ПЕТРО гірко заплакав, після того як заперечив, що знає Ісуса. Хоча цей апостол мав докласти зусиль, аби відновити духовну рівновагу, Ісус хотів через нього допомагати іншим. Тож він сказав йому: «Коли повернешся, зміцни своїх братів» (Луки 22:32, 54—62). З часом Петро став одним зі стовпів раннього християнського збору (Гал. 2:9). Так само брат, який колись служив старійшиною, може знову виконувати цей обов’язок та отримувати радість, духовно зміцнюючи одновірців.

Деякі брати, котрі в минулому служили наглядачами, але більше не виконують цього обов’язку, можуть почуватися нікчемними. Хуліо *, який понад 20 років прослужив старійшиною у Південній Америці, розповідає: «Підготовка промов, відвідування братів і сестер, пастирські візити до вісників збору були невід’ємною частиною мого життя. Раптово все це зникло, а я відчув порожнечу. Загалом це був дуже важкий період». Сьогодні Хуліо знову служить старійшиною.

Учень Яків написав: «Брати мої, коли потрапляєте в різні випробування, вважайте себе по-справжньому щасливими» (Як. 1:2). Він мав на увазі випробування, зумовлені переслідуванням і нашою недосконалістю. Яків згадав егоїстичні прагнення, фаворитизм і таке інше (Як. 1:14; 2:1; 4:1, 2, 11). Коли Єгова застосовує до нас виховні заходи, це може завдавати болю (Євр. 12:11). Але такі випробування не повинні позбавляти нас радості.

Навіть якщо нас звільнили від обов’язків наглядача, ми все ще маємо можливість доводити, наскільки міцна наша віра, і виявляти  любов до Єгови. Також ми можемо розмірковувати над своїми спонуками. Чи ми служили заради власної користі, чи прагнули таких обов’язків, бо любимо Бога і переконані в тому, що збір належить йому та заслуговує ніжного піклування? (Дії 20:28—30). Колишні старійшини, які з радістю продовжують віддано служити Богові, доводять усім, у тому числі й Сатані, що їхня любов до Єгови щира.

Коли цар Давид був покараний за тяжкі гріхи, він прийняв докір й отримав Боже прощення. Давид сказав: «Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито, блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства» (Пс. 32:1, 2). Завдяки покаранню Давид зміг стати чистим і став ліпшим пастирем Божого народу.

Нерідко брати, які знову отримують обов’язки старійшини, стають ліпшими пастирями, ніж були раніше. «Тепер я краще розумію, як обходитися з тими, хто допускається помилки»,— визнав один старійшина. Інший брат сказав: «Тепер я більше дорожу честю служити своїм братам».

Єгова «не завжди докорятиме за наші провини»,— написав псалмоспівець (Пс. 103:9, «Переклад нового світу», англ.). Тож ми не повинні думати, що Бог ніколи не довірятиме людині, яка вчинила серйозний гріх. «Я дуже засмутився через свою провину,— каже Рікардо, котрий втратив обов’язки старійшини, які виконував багато років.— Довгий час почуття неповноцінності перешкоджало мені знову служити наглядачем. Я сумнівався в тому, що мене знову будуть вважати надійним. Та оскільки я люблю допомагати іншим, то міг проводити біблійні вивчення, підбадьорювати одновірців у Залі Царства і проповідувати разом з ними. Завдяки цьому я відновив упевненість у собі і нині служу старійшиною».

Знову служити старійшиною братові може заважати затаювання образи. Наскільки ліпше наслідувати Божого служителя Давида, якому доводилось утікати від заздрісного царя  Саула. Давид не хотів мститися Саулові, навіть коли для цього з’являлися слушні нагоди (1 Сам. 24:5—8; 26:8—12). Коли Саул загинув у битві, Давид оплакував його, називаючи його та його сина, Йонатана, «улюбленими й милими» (2 Сам. 1:21—23). Давид не затаював образ.

Якщо ти вважаєш себе жертвою непорозуміння чи несправедливості, не дозволь почуттю образи заполонити твій розум. Наприклад, коли Вільяма з Великобританії, який прослужив старійшиною приблизно 30 років, позбавили цього обов’язку, він образився на декотрих старійшин. Що допомогло йому відновити рівновагу? «Мене підбадьорила книга Йова,— сказав Вільям.— Якщо Єгова допоміг Йову помиритися з його трьома приятелями, тим більше він допоможе мені помиритися зі старійшинами» (Йова 42:7—9).

Якщо ти вирішив відмовитись від обов’язків пастиря Божої отари, варто подумати про причини такого рішення. Чи тебе поглинули особисті проблеми? Чи інші справи стали важливішими у твоєму житті? Чи ти знеохотився через недосконалість одновірців? Хоч би якою була причина, пам’ятай, що ти мав змогу допомагати братам і сестрам, коли служив старійшиною. Твої промови зміцнювали їх, твій приклад підбадьорював, а пастирські відвідини допомагали їм зносити випробування. Твоя віддана праця старійшини потішала і серце Єгови, і твоє (Прип. 27:11).

Єгова допомагає чоловікам відновити радість і бажання брати провід у зборі. Якщо ти відмовився від обов’язків старійшини чи тебе звільнили від них, ти можеш знову докладати зусиль, щоб «отримати обов’язки наглядача» (1 Тим. 3:1). Павло «не припиняв молитися», щоб християни в Колосах наповнювались точним знанням про Божу волю. «Тоді [вони могли ходити] гідно Єгови, намагаючись в усьому йому догоджати» (Кол. 1:9, 10). Якщо ти знову служиш старійшиною, проси в Єгови сил, терпіння і радості. У ці останні дні Божий народ потребує духовної підтримки від сердечних пастирів. Чи ти можеш і бажаєш зміцнювати своїх братів і сестер?