1, 2. Чим віддавна вирізняються поклонники Єгови?

ПОКЛОННИКИ Єгови вже віддавна чекають на здійснення натхнених пророцтв. Наприклад, Єремія передрікав, що край Юди буде спустошено, і саме це зробили вавилоняни у 607 році до н. е. (Єрем. 25:8—11). Ісая під натхненням сказав, що Єгова визволить свій народ, і проголосив: «Щасливі всі, хто на нього покладає свої сподівання [«з нетерпінням чекає», прим.]» (Ісаї 30:18). Михей, який теж пророкував про Божий стародавній народ, рішуче заявив: «Я буду виглядати Єгову» (Мих. 7:7). Крім того, протягом багатьох століть Божі служителі чекали на сповнення пророцтв про Месію, або Христа (Луки 3:15; 1 Пет. 1:10—12) *.

² Сучасні Божі служителі також чекають з нетерпінням, адже пророцтва про Месію все ще виконуються. За допомогою Месіанського Царства Єгова незабаром покладе край усім стражданням людей, знищивши неправедних і визволивши свій народ від цього мінливого світу, що лежить у владі Сатани (1 Ів. 5:19). Тож  залишаймося пильними і постійно пам’ятаймо, що ця система швидко наближається до свого кінця.

3. Яке запитання може виникати, якщо ми чекаємо кінця багато років?

³ Ми, служителі Єгови, прагнемо, щоб Божа воля виконувалася «як на небі, так і на землі» (Матв. 6:10). Однак декотрі з нас, можливо, чекають кінця цієї системи вже багато років. З огляду на це в нас може виникати запитання: «Чи ми все ще маємо вагомі підстави чекати кінця?». Подивімось.

4. З якої вагомої підстави ми повинні чекати кінця?

⁴ Біблія чітко показує, як ми маємо ставитися до того, що ця система неминуче буде знищена. Ісус звелів своїм послідовникам: «Пильнуйте» (Матв. 24:42; Луки 21:34—36). Наказ самого Ісуса — це вже вагома підстава чекати кінця. У цьому організація Єгови подає приклад. Наші публікації постійно заохочують нас чекати дня Єгови і твердо пам’ятати про нього, а також покладати всі свої надії на обіцяний Богом новий світ. (Прочитайте 2 Петра 3:11—13).

5. Чому нам особливо треба пильнувати?

⁵ Справді, християни, які жили багато століть тому, чекали дня Єгови. Але особливо важливо чекати його нам. Чому? Тому що ми живемо під час присутності Христа. З 1914 року ознака його присутності очевидна. Складові цієї ознаки, зокрема чимраз гірші обставини у світі та повсюдне проповідування про Царство, чітко показують, що ми живемо в час «закінчення цього віку» (Матв. 24:3, 7—14). А втім, Ісус не сказав, скільки триватиме цей період і коли настане кінець, тому нам особливо треба пильнувати.

6. Чому можна очікувати, що з наближенням кінця обставини у світі погіршуватимуться?

⁶ Можливо, нас цікавить питання: «Чи “закінчення цього віку” може стосуватися майбутнього часу, коли умови у світі стануть ще гіршими?». Біблія вказує, що «в останні дні» зло дуже пошириться (2 Тим. 3:1, 13; Матв. 24:21; Об’яв. 12:12). Тож можна очікувати, що обставини у світі, хоча вони і так погані, далі погіршуватимуться.

7. Що говориться в Матвія 24:37—39 про обставини у світі в останні дні?

⁷ Але наскільки, на вашу думку, погіршаться обставини, перш ніж настане «велике лихо»? (Об’яв. 7:14). Наприклад, чи варто очікувати, що війна буде в кожній країні, їжі не вистачатиме кожній людині і хтось буде хворіти в кожній сім’ї? За таких умов навіть скептики були б змушені визнати, що виконуються біблійні пророцтва. Проте Ісус сказав, що більшість людей не звертатимуть уваги на його присутність і будуть займатися повсякденними справами, поки не буде надто пізно. (Прочитайте Матвія 24:37—39). Отже, як показує Святе Письмо, обставини у світі в останні дні не стануть настільки поганими, що люди будуть змушені повірити у близькість кінця (Луки 17:20; 2 Пет. 3:3, 4).

