Наскільки правдивими є Євангелія?

«Тепер Євангелія можна вважати не більше як міфами, що були створені ранніми християнами» (Бертон Мак, відставний професор теології Нового Завіту).

ПОДІБНИХ поглядів дотримується не лише професор Б. Мак. Багато інших вчених теж ставлять під сумнів правдивість євангельських оповідей про життя та служіння Ісуса. Чому дехто вважає книги Матвія, Марка, Луки та Івана звичайними збірками міфів? Чи повинна думка цих людей породжувати у вас недовір’я до написаного в Євангеліях? Дослідімо деякі аргументи.

Достовірність Євангелій під сумнівом

До XVIII століття майже ніхто не сумнівався в достовірності Євангелій. Однак з XIX сторіччя деякі вчені почали вважати Євангелія людською вигадкою, а не натхненим Божим Словом. Крім того, вони стали заявляти, що письменники Євангелій отримали відомості про Ісуса не з перших рук і тому не могли записати точну історію. Вчені дійшли висновку, що євангелісти списували один в одного. На доказ цього вчені наводять схожість у побудові та змісті перших трьох Євангелій. Їх іноді називають синоптичними, тобто такими, що містять «подібний погляд». Критики також заперечують описані в Євангеліях чуда Ісуса та його воскресіння. А на думку декого, Ісус взагалі вигадана постать.

Критики вирішили, що Марко написав своє Євангеліє першим, оскільки, на їхній погляд, воно не доповнює книг Матвія та Луки. Вони також припускають, що для укладення своїх оповідей Матвій і Лука послуговувались Євангелієм Марка та додатковим джерелом — так званим документом Q (від німецького слова Quelle, «джерело»). За словами біблеїста А. Кляйна, ця популярна гіпотеза «принизила письменників Євангелій, відвівши їм роль звичайних укладачів розрізнених історій». Вона зробила з них плагіаторів і міфотворців. Ця теорія підірвала віру в те, що Біблія натхнена Богом (2 Тимофія 3:16).

Чи були письменники Євангелій плагіаторами?

Чи подібність синоптичних Євангелій доводить, що їх письменники списували один в одного? Ні. Чому? Ісус пообіцяв учням: «Святий дух... нагадає [вам] все, що я говорив» (Івана 14:26). Тож не дивно, що євангелісти запам’ятали й описали ті самі події. Звичайно, деякі біблійні письменники могли також читати й використовувати написане іншими, але це свідчить не про плагіат, а про ретельне дослідження (2 Петра 3:15). Крім того, як говориться у словнику «Анкор Байбл», «існування усної традиції пояснює, чому визначні висловлювання Ісуса були записані майже в однаковій формі».

Лука сказав, що він розмовляв з багатьма очевидцями і написав свою книгу, «докладно дослідивши усе від самого початку» (Луки 1:1—4). Чи це схоже  на слова плагіатора або міфотворця? Аж ніяк! Ось якого висновку дійшов археолог Вільям Рамзай після глибокого аналізу книги Луки: «Лука — історик високого класу, він не просто достовірно викладає факти, але й володіє справжнім історичним чуттям... Цей автор гідний того, щоб називатися одним з найбільших істориків».

Ранні отці церкви, у тому числі богослов III століття Оріген, засвідчують, що апостол Матвій був першим, хто написав Євангелія. Оріген казав: «Перше [Євангеліє] написане тим Матвієм, який колись був митником, але потім став апостолом Ісуса Христа. Він написав його єврейською мовою для юдеїв, котрі увірували». Зрозуміло, що Матвій, апостол Ісуса і безпосередній очевидець, не мав потреби списувати щось у Марка, який не був свідком описаних подій. А чи існують якісь докази, що Матвій і Лука нібито переписували з Євангелія Марка та гаданого документа Q?

Чи Євангеліє Марка було першим?

Як зазначається у словнику «Анкор Байбл», для підтвердження теорії про те, що Євангеліє Марка було написане першим і служило джерелом інформації для Матвія і Луки, не існує «жодного логічного переконливого аргументу». І все ж багато вчених вважає, що Марко написав свою книгу раніше за Матвія та  Луку, оскільки він практично не доповнює інші Євангелія. Інакше, як стверджував Йоганес Кун, біблеїст XIX століття, «довелося б уявити, що Марко порізав сувої Матвія та Луки на маленькі клаптики, перемішав їх у великому горщику і з цієї мішанини зліпив власне Євангеліє».

