1—3. З якими труднощами стикалися Ісусові учні, проповідуючи добру новину «всім народам»?

ІСУС ХРИСТОС доручив своїм послідовникам непросте завдання. Він звелів їм: «Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів». У міру того як вони виконували цю працю, «добра новина про Царство» зрештою мала поширитися «по цілій населеній землі на свідчення всім народам» (Матв. 24:14; 28:19).

² Учні любили як Ісуса, так і добру новину. Все ж вони могли думати, як зможуть виконати своє доручення. Адже їх було зовсім мало. Ісус — а учні звіщали, що він Божий Син,— був страчений. Їх вважали «неосвіченими й простими» (Дії 4:13). Водночас вони мали проголошувати звістку, яка суперечила вченням відомих релігійних провідників, обізнаних з традиціями, що сягали в далеке минуле. У рідному краї учнів не шанували. І чим був ізраїльський народ у порівнянні з усією славетною Римською імперією?

 ³ Крім того, Ісус попередив своїх учнів, що їх будуть ненавидіти і переслідувати, а декого навіть уб’ють (Луки 21:16, 17). Вони стикатимуться зі зрадою, лжепророками і щораз більшим беззаконням (Матв. 24:10—12). І навіть якщо їхню звістку будуть усюди сприймати, як вони зможуть донести її «у найвіддаленіші куточки землі»? (Дії 1:8). Такі труднощі, напевно, здавалися непереборними.

4. Яких успіхів у праці проповідування досягли учні в першому столітті?

⁴ Хоч би які труднощі мали учні, вони ревно проповідували добру новину не лише в Єрусалимі та Самарії, але й в усіх знаних на той час краях. Незважаючи на різні лиха, яких зазнавали учні, за 30 років добра новина «проповідувалась усьому створінню під небом» і приносила плід та поширювалася «по всьому світі» (Кол. 1:6, 23). Наприклад, завдяки тому, що говорив і робив апостол Павло на острові Кіпр, римський проконсул Сергій Павло «став віруючим, бо його дуже вразило вчення Єгови». (Прочитайте Дії 13:6—12).

5. а) Яке запевнення Ісус дав своїм учням? б) З огляду на обставини в першому столітті до якого висновку дехто прийшов?

⁵ Ісусові учні розуміли, що не зможуть виконати проповідницьку працю власними силами. Ісус пообіцяв, що буде з ними і що їм допомагатиме святий дух (Матв. 28:20). Певною мірою обставини, які існували в тогочасному світі, могли сприяти проповідуванню про Царство. В одній книжці зазначається: «Мабуть, в історії світу не було ліпшого періоду для зародження Церкви, ніж перше століття н. е. [...] У другому столітті християни... почали стверджувати, що це було божественне провидіння, яке підготувало світ до приходу християнства» («Evangelism in the Early Church»).

6. Що ми розглянемо а) в цій статті? б) в наступній статті?

⁶ Біблія не розповідає, наскільки Бог впливав на розвиток подій у першому столітті, щоб проповідницька праця набула більших масштабів. Але одне є певним: Єгова хотів, аби добра новина проповідувалась, а Сатана — ні. У цій статті ми розглянемо деякі чинники, завдяки яким проповідницьку працю, імовірно, було легше виконувати в першому столітті, ніж в інші періоди історії. У наступній статті ми проаналізуємо сучасний розвиток подій, який допомагає нам проголошувати добру новину до країв землі.

7. Що таке «римський мир» і чим цей період був визначний?

⁷ У певному розумінні римський світ у першому столітті сприяв діяльності християн. Наприклад, існував «римський мир» (Pax Romana). Величезна Римська імперія забезпечувала стабільність для людей, що жили в її володіннях. Щоправда, часами було чути «про війни у різних місцях», як і передрік Ісус (Матв. 24:6). У 70 році н. е. римське військо знищило Єрусалим. Також відбувалися різні сутички на кордонах імперії. Але від часу Ісуса ще приблизно 200 років у середземноморському світі було відносно спокійно. В одному  довіднику сказано: «Ніколи в людській історії не було такого довгого періоду спокою, і вже ніколи не було такого непорушного миру серед стількох народів».

