1—3. Завдяки чому зміцнилася Павлова довіра до Єгови? (Дивіться малюнок на початку статті).

У ТОЙ час на християн у Римі чигала небезпека. Їх звинувачували в підпалі міста 64 року н. е. і в тому, що вони ненавидять людей. Христові послідовники стали об’єктом лютої ворожості. Якби ти був християнином у ті часи, то кожного дня тобі загрожувало б ув’язнення і тортури. Деяких наших духовних братів і сестер роздирали звірі, їх прибивали до стовпів і підпалювали живцем, щоб вони горіли як смолоскипи.

² Імовірно, за таких складних обставин апостола Павла вдруге ув’язнили в Римі. Чи прийдуть інші християни йому на допомогу? Павло, мабуть, мав деякі сумніви щодо цього, бо він написав Тимофію: «Під час мого першого захисту ніхто не став на мій бік, але всі вони покинули мене. Хай на них не ляже відповідальність за це». І все ж Павло визнав, що не був полишений напризволяще. Він написав: «Однак Господь стояв поряд зі мною і давав мені силу». Господь Ісус наділив Павла необхідною силою. Наскільки  своєчасною була ця надприродна допомога? Він сказав: «Я був врятований з лев’ячої пащі» (2 Тим. 4:16, 17) *.

³ Спогади про ту подію, очевидно, зміцнювали Павла і допомагали йому бути впевненим у тому, що Єгова дасть йому силу витримувати будь-які труднощі — і ті, що він мав, і ті, що міг мати в майбутньому. Він додав: «Господь мене врятує від усякого зла» (2 Тим. 4:18). Як бачимо, Павло переконався у тому, що люди не завжди в стані допомогти, а підтримка Єгови та його Сина є реальною.

4, 5. а) Від кого ти можеш завжди отримати необхідну допомогу? б) Як зміцнювати свої стосунки з Єговою?

⁴ Чи доводилось тобі самотужки боротися з труднощами? Можливо, ти не міг знайти роботу, відчував тиск у школі, мав проблеми зі здоров’ям чи опинявся в інших неприємних обставинах. Ти, напевне, звертався по допомогу, але люди розчарували тебе, тому що не надали тобі того, чого ти потребував. Справді, деякі проблеми люди просто не в стані вирішити. Чи за таких обставин біблійна порада «надіятися на Єгову» — це пусті слова? (Присл. 3:5, 6). Чи вона беззмістовна? Аж ніяк! Бог дійсно допомагає, як це засвідчує чимало біблійних оповідей.

⁵ Тож не ображайся на людей, які не надають тобі необхідної допомоги. Натомість, подібно до апостола Павла, вважай такі ситуації нагодами показати свою цілковиту довіру до Єгови і відчути на собі його ніжну турботу. Так ти зможеш ще більше покладатися на нього і твої стосунки з ним стануть ще реальнішими.

6. Чому особливо важко покладатися на Єгову у складних ситуаціях?

⁶ Ти можеш розповідати про свою складну проблему Єгові в молитві і відчувати внутрішній мир, розуміючи, що ти зробив усе, що залежить від тебе, а він попіклується про решту. (Прочитайте Псалом 62:8; 1 Петра 5:7). Дуже важливо вчитися це робити, щоб розвивати стосунки з Єговою. Усе ж деколи нелегко бути впевненим, що Єгова подбає про тебе. Чому? Одна з причин полягає в тому, що іноді Єгова відповідає на молитви не відразу (Пс. 13:1, 2; 74:10; 89:46; 90:13; Ав. 1:2).

7. Чому іноді Єгова відповідає на наші молитви не відразу?

