Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи Бог схвалює усі релігії?

Чи Бог схвалює усі релігії?

Чи Бог схвалює усі релігії?

«РЕЛІГІЯ глибоко вкорінена в людській сутності» — так в одній зі своїх праць написав професор Елістер Гарді. Цю думку підтверджують результати нещодавнього дослідження, згідно з яким приблизно 86 відсотків населення землі сповідує якусь релігію.

Також під час цього дослідження з’ясувалося, що ці люди належать до 19 великих релігій, однією з яких є християнство. Лише в християнстві існує 37 000 різних конфесій. Тож постають запитання: чи Бог схвалює всі ці релігії? І чи має значення, яку віру ми сповідуємо?

Відповідь на ці важливі запитання залежить не тільки від наших почуттів чи міркувань, а передусім від погляду Бога. Тому звернімось до Божого Слова, Біблії. Ісус Христос у молитві до Бога сказав: «Твоє слово — це правда» (Івана 17:17). Вірний Богу апостол Павло підтвердив: «Усе Писання натхнене Богом і корисне для навчання, для напучення, для виправлення» (2 Тимофія 3:16).

З Біблії видно, що Бог схвалює не всі форми поклоніння. Існує чимало історичних прикладів того, що для Бога деякі релігії були огидними. Уважно розглянувши ці приклади, ми дізна́ємося, що треба робити і чого уникати, аби Бог схвалював нашу релігію.

Приклад з минулого

Через пророка Мойсея Бог Єгова дав ізраїльтянам звід законів, що був названий Мойсеєвим Законом. Цей Закон вчив їх, як належно служити Богові. Коли ізраїльтяни дотримувалися Закону, Бог схвалював їхнє поклоніння і благословляв увесь народ (Вихід 19:5, 6). Все ж вони часто відходили від правдивого поклоніння. Ізраїльтяни неодноразово відверталися від Єгови і переймали релігійні звичаї сусідніх народів.

У VII столітті до н. е. за часу пророків Єзекіїля та Єремії багато ізраїльтян перестали зважати на Божий закон і розвинули близькі взаємини з довколишніми народами. Вони брали участь у їхніх поганських святах та перейняли їхні звичаї. Так ізраїльський народ став сповідувати змішану релігію. Багато хто з них казав: «Будемо, як інші народи, як племена Краю, служити дереву та каменю» (Єзекіїля 20:32; Єремії 2:28). Вони стверджували, що служать Богу Єгові, але водночас поклонялися ідолам і навіть приносили їм у жертву своїх синів (Єзекіїля 23:37—39; Єремії 19:3—5).

Археологи називають таке поклоніння народною релігією або релігійним синкретизмом, тобто поклонінням одночасно кільком богам. Чимало людей вважає, що в нинішньому плюралістичному суспільстві, де кожен робить те, що йому подобається, треба терпимо ставитися до всього, в тому числі до вибору релігії. Отже, на їхню думку, можна поклонятися Богові так, як тобі подобається. Але чи такий погляд правильний? Чи у виборі релігії можна бути толерантним? Розгляньмо, до яких релігійних культів вдавалися невірні ізраїльтяни і до чого це призвело.

Змішана релігія невірних ізраїльтян

Центрами змішаної релігії ізраїльтян стали «пагірки» чи місцеві святині. У цих храмах були жертовники, кадильниці, священні кам’яні стовпи і палі з дерева, які, очевидно, символізували ханаанську богиню родючості Ашеру. Таких місць поклоніння в Юді було чимало. У 2 Царів 23:5, 8 згадується, що пагірки були «по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму... від Ґеви [північного кордону] аж до Беер-Шеви [південного кордону]».

На цих пагірках ізраїльтяни кадили «для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил». Також ізраїльтяни мали «доми культу блудодійників, що були при Господньому домі». Крім того, вони переводили «через огонь сина свого та дочку свою для Молоха», приносячи їх у жертву (2 Царів 23:4—10).