У тому, що Євангеліє Марка містить мало унікального матеріалу, немає нічого дивного, адже воно є найкоротшим. Однак це зовсім не свідчить, що Марко написав своє Євангеліє першим. Більш того, твердження, ніби він не доповнює Матвія чи Луку,— фальшиве. У живій, динамічній розповіді Марка про Ісусове служіння налічується понад 180 уривків і цікавих подробиць, яких немає ані в книзі Матвія, ані в Луки. Завдяки цьому Євангеліє Марка по праву можна вважати неповторним. (Дивіться  додаткову інформацію на сторінці 13).

Таємничий документ Q

А що можна сказати про документ Q, який нібито використовували Матвій і Лука? Професор релігії Джеймс Робінсон каже: «Документ Q—це найважливіший християнський текст, який ми маємо». Таке висловлювання дивне, адже сьогодні цього документа не існує і, фактично, ніхто не може довести, що він взагалі існував. Вчені заявляють, що кілька його примірників, очевидно, були в обігу. З огляду на це тим більше важко пояснити його цілковите зникнення. Варто також згадати, що отці церкви ніколи не цитували документа Q.

Поміркуйте: документ Q, який начебто існував, підтверджує припущення щодо першості Євангелія Марка. Хіба це не той випадок, коли одна гіпотеза ґрунтується на іншій? Стикаючись з подібними теоріями, було б добре прислухатись до біблійної приповістки: «Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої» (Приповістей 14:15).

Правдиві й надійні

Своїми припущеннями та різними теоріями критики відбили в багатьох людей бажання досліджувати достовірні євангельські оповіді про життя і служіння Ісуса. Як показують Євангелія, перші християни не вважали його життя, служіння, смерть і воскресіння якимось міфом. Сотні очевидців підтвердили правдивість цих подій. Щоб залишатись послідовниками Ісуса, християни були готові зносити переслідування і навіть йти на смерть. Усе це не мало б змісту, якби служіння та воскресіння Ісуса було лише вигадкою (1 Коринфян 15:3—8, 17, 19; 2 Тимофія 2:2).

Стосовно суперечок довкола припущення, що Євангеліє Марка було першим, та довкола таємничого документа Q професор теології Джордж Б’юкенен сказав: «Зосередившись на гіпотезах про походження, дослідники Біблії забувають вивчати сам текст». Ця думка перегукується з порадою Павла Тимофієві. Апостол заохочував «не звертати уваги на байки та не втягуватись у марні суперечки про родоводи». Адже «усе це не походить від Бога і не пов’язане з вірою, а лише породжує питання, які потребують досліджень» (1 Тимофія 1:4).

Отже, Євангеліям можна довіряти. Вони містять правдиві розповіді очевидців, ґрунтуються на ретельних дослідженнях і розкривають дивовижні подробиці з життя Ісуса Христа. Тому нам, як і колись Тимофію, потрібно прислухатись до слів Павла: «Перебувай у тому, чого навчився і в чому тебе переконали». Ми маємо вагомі підстави вірити, що «усе Писання натхнене Богом», у тому числі чотири євангельські оповіді (2 Тимофія 3:14—17).

[Рамка на сторінці 13]

 Якби Марко не написав своє Євангеліє, ми б не знали, що...

Ісус подивився з обуренням і до глибини душі засмутився через несприйнятливість їхніх сердець (Марка 3:5).

Івана та Якова називали Воанергес (Марка 3:17).

жінка, яка страждала від кровотечі, витратила все, що мала (Марка 5:26).

Іродіада таїла злобу на Івана Хрестителя, а Ірод боявся Івана і оберігав його (Марка 6:19, 20).

Ісус запропонував своїм учням трохи відпочити (Марка 6:31).

фарисеї мили руки по лікті (Марка 7:2—4).

Ісус пригортав дітей (Марка 10:16).

Ісус пройнявся любов’ю до молодого начальника (Марка 10:21).

Петро, Яків, Іван та Андрій питали Ісуса наодинці (Марка 13:3).

юнак залишив свій лляний одяг (Марка 14:51, 52).

Крім згаданого вище, два чуда Ісуса та один з його прикладів записані тільки в книзі Марка (Марка 4:26—29; 7:32—37; 8:22—26).

Євангеліє від Марка містить ще багато достовірних подробиць, яких немає в інших Євангеліях. Ми зможемо оцінити їх, якщо виділимо час, аби поміркувати над ними глибше.