1. Чому можна сказати, що Ісус подав досконалий приклад саможертовності?

ПІД час свого земного служіння Ісус подав досконалий приклад саможертовності. Він ставив виконання Божої волі вище за власні бажання і зручності (Ів. 5:30). Залишившись вірним до смерті на стовпі мук, Ісус довів, що його саможертовність не знає меж (Фил. 2:8).

2. Як ми можемо виявляти дух саможертовності і чому це треба робити?

² Ми, як Ісусові послідовники, також повинні виявляти дух саможертовності. Що значить бути саможертовним? Якщо у двох словах, то це означає, що людина готова пожертвувати своїми інтересами заради того, щоб допомогти іншим. Такий дух є протилежністю самолюбству. (Прочитайте Матвія 16:24). Дух безкорисливості допоможе нам ставити почуття й уподобання інших вище власних (Фил. 2:3, 4). Ісус навчав, що безкорисливість лежить в основі нашого поклоніння. Що мається на увазі? Християнська любов, яка спонукує виявляти саможертовність, є розпізнавальним знаком правдивих учнів Ісуса (Ів. 13:34, 35). Яким же благословенням є те, що ми належимо до всесвітнього братства, яке виявляє дух саможертовності!

3. Що може послабити наш дух саможертовності?

³ Усе ж ми стикаємося з підступним ворогом, який може послабити наш дух саможертовності. Цим ворогом  є притаманна всім нам схильність до егоїзму. Пригадаймо, як її виявила перша людська пара. Єва керувалася самолюбним бажанням бути такою, як Бог. Її чоловік повівся егоїстично, аби догодити їй (Бут. 3:5, 6). Відвівши Адама і Єву від правдивого поклоніння, Диявол продовжував схиляти людей до самолюбства. Він навіть вдався до такої ж тактики, коли спокушав Ісуса (Матв. 4:1—9). У наші дні Сатана успішно вводить в оману більшість людей, спонукуючи їх виявляти егоїзм у різних сферах життя. На це варто зважати, оскільки поширений дух самолюбства може вплинути й на нас (Еф. 2:2).

4. а) Чи можемо ми зараз позбутися самолюбних схильностей? Поясніть. б) Які запитання ми розглянемо?

⁴ Самолюбство можна прирівняти до іржі, що з’являється на залізі. Залізний виріб, який піддається дії вологи, нерідко починає іржавіти. Якщо іржі не усувати, вона може поширитись настільки, що призведе до структурного пошкодження або знищення цього виробу. На жаль, зараз ми не можемо позбутися нашої недосконалості й самолюбних схильностей. Але нам треба пам’ятати про небезпеку, яку вони несуть, і продовжувати боротися з ними (1 Кор. 9:26, 27). Як розпізнавати в собі ознаки самолюбства? Як нам ще більшою мірою розвивати дух саможертовності?

5. а) В якому розумінні Біблія є дзеркалом? (Дивіться малюнок на початку статті). б) Чого треба уникати, коли перевіряємо, чи ми не самолюбні?

⁵ Подібно як за допомогою дзеркала ми перевіряємо свій зовнішній вигляд, за допомогою Божого Слова ми можемо перевірити свою внутрішню особистість і виправити будь-які недоліки. (Прочитайте Якова 1:22 — 25). А втім, дзеркало допоможе нам лише тоді, коли ми правильно ним послуговуємось. Наприклад, якщо ми глянемо у дзеркало мимохідь, то можемо не помітити маленького, але суттєвого недоліку. Коли ж подивимося в нього під кутом, то можемо побачити когось іншого. Те саме можна сказати і про Біблію. Аби вона допомогла нам перевірити, чи немає в нас самолюбства, необхідно правильно нею послуговуватися: читати без поспіху і при цьому не вишукувати помилок в інших.

6. Як нам далі перебувати в досконалому законі?

⁶ Можна читати Боже Слово регулярно, навіть щоденно, і все ж не помічати щонайменших ознак самолюбства, яке почало розвиватися в нашому серці. Хіба це можливо? Візьміть до уваги таке: у прикладі Якова про дзеркало проблема полягала не в тому, що чоловік розглядав себе неуважно. Яків написав, що цей чоловік «дивиться на себе». Тут Яків використовує грецьке слово, яке вказує на допитливість або надзвичайну увагу. Тож у чому була проблема цього чоловіка? Яків далі говорить: «Він... відходить і відразу забуває, який він». Цей чоловік відвернувся від дзеркала і нічого не змінив у своєму вигляді. Проте мудра людина не тільки «вдивляється в досконалий закон», але й «перебуває в ньому». Вона не ігнорує досконалого закону, який міститься в Божому Слові, але міцно тримається його слів. Ісус сказав щось подібне: «Якщо ви і далі перебуватимете в моїй науці, то справді будете моїми учнями» (Ів. 8:31).

7. Як за допомогою Біблії можна виявити найменші ознаки самолюбства?

