1. Які тривожні події побачив Неемія, коли повернувся до Єрусалима? (Дивіться малюнок вгорі).

ЖИТЕЛІ Єрусалима в замішанні. Горезвісний чужинець займає храмову кімнату. Левити не виконують призначеного їм служіння. Старші чоловіки, замість того щоб брати провід у поклонінні, займаються торгівлею в суботу. Багато юдеїв одружується з чоловіками і жінками з інших народів. Це лише деякі тривожні події, які побачив Неемія, коли повернувся до Єрусалима приблизно в 443 році до н. е. (Неем. 13:6).

2. Як ізраїльтяни стали святим народом?

² Ізраїльтяни були присвяченим народом Бога. У 1513 році до н. е. вони охоче погодилися виконувати волю Єгови, сказавши: «Усе, про що говорив Господь, зробимо!» (Вих. 24:3). Тому Бог освятив їх, тобто відокремив як свій вибраний народ. Яка ж це була честь! Через 40 років Мойсей нагадав Ізраїлю: «Ти святий народ для Господа, Бога свого,— тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі» (Повт. 7:6).

3. Яким був духовний стан євреїв, коли Неемія повернувся до Єрусалима вдруге?

³ На жаль, захоплення ізраїльтян тим, що вони були святим народом, дуже швидко згасло. Хоча завжди були ті, хто служив Богові, для євреїв загалом важливішою була показна святість, або побожність, а не виконання Божої волі. Коли Неемія прибув до Єрусалима вдруге, минуло близько ста років з того часу, як вірний останок повернувся з Вавилону, щоб відновити правдиве поклоніння. І знову запал народу до духовного згас.

4. Що слід робити, аби залишатися святим народом?

⁴ Подібно до ізраїльтян, Свідки Єгови в наші дні освячені Богом. Як помазанці, так і члени «великого натовпу» є святими, відокремленими для священного служіння (Об’яв. 7:9, 14, 15; 1 Кор. 6:11). Ніхто з нас не хотів би втратити святого становища в Божих очах, як це зрештою  сталося з ізраїльтянами. Як нам не допустити цього і залишатися святими та придатними для служіння Єгові? У цій статті ми розглянемо чотири думки, висвітлені в 13-му розділі книги Неемії. Ми поговоримо про те, чому потрібно 1) уникати поганого товариства, 2) підтримувати теократичний устрій, 3) ставити духовні справи на перше місце і 4) оберігати свою християнську особистість. Детально обговорімо кожну з цих думок.

5, 6. Хто такі Ел’яшів і Товія і чому Ел’яшів приятелював з Товією?

⁵ Прочитайте Неемії 13:4—9. Ми живемо у зіпсутому світі, тому нам нелегко залишатися святими. Подумаймо про Ел’яшіва і Товію. Ел’яшів служив первосвящеником, а Товія був аммонітянином і, скоріш за все, дрібним чиновником при перському дворі в Юдеї. Товія і його прибічники перешкоджали Неемії у відбудові мурів Єрусалима (Неем. 2:10). Аммонітянам було заборонено входити на територію храму (Повт. 23:4). Тож як первосвященик міг зробити їдальню у дворі храму для такого чоловіка, як Товія?

⁶ Товія тісно спілкувався з Ел’яшівом. Він і його син, Єгоханан, одружилися на юдейках. Чимало євреїв схвально відгукувалося про нього (Неем. 6:17—19). Один з онуків Ел’яшіва одружився з донькою Санваллата, намісника Самарії, який був одним із близьких друзів Товії (Неем. 13:28). Такі зв’язки пояснюють, чому первосвященик Ел’яшів дозволив Товії, який не поклонявся Єгові і чинив опір відбудові мурів, впливати на нього. Але Неемія виявив відданість Богові, викинувши з їдальні всі Товіїні речі.

7. Завдяки чому християни, в тому числі старійшини, можуть залишатися святими перед Єговою?

⁷ Як присвячений народ Бога, найперше ми повинні залишатися відданими Єгові. Якщо ми перестанемо дотримуватися праведних вимог Бога, то не зможемо бути святими в його очах. Не дозвольмо, аби родинні зв’язки стояли для нас вище біблійних принципів. Християнські старійшини керуються думками Єгови, а не своїми поглядами та почуттями (1 Тим. 5:21). Вони намагаються уникати всього, через що могли б піти на компроміс і втратити схвалення Бога (1 Тим. 2:8).

8. Про що мають пам’ятати всі присвячені служителі Єгови стосовно їхнього товариства?

