Ви можете бути щасливими попри розчарування

ХТО з нас хоча б раз у житті не розчаровувався? Навіть наш небесний Батько, Бог Єгова, відчував біль розчарування. Наприклад, коли Бог визволив ізраїльтян з єгипетського рабства, він рясно їх поблагословив. Але, як сказано в Біблії, «все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали [«смутку завдавали», Хом.] Святого Ізраїлевого» (Псалом 78:41). Попри це Єгова — «щасливий Бог» (1 Тимофія 1:11).

У кожного з нас є чимало причин для розчарувань. Що ж робити, аби попри розчарування залишатися щасливими? Як Єгова долає розчарування і чого ми з цього вчимося?

Причини розчарувань

У Божому Слові сказано, що над нами всіма панує «час і випадок» (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Раптова хвороба, нещасний випадок чи напад злочинця можуть призвести до великих проблем, а отже, і до розчарувань. У Біблії також говориться: «Задовга надія — недуга для серця» (Приповістей 13:12). Очікування чогось доброго приносить нам радість, але якщо ці сподівання не справджуються, ми розчаровуємося. Наприклад, Дункан *, який довгий час служив місіонером, був змушений разом з дружиною повернутись додому. Він розповідає: «Уперше в житті мене огорнуло почуття безнадії. Я не мав жодної мети і, здавалося, вже ніщо мене не цікавило». Біль від розчарувань іноді довго не проходить. Ось що розповідає Оксана: «Я була на сьомому місяці вагітності, і в мене стався викидень. Уже минуло багато років, але я й досі відчуваю біль утрати. Коли в зборі якийсь хлопчик виголошує промову, я думаю, що це міг бути мій син».

Також розчарування можуть приносити близькі люди. Ми відчуваємо біль,  коли нас залишає особа, з якою ми мріяли одружитися, покидає шлюбний партнер, бунтується син чи донька, зраджує друг чи підводить співпрацівник. Оскільки ми живемо у важкі часи і серед недосконалих людей, причин для розчарувань може бути безліч.

Хтось розчаровується через власні невдачі. Приміром, ми почуваємось нікчемними, коли не здали екзамен, не можемо знайти роботи або завоювати чиюсь прихильність. Ми теж розчаровуємось у собі, якщо рідні люди духовно занепадають. Марія розповідає: «Здавалося, моя донька була ревною християнкою. Я думала, що є для неї хорошим прикладом. Але коли вона відвернулася від Єгови і полишила все те, що прищеплювалось роками, я почувалась цілковитою невдахою. Мене не тішили жодні інші мої успіхи в житті. Я зовсім знеохотилася».

Як давати собі раду з такими почуттями? Подивімося, як Єгова долає розчарування.

Зосереджуйтесь на вирішенні проблеми

Єгова з любов’ю подбав про все необхідне для перших людей, але вони виявили невдячність і збунтувались проти Нього (Буття, 2-й і 3-й розділи). Їхній син Каїн теж пішов шляхом непослуху. Він не зважав на застереження Єгови і вбив свого брата (Буття 4:1—8). Уявіть собі, якого розчарування це завдало Єгові.

Але чому Бог залишався щасливим? Єгова мав намір наповнити землю досконалими людьми і далі працював над виконанням цього наміру (Івана 5:17). Аби досягнути цієї мети, Бог дав викупну жертву за грішних людей і встановив своє Царство (Матвія 6:9, 10; Римлян 5:18, 19). Бог Єгова зосереджувався не на проблемі, а на її вирішенні.

Боже Слово заохочує і нас зосереджуватись на позитивному, а не картати себе за те, що чогось не зробили. Біблія радить: «Не переставайте роздумувати про все, що правдиве, що заслуговує належної уваги, що праведне, чисте, що викликає почуття любові, про що схвально говорять, що чеснотне і гідне хвали» (Филип’ян 4:8).

Як ставитись до розчарувань

Іноді деякі події докорінно змінюють наше життя. Наприклад, ми можемо несподівано втратити роботу, подружнього партнера або перестати виконувати в християнському зборі завдання, які нам подобалися. Можемо втратити дім, друзів чи здоров’я. Як пристосовуватись до таких змін?