⁷ Тому, щоб успішно боротися з найменшими ознаками самолюбства, потрібно насамперед уважно читати Боже Слово. Це допоможе виявити  проблеми, на які слід звернути увагу. Та не зупиняйтеся на цьому. Дивіться глибше, ретельно перевіряючи себе. Коли читаєте біблійну розповідь, постарайтесь уявити себе в ній, поставивши такі запитання: «Як би я повівся в цій ситуації? Чи я вчинив би правильно?» А найважливіше, постарайтеся застосувати те, що ви читаєте і над чим роздумуєте (Матв. 7:24, 25). Розгляньмо, як розповіді про царя Саула й апостола Петра допоможуть нам зберігати дух саможертовності.

8. Яким був склад розуму Саула на початку його правління і з чого це було видно?

⁸ Життя ізраїльського царя Саула є застережливим прикладом, який допомагає побачити, як самолюбство може роз’їдати дух саможертовності. На початку свого царювання Саул мав скромний і смиренний погляд на себе (1 Сам. 9:21). Він відмовився покарати ізраїльтян, які зневажливо говорили про його правління, хоча міг по праву обстоювати своє Богом дане становище (1 Сам. 10:27). Цар Саул підкорявся керівництву Божого духу, коли переможно вів ізраїльтян на битву з аммонітянами. Потім він смиренно визнав, що перемогою завдячує Єгові (1 Сам. 11:6, 11—13).

9. Як Саул дозволив, щоб у нього розвинулося самолюбство?

⁹ Згодом Саул дозволив, щоб у нього розвинулося самолюбство і гордість, які почали роз’їдати його, наче іржа. Завдавши нищівної поразки амаликитянам, він поставив своє бажання вище від послуху Єгові. Саул пожадливо взяв здобич, замість того щоб знищити її за Божим наказом. Крім того, керуючись зухвалістю, він поставив собі пам’ятник (1 Сам. 15:3, 9, 12). Коли пророк Самуїл сказав Саулові, що це не подобається Єгові, той намагався знайти собі оправдання, звертаючи увагу на ті слова з Божого наказу, яких він послухався, і складаючи вину за свою помилку на інших (1 Сам. 15:16—21). Через гордість Саул більше турбувався тим, як зберегти свою репутацію перед народом, а не тим, як догодити Богові (1 Сам. 15:30). Як нам використовувати приклад Саула, наче дзеркало, щоб зберігати дух саможертовності?

10, 11. а) Чого ми вчимося про саможертовний дух з прикладу Саула? б) Як не наслідувати поганої поведінки Саула?

¹⁰ По-перше, Саулів приклад показує, що не можна бути самовпевненим, думаючи, що якщо раніше ми виявляли саможертовний дух, то виявлятимемо його і надалі (1 Тим. 4:10). Пам’ятаймо: деякий час Саул поводився добре і мав Боже схвалення, але згодом піддався егоїстичним схильностям, які в нього розвинулись. Зрештою Єгова відкинув Саула через непослух.

¹¹ По-друге, ми маємо остерігатися схильності зосереджуватись тільки на тих сферах життя, в яких ми поводимось правильно, і при цьому закривати очі на ті, в яких нам необхідно покращитись. Це все одно, що милуватися новим одягом у дзеркалі і водночас не помічати брудного обличчя. Навіть якщо ми не є такими самолюбними, як Саул, нам слід докладати наполегливих зусиль, щоб уникати будь-якої схильності, яка може призвести до поганої поведінки. Отримавши пораду, ми не повинні виправдовувати свою поведінку, применшувати проблему і складати вину на інших. Набагато ліпше прийняти її і не наслідувати Саула. (Прочитайте Псалом 141:5).

12. Як дух саможертовності допоможе тим, хто вчинив серйозний гріх?

¹² А що, коли хтось учинив серйозний гріх? Саул хотів зберегти свою  репутацію, і це не дозволило йому одужати духовно. Проте дух саможертовності допоможе подолати сором та отримати необхідну допомогу (Прип. 28:13; Як. 5:14—16). Розгляньмо приклад. Один брат почав переглядати порнографію у 12-річному віці і таємно продовжував займатися цим понад десять років. Він розповідає: «Було дуже важко розказати про це моїй дружині і старійшинам. Але тепер, зізнавшись, я почуваюсь так, ніби скинув з плечей величезний тягар. Коли я втратив обов’язки служителя збору, дехто з моїх друзів був прикро вражений і вважав, що я їх підвів. Усе ж я розумію, що зараз моє служіння подобається Єгові більше, ніж тоді, коли я переглядав порнографію, і його думка є найважливішою».

13, 14. Як Петро виявив самолюбство?

