Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Живіть відповідно до зразкової молитви (частина II)

Живіть відповідно до зразкової молитви (частина II)

«Ваш Батько, знає, що́ вам потрібно» (МАТВ. 6:8).

1—3. Чому одна сестра переконана, що Єгова знає про наші потреби?

ЛАНА ніколи не забуде одного дня влітку 2012 року в Німеччині. Ця сестра розуміє, що отримала відповідь на дві конкретні молитви. Спочатку вона молилася в поїзді під час довгої подорожі до аеропорту і просила Єгову дати їй можливість свідчити. Потім Лана молилася, коли приїхала в аеропорт і довідалася, що її рейс відкладено на наступний день. У молитві сестра згадала про те, що в неї майже не залишилось європейської валюти і вона не мала де зупинитися.

2 Сестра ще не закінчила молитись, як почула: «Привіт, Лано! Що ти тут робиш?» До неї звертався молодий чоловік, колишній її однокласник. Він летів у ПАР, і його проводжала мама з бабусею. Дізнавшись про ситуацію Лани, його мама, Ельке, сердечно запросила Лану до себе. Ельке та її мама виявили гостинність Лані, вони ставили їй багато запитань про її вірування і повночасну проповідницьку діяльність.

3 Наступного дня після ситного сніданку Лана відповіла своїм господарям ще на інші біблійні запитання і попросила в них контактні дані, щоб підтримати їхній інтерес. Лана щасливо повернулася додому і далі служить сталою піонеркою. Вона розуміє, що все це відбулося завдяки Тому, хто молитви вислуховує (Пс. 65:2).

4. Які потреби ми розглянемо?

4 Коли в нас несподівано виникають проблеми, то нам ніщо не заважає звертатися до Єгови по допомогу, і йому приємно чути такі прохання від своїх відданих служителів (Пс. 34:15; Присл. 15:8). Однак якщо ми роздумуємо над зразковою молитвою, то розуміємо, що існують інші важливіші потреби, яким ми іноді не надаємо значення. Наприклад, розгляньмо, як три останні прохання зразкової молитви пов’язані з нашими духовними потребами. І що ще ми можемо робити, аби жити відповідно до четвертого прохання стосовно хліба на щодень? (Прочитайте Матвія 6:11—13).

«ДАЙ НАМ СЬОГОДНІ ХЛІБА НА ЦЕЙ ДЕНЬ»

5, 6. Чому нам важливо молитися про хліб на цей день, навіть якщо ми повністю забезпечені?

5 Зверніть увагу, що, просячи хліба на цей день, ми говоримо «дай нам», а не «дай мені». Віктор, районний наглядач з Африки, пояснює: «Я завжди щиро дякую Єгові за те, що нам з дружиною не доводиться хвилюватися, чи хтось подбає про нашу їжу або заплатить за житло. Наші брати з добротою піклуються про нас кожного дня. Але я молюся, щоб ті, хто допомагає нам, змогли вирішити економічні проблеми, яких зазнають».

6 Якщо ми повністю забезпечені їжею, то можемо подумати про братів, які живуть у бідності чи зазнаю́ть наслідків стихійного лиха. Ми повинні не лише молитися за них, але й діяти відповідно до наших молитов. Приміром, можна ділитися з нужденними одновірцями тим, що ми маємо. Крім того, ми можемо регулярно робити пожертви на всесвітню працю, знаючи, що ці кошти мудро використовуються (1 Ів. 3:17).

7. Як Ісус пояснив на прикладі свою пораду, щоб ми ніколи не тривожились про завтра?

7 Згадавши про хліб на щодень, Ісус, імовірно, мав на увазі наші нагальні потреби. Тому далі він пояснив, що Бог одягає польові квіти, і сказав: «Чи ж не одягне він вас, маловіри? Тому ніколи не тривожтеся і не кажіть... “У що [нам] одягатися?”». Під кінець Ісус повторив свою важливу пораду: «Ніколи не тривожтесь про завтра» (Матв. 6:30—34). Це показує, що нам не треба зосереджуватися на матеріальному, а задовольнятися тим, що кожного дня маємо найнеобхідніше. Йдеться про відповідне житло, роботу, завдяки якій можна забезпечувати сім’ю, а також мудрість, щоб дбати про своє здоров’я. Але якби ми молилися тільки про фізичні потреби, то це вказувало б на відсутність рівноваги. Ми маємо духовні потреби, які набагато важливіші.

