Наслідуймо їхню віру

«Я — раба Єгови!»

МАРІЯ здивовано дивилася на гостя, який зайшов у її дім. Він не просив дівчину покликати батька чи матір, оскільки прийшов до неї. Марія точно знала, що він не був з Назарета. У маленькому містечку, де вона мешкала, чужинців видно одразу. Втім, хоч би де з’явився цей чоловік, його обов’язково помітили б. Марію вразило те, як він звернувся до неї. Він сказав: «Доброго дня, обдарована милістю! Єгова з тобою» (Луки 1:28).

Ця біблійна оповідь знайомить нас з Марією, дочкою Ілія, яка жила в галілейському місті Назарет. У її житті мали відбутись важливі події. Дівчина була заручена з небагатим, проте вірним Богові чоловіком. Його звали Йосип, і він займався теслярством. Здавалося, майбутнє Марії було визначене: вона вестиме просте життя, допомагатиме своєму чоловікові і виховуватиме разом з ним дітей. Аж ось до дівчини завітав несподіваний гість і розповів про те, яку особливу роль відвів їй Бог. Відтоді все її життя змінилося.

Можливо, це вас здивує, але Біблія дуже мало розповідає про Марію. У ній небагато сказано про її походження, ще менше про риси характеру і взагалі нічого про зовнішність. Однак навіть та незначна інформація варта нашої уваги.

Щоб зрозуміти, якою Марія була насправді, потрібно відкинути всі усталені погляди про неї, поширені в різних релігіях. Постарайтеся забути численні образи́, картини і скульптури, які її зображають. Відкиньте також складні богословські теорії та догми, через які цій скромній жінці було присвоєно високі титули — Божа Матір і Цариця небесна. Зосередьмося краще на тому, що про неї говорить Боже Слово. Воно дає нам безцінну інформацію про віру Марії і те, як розвивати таку віру.

Ангел приходить до Марії

Як ви, мабуть, знаєте, гість Марії не був звичайною людиною. То був ангел Гавриїл. Коли цей Божий посланець сказав дівчині, що вона «обдарована милістю», та «дуже розхвилювалась» і не могла збагнути, чому він промовив до неї ці слова (Луки 1:29). Хто обдарував її милістю? Марія зовсім не очікувала якоїсь особливої милості від людей. Але ангел говорив про милість Бога Єгови, і це зацікавило дівчину. Вона не загордилася, вважаючи, що здобула Боже схвалення. Марія чудово розуміла, що Бог противиться пихатим, але любить і підтримує скромних та смиренних людей. Нам також не слід гордитися, вважаючи, що ми в чомусь здобули Боже схвалення (Якова 4:6).

Марії було потрібне таке смирення, адже, за словами ангела, їй випала велика честь. Божий посланець пояснив, що вона народить сина, який стане найвеличнішою людиною. Гавриїл сказав: «Бог Єгова дасть йому престол його батька, Давида, і він царюватиме над домом Якова навіки, і царству його не буде кінця» (Луки 1:32, 33). Понад тисячу років тому  Бог дав Давиду обіцянку, що один з його нащадків царюватиме вічно, і Марія добре про це знала (2 Самуїла 7:12, 13). Отже її син мав стати Месією, якого Божий народ очікував вже століттями!

Більш того, ангел повідомив, що її хлопчик «буде названий Сином Всевишнього». Але як звичайна жінка могла народити Божого Сина? І взагалі, як неодружена дівчина могла народити дитину? Марія так і спитала: «Як це станеться, адже я ще ніколи не жила з чоловіком?» (Луки 1:34). Зверніть увагу: Марія зовсім не соромилася своєї незайманості. Навпаки, вона дуже нею дорожила. Нині молодь здебільшого спішить позбутися незайманості і висміює тих, хто її береже. Звичайно, світ змінився, але Єгова залишається незмінним (Малахії 3:6). Сьогодні, як і за часу Марії, він цінує людей, котрі дотримуються його моральних норм (Євреїв 13:4).

