Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи наша земля буде колись знищена?

Чи наша земля буде колись знищена?

Чи наша земля буде колись знищена?

«ЩО БУДЕ з землею в майбутньому?» — не раз запитують люди. Через те що відбувається з нашою планетою, багато хто вважає, що колись життя на ній стане неможливим.

Нині люди, як ніколи раніше, руйнують навколишнє середовище — забруднюють воду й повітря, нищать ліси. Деякі вчені твердять, що життя на землі може зникнути в результаті падіння гігантського метеорита або вибуху зірки в нашій галактиці, або через те, що закінчиться основне паливо Сонця — водень.

Науковці вважають, що земля поступово, можливо, через багато мільярдів років, втратить спроможність підтримувати життя людей. Енциклопедія «Британіка» називає це «невідворотним процесом, що веде до хаосу».

Проте Біблія запевняє, що Бог Єгова не допустить, аби наша земля була знищена чи стала непридатною для життя. Як Творець, Бог володіє безмежним запасом енергії і тому може вічно підтримувати порядок у Всесвіті (Ісаї 40:26). Тож ми довіряємо сказаному в Біблії: «Землю [Бог] вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась». «Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні... Він наказав,— і створились вони, Він їх поставив на вічні віки» (Псалом 104:5; 148:3—6).

Божий намір для землі

Згідно з Божим наміром, люди не мали забруднювати й нищити землю. Створивши перших чоловіка й жінку, Адама і Єву, Бог поселив їх у прекрасному райському саду. Звичайно, той сад треба було доглядати. Отож Бог доручив це завдання людям (Буття 2:8, 9, 15). Наші досконалі прабатьки мали дійсно приємну й цікаву працю.

Але Божий намір полягав не лише в тому, щоб піклуватись про цей райський сад. Творець хотів, аби вся земля стала раєм. Бог сказав Адаму та Єві: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі» (Буття 1:28).

На жаль, гордий ангел, який став Сатаною, почав діяти всупереч Божому наміру. Він запрагнув, аби Адам і Єва служили йому, а не Богові. Використавши змія, Сатана схилив людей до бунту проти Божої влади (Буття 3:1—6; Об’явлення 12:9). Можна собі уявити почуття Бога, коли Його невдячні діти відвернулись від Нього. Але бунт Сатани аж ніяк не змінив наміру Єгови. Бог сказав: «Слово Моє, що виходить із уст Моїх... зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав» (Ісаї 55:11).

З вагомих підстав Єгова дозволив, щоб бунт Сатани тривав аж до наших днів. За весь той час люди мали змогу випробувати різні форми правління і переконатись, що незалежність від Бога, яку пропагує Сатана, веде лише до біди та розчарування * (Єремії 10:23).

А втім, протягом минулих тисячоліть Бог підтримував і благословляв праведних людей, які хотіли Йому служити. У своєму Слові, Біблії, Він вказав, що́ чекає тих, хто підкоряється Його законам і правлінню, і тих, хто Його не слухається. Крім того, Єгова подбав, щоб люди мали щасливе майбутнє. Він з любов’ю дав людству Спасителя — свого дорогого Сина, Ісуса Христа. Ісус навчав, як вести змістовне життя, і пожертвував собою задля нас (Івана 3:16). Хоча Христос не заслуговував смерті, вона стала законною підставою, щоб Бог зміг повернути людям вічне життя на райській землі, яке втратили Адам і Єва *. Для цього Бог Єгова встановив Царство, тобто небесний уряд, який буде правити над землею. А свого Сина, воскреслого Ісуса Христа, Він призначив Царем того Царства. Таким чином Бог поступово здійснює свій намір щодо землі (Матвія 6:9, 10).

Ми можемо з упевненістю чекати на сповнення чудових Божих обітниць: «Витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадкують! Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній». «“Ось намет Бога з людьми; і Бог мешкатиме з ними, а вони будуть його народами. Бог сам перебуватиме з ними. І він витре кожну сльозу з їхніх очей. І вже не буде ані смерті, ані жалоби, ані голосіння, ані болю. Колишнє минуло”. А Той, хто сидів на престолі, промовив: “Ось я творю все нове”» (Псалом 37:9, 29; Об’явлення 21:3—5).