⁸ Нам варто пам’ятати, що «погане товариство псує корисні звички» (1 Кор. 15:33). Дехто з наших родичів може негативно впливати на нас. Ел’яшів з усіх сил підтримував Неемію у відбудові мурів Єрусалима і так подав гарний приклад для народу (Неем. 3:1). Але з часом, піддавшись згубному впливу Товії та інших людей, Ел’яшів, мабуть, почав чинити те, через що став нечистим в очах Єгови. Хороше товариство заохочує нас ставити духовні цілі, як-от читати Біблію, відвідувати зібрання і брати участь у проповідуванні. Члени сім’ї, які спонукують нас поводитись правильно, особливо заслуговують того, щоб їх любили і цінували.

9. Якою була ситуація в храмі і кого Неемія звинуватив у тому, що відбувалося?

⁹ Прочитайте Неемії 13:10—13. На той час, коли Неемія повернувся до Єрусалима, ізраїльтяни дуже мало жертвували на храм. Втративши матеріальну підтримку, левити  залишили своє служіння і пішли працювати на поля. Неемія звинуватив у цьому заступників. Очевидно, вони не дбали про свої обов’язки. Ці заступники або не збирали десятин, які мав приносити народ, або не посилали їх у храм, як їм було доручено (Неем. 12:44). Тож Неемія вжив заходів, щоб відновити збирання десятин. Він призначив надійних чоловіків наглядати за храмовими коморами і подальшим розподілом десятин між левитами.

10, 11. Як Божі служителі можуть підтримувати правдиве поклоніння?

¹⁰ Чого ми вчимося з цієї розповіді? Вона нагадує нам про чудову можливість — славити Єгову зі свого маєтку (Прип. 3:9). Коли ми робимо пожертви на підтримку правдивого поклоніння, то всього лиш даємо Єгові те, що й так йому належить (1 Хр. 29:14—16). Можливо, ми думаємо, що не маємо змоги багато пожертвувати, але якщо в нас є бажання, ми зможемо давати щось для Єгови (2 Кор. 8:12).

¹¹ Чимало років одна сім’я щотижня запрошувала літню пару спеціальних піонерів на обід. В цій сім’ї було восьмеро дітей, і їхня мама любила казати: «Неважко поставити дві додаткові тарілки, якщо на столі вже стоїть десять». Обід кожного тижня може видаватися чимось незначним, але якими вдячними були ці піонери за виявлену гостинність. Вони у свою чергу стали благословенням для цієї сім’ї. Слова підбадьорення і цікаві випадки, які розповідала ця пара, спонукали дітей робити духовний поступ. Усі вони згодом розпочали повночасне служіння.

12. Який гарний приклад подають призначені чоловіки в зборі?

¹² З розповіді про Неемію ми беремо ще один урок: призначені чоловіки в наші дні мають брати провід у підтримці теократичного устрою. Так вони сприяють благу всього збору. У цьому старійшини також наслідують апостола Павла. Він підтримував правдиве поклоніння і давав чимало практичних вказівок, зокрема щодо того, як робити пожертви (1 Кор. 16:1—3; 2 Кор. 9:5—7).

13. Як дехто з євреїв зневажав суботу?

¹³ Прочитайте Неемії 13:15—21. Якщо ми почнемо перейматись клопотами про матеріальне, наша духовність може поступово ослабнути. Згідно з Вихід 31:13, щотижнева  субота нагадувала ізраїльтянам, що вони були освяченим народом. Субота була відведена для того, щоб усією сім’єю поклонятися Єгові, молитися і роздумувати над Божим законом. Але для декотрих сучасників Неемії субота стала ще одним звичайним робочим днем, і поклоніння Богові відійшло на задній план. Тому перед початком суботи, коли починало сутеніти, Неемія виганяв іноземних купців і замикав міські брами.

14, 15. а) Що може трапитися, якщо ми з головою поринемо в роботу і заробляння грошей? б) Як нам увійти в Божий відпочинок?

¹⁴ Чого нас вчить приклад Неемії? Зокрема того, що важливо не поринути з головою в роботу і заробляння грошей. Інакше це може поглинати увагу або навіть викликати поділення в нашому серці, особливо якщо нам подобається світська робота. Пам’ятаймо Ісусову пересторогу про те, що ніхто не може бути рабом двох панів. (Прочитайте Матвія 6:24). Неемія мав багато грошей, але чим він займався в Єрусалимі? (Неем. 5:14—18). Він не намагався налагодити ділові стосунки з тирянами та іншими людьми, а з усіх сил допомагав своїм братам і робив те, що сприяло освяченню імені Єгови. В наші дні християнські старійшини і служителі збору зосереджуються на справах, які сприяють процвітанню збору, і їхні одновірці люблять їх за такий дух. Завдяки цьому серед Божого народу панує любов, мир і безпека (Єзек. 34:25, 28).