Дехто вважає, що необхідно і далі ставити перед собою конкретні цілі. Дункан, про якого згадувалося на початку статті, каже: «Коли ми з дружиною зрозуміли, що вже не зможемо служити місіонерами, то почувались спустошеними. Але згодом ми поставили перед собою дві цілі: дбати про маму і, якщо можливо, служити Єгові повночасно. Коли треба було приймати якісь рішення, ми завжди думали, як це вплине на наші цілі. Завдяки такому підходу нам вдалось уникнути чимало труднощів».

Багато людей, зазнавши розчарування, схильні перебільшувати свою проблему. Приміром, ви можете вважати себе невдахою, якщо ваші надії щодо виховання дитини, пошуку роботи чи проповідування доброї новини в іншомовній території не виправдались. Але хіба непослух перших  людей означав, що Бог зазнав невдачі. Подібно і з нами. Якщо нам не відразу вдається досягти своєї мети, це не означає, що ми ні на що не здатні (Повторення Закону 32:4, 5).

Коли нас розчаровують близькі люди, то з’являється гірке почуття образи. Але Єгова реагує на розчарування зовсім по-іншому. Коли цар Давид вчинив перелюб з Вірсавією і посприяв убивству її чоловіка, Бог дуже засмутився. Однак після того як Давид щиро покаявся, Єгова далі вважав його своїм служителем. Розгляньмо інший приклад. Вірний цар Йосафат уклав союз з Божими ворогами і цим образив Єгову. Тоді Бог через свого пророка сказав: «На тобі гнів від Господнього лиця. Але й добрі речі знайшлися при тобі» (2 Хронік 19:2, 3). Єгова розумів, що один хибний вчинок не свідчить про невірність Йосафата. Тому, якщо наш друг помиляється, не поспішаймо розривати з ним дружні стосунки. Друг, який нас деколи розчаровує, має чимало позитивних рис (Колосян 3:13).

Розчарування іноді можуть принести позитивні  результати. Наприклад, коли ми вчинили серйозний гріх, то, напевне, сильно розчарувались у собі. Але якщо докладемо зусиль, то можемо виправити ситуацію та духовно одужати. Коли цар Давид розчарувався в собі, він писав: «Спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму... Я відкрив Тобі [Єгові] гріх свій... І провину мого гріха Ти простив» (Псалом 32:3—6). Якщо бачимо, що ми не виконуємо Божих вимог, просімо у нього прощення, змінюймось та рішуче постановімо надалі чинити Його волю (1 Івана 2:1, 2).

Щоб розчарування не знеохочували

Ми і в майбутньому будемо стикатися з розчаруваннями. Що ж робити, аби не знеохочуватися? Літній християнин, на ім’я Борис, через певні проблеми сильно розчарувався в житті. Він каже: «Щоб не піддатись цьому розчаруванню, я намагався робити те, що робив раніше,— зміцняти свою духовність. Я знав, чому Бог допускає існування цього злого світу, і старався постійно наближатись до Єгови. Я щасливий, бо Він завжди зміцняв мене духовно. Усвідомлення того, що зі мною Бог, допомогло знести розчарування і депресію».

Хоча ми розчаровуємось у собі та в інших, будьмо впевнені — Єгова нас ніколи не розчарує. Бог сказав, що його ім’я, Єгова, означає «Я виявлюся тим, ким я виявлюся» (Вихід 3:14, НС). Це додає нам упевненості, що він завжди може стати тим, ким потрібно для сповнення своїх намірів. Бог пообіцяв, що завдяки Царству Його воля буде виконуватись «як на небі, так і на землі». Тому апостол Павло написав: «Я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні уряди... ні будь-яке інше створіння не зможуть відділити нас від любові Бога, яку він виявив через Христа Ісуса, нашого Господа» (Матвія 6:10; Римлян 8:38, 39).

Тож з упевненістю чекаймо сповнення Божої обіцянки, записаної пророком Ісаєю: «Ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце» (Ісаї 65:17). Як же хочеться дочекатись часу, коли всі розчарування стануть справою минулого!

[Примітка]

[Вставка на сторінці 13]

Не варто розчаровуватись у собі лише тому, що нам щось не вдається.

[Вставка на сторінці 14]

Боже Слово заохочує нас зосереджуватись на позитивному і не картати себе за те, що чогось не зробили.

[Ілюстрації на сторінці 15]

Попри недосконалість людей Бог є щасливим, бо впевнений, що Його намір сповниться

[Ілюстрація на сторінці 16]

Духовні справи допомагають долати розчарування