8. Про яку важливу потребу мають нагадувати нам Ісусові слова про хліб на щодень? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

8 Ісусові слова про хліб на щодень повинні нагадувати нам про потребу в духовній поживі. Наш Господь сказав: «Не хлібом самим повинна жити людина, а кожним словом, що виходить з уст Єгови» (Матв. 4:4). Тож ми маємо і далі молитися, щоб Єгова давав нам своєчасний духовний харч.

«ПРОСТИ НАМ БОРГИ НАШІ»

9. В якому розумінні наші гріхи є «боргами»?

9 Чому Ісус використав слово «борги», тимчасом як іншого разу він говорив про «гріхи»? (Матв. 6:12; Луки 11:4). Понад 60 років тому в цьому журналі містилось пояснення: «Гріх, яким порушується Божий закон, робить нас боржниками Бога... За наші гріхи він може вимагати наше життя і позбавити нас його... Бог може забрати від нас спокій, розірвавши з нами всі мирні стосунки... Ми винні Богові любов, яка виявляється в слухняності; і коли ми грішимо, то не сплачуємо свого боргу любити Бога, оскільки гріх ненависний йому» (1 Ів. 5:3).

10. На основі чого Єгова може прощати наші гріхи і як нам слід ставитися до цього?

10 Кожного дня ми потребуємо прощення гріхів, і єдина законна підстава для того, щоб Бог простив нам гріхи,— це Ісусова викупна жертва. Хоча викуп був заплачений майже 2000 років тому, ми маємо дорожити ним так, ніби його заплачено сьогодні. «Ціна викупу» за наше життя «дуже висока», і ніщо з того, що може зробити для нас недосконала людина, не зрівняється з нею. (Прочитайте Псалом 49:7—9; 1 Петра 1:18, 19). Справді, ми не повинні переставати дякувати Єгові за цей великий дар. До того ж вислів «гріхи наші», а не «гріхи мої» має нагадувати нам, що всі в нашій родині поклонників Бога потребують його милосердя. Безсумнівно, Єгова хоче, щоб ми турбувалися не лише про власний духовний добробут, але й про добробут інших, у тому числі тих, хто грішить проти нас. Такі гріхи здебільшого незначні і дають нам нагоду показати, що ми дійсно любимо своїх братів і з готовністю прощаємо їх, оскільки Бог милосердно прощає нас (Кол. 3:13).

Якщо ти хочеш, щоб Бог прощав тобі, прощай іншим. (Дивіться абзац 11)

11. Чому важливо мати дух прощення?

11 На жаль, ми, як недосконалі люди, іноді затаюємо на інших злобу (Лев. 19:18). Якщо ми розповідаємо про свою образу іншим, вони можуть стати на наш бік, що нерідко призводить до поділення у зборі. Якщо ми допустимо до цього, то покажемо, що не цінуємо Божого милосердя і викупу. Наш Батько перестане застосовувати до нас цінність жертви свого Сина, якщо ми не виявляємо духу прощення (Матв. 18:35). Ісус наголосив на цьому відразу після того, як дав зразкову молитву. (Почитайте Матвія 6:14, 15). Отже, щоб отримати користь з Божого прощення, ми повинні намагатися не чинити серйозних гріхів. Наше бажання уникати гріхів пов’язане з наступним проханням зразкової молитви (1 Ів. 3:4, 6).

«НЕ ДОПУСТИ, ЩОБ МИ ПІДДАЛИСЯ СПОКУСІ»

12, 13. а) Що сталося невдовзі після Ісусового хрещення? б) Чому ми самі винні в тому, що піддаємося спокусі? в) Що довів Ісус, залишившись вірним аж до смерті?

12 Розглянувши те, що сталося невдовзі після Ісусового хрещення, ми зможемо зрозуміти, чому потрібне таке прохання: «Не допусти, щоб ми піддалися спокусі». Божий дух привів Ісуса в пустелю. Чому? Для того щоб «його спокушав Диявол» (Матв. 4:1; 6:13). Чи це має дивувати нас? Ні, якщо ми розуміємо головну причину того, чому Бог послав свого Сина на землю. Він зробив це, щоб вирішити спірне питання, яке виникло під час бунту Адама і Єви проти Божої верховної влади. Необхідний був час, щоб відповісти на ряд запитань. Наприклад, чи Бог створив людину з якоюсь вадою? Чи можливо, щоб досконала людина обстоювала Божу верховну владу попри тиск Злого? Чи, як твердив Сатана, людям буде ліпше, коли вони не залежатимуть від Божого правління? (Бут. 3:4, 5). Про це можна було довідатися тільки з часом, але відповіді на ці запитання мали показати всім розумним створінням, що спосіб правління Єгови найліпший.