¹⁵ Хоча від християн не вимагається дотримання щотижневої суботи, Павло каже, що «для Божого народу залишається суботній відпочинок». І додає: «Адже людина, яка ввійшла у Божий відпочинок, так само відпочиває від своїх діл, як Бог — від своїх» (Євр. 4:9, 10). Ми, як християни, можемо ввійти у відпочинок Єгови, якщо будемо слухняно сприяти виконанню його наміру. Чи ти і твої рідні відводите перше місце в житті сімейному поклонінню, відвідуванню зібрань і проповідуванню? Щодо питань поклоніння варто бути непохитними зі співробітниками і роботодавцями, особливо якщо вони не поважають наших духовних цінностей. Нам треба, так би мовити, виганяти тирян і замикати міські брами для того, щоб цілковито зосереджуватися на священних справах. Оскільки ми належимо до Божого святого народу, потрібно запитати себе: «Чи спосіб мого життя показує, що я відокремлений для служіння Єгові?» (Матв. 6:33).

16. Як за днів Неемії ізраїльтяни могли втратити своє становище як святий народ Бога?

¹⁶ Прочитайте Неемії 13:23—27. За днів Неемії ізраїльтяни одружувалися з чужинками. Під час першого візиту Неемії в Єрусалим усі старші чоловіки підписали угоду, за якою ізраїльтяни не мали брати собі дружин з інших народів (Неем. 10:1; 10:31). Але через кілька років він побачив, що ізраїльтяни продовжували одружуватися з чужинками, і зрозумів, що вони могли втратити своє становище як святий народ Бога. Діти цих чужинок не вміли розмовляти і читати єврейською мовою. Чи вони вважатимуть себе ізраїльтянами, коли виростуть? Чи натомість вважатимуть себе ашдодянами, аммонітянами і моавітянами? Чи вони розумітимуть Божий Закон, не знаючи єврейської мови? Як вони зможуть пізнати Єгову і служити йому, а не фальшивим богам, яким поклонялися їхні матері?  З огляду на це слід було негайно й рішуче діяти, що й зробив Неемія (Неем. 13:28).

17. Як батьки можуть допомогти своїм дітям розвивати особисті взаємини з Єговою?

¹⁷ Сьогодні ми маємо докладати наполегливих зусиль, щоб допомогти своїм дітям розвинути християнську особистість. Батьки, запитайте себе: «Наскільки добре мої діти розмовляють чистою мовою біблійної правди?» (Соф. 3:9). Який дух відображається в розмовах дітей: Божий дух чи дух світу? Не знеохочуйтесь, якщо бачите, що вашим дітям необхідно поліпшитись. Щоб опанувати мову, необхідно часу, особливо якщо багато чого поглинає нашу увагу. Ваші діти стикаються з величезним тиском піти на компроміс. Тому під час сімейного поклоніння та за інших обставин терпеливо допомагайте їм розвинути тісні стосунки з Єговою (Повт. 6:6—9). Наголошуйте на тому, чому мудро відрізнятися від світу Сатани (Ів. 17:15—17). І намагайтеся досягти їхнього серця.

18. Чому батьки можуть ліпше за будь-кого підготувати своїх дітей до рішення присвятитися Єгові?

¹⁸ Зрештою кожна дитина прийме власне рішення: буде вона служити Богові чи ні. Все ж батьки можуть багато що зробити, як-от подавати гарний приклад, встановлювати чіткі межі та обговорювати з дітьми наслідки їхніх рішень. Батьки, ніхто не може ліпше за вас підготувати ваших дітей до рішення присвятитися Єгові. Вони потребують вашої допомоги, щоб набувати та оберігати християнську особистість. Звичайно, всім нам треба пильнувати, щоб не втратити нашого символічного вбрання: рис та норм поведінки, які свідчать про те, що ми є Христовими послідовниками (Об’яв. 3:4, 5; 16:15).

19, 20. Завдяки чому Єгова запам’ятає нас «на добро»?

¹⁹ Одним із сучасників Неемії був пророк Малахія, який сказав, що «була писана пам’ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його» (Мал. 3:16, 17). Бог ніколи не забуде того, хто має благоговійний страх перед ним і виявляє любов до його імені (Євр. 6:10).

²⁰ Неемія молився: «Запам’ятай же мене, Боже мій, на добро» (Неем. 13:31). Так само як ім’я Неемії, наші імена теж будуть вписані до Божої пам’ятної книги, якщо ми будемо й далі уникати поганого товариства, підтримувати теократичний устрій, ставити духовні справи на перше місце та оберігати свою християнську особистість. Тож «перевіряймо, чи [ми] у вірі» (2 Кор. 13:5). Якщо ми з усіх сил намагаємося й далі належати до освяченого народу Єгови, він запам’ятає нас «на добро».