Хоча Марія вірно служила Богові, все ж вона була недосконалою. Як же Марія могла народити досконалого потомка, Божого Сина? Гавриїл пояснив: «Святий дух злине на тебе, і сила Всевишнього огорне тебе. Тому і той, хто народиться, буде названий святим, Сином Божим» (Луки 1:35). Святий означає чистий, непорочний і священний. Як відомо, батьки передають дітям у спадок гріховність. Однак у випадку Марії Єгова збирався здійснити надзвичайне чудо. Він мав перенести життя свого Сина з неба в утробу Марії і, огорнувши її своєю діючою силою, святим духом, захистити дитину від будь-якого впливу гріха. Чи повірила Марія у слова ангела? Як вона зреагувала?

Марія приймає завдання

Скептики, у тому числі деякі християнські теологи, не вірять у те, що незаймана дівчина могла народити. Попри усю свою освіченість вони не можуть збагнути простої істини, висловленої Гавриїлом: «Жодне слово Боже не залишиться нездійсненим» (Луки 1:37). Маючи сильну віру, Марія анітрохи не сумнівалась у правдивості слів Гавриїла. Втім її віра не була сліпою. Марії, як і кожній мислячій людині, потрібні були докази, на які спиралася б її віра. Ангел надав їй такі докази. Він згадав про немолоду родичку Марії, Єлизавету, яка все своє життя була безплідною. Але Бог здійснив чудо і тепер вона зачала сина!

Як же поведеться Марія? На неї чекало відповідальне завдання, і вона мала докази того, що Бог зробить усе так, як сказав Гавриїл. Безсумнівно, Марія хвилювалась і розуміла, що це завдання буде нелегким. З одного боку, вона не знала, як пояснити все своєму нареченому. Чи одружиться він з нею, коли довідається про її вагітність? З іншого боку, на Марію лягав дуже серйозний обов’язок. Вона мала виношувати у своїй утробі  найцінніше зі всіх створінь Бога — його улюбленого Сина! Крім того, їй доведеться піклуватись про нього, коли він народиться і буде безпомічним немовлям, а також захищати його в цьому злому світі. Яка ж величезна відповідальність!

З Біблії видно, що навіть сильні та вірні чоловіки іноді вагалися виконувати складні завдання від Бога. Мойсей відмовлявся бути Божим речником, оскільки вважав себе поганим промовцем (Вихід 4:10). Єремія казав, що він «ще юнак» і тому не може виконати Боже доручення (Єремії 1:6). А Йона взагалі утік! (Йони 1:3). Що ж зробить Марія?

Її смиренна та покірна відповідь вже століттями захоплює читачів Біблії. Вона сказала Гавриїлу: «Я — раба Єгови! Нехай станеться зі мною, як ти сказав» (Луки 1:38). У давнину становище дівчат-служниць було найнижчим серед інших слуг, їхнє життя повністю залежало від пана. Саме так почувалася Марія перед своїм Господарем, Єговою. Вона знала, що перебуває в надійних руках, що Бог з відданими поводиться віддано і що він благословить її наполегливі зусилля у виконанні його волі (Псалом 18:26).

Іноді Бог доручає нам завдання, які здаються складними і навіть непосильними. Однак у Біблії міститься достатньо підстав, щоб довіряти Богу і повністю покластися на нього, як це зробила Марія (Приповістей 3:5, 6). Якщо ми будемо цілковито довіряти Єгові, він винагородить нас. А це ще більше зміцнить нашу віру.

Зустріч з Єлизаветою

Те, що Гавриїл сказав Марії про Єлизавету, мало для дівчини велике значення. Жодна інша жінка не могла зрозуміти її краще, ніж Єлизавета. Марія поспішила до гористого краю Юди, куди треба було добиратися три-чотири дні. Єгова ще раз зміцнив віру Марії, коли вона прийшла до Єлизавети і її чоловіка-священика, Захарія. Почувши привітання дівчини, Єлизавета одразу відчула, як її немовля радісно заворушилося в утробі. Вона сповнилась святим духом і сказала: «До мене прийшла мати мого Господа!» Бог виявив Єлизаветі, що син Марії стане її Господом, тобто Месією. Потім дух спонукав її похвалити Марію за вірність і слухняність. Єлизавета сказала: «Щаслива жінка, яка повірила» (Луки 1:39—45). Дійсно, все, що Єгова пообіцяв Марії, мало виконатись!