8. Що є очевидним для тих, хто слухається Ісусового наказу пильнувати?

⁸ Однак Ісус дав ознаку з певною метою, тому її сповнення мало б бути досить очевидним для тих, хто  слухається Ісусового наказу пильнувати (Матв. 24:27, 42). І ця ознака справді очевидна з 1914 року. Відтоді сповняються всі її складові. Немає жодного сумніву, що ми живемо в час «закінчення цього віку» — конкретний період, що передує знищенню цієї злої системи і включає в себе це знищення.

9. Чому ми повинні далі чекати кінця цього світу?

⁹ Тож чому в наші дні християни повинні з нетерпінням чекати кінця? Тому що ми слухаємося Ісуса Христа. До того ж ми бачимо ознаку його присутності. Ми чекаємо не тому, що наївно віримо будь-якому слову, а тому, що маємо вагомі докази з Біблії, які спонукують нас пильнувати, бути насторожі і чекати кінця цього злого світу.

10, 11. а) До чого Ісус підготував своїх учнів? б) Що Ісус звелів своїм учням робити, якби кінець настав пізніше, ніж вони сподівалися? (Дивіться малюнок на початку статті).

¹⁰ Багато хто з нас духовно пильнує вже десятиліттями. Але не дозвольмо, щоб з плином часу наше бажання чекати ослабло. Ми маємо бути готовими до приходу Ісуса, коли він як Виконавець вироку Єгови покладе край цій системі. Пам’ятаймо слова, якими Ісус заохотив своїх послідовників: «Будьте насторожі, пильнуйте, бо не знаєте, коли настане визначений час. Це подібно до того, як чоловік, покинувши свій дім, вирушає в іншу країну. Він доручає своїм рабам наглядати за домом, давши кожному з них завдання, і наказує сторожеві пильнувати. Тож пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому: чи ввечері, чи опівночі, чи на світанку, чи рано-вранці. Пильнуйте, щоб ви не спали, коли він прийде, а прийде він несподівано. Що кажу вам, кажу всім: пильнуйте» (Марка 13:33—37).

¹¹ Коли послідовники Христа зрозуміли, що його присутність почалася 1914 року, вони стали готуватися до можливого близького кінця. Як? Вони почали докладати більше зусиль у праці проповідування про Царство. Ісус показав, що він може прийти і пізніше — «чи на світанку, чи рано-вранці». Якби так трапилося, що мали б робити його послідовники? Ісус звелів: «Пильнуйте». Отож, хоч би скільки нам довелося чекати, ми не повинні подумки відстрочувати кінець або взагалі відмовлятись від наших сподівань.

12. Про що Авакум запитав Єгову і як Бог відповів?

¹² Розгляньмо приклад пророка Авакума, якому Бог доручив звіщати про знищення Єрусалима. Попередження про це лунали вже протягом років, ще до того як Авакум почав своє служіння. Обставини дуже погіршилися, «безбожний гноби[в] праведного, тому справедливість [була] перекручена». Не дивно, що Авакум запитав: «Єгово, доки я буду кликати на допомогу?» Єгова не дав своєму вірному пророку прямої відповіді, але запевнив його, що передречене знищення «не спізниться». Бог сказав Авакуму чекати. (Прочитайте Авакума 1:1—4; 2:3).

13. Про що міг думати Авакум і чому таке мислення було б немудрим?

¹³ Уявімо, що Авакум знеохотився і почав думати: «Та я вже роками чую про знищення Єрусалима. А що, коли до нього ще далеко? Здається,  немає змісту далі пророкувати про раптовий кінець міста. Нехай це роблять інші». Якби Авакум виношував такі думки, то втратив би схвалення Єгови і, можливо, загинув би від рук вавилонян під час знищення Єрусалима.