Суперечності в Біблії?

Дехто може запитувати: «Як узгодити цитовані вище біблійні вірші з віршами, в яких нібито йдеться про знищення землі?» Аби побачити, що в Біблії немає суперечностей, розгляньмо кілька аргументів.

Задовго до того, як учені заговорили про «невідворотний процес, що веде до хаосу», псалмописьменник сказав про Бога: «Колись землю Ти був заклав, а небо — то чин Твоїх рук,— позникають вони, а Ти будеш стояти... І всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання,— і минуться вони... Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закінчаться» (Псалом 102:26—28).

Ці слова не суперечать Божому наміру щодо землі. І справді, Бог вічний, а Його твориво може припинити своє існування. Без Божої безмежної сили величезний Усесвіт перетворився б на хаос та загинув би, у тому числі загинула б Сонячна система, яка є джерелом стабільності, світла та енергії для землі. Отож без сили Єгови наша земля та інші планети могли б позникати.

У Біблії є чимало віршів, які на перший погляд суперечать Божому наміру щодо землі. Наприклад, Боже Слово каже, що небо і земля «минули» (Об’явлення 21:1). Все ж ці слова не суперечать Ісусовій обітниці: «Щасливі лагідні, бо вони успадкують землю» (Матвія 5:5). Тож як зрозуміти те, що небо й земля «минули»?

Часто в Біблії слово «земля» вживається в переносному значенні та стосується людського суспільства. «Була вся земля — одна мова та слова одні» (Буття 11:1). Зрозуміло, що «земля» в цьому вірші — це люди, мешканці нашої планети. А ось ще один приклад: «Уся земле,— співайте для Господа!» (Псалом 96:1). У цих та інших біблійних віршах слово «земля» стосується людей (Псалом 96:13).

Також у Біблії земних правителів іноді прирівнюється до небес чи небесних тіл. Приміром, деспотичних правителів Вавилону описано як зорі, оскільки вони підносили себе над іншими (Ісаї 14:12—14). Згідно з пророцтвом, вавилонським «небесам» (правителям) і «землі» (їхнім підданим) у 539 році до н. е. прийшов кінець (Ісаї 51:6). Завдяки цьому останок євреїв повернувся до Єрусалима, де «нові небеса», тобто нові провідники народу, почали правити над «новою землею» — праведним суспільством людей (Ісаї 65:17).

Очевидно, «небо» і «земля», які минули, стосуються кінця зіпсованих людських правителів та їхніх безбожних підданих (2 Петра 3:7). Тоді Божий небесний уряд зіллє багато благословень на праведне людське суспільство. Тому Біблія каже, що ми чекаємо «нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність» (2 Петра 3:13).

Ми маємо всі підстави вірити в Божу обітницю, що наша земля існуватиме вічно. У Біблії сказано, що́ необхідно робити, аби побачити той час, коли на всій землі запанує рай. Ісус пояснив: «Щоб отримати вічне життя, потрібно пізнавати тебе, єдиного правдивого Бога, і посланого тобою Ісуса Христа» (Івана 17:3). Тож заохочуємо вас дослідити, що Біблія вчить про майбутнє землі та людства. Свідки Єгови з радістю допоможуть вам набути таких знань.

[Примітки]

^ абз. 10 Про те, чому Бог допускає страждання, читайте книжку «Чого насправді вчить Біблія?», с. 106—114. Опублікована Свідками Єгови.

^ абз. 11 Про важливість Ісусової жертовної смерті читайте у книжці «Чого насправді вчить Біблія?», с. 47—56.

[Вставка на сторінці 12]

Біблія обіцяє, що земля стоятиме повіки

[Відомості про ілюстрації, сторінка 10]

Background globe: NASA/The Visible Earth (http://visibleearth.nasa.gov/); polar bear: © Bryan and Cherry Alexander Photography