8. Яку користь приніс раннім християнам мир, що панував за їхнього часу?

⁸ Ось як висловив свою думку теолог III століття Оріген: «Якби існували численні царства, то це перешкоджало б поширенню Ісусового вчення по цілому світі... тому що повсюди народи були б змушені виконувати військову службу і захищати свої землі... Отже, як могло б це вчення, яке пропагувало мир і не дозволяло людям мститися своїм ворогам, успішно поширюватись, якби з приходом Ісуса повсюдно не змінилася міжнародна ситуація і не настав період спокою?» Вісників царства переслідували в римському світі, але вони були мирні і, очевидно, користувалися благами відносного миру, який панував у той час. (Прочитайте Римлян 12:18—21).

9, 10. Чому учням було досить зручно подорожувати по Римській імперії?

⁹ Християни добре послуговувалися римською системою доріг. Для того щоб дбати про безпеку і контролювати своїх підданих, Рим мав могутнє і добре вишколене військо. Щоб загони могли швидко пересуватися, необхідні були добрі дороги, і римляни вміли їх будувати. Римські інженери проклали понад 80 000 кілометрів доріг, які сполучали майже всі провінції. Дороги пролягали через ліси, пустелі і гори.

¹⁰ Окрім цієї системи доріг, римляни успішно використовували близько 27 000 кілометрів водних шляхів, які проходили річками і каналами. Римські кораблі курсували і морськими шляхами, яких було приблизно 900 і які з’єднували між собою сотні портів. Тож християни могли подорожувати по всьому римському світу. Звичайно, існували певні труднощі, але апостол Павло та інші подорожували всією імперією без паспортів і віз. Не було імміграційного і митного контролю. Злочинці боялися римської системи покарань, тому дороги були відносно безпечні. Так само було безпечно подорожувати морем, адже римський флот захищав морські шляхи від піратів. Хоч Павло кілька разів пережив корабельну аварію та опинявся в небезпеці на морі, ні разу в Біблії не згадується, що під час своїх подорожей він зазнав нападу піратів (2 Кор. 11:25, 26).

11. Чому учні послуговувалися грецькою мовою?

¹¹ Загальногрецька мова, койне, сприяла доброму спілкуванню і єдності між християнськими зборами. Завдяки перемогам Александра Македонського грецька стала широковживаною і зрозумілою для багатьох мовою. Тому Божі служителі могли спілкуватися з усілякими людьми, і це сприяло поширенню доброї новини. До того ж євреї, котрі жили в Єгипті, переклали на грецьку Єврейські Писання. Люди були добре обізнані з перекладом Септуагінта, і ранні Христові послідовники  часто його цитували. Також християни писали грецькою. Вона мала багатий словниковий запас і широку термінологію, що було використано для пояснення духовних істин.

12. а) Що таке кодекс і які він мав переваги над сувоєм? б) Коли християни почали широко використовувати кодекс?

¹² Як християни використовували Святе Письмо у своєму служінні? Сувої були громіздкі, їх доводилось скручувати й розкручувати, і текст був зазвичай написаний лише з одного боку пергаменту. Саме тільки Євангеліє Матвія займало цілий сувій. Проте згодом з’явився кодекс — попередник книжки. Він складався з аркушів, які зшивали. Читач міг розгортати кодекс і легко відшукувати уривок зі Святого Письма. Хоча точно не відомо, коли християни почали використовувати кодекс, в одному довіднику зазначається: «Християни настільки широко використовували кодекс у другому столітті, що, мабуть, його було винайдено задовго до 100 року н. е.».

13, 14. а) Як Павло скористався своїм римським громадянством? б) Яку користь принесло християнам римське право?

