КОЛИ Аніта * охрестилася і стала Свідком Єгови, її чоловік почав чинити несамовитий опір. «Він не дозволяв мені ходити на зібрання і навіть забороняв згадувати Боже ім’я,— розповідає вона.— Коли він лише чув ім’я Єгови, то впадав у лють».

Аніті також було нелегко навчати дітей про Єгову. «Поклоніння Єгові було забороненим у моєму домі. Я не могла ні вільно вивчати Біблію з дітьми, ні брати їх на зібрання».

Приклад Аніти показує, що протидія з боку членів сім’ї може стати для християнина справжнім випробуванням його непорочності. Те саме можна сказати про хронічні хвороби, смерть дитини чи подружжя. Непорочність християнина випробовується і тоді, коли близький родич відвертається від Єгови. Що ж допоможе християнину залишатись вірним Єгові?

А що зробили б ви за таких обставин? Апостол Павло сказав: «Вам потрібна витривалість» (Євр. 10:36). Завдяки чому ви зможете бути витривалими?

Ми здобудемо потрібну силу, щоб знести випробування, насамперед тоді, коли будемо з молитвою покладатися на Бога. Розгляньмо ситуацію Анни. Одного понеділка пополудні в сім’ї Анни сталася трагедія. Несподівано помер її чоловік, з яким вони прожили 30 років. «Він пішов на роботу і більше не повернувся,— каже Анна,— а йому було тільки 52 роки».

Як Анна пережила це горе? Цій сестрі довелося піти на роботу, яка трохи допомогла їй. Робота вимагала цілковитої зосередженості, але не вгамувала болю. Анна пояснює: «Я виливала своє серце Єгові і благала його допомогти мені знести цю жахливу втрату». Чи Єгова відповів на її молитви? Вона переконана, що так. Анна говорить: «Мир, який дає тільки Бог, заспокоїв мою душу і допоміг не втратити розсудку. Я не маю жодного сумніву, що Єгова воскресить мого чоловіка» (Філ. 4:6, 7).

Бог, який вислуховує молитви, пообіцяв давати своїм служителям усе необхідне, аби вони залишалися вірними йому (Пс. 65:2). Хіба це запевнення не зміцнює віру? Хіба воно не допомагає вам зрозуміти, що ви теж можете бути витривалими?

Єгова підтримує своїх слуг через християнський збір. Приміром, у час, коли християни у Фессалоніках зазнавали суворого переслідування, Павло настійно радив їм: «Продовжуйте підбадьорювати та зміцняти одне одного, як ви, власне, й робите» (1 Фес. 2:14; 5:11). Перебуваючи разом у любові й допомагаючи одне одному, фессалонікійські християни могли витримати випробування віри. Їхня витривалість є чудовим прикладом для нас і показує, що́ допоможе нам залишатись витривалими.

Якщо розвивати близьку дружбу з братами і сестрами збору, це допоможе нам ділитися всім тим, що веде до «взаємного зміцнення» (Рим. 14:19). Особливо важливо робити це у важкі часи. Сам Павло зазнав чимало бід, і Єгова наділив його силою знести їх. Бог іноді підбадьорював Павла через одновірців. Коли Павло послав свої вітання християнам у Колоссах, він сказав: «Вони стали для мене джерелом великої потіхи» (Кол. 4:10, 11). Любов спонукала їх потішати і зміцнювати Павла, коли він цього потребував. Мабуть, і ви вже отримували подібне підбадьорення та підтримку від братів і сестер зі свого збору.

Бог подбав про ще одне джерело підтримки у християнському зборі. Йдеться про старійшин. Ці духовно зрілі чоловіки можуть бути «як укриття від вітру і сховок від зливи, як водні потоки в безводному краї, як тінь великої скелі на пересохлій землі» (Ісаї 32:2). Яке ж приємне запевнення! Чи ви звертаєтеся до старійшин по допомогу? Завдяки їхньому підбадьоренню і підтримці ви зможете залишатися витривалими.

Звичайно, старійшини не роблять чудес. Вони недосконалі, «такі ж немічні люди», як ми (Дії 14:15). Все ж їхні благання заради нас можуть багато чого зробити (Як. 5:14, 15). Один брат в Італії, який вже довго страждає від наслідків м’язової дистрофії (дегенеративного захворювання), сказав: «Любов і сердечність братів та їхні часті візити допомагають мені залишатися витривалим». Єгова з любові дав нам старійшин, тому не вагаймося просити у них підтримки.

Що ще варто робити, аби залишатися витривалими? Регулярно займатися духовними справами. Розгляньмо приклад 39-річного Джона, в якого діагностували рідкісну форму раку. Він визнає: «Я вважав це несправедливим, адже був ще таким молодим». У той час його син мав лише три роки. «Це означало, що моїй дружині доведеться доглядати не лише за дитиною, але й за мною та возити мене до лікарів»,— каже Джон. Після хіміотерапії він був украй виснаженим і його мучило відчуття нудоти. Але проблеми на цьому не скінчились. Джонів батько захворів на невиліковну хворобу, тож потребував догляду рідних.

Як Джон і його сім’я пережили цю важку ситуацію? Він пояснює: «Попри втому я дбав про те, аби наша сім’я регулярно займалася духовними справами. Ми відвідували всі зібрання, щотижня ходили в служіння і регулярно проводили сімейне поклоніння, навіть коли це було нелегко». Джон зрозумів: щоб успішно долати труднощі, необхідно зберігати духовність. Що він радить тим, хто стикається з тяжкими обставинами? Він каже: «Коли минає шок, болючі думки можна витіснити завдяки силі та любові Єгови. Він дасть вам сил, подібно як дає мені».

Поза всяким сумнівом, з Божою підтримкою ми можемо виявляти витривалість у важких випробуваннях чи обставинах як тепер, так і в майбутньому. Тож з молитвою покладаймось на Єгову, розвиваймо близьку дружбу з братами і сестрами у зборі, приймаймо підтримку від християнських старійшин і регулярно займаймося духовними справами. Так ми будемо поводитись відповідно до Павлових слів: «Вам потрібна витривалість».