1. Що Павло думав про тих, хто наполегливо служив Єгові?

АПОСТОЛ ПАВЛО пам’ятав про тих, хто старанно трудився заради доброї новини. Він написав: «Постійно пам’ятаємо ваше діло віри і працю, що виконуєте з любові, а також витривалість, яку перед нашим Богом і Батьком ви маєте завдяки надії на нашого Господа Ісуса Христа» (1 Фес. 1:3). Єгова теж пам’ятає працю, яку виконують з любові всі, хто вірно і наполегливо служить йому, незалежно від їхніх життєвих обставин (Євр. 6:10).

2. Що ми розглянемо в цій статті?

² Як у минулому, так і сьогодні багато наших одновірців пішли на великі жертви, щоб служити Єгові повночасно. Подивімось, як дехто служив Богові у першому столітті. Крім того, ми довідаємось, які види служіння виконують повночасні служителі в наш час, і побачимо, як ми можемо пам’ятати наших дорогих братів і сестер, котрі присвятили себе особливому служінню.

3, 4. а) Яке служіння виконували декотрі християни в першому столітті? б) Як вони задовольняли свої матеріальні потреби?

³ Невдовзі після свого хрещення Ісус розпочав працю, яка мала поширитись по всій землі (Луки 3:21—23; 4:14, 15, 43). Після його смерті проповідницьку працю очолили  і продовжували апостоли (Дії 5:42; 6:7). Деякі християни, як-от Пилип, служили проповідниками доброї новини і місіонерами в Палестині (Дії 8:5, 40; 21:8). Павло та інші подорожували до різних країн, щоб проповідувати (Дії 13:2—4; 14:26; 2 Кор. 1:19). Дехто, скажімо Силуан (Сила), Марко і Лука, були переписувачами і письменниками (1 Пет. 5:12). З цими вірними братами співпрацювали християнські сестри (Дії 18:26; Рим. 16:1, 2). Нам дуже приємно читати Грецькі Писання, в яких містяться захопливі розповіді про цих служителів. Це засвідчує, що Єгова пам’ятає і піклується про своїх поклонників.

⁴ Як повночасні служителі першого століття дбали про себе матеріально? Іноді їхні одновірці виявляли їм гостинність та надавали іншу допомогу, хоча вони не вимагали цього (1 Кор. 9:11—15). Декотрі християни і збори від усього серця підтримували їх. (Прочитайте Дії 16:14, 15; Филип’ян 4:15—18). Однак Павло і його супутники працювали кілька годин на день, щоб заробляти собі на життя.

5. Що сказало одне подружжя про своє повночасне служіння?

⁵ Нині чимало християн наполегливо виконують різні види повночасного служіння. (Дивіться інформацію в рамці  «Види повночасного служіння»). Що вони думають про своє життя? Ви можете запитати їх про це, і їхня відповідь дуже вас підбадьорить. Розгляньмо приклад. Брат, який служив сталим піонером, спеціальним піонером, місіонером і тепер є членом родини Бетелю за кордоном, каже: «Рішення розпочати повночасне служіння є найкращим у моєму житті. У 18-річному віці я мусив вибирати між університетським навчанням, світською кар’єрою з повним робочим днем і піонерським служінням. На власному досвіді я пересвідчився, що Єгова пам’ятає жертви, на які доводиться йти заради повночасного служіння. Я можу повністю використовувати всі таланти і здібності, якими Єгова обдарував мене, чого не зміг би зробити, якби обрав світську кар’єру». Його дружина додає: «Кожен вид служіння допомагав мені зростати духовно. Ми завжди відчуваємо захист і турботу Єгови, яких би ніколи не відчували, якби обрали для себе тихе комфортне життя. Я щодня дякую Єгові за наше повночасне служіння». Чи ти хотів би так само думати про своє життя?

6. Як Єгова ставиться до служіння всіх християн?

⁶ Звичайно, теперішні обставини декотрих християн не дозволяють їм служити повночасно. Будьмо певні, що Єгова цінує і їхні щиросерді зусилля. Подумайте про тих, кого Павло згадав у Листі до Филимона, в тому числі й усіх християн збору в Колосах. (Прочитайте Филимона 1—3). Павло дорожив ними, і Єгова теж. Так само наш небесний Батько дорожить твоїм служінням. Але як ти можеш підтримувати тих, хто служить повночасно?

7, 8. З чим пов’язане служіння піонерів і як інші християни у зборі можуть їм допомагати?