⁷ Чому Єгова не відразу відповідає на кожне наше прохання? Пригадаймо, що він уподібнює наші стосунки з ним до стосунків між дітьми і батьком (Пс. 103:13). Дитина не повинна сподіватися, що батько задовольнятиме кожне її прохання і робитиме це відразу. Декотрі прохання дитини можуть бути лише хвилинними забаганками. З виконанням інших прохань треба почекати до належного часу. А буває, що дитина просить чогось, що не принесе добра ні їй, ні іншим. Крім того, якщо батько негайно виконуватиме кожне прохання дитини, то їхні стосунки нагадуватимуть стосунки між паном і рабом, в яких дитина буде паном. Так само заради нашого добра Єгова чекає певний час, перш ніж відповісти на наші молитви. Він має на це повне право, бо є нашим мудрим Творцем,  добрим Паном і небесним Батьком. Якби Єгова негайно виконував усі наші прохання, це спотворювало б стосунки, котрі мають існувати між нами і ним. (Порівняйте Ісаї 29:16; 45:9).

8. Що Єгова обіцяє, коли йдеться про наші обмежені можливості?

⁸ Інша причина полягає в тому, що Єгова добре знає про наші обмежені можливості (Пс. 103:14). Тому він не сподівається, що ми будемо витривалими завдяки власній силі, але подає нам батьківську руку допомоги. Звичайно, часами нам може здаватися, що ми вже не маємо сил. Але Єгова запевняє нас, що він ніколи не дозволить, аби його слуги страждали більше, ніж вони можуть витримати. Він обов’язково «дасть... вихід». (Прочитайте 1 Коринфян 10:13). Отже, ми маємо всі підстави не сумніватися в тому, що Єгова знає, скільки ми зможемо витримати.

9. Що треба робити, якщо ми молимося про допомогу, але не отримуємо її відразу?

⁹ Якщо ми молимося про допомогу, але не отримуємо її відразу, то чекаймо на Того, хто знає, коли саме надати її. Пам’ятаймо, що він завжди хоче прийти нам на допомогу, але теж виявляє терпіння. «Єгова терпеливо чекає, щоб виявити вам ласку, він встане, щоб змилосердитися над вами. Бо Єгова — Бог справедливості. Щасливі всі, хто на нього покладає свої сподівання» (Ісаї 30:18).

10—12. а) Чому обставини можуть бути особливо важкими для християнина, який доглядає за хронічно хворим членом сім’ї? б) Якими будуть твої стосунки з Єговою, коли ти покладаєшся на нього в нелегкі часи? Наведіть приклад.

¹⁰ Коли ти зносиш важкі випробування, то можеш почуватися подібно до Павла — ніби ось-ось потрапиш до «лев’ячої пащі». Саме тоді покладати надію на Єгову найважче, але це вкрай важливо робити. Розгляньмо приклад. Ти доглядаєш за хронічно хворим членом своєї сім’ї. Мабуть, ти молишся про мудрість і силу *. Зробивши все можливе за таких обставин, ти, ймовірно, відчуваєш спокій, адже знаєш, що очі Єгови пильнують за тобою і він дасть тобі потрібну допомогу, аби ти міг вірно знести випробування (Пс. 32:8).

¹¹ Але обставини можуть виглядати цілком по-іншому. Лікарі можуть давати тобі суперечливі поради. Родичі, від яких ти сподівався потіхи, здається, ще більш ускладнюють ситуацію. Проси в Єгови сили і продовжуй наближатися до нього. (Прочитайте 1 Самуїла 30:3, 6). Коли прийде полегшення, твої стосунки з ним будуть міцнішими.

¹² Лінда * пересвідчилась у правдивості цього, коли кілька років доглядала за хворими батьками аж до їхньої смерті. «У той час мій чоловік, брат і я часто не знали, що робити. Інколи ми почувалися безпорадними. А втім, озираючись назад, ми чіткіше бачимо, що Єгова був з нами. Він зміцняв нас і давав те, що ми потребували, навіть тоді, коли здавалося, що вже немає виходу».

13. Як довіра до Єгови допомогла Ронді пережити не одне горе?

