Людям, які дуже чутливі до запахів, часами буває нелегко. Найімовірніше, вони не можуть нічим зарадити, адже в повсякденному житті їм доводиться стикатися з різними людьми і запахами. Все ж дехто питається, чи можна було б попросити братів і сестер не використовувати парфумів й одеколонів перед тим, як іти на християнські зібрання і конгреси.

Звичайно, жоден християнин не хоче свідомо робити те, через що іншим було б важко перебувати на християнських зібраннях. Усім нам потрібне підбадьорення, яке ми отримуємо на наших зібраннях (Євр. 10:24, 25). Отже, якщо хтось має алергію на запахи і це перешкоджає йому приходити на зібрання, він може обговорити цю справу зі старійшинами. У Біблії нічого не говориться про використання парфумів тими, хто приходить на зібрання, і недоречно було б встановлювати якісь правила щодо цього. Все ж старійшини можуть нагадати вісникам збору про те, що деякі люди мають проблеми із запахами. Залежно від обставин, старійшини можуть вирішити обговорити раніше надрукований матеріал у пункті «Місцеві потреби» на службовому зібранні або тактовно зробити оголошення про парфуми *. А втім, старійшини не можуть постійно робити такі оголошення. На наші зібрання завжди будуть приходити новозацікавлені чи гості, які не знають про цю проблему, і ми хочемо, щоб вони добре почувалися серед нас. Ніхто не повинен почуватися незручно через те, що він або вона помірковано використовує парфуми.

Якщо дозволяють місцеві обставини, рада старійшин може подбати про те, щоб чутливі до запахів люди сиділи в окремому приміщенні у Залі Царства. Наприклад, це може бути кімната для нарад, оснащена системою озвучення, де вони можуть сидіти і слухати програму. Якщо немає належного вирішення і дехто все-таки сильно страждає, збір може записувати для нього або транслювати по телефону програму зібрань, як це роблять для тих, хто не виходить з дому.

«Наше служіння Царству» в останні роки заохочує братів і сестер приділяти особливу увагу цьому питанню, коли вони збираються відвідувати регіональні конгреси. З огляд на те, що більшість конгресів проводяться в закритих приміщеннях, які провітрюються за допомогою штучної вентиляції, присутніх просять помірковано користуватися парфумами з інтенсивним запахом. Особливо на це треба зважати, коли йдеться про регіональні конгреси, оскільки на них, зазвичай, немає спеціального приміщення без запахів. Проте не слід робити з цієї поради загального правила для зібрань і не слід вважати її такою.

Живучи у цьому світі, всі ми страждаємо від наслідків успадкованої недосконалості. Ми дуже вдячні за зусилля тих, хто намагається полегшити наші страждання. Можливо, для когось відмовитися від парфумів чи одеколону заради зручного перебування на християнських зібраннях брата чи сестри — це справжня жертва. Але до цього нас спонукує любов.

Читачі Біблії знають про Понтія Пилата через його причетність до суду над Ісусом і до його страти (Матв. 27:1, 2, 24—26). А втім, ім’я Пилата неодноразово з’являється в інших історичних працях його сучасників. Згідно зі словником «Анкор Байбл», у світських історичних документах про нього згадується «частіше і детальніше, ніж про будь-якого іншого римського намісника Юдеї».

Ім’я Пилата багато разів з’являється у працях єврейського історика Йосифа Флавія. Він записав три конкретні події, котрі показують, яких труднощів зазнав Пилат, будучи правителем Юдеї. Четвертий випадок записав єврейський історик Філон. Римський письменник Тацит, котрий записав історію римських імператорів, підтвердив, що за правління Тиберія Понтій Пилат наказав стратити Ісуса.

У 1961 році археологи, які вели розкопки стародавнього римського театру в Кесарії (Ізраїль), виявили, що одна кам’яна плита, яку вдруге використали, містить ім’я Пилата, чітко написане латинською. Напис (на фотографії) є фрагментом фрази, котра, як вважають, звучала так: «Почесним богам (цей) Тиберіум Понтій Пилат, префект Юдеї, присвятив». Йшлося про споруду, що, очевидно, була храмом, побудованим на честь римського імператора Тиберія.

У рубриці «Запитання читачів», надрукованій у «Вартовій башті» за 15 липня 2002 року, говорилося, що сестра повинна покривати голову, якщо вона проводить біблійне вивчення в присутності чи то охрещеного брата, чи неохрещеного вісника. Як видно з подальшого розгляду цього питання, певна зміна в такій вказівці буде доречною.

Якщо на біблійному вивченні, яке проводить сестра, присутній охрещений брат, то вона повинна покрити голову. Так сестра виявляє повагу до розпорядку Єгови стосовно головування у християнському зборі, оскільки вона виконує роль, яка належить братові (1 Кор. 11:5, 6, 10). Або ж сестра може попросити брата провести вивчення, якщо він досвідчений і може це зробити.

Проте коли з сестрою на біблійне вивчення приходить неохрещений вісник, який не є її чоловіком, згідно з Біблією вона не зобов’язана покривати голову. А втім, сумління деяких сестер може спонукувати їх покривати голову навіть за таких обставин.