⁷ Подібно до проповідників доброї новини в першому столітті, ревні піонери є для зборів невичерпним джерелом підбадьорення. Чимало з них щомісяця присвячують проповідуванню 70 годин. Як ти можеш їм допомагати?

⁸ Ось що зазначила одна піонерка, на ім’я Шарі: «Піонери виглядають міцними, бо кожного дня ходять у служіння. Але їм також потрібне підбадьорення» (Рим. 1:11, 12). Інша сестра,  яка кілька років прослужила піонеркою, каже про піонерів свого збору: «Вони докладають величезних зусиль і завжди зайняті. Коли хтось пропонує підвезти їх у служіння, запрошує на обід, дає трохи грошей на пальне або щось інше, вони надзвичайно вдячні. Так піонери бачать, що ти справді дбаєш про них».

9, 10. Як дехто допомагає піонерам свого збору?

⁹ Чи міг би ти допомагати піонерам у служінні? Піонер, на ім’я Боббі, визнав: «Ми потребуємо більше співпрацівників на тижні». Інша піонерка з його збору додала: «Дуже важко знайти партнера для служіння пополудні». Одна сестра, яка тепер служить у бруклінському Бетелі, з теплотою розповідає про своє піонерське служіння: «Сестра, котра мала машину, сказала: “Як тільки в тебе не буде партнера, зателефонуй мені і я піду з тобою в служіння”. Вона постійно виручала мене». Шарі слушно зауважує: «Після служіння неодружені піонери залишаються на самоті. Час від часу ти можеш запрошувати одиноких братів чи сестер на сімейне поклоніння. Якщо залучати їх до інших справ, вони будуть і далі міцними».

¹⁰ Згадуючи про піонерське служіння з іншими неодруженими сестрами, одна сестра, яка провела в повночасному служінні майже 50 років, каже: «Старійшини відвідували піонерів що кілька місяців. Вони цікавились нашим здоров’ям, світською роботою і нашими переживаннями. Старійшини справді турбувалися про нас. Вони приходили до нас додому, щоб довідатись, чи нам потрібна якась допомога». Можливо, це нагадує тобі, як Павло цінував допомогу одного брата в Ефесі, котрий мав дбати і про свою сім’ю (2 Тим. 1:18).

11. Що включає в себе служіння спеціальним піонером?

¹¹ Деякі збори радіють з того, що мають спеціальних піонерів. Чимало цих братів і сестер щомісяця присвячують проповідуванню 130 годин. Оскільки вони багато годин проводять у служінні й надають іншу допомогу, в них майже немає часу на світську роботу. Кожного місяця філіал виділяє спеціальним  піонерам невелику суму грошей на кишенькові витрати, щоб вони могли зосереджуватись на служінні.

12. Як старійшини та інші вісники можуть підтримувати спеціальних піонерів?

¹² Як ми можемо підтримувати спеціальних піонерів? Один старійшина, який служить у філіалі й часто спілкується з ними, розповідає: «Старійшинам необхідно розмовляти з ними, довідуватися про їхнє життя і визначати, якої допомоги вони потребують. Деякі Свідки вважають, що спеціальні піонери повністю забезпечені, оскільки є на утриманні організації. Проте місцеві брати можуть по-різному їх підтримувати». Подібно до сталих, спеціальні піонери вдячні вісникам, які ходять з ними в служіння. Чи міг би ти співпрацювати з ними?

13, 14. а) Що треба пам’ятати, коли йдеться про районних наглядачів? б) Як ти можеш допомогти тим, хто виконує роз’їзну працю?

¹³ Вісники збору нерідко вважають районних наглядачів і їхніх дружин духовно міцними й життєрадісними людьми. Це правда, але вони також потребують підбадьорення, партнерів у служінні та певного часу на дозвілля. А що, коли вони хворіють і їх кладуть у лікарню, можливо, навіть потребують операції чи фізіотерапевтичних процедур? Як же їм приємно, коли місцеві брати і сестри цікавляться ними й надають необхідну допомогу. Уявімо, як «улюблений лікар» Лука, письменник книги Дії, напевне, виявляв турботу про Павла та інших братів, котрі його супроводжували (Кол. 4:14; Дії 20:5—21:18).

¹⁴ Районні наглядачі та їхні дружини потребують і цінують близьких друзів. Один районний наглядач написав: «Здається, мої друзі знають, коли мене треба підбадьорити. Вони ставлять проникливі запитання, і це допомагає мені вилити своє серце. Вони мене дуже підтримують, коли уважно слухають». Районні наглядачі з дружинами надзвичайно вдячні братам і сестрам, які виявляють до них особисте зацікавлення.