13 Єгова святий, тому нікого не спокушає до зла. Радше це робить Диявол — «Спокусник» (Матв. 4:3). Він може створювати спокусливі ситуації. Але від кожної людини залежить, чи дозволить вона себе спокусити, чи ні. (Прочитайте Якова 1:13—15). Ісус відразу відкидав кожну спокусу, наводячи відповідну цитату з Божого Слова. Так Ісус обстоював законну владу Єгови. Все ж Сатана не здавався. Він чекав «іншої зручної нагоди» (Луки 4:13). Ісус продовжував чинити опір усім зусиллям Сатани зламати його непорочність. Христос обстояв праведність верховної влади Єгови і довів, що досконала людина може залишитися вірною, хоч би які були випробування. А втім, Сатана намагається піймати в пастку Ісусових послідовників, у тому числі й тебе.

14. Чого вимагається від нас, аби ми не піддалися спокусі?

14 Оскільки спірне питання щодо Божої верховної влади ще не повністю вирішене, Єгова дозволяє Спокуснику використовувати цей світ, щоб спокушати нас. Бог не вводить нас у спокусу. Навпаки він впевнений в нас і хоче нам допомагати. Єгова поважає нашу свободу волі й тому не надає нам автоматично захисту від спокус. Тож від нас вимагається: по-перше, залишатися духовно пильними і, по-друге, постійно перебувати в молитві. Як Єгова відповідає на наші молитви?

Зберігай духовність і ревність до служіння. (Дивіться абзац 15)

15, 16. а) Яким спокусам ми маємо чинити опір? б) Якщо людина піддається спокусі, то хто за це відповідальний?

15 Єгова дає нам свій могутній святий дух, який додасть нам сил і допоможе протистояти спокусі. Також Бог попереджає нас через своє Слово і збір про те, чого ми повинні уникати, як-от витрачати надмір часу, грошей і сил на неважливі матеріальні речі. Еспен і Янне живуть у заможній європейській країні. Багато років вони служили піонерами у своїй країні, в території, де була більша потреба. З народженням першої дитини Еспен та Янне припинили піонерське служіння. Тепер вони мають другу дитину. «Ми часто молимось до Єгови,— каже Еспен,— щоб не піддатися спокусі, адже тепер не можемо присвячувати теократичній діяльності стільки часу, як колись. Ми просимо Єгову допомагати нам зберігати духовність і ревність до служіння».

16 Інша поширена в наш час спокуса — це перегляд порнографії. Піддавшись такій спокусі, не звинувачуймо в цьому Сатану. Чому? Тому що Сатана і його світ не можуть змусити нас робити щось проти нашої волі. Дехто піддався такій спокусі, бо зосередив свої думки на поганому. Проте ми можемо чинити опір, як це роблять тисячі наших одновірців (1 Кор. 10:12, 13).

«ВИЗВОЛЬ ВІД ЗЛОГО»

17. а) Як можна жити відповідно до прохання визволити нас від Злого? б) Яке визволення дуже близько?

17 Щоб жити відповідно до прохання: «Визволь [нас] від Злого», нам треба стерегтися, щоб не належати світові Сатани. Ми не повинні любити «ані світу [Сатани], ані того, що у світі» (Ів. 15:19; 1 Ів. 2:15—17). Це вимагає постійної боротьби. Яке ж полегшення ми відчуємо, коли Єгова відповість на таке прохання, усунувши Сатану і знищивши його злий світ! Але не забуваймо: коли Сатану було скинуто з неба, він знав, що йому залишилось мало часу. Розлючений, він робить усе можливе, щоб зламати нашу непорочність. Тож ми повинні продовжувати молитися про визволення від Злого (Об’яв. 12:12, 17).

18. Що нам треба і далі робити, аби пережити кінець світу Сатани?

18 Чи ви прагнете такого щасливого кінця? Тоді продовжуйте молитися про Боже Царство, про освячення імені Єгови і про те, щоб Божа воля виконувалася на землі. Покладайтеся на Єгову, який дбає про наші духовні й фізичні потреби. Усе робіть для того, щоб жити відповідно до зразкової молитви.