Тита 2:10). Дійсно, ми часто чуємо, що наша християнська поведінка позитивно впливає на щирих людей.

11. Чому нам треба з молитвою обдумувати, як наші вчинки впливають на інших?

¹¹ Ми розуміємо, що наші вчинки нерідко мають добрий вплив на людей,  але може бути і навпаки. Тож на роботі ми, в школі чи вдома, намагаймося не давати найменшої підстави, щоб інші знаходили недоліки в нашому служінні чи поведінці. Якби ми свідомо чинили гріх, наслідки могли б бути згубними (Євр. 10:26, 27). Розуміння цього має спонукувати нас з молитвою обдумувати свої вчинки і те, як вони впливають на інших. Моральні норми світу занепадають, тому щирі люди дедалі чіткіше бачитимуть «різницю... між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить» (Мал. 3:18, переклад І. Хоменка). Справді, наша хороша християнська поведінка відіграє важливу роль у примиренні людей з Богом.

12—14. Як наша витривалість під час випробувань віри впливає на ставлення людей до нашого служіння? Наведіть приклад.

¹² У листі до коринфян Павло написав, що він зносив переслідування, зазнавав труднощів, його били і кидали до в’язниці. (Прочитайте 2 Коринфян 6:4, 5). Наша витривалість у випробуваннях може допомогти людям прийняти правду. Розгляньмо приклад. Декілька років тому в певній місцевості Анголи намагались знищити Свідків Єгови. Двох охрещених Свідків і 30 зацікавлених, які відвідували наші зібрання, оточили противники. Потім почали збиратися місцеві люди, аби подивитись, як вони до крові бичуватимуть своїх невинних жертв. Жорстокості не уникнули навіть жінки і діти. Противники хотіли залякати людей, щоб вони не слухали Свідків Єгови. Але після публічного бичування багато місцевих жителів попросили Свідків про домашнє біблійне вивчення. Це посприяло поширенню праці проповідування про Царство, небувалому зросту і принесло чимало благословень.

¹³ Цей приклад показує, що неухильне дотримання біблійних принципів може сильно впливати на інших. Завдяки сміливості Петра та інших апостолів багато людей примирилося з Богом (Дії 5:17—29). У нашому випадку однокласники, колеги по роботі або наші рідні можуть прийняти правду, коли бачать, як ми обстоюємо те, що правильне.

¹⁴ На даний час деякі наші брати зносять переслідування. Приміром, у Вірменії приблизно 40 братів перебувають у в’язниці за нейтралітет і, ймовірно, ще десятки будуть ув’язнені в найближчому майбутньому. В Еритреї позбавлені волі 55 служителів Єгови, декому з них за 60. Приблизно 700 Свідків ув’язнені за віру в Південній Кореї. Таке гоніння триває там вже 60 років. Тож молімося, щоб наші брати в різних країнах попри переслідування залишалися вірними і цим несли Богові славу та допомагали тим, хто любить праведність, стати на бік правдивого поклоніння (Пс. 76:9—11).

15. Розкажіть, як чесність може приваблювати людей до правди.

¹⁵ Наша чесність також може приваблювати людей до правди. (Прочитайте Євреїв 13:18). Ось приклад. Якось, їдучи в автобусі, наша сестра поклала гроші в квитковий автомат. Проте її знайома сказала, що не варто купувати квиток, аби проїхати таку коротку відстань. Сестра пояснила, що слід платити за проїзд, навіть якщо їдеш лише до наступної зупинки. Після цього її знайома вийшла з автобуса. В той момент водій автобуса повернувся до сестри і запитав: «Ви Свідок Єгови?» «Так,— відповіла вона,— а чому ви питаєте?» «Я чув вашу розмову про квиток і знаю, що Свідки Єгови належать до небагатьох людей, які платять за проїзд і завжди поводяться чесно». Через кілька місяців на зібранні  до сестри підійшов чоловік і запитав: «Ви мене пам’ятаєте? Я водій автобуса, який говорив з вами про оплату за проїзд. Побачивши вашу поведінку, я вирішив вивчати Біблію зі Свідками Єгови». Наша чесність засвідчує, що ми є правдивими служителями Бога.

16. Чому довготерпіння, любов і доброта торкаються серця людей? Наведіть приклад того, що роблять релігійні провідники.

¹⁶ Крім того, ми приваблюємо людей до Єгови, якщо виявляємо такі риси, як довготерпіння, любов і доброта. У того, хто спостерігає за нами, може виникнути бажання дізнатися про Єгову, його наміри і народ. Своїм мисленням і поведінкою правдиві християни дуже відрізняються від тих, хто виявляє побожну відданість лише напоказ і чиє поклоніння є лицемірним. Деякі релігійні провідники збагачуються за рахунок того, що виманюють багато грошей у своїх парафіян, і купують дорогі будинки, автомобілі і навіть собачу будку з кондиціонером. Дійсно, чимало тих, хто називає себе послідовником Христа, не схильні «даром давати» (Матв. 10:8). Натомість вони, подібно до свавільних священиків стародавнього Ізраїлю, «навчають за плату», і багато їхніх учень не відповідають Святому Письму (Мих. 3:11). Така лицемірна поведінка не сприяє примиренню з Богом.

17, 18. а) Як ми несемо честь Єгові, віддзеркалюючи його риси у своєму житті? б) Чому ти прагнеш бути наполегливим у добрих ділах?

¹⁷ А втім, справжні християнські вчення і доброзичливе ставлення до ближніх торкаються серця людей. Приміром, під час проповідування від дому до дому один піонер зустрів літню вдову. Жінка не захотіла з ним розмовляти і  при цьому згадала, що, коли він подзвонив, вона якраз була на стрем’янці і намагалась замінити на кухні лампочку. Піонер сказав: «Вам небезпечно самій це робити». Він замінив лампочку і пішов. Коли син жінки дізнався про цей вчинок, він був настільки вражений, що вирішив знайти брата і подякувати йому. Зрештою цей чоловік погодився вивчати Біблію.

¹⁸ Чому ти прагнеш бути наполегливим у добрих ділах? Можливо тому, що знаєш: наша запопадливість у служінні і вчинки, які узгоджуються з Божою волею, несуть честь Єгові та допомагають іншим отримати спасіння. (Прочитайте 1 Коринфян 10:31—33). Ревність до добрих діл у праці проповідування доброї новини і наша побожна поведінка походять від нашого палкого бажання виявляти любов до Бога і до ближніх (Матв. 22:37—39). Якщо ми ревні до добрих діл, то будемо мати радість і задоволення вже тепер. Також ми з нетерпінням очікуємо дня, коли все людство виявлятиме ревність у правдивому поклонінні на славу нашому Творцю, Єгові.