¹³ Римське право мало силу по всій імперії, і римське громадянство забезпечувало важливі права і недоторканність. Павло кілька разів скористався своїм римським громадянством. Коли в Єрусалимі апостола хотіли бичувати, він запитав римського сотника: «Хіба вам дозволено бичувати римлянина без суду?» Цього не можна було робити. Коли Павло сказав, що має римське громадянство від народження, «ті, хто збирався його катувати і допитувати, зараз же відступили від нього, а воєначальник, з’ясувавши, що закував у ланцюги римлянина, налякався» (Дії 22:25—29).

¹⁴ Римське громадянство Павла вплинуло на те, як до нього поставились у Філіппах (Дії 16:35—40). В Ефесі міський писар послався на римську правничу систему після того, як заспокоїв розлючений натовп (Дії 19:35—41). Перебуваючи в Кесарії, Павло скористався законом, щоб обстоювати свої переконання перед цезарем (Дії 25:8—12). Отже, римське  право давало можливість «захищати і законно утверджувати добру новину» (Філ. 1:7).

15. Де жили юдеї в першому столітті?

¹⁵ Громади юдеїв були розпорошені по всьому римському світі, і це у певній мірі, мабуть, полегшувало християнам працю проголошення доброї новини. Багато століть до того ассирійці, а пізніше вавилоняни забирали юдеїв з рідного краю у вигнання. На початку V століття до н. е. юдейські громади існували в 127 провінціях Перської імперії (Ест. 9:30). Коли Ісус був на землі, юдеї жили в Єгипті й інших частинах Північної Африки, а також у Греції, Малій Азії і Месопотамії. Згідно з підрахунками, в Римській імперії населення становило 60 000 000 осіб і майже кожен 14-й мешканець був євреєм. Хоч би куди переселялись юдеї, вони забирали з собою свою релігію (Матв. 23:15).

16, 17. а) Яку користь принесло неєвреям розпорошення юдеїв? б) Які звичаї учні перейняли від юдеїв?

¹⁶ Оскільки юдеї настільки розпорошилися, чимало неєвреїв ближче познайомилися з Єврейськими Писаннями. Вони довідалися, що існує лише один правдивий Бог і ті, хто йому служить, дотримуються високих етичних і моральних норм. Крім того, в Єврейських Писаннях містилось багато пророцтв про Месію (Луки 24:44). Як юдеї, так і християни розуміли, що Єврейські Писання були натхненим Божим Словом. Завдяки цьому Павло міг знайти спільну мову з людьми, чиї серця були схильні до праведності. Тож апостол за своїм звичаєм приходив до юдейських синагог і вів з присутніми розмови, наводячи докази з Писань. (Прочитайте Дії 17:1, 2).

¹⁷ В юдеїв уже була система поклоніння Богу. Вони регулярно збиралися в синагогах або в якихось місцях просто неба. Під час таких зібрань вони співали пісні, молилися і обговорювали Писання. Щось подібне можна побачити й сьогодні у християнських зборах.

18, 19. а) Що уможливлювали обставини, які існували в першому столітті? б) Що ти думаєш про Єгову, розглянувши цю статтю?

¹⁸ Тож успішному проповідуванню доброї новини посприяв такий незвичайний збіг декотрих чинників: «римський мир», досить зручні дороги, універсальна мова, римське право і розпорошення юдеїв. Все це допомогло Ісусовим учням виконувати проповідницьку працю, яку їм доручив Бог.

¹⁹ За чотири століття до того грецький філософ Платон в одному творі висловив таку думку: «Творця і батька всесвіту знайти важко, і, навіть якщо ми його знайдемо, неможливо розповісти про нього кожному». Однак Ісус сказав: «Те, що неможливо для людей, для Бога можливо» (Луки 18:27). Творець усесвіту хоче, аби люди знайшли і пізнали його. Крім того, Ісус звелів своїм послідовникам: «Робіть учнями людей з усіх народів» (Матв. 28:19). З допомогою Єгови ми можемо виконувати це доручення. Наступна стаття покаже, як ця праця здійснюється у наші дні.