14. Чому можна бути впевненими в тому, що ми не розчаруємось, якщо будемо чекати?

¹⁴ У новому світі ми матимемо над чим роздумувати, адже всі передречені події, пов’язані з закінченням цієї системи, стануть реальністю. Роздуми над тим, як усе відбувалося, зміцнять нашу довіру до Єгови і до тих його обіцянок, які ще мають виконатись. (Прочитайте Ісуса Навина 23:14). Бог залишив за собою право встановлювати «часи й пори», і ми, безперечно, будемо вдячні йому за те, що він заохочував нас пам’ятати, що «усьому наблизився кінець» (Дії 1:7; 1 Пет. 4:7).

15, 16. Чому в наш час було б наймудріше докладати більше зусиль у проповідуванні?

¹⁵ Організація Єгови далі буде нагадувати нам, в який час ми живемо, і заохочувати нас зосереджуватись на служінні Богу. Завдяки таким нагадуванням ми не тільки залишаємось зайнятими у служінні Богу, але й постійно пам’ятаємо, що ознака присутності Христа сповнюється саме тепер. Що було б наймудріше робити в наш час? Шукати найперше Царства і Божої праведності, ревно проповідуючи добру новину (Матв. 6:33; Марка 13:10).

¹⁶ Одна сестра зазначила: «Проповідуючи добру новину про Боже Царство, ми... допомагаємо людям врятуватися від неминучої смерті у прийдешній світовій катастрофі». Ця сестра з власного досвіду знає, що таке бути врятованою. Вони з чоловіком пережили одну з найжахливіших морських катастроф — затоплення лайнера «Вільгельм Густлофф», яке сталося в 1945 році. Навіть під загрозою смертельної небезпеки людина може не розуміти, що є насправді важливим. Сестра пригадує, як одна жінка кричала: «Мої валізи! Мої валізи! Мої коштовності! Усі мої коштовності лишилися в каюті! Я втратила все!» На відміну від неї, кілька інших пасажирів, ризикуючи власним життям, намагались врятувати людей, які впали у крижану воду. Подібно до тих безкорисливих пасажирів, ми з усіх сил стараємось допомогти людям. Ми не забуваємо, що наша  проповідницька праця невідкладна, і, поки не пізно, допомагаємо людям, щоб вони пережили неминучу світову катастрофу.

17. Які ми маємо підстави вважати, що кінець може прийти в будь-яку хвилину?

¹⁷ Події у світі чітко показують, що нині виконуються біблійні пророцтва і що кінець цієї злої системи неминучий. Отже, нам не слід думати, ніби ще не скоро настане світова ситуація, коли «десять рогів» і «дикий звір» з Об’явлення 17:16 нападуть на Вавилон Великий, світову імперію фальшивої релігії. Пам’ятаймо, що Бог дасть їм «до серця здійснити» цей задум — і це може статися швидко і в будь-яку хвилину (Об’яв. 17:17). Кінець цього світу не за горами. Тому вкрай важливо слухатися Ісусової перестороги: «Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися переїданням, п’янством і життєвими тривогами і щоб той день не захопив вас зненацька, немов пастка» (Луки 21:34, 35; Об’яв. 16:15). Тож пам’ятаймо про час, в який живемо, і завзято служімо Єгові, будучи впевненими, що він «заступається за тих, хто покладає на нього свої сподівання [«терпеливо на нього чекає», прим.]» (Ісаї 64:4).

18. Яке запитання ми розглянемо в наступній статті?

¹⁸ Чекаючи кінця теперішньої злої системи, ми маємо слухатись натхнених слів учня Юди: «Ви ж, любі, зміцнюйтесь на основі своєї найсвятішої віри і моліться у святому дусі, щоб перебувати в Божій любові, тимчасом як з думкою про вічне життя чекаєте милосердя нашого Господа Ісуса Христа» (Юди 20, 21). А як ми можемо показати, що чекаємо обіцяного Богом нового світу? Про це піде мова в наступній статті.