¹³ Цілковита довіра до Єгови також допоможе нам пережити будь-яке горе. Коли невіруючий чоловік Ронди  подав заяву на розлучення, її брату поставили діагноз — системний червоний вовчак (небезпечне для життя захворювання). Через кілька місяців померла її братова́. Оговтавшись від тих сумних подій, Ронда почала служити сталою піонеркою. Але невдовзі померла її мама. Що додало сил Ронді? Вона пояснює: «Я щодня про все розповідала Єгові, навіть про незначні рішення. Завдяки цьому Єгова став для мене реальним. Це навчило мене покладатися на нього, а не на себе чи інших людей. І він справді допомагав мені — дбав про всі мої потреби. У результаті я зрозуміла, що́ означає тісно співпрацювати з Єговою».

14. Яку довіру може мати вірний християнин, чийого родича виключили?

¹⁴ Розгляньмо ще одну ситуацію. Припустімо, виключили твого близького родича. З Біблії ти знаєш, як треба ставитися до виключених (1 Кор. 5:11; 2 Ів. 10). Усе ж дотримуватися рішення про виключення іноді дуже важко, а навіть, здається, неможливо *. Чи ти довіряєш небесному Батькові, що він дасть тобі сил непохитно дотримуватися біблійної вказівки щодо виключених? Чи ти бачиш у цьому нагоду зміцнити свої стосунки з Єговою, наблизившись до нього?

15. Чому Адам не послухався наказу, який Єгова дав в Едемі?

¹⁵ Стосовно цього подумаймо про першого чоловіка Адама. Чи він справді вважав, що може не слухатись Єгови й далі жити? Ні, бо в Біблії  говориться, що «не Адам був обманений» (1 Тим. 2:14). Чому ж він не послухався? Адам з’їв плід, який запропонувала йому Єва, мабуть, тому, що прагнув бути зі своєю дружиною. Він послухався її голосу, а не голосу свого Бога Єгови (Бут. 3:6, 17).

16. Кого ми повинні любити найбільше і чому?

¹⁶ Чи це означає, що ми не повинні любити своїх родичів? Звичайно, що ні! Але найбільше ми маємо любити Єгову. (Прочитайте Матвія 22:37, 38). Адже це, по суті, принесе неабияке добро нашим рідним — тим, які служать Єгові, і тим, які не служать йому. Тому поглиблюймо свою любов і довіру до Єгови. А якщо ти дуже тривожишся за виключеного родича, виливай своє серце в молитві до Єгови * (Рим. 12:12; Філ. 4:6, 7). Вважай цю гнітючу ситуацію нагодою скріпити свої стосунки з Єговою. Це у свою чергу допоможе тобі покладатися на Єгову, який знає, що́ є найліпшим.

17. Як ми покажемо, що довіряємо Єгові, займаючись проповідуванням про Царство?

¹⁷ Заради чого Павло був «врятований з лев’ячої пащі»? Він каже: «Щоб через мене праця проповідування була виконана до кінця та щоб усі народи почули цю звістку» (2 Тим. 4:17). Якщо ми, подібно до Павла, зайняті у проповідницькій праці, то довіряємо Єгові, що він подбає, аби все інше нам додалося (Матв. 6:33). Ми, як проповідники Царства, «отримали від... [Єгови] доручення проповідувати добру новину», і він вважає нас своїми співпрацівниками (1 Фес. 2:4; 1 Кор. 3:9). Якщо ми беремо якомога повнішу участь у Божій праці, нам буде легше чекати на допомогу.

18. Як ми можемо розвивати довір’я до Єгови і зміцнювати наші стосунки з ним?

¹⁸ Тому вже тепер зміцнюймо свої стосунки з Богом. Якщо ми тривожимося через якусь ситуацію, вважаймо її нагодою наближатися до Єгови. Глибоко вивчаймо Боже Слово, постійно молімось і будьмо завжди зайнятими духовними справами. Так ми покажемо, що покладаємось на Єгову, який може і хоче допомогти нам знести як теперішні, так і майбутні випробування.