15, 16. Яку працю виконують ті, хто служить у Бетелях чи в Залах конгресів, і як ми можемо їх підтримувати?

¹⁵ По цілому світі брати і сестри, які служать у Бетелі чи в Залах конгресів, великою мірою підтримують справи Царства в країнах, за якими наглядають їхні філіали. Якщо у твоєму зборі чи районі служать бетелівці, як ти можеш показати, що пам’ятаєш про них?

¹⁶ Коли такі брати і сестри вперше приїжджають у Бетель, вони можуть тужити за домом, адже покинули сім’ю і дорогих друзів. Вони дуже вдячні іншим бетелівцям та вісникам свого нового збору, які хочуть подружитися з ними (Марка 10:29, 30). Їхній звичайний робочий графік дозволяє їм відвідувати зібрання і щотижня проповідувати. Але час від часу служителі Бетелю можуть мати додаткові обов’язки. Якщо збори це розуміють, цінують бетелівців і їхню працю, то кожен черпає пожиток. (Прочитайте 1 Фессалонікійців 2:9).

17, 18. Які завдання виконують ті, хто служить за кордоном?

¹⁷ Ті, хто прийняв запрошення служити в іншій країні, можливо, звикли до зовсім іншої їжі, умов та звичаїв  і розмовляють іншою мовою. Чому вони погодилися на такі непрості зміни?

¹⁸ Деякі Свідки служать місіонерами, котрі більшість часу присвячують проповідуванню. Вісники можуть багато чого навчитися від них, адже вони пройшли спеціалізовану підготовку. Філіали надають місіонерам скромне помешкання і кошти на основні потреби. Інших, які служать за кордоном, призначають служити у Бетелі або допомагати в будівництві філіалів, перекладацьких офісів, Залів конгресів чи Залів Царства. Їх забезпечують їжею, житлом та надають їм інші послуги. Так само як члени родини Бетелю, ці служителі регулярно відвідують зібрання і проповідують, тому вони є благословенням для багатьох.

19. Що слід пам’ятати, коли йдеться про тих, хто служить за кордоном?

¹⁹ Як ти можеш пам’ятати про таких повночасних служителів? Не забувай, що, особливо на початку, вони не призвичаєні їсти деякі місцеві страви. Варто взяти це до уваги, коли запрошуєш їх на частування. Можна спочатку запитати їх, що́ вони хотіли б скуштувати. Будь терплячим, коли такі служителі вивчають місцеву мову чи знайомляться зі звичаями. Пройде певний час, перш ніж вони розумітимуть тебе, але ти можеш доброзичливо допомагати їм правильно вимовляти слова. Вони хочуть вчитися.

20. Як ми покажемо, що пам’ятаємо повночасних служителів і їхніх батьків?

²⁰ Повночасні служителі старіють, як і їхні батьки. Якщо батьки — Свідки, вони, ймовірно, найбільше прагнуть, аби їхні діти й далі виконували своє служіння (3 Ів. 4). Звісно, повночасні служителі будуть робити все можливе заради своїх батьків, яким потрібно догляду, і якомога частіше будуть відвідувати їх, щоб допомагати. Все ж ті, хто живе поруч, можуть підтримувати повночасних служителів і з готовністю піклуватися про їхніх стареньких батьків. Пам’ятаймо, повночасні служителі виконують важливі обов’язки у найзмістовнішій праці в історії світу (Матв. 28:19, 20). Чи ти або твій збір може подати руку допомоги батькам повночасних служителів?

21. Що думають повночасні служителі про допомогу і підбадьорення з боку інших?

²¹ Ті, хто розпочинає повночасне служіння, роблять це не заради матеріальної вигоди, а щоб давати найкраще Єгові й іншим. Повночасні служителі глибоко цінують будь-яку твою допомогу. Одна сестра, яка служить за кордоном, висловила почуття багатьох: «Будь-які вирази вдячності свідчать, що інші думають про тебе і радіють з того, що ти робиш».

22. Що ти думаєш про повночасне служіння?

²² Повночасне служіння Єгові — це найліпший і найприємніший спосіб життя. Таке служіння нелегке і водночас повчальне й захопливе. Воно надає хорошу підготовку для довготривалого радісного служіння, яке чекає всіх вірних служителів Єгови під правлінням Божого Царства. Тож нехай кожен з нас «постійно пам’ятає... діло віри і працю, що виконують з любові» повночасні служителі (1 Фес. 1:3).