¹³ Апостол Петро, навчаючись в Ісуса, виявляв дух саможертовності (Луки 5:3—11). Однак йому доводилось боротися з егоїстичними схильностями. Приміром, він обурився, коли апостоли Яків та Іван задумали отримати видатне становище поруч з Ісусом у Божому Царстві. Петро, очевидно, вважав, що одне із таких місць має належати йому, адже Ісус уже сказав, що Петрові відведено особливу роль (Матв. 16:18, 19). У всякому разі Ісус застеріг Якова та Івана, а також Петра й інших апостолів, щоб вони не намагались «панувати над» своїми братами (Марка 10:35—45).

¹⁴ Навіть після того як Ісус постарався виправити мислення Петра, він продовжував боротися з тим, що́ думав про себе. Коли Ісус сказав апостолам, що вони на певний час покинуть його, Петро принизив інших, самовпевнено заявивши, що тільки він залишиться вірним (Матв. 26:31—33). Але його впевненість у собі була безпідставною, бо тієї ж ночі він не виявив духу саможертовності. Намагаючись зберегти своє життя, Петро тричі зрікся Ісуса (Матв. 26:69—75).

15. Чому приклад Петра підбадьорює?

¹⁵ Хоча Петро він боротьбу з собою і зазнавав невдач, його приклад підбадьорює нас. Завдяки докладеним зусиллям  і допомозі Божого святого духу Петро зумів подолати підступні схильності й виявляв самовладання та саможертовну любов (Гал. 5:22, 23). Він зніс випробування, які були значно важчими, ніж ті, через які він спіткнувся раніше. Петро виявив смирення, коли апостол Павло прилюдно докорив йому (Гал. 2:11—14). Після докору він не затаював образи, вважаючи, що Павлове зауваження зіпсувало його добре ім’я. Петро не перестав любити Павла (2 Пет. 3:15). Приклад Петра допоможе нам розвивати дух саможертовності.

16. Як нам виявляти дух саможертовності за важких обставин?

¹⁶ Подумайте, як ви реагуєте у важких ситуаціях. Коли Петра та апостолів ув’язнили, а потім висікли за їхнє проповідування, вони раділи, що «удостоїлися зазнати зневаги за Ісусове ім’я» (Дії 5:41). Ви можете вважати переслідування нагодою наслідувати Петра, йти слідами Ісуса і виявляти дух саможертовності. (Прочитайте 1 Петра 2:20, 21). Таке мислення допоможе і тоді, коли ви отримаєте необхідне картання від старійшин. Наслідуйте Петрів приклад і не поспішайте ображатись (Еккл. 7:9).

17, 18. а) Яке запитання про духовні цілі можна собі поставити? б) Що робити, коли ми помічаємо у своєму серці незначні вияви самолюбства?

¹⁷ З прикладу Петра можна багато чого навчитись і тоді, коли йдеться про духовні цілі. Ти можеш досягати їх так, щоб це свідчило про дух саможертовності. Однак треба бути обережним, аби твоє прагнення досягти таких цілей не переросло в жадобу видатного становища. Тому запитай себе: «Чи за моїм прагненням поліпшитись або розширити служіння Єгові, бува, не стоїть бажання мати більше визнання чи владу, як це, мабуть, було у випадку Якова та Івана, коли вони звернулись до Ісуса зі своїм проханням?»

¹⁸ Якщо ти помічаєш у своєму серці незначні вияви самолюбства, проси Єгову допомогти тобі змінити своє мислення і почуття; тоді докладай наполегливих зусиль, щоб зосереджуватись на його славі, а не на власній (Пс. 86:11). Ти також можеш ставити цілі, завдяки яким не будеш у центрі уваги. Приміром, ти можеш повнішою мірою розвивати певну грань плоду духу, яка тобі дається особливо важко. Або, якщо ти ретельно готуєшся до своїх виступів на зібранні, але мало цікавишся прибиранням Залу Царства, можеш поставити собі за мету застосовувати пораду з Римлян 12:16. (Прочитайте).

19. Що робити, аби не знеохотитись, коли ми дивимося на себе у дзеркало Божого Слова?

¹⁹ Коли ми уважно розглядаємо себе у дзеркалі Божого Слова і бачимо недоліки чи навіть явні ознаки самолюбства, то можемо розчаруватись. Якщо це трапиться з тобою, роздумуй над прикладом мудрої людини, про яку говорив Яків. Він не згадав, наскільки швидко вона усунула виявлені проблеми або чи взагалі виправила всі недоліки. Натомість він каже, що та людина перебувала в досконалому законі (Як. 1:25). Вона запам’ятала те, що побачила у дзеркалі, і постаралася зробити необхідні зміни. Тож намагайтеся дивитись на себе позитивно і зберігати врівноважений погляд на свою недосконалість. (Прочитайте Екклезіяста 7:20). Продовжуйте вдивлятися в досконалий закон і старайтесь зберігати дух саможертовності. Єгова охоче допоможе вам так само, як він допомагає багатьом вашим братам, котрі, хоча й недосконалі, можуть мати і мають Боже схвалення та благословення.