Потім заговорила Марія. Її слова збереглися в Луки 1:46—55. З усіх слів Марії, записаних у Біблії, цей монолог найдовший і багато що розкриває про неї. У ньому Марія вихваляє Єгову за велику честь стати матір’ю Месії. Це свідчить про її вдячність і шанобливий дух. Марія також висловлює впевненість, що Єгова понижує зухвалих та володарів і допомагає бідним та нещасним, які прагнуть йому служити. З цих слів видно, що вона мала сильну віру. Крім того, монолог Марії показує, наскільки глибокими були її знання. Дехто нараховує в ньому понад 20 посилань на Єврейські Писання!

Безсумнівно, Марія глибоко роздумувала над Божим Словом. Однак вона залишалась смиренною і висловлювала думки з Писань, а не свої власні. Такий самий дух пізніше виявить син, якого вона виношувала. Він скаже: «Те, чого я навчаю, походить не від мене, а від того, хто мене послав» (Івана 7:16). Запитаймо себе: «Чи виявляю я таку ж глибоку повагу до Божого Слова? Чи, може, я схильний наполягати на власних ідеях або вченнях?» Не важко здогадатись, як на ці запитання відповіла б Марія.

Марія пробула в Єлизавети три місяці. Безперечно, це був час, коли жінки взаємно підбадьорювали та підтримували одна одну (Луки 1:56). Вони залишили нам хороший приклад у тому, яких друзів собі шукати. Якщо ми тягнемося до людей,  котрі по-справжньому люблять Бога Єгову, то будемо наближатись до нього і рости духовно (Приповістей 13:20). Але ось для Марії настав час повертатися додому. Що скаже Йосип, дізнавшись про її стан?

Марія і Йосип

Марія, мабуть, не чекала, поки її вагітність стане помітною для інших. Вона мусила поговорити з Йосипом. Очевидно, Марія переживала, адже не знала, як зреагує цей порядний богобоязливий чоловік. Все ж вона розповіла йому про те, що сталося. Можна собі уявити тривогу Йосипа. Він хотів би повірити своїй коханій, але чогось подібного ще ніколи не траплялося. Нам не відомо, що думав Йосип, однак у Біблії сказано, що він вирішив розлучитися з Марією. Раніше на заручені пари дивились, як на одружених. Тож Йосип не хотів ганьбити дівчину і віддавати її на покарання, тому вирішив розлучитися з нею таємно (Матвія 1:18, 19). Як же боляче, мабуть, було Марії дивитись на страждання, яких зазнавав цей добрий чоловік через таку неймовірну ситуацію. Проте дівчина не образилась на нього.

Єгова завадив Йосипу зробити те, що йому здавалося найкращим. Уві сні ангел сповістив йому, що вагітність Марії справді була чудом від Бога. Яке ж полегшення відчув Йосип! Тепер він зреагував так само, як і Марія,— слухняно виконав наказ Єгови. Йосип взяв Марію собі за дружину і налаштувався на унікальне завдання — виховувати Божого Сина (Матвія 1:20—24).

Хоча Йосип і Марія жили майже 2000 років тому, подружні пари і ті, хто збирається одружитись, можуть багато від них навчитися. Коли Йосип спостерігав за тим, як Марія виконує обов’язки дружини і матері, він, безперечно, радів, що послухався Божого ангела. Йосип ще краще зрозумів, наскільки важливо покладатися на Єгову, приймаючи серйозні рішення (Псалом 37:5; Приповістей 18:13). Немає сумніву, що і в буденних справах він, як голова сім’ї, виявляв турботу й доброту.

Чого можна навчитися з того, що Марія не образилась і далі була готова вийти заміж за Йосипа? Вона терпеливо чекала, поки Йосип, як майбутній голова сім’ї, прийме рішення, хоча йому спершу було важко повірити словам Марії. Це гарний урок і для християнок сьогодні. Крім того, всі ці події, очевидно, показали Йосипу та Марії цінність чесного і відвертого спілкування.

Ця молода пара почала будувати своє сімейне життя на найкращій основі. Понад усе вони любили Бога Єгову та прагнули догоджати йому, будучи відповідальними і турботливими батьками. Звичайно, на них чекали як великі благословення, так і немалі труднощі. Вони мали виховувати Ісуса, який згодом став найбільшою людиною в історії людства.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Любов до Бога — найкраща основа для шлюбу