Археологи знайшли в Єрусалимі та Юдеї серед руїн приватних домів сотні теракотових статуеток. Здебільшого це були зображення оголених жінок з неприродно великими грудьми. На думку вчених, це статуетки богинь родючості Астарти чи Ашери, які, очевидно, вважались «талісманами, що сприяють зачаттю та народженню дітей».

Як ізраїльтяни ставились до таких місць поклоніння? Професор Єврейського університету Ефраїм Штерн припускає, що більшість «таких пагірків були присвячені Ягве [Єгові]». І це підтверджують написи, виявлені під час археологічних розкопок. Ось що каже один з них: «Я благословляю тебе самарійським Ягве та його ашерою», а інший: «Я благословляю теманським Ягве та його ашерою».

Ці приклади показують, що ізраїльтяни почали змішувати чисте поклоніння Богу Єгові з ганебними язичницькими культами. Тому вони морально деградували та їхня релігія стала опоганеною. А як до такого поклоніння ставився Бог?

Ставлення Бога до змішаної релігії

Через пророка Єзекіїля Бог висловив ізраїльтян свій осуд і обурення за їхнє відступництво: «По всіх місцях вашого перебування міста будуть поруйновані, а пагірки попустошені, щоб ваші жертівники були поруйновані та побезчещені, і щоб були розтрощені й перестали існувати ваші божки, і були розбиті ваші фіґури сонця, і були стерті ваші діла» (Єзекіїля 6:6). Немає сумніву, що для Єгови таке поклоніння було огидним і абсолютно неприйнятним.

Бог Єгова передрік, що ізраїльський край буде знищено. «Пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни... І стане цей край руїною, спустошенням» (Єремії 25:9—11). Ці слова сповнилися 607 року до н. е., коли вавилоняни напали на Єрусалим і цілковито знищили місто та храм.

Про цей історичний факт згадує професор Штерн, слова якого вже цитувалися. Він каже, що археологічні знахідки «підтверджують біблійні події з 2 Царів 25:8 та 2 Хронік 36:18, 19, в яких ідеться про те, як руйнували, спалювали, розвалювали доми і мури». Професор додає: «Докази цієї події археологи знаходять у Єрусалимі в кожному місці, пов’язаному з біблійними часами».

Урок для нас

З історії ізраїльтян ми можемо взяти для себе важливий урок. Бог не схвалює релігію, в якій біблійні вчення переплітаються з догмами, традиціями чи ритуалами інших релігій. Саме це свого часу зрозумів апостол Павло. Його навчали традицій і законів фарисейської секти. Але що він зробив, коли повірив в Ісуса як в обіцяного Месію? Павло пояснює: «Заради Христа я з готовністю відмовився від усього, що було для мене надбанням». Він полишив колишній спосіб життя і став відданим послідовником Христа (Филип’ян 3:5—7).

Павло служив місіонером, тому добре знав релігійні звичаї та філософські погляди різних людей. До християн у Коринфі він писав: «Що спільного між світлом і темрявою? Яка згода між Христом і Веліалом? І що спільного між віруючим і невіруючим? Крім того, що спільного між Божим храмом та ідолами? ...“Тож вийдіть з-поміж них та відділіться,— говорить Єгова,— та більше не торкайтесь нечистого”, “і тоді я вас прийму”» (2 Коринфян 6:14—17).

Отже, для Бога має значення, до якої релігії ми належимо. Тому запитаймо себе: «Яку релігію схвалює Бог? Як наблизитися до Бога? І що робити, аби Бог схвалював моє поклоніння?»

Свідки Єгови охоче допоможуть вам знайти відповіді на ці та інші біблійні запитання. Запрошуємо вас прийти у місцевий Зал Царства або написати до видавців цього журналу та попросити про безкоштовне біблійне вивчення у зручному для вас місці й у підхожий час.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Місце, де колись поклонялись ідолам (Тель-Арад, Ізраїль)

[Відомості про джерело]

Garo Nalbandian

[Ілюстрація на сторінці 10]

Статуетки Астарти, які мали вдома євреї

[Відомості про джерело]

Photograph © Israel Museum, Jerusalem; courtesy of Israel Antiquities Authority