Чи ви знаєте?

Чому євреї починали відзначати суботу звечора?

Даючи своєму народові закон стосовно дня Окуплення (Очищення), Єгова сказав: «Жодного зайняття не будете робити того самого дня... Він субота повного спочинку для вас... від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу» (Левит 23:28, 32). З цих слів видно, що в євреїв день починався увечері після заходу сонця і закінчувався із заходом сонця наступного дня, тобто тривав від вечора до вечора.

Такий метод відліку встановив сам Бог. Ось що сказано в Біблії про перший «день» творення: «І був вечір, і був ранок,— день перший». Про наступні «дні» теж говорилося, що вони починались увечері (Буття 1:5, 8, 13, 19, 23, 31).

Євреї були не єдині, хто рахував дні подібним чином. Афіняни, нумідійці та фінікійці робили це так само. Натомість вавилоняни початком дня вважали схід сонця, а єгиптяни та римляни — північ, як це прийнято сьогодні. Втім сучасні євреї досі починають і закінчують відзначати суботу із заходом сонця.

Що таке «суботній шлях»?

Після того як Ісус вознісся на небо з Оливкової гори, його учні, котрі стали свідками цієї події, повернулися в Єрусалим. У Дії 1:12 говориться, що місто лежало «на відстані суботнього шляху». За день подорожній міг пройти 30 або більше кілометрів. Однак відстань від Оливкової гори до Єрусалима набагато менша. Що ж означає вислів «суботній шлях»?

У суботу ізраїльтяни мали відпочивати від своїх щоденних обов’язків. Їм не дозволялося навіть розпалювати вогонь у своїх домах (Вихід 20:10; 35:2, 3). Єгова наказав: «Сидіть кожен у себе,— нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!» (Вихід 16:29). Завдяки цьому закону ізраїльтяни мали день, у який могли відпочити від буденних клопотів і присвятити більше часу духовним справам.

Рабини ретельно дотримувалися букви закону, тому їх не влаштовували принципи, закладені в Законі Єгови. Вони прагнули самовільно встановити, яку відстань людина могла пройти в суботу, наприклад, щоб відвідати синагогу. Стосовно цього в «Енциклопедії біблійної, теологічної та церковної літератури» (англ.) говориться: «З огляду на суворі закони про суботу... було вирішено, що в цей день жодному ізраїльтянину не дозволялося проходити відстань більшу за так званий суботній шлях». Ця відстань дорівнювала 2000 ліктів, що відповідає близько 890—1110 метрам.

[Ілюстрація на сторінці 11]

Панорама Єрусалима з Оливкової гори