Чи ви знаєте?

Яку роботу виконував Ісус, будучи теслею?

Названий батько Ісуса був теслею. Ісус також опанував це ремесло. Коли він почав своє служіння у віці «коло тридцяти років», його знали як теслю, а не лише як «сина теслі» (Луки 3:23; Матвія 13:55; Марка 6:3).

В Ісусовому рідному місті люди широко використовували такі сільськогосподарські знаряддя, як плуги та ярма. Їх переважно робили з дерева. Теслі нерідко виготовляли предмети меблів: столи, стільці, табуретки, скрині. Крім того, вони майстрували двері, вікна, дерев’яні замки та крокви. Ремесло теслі частково охоплювало будівельні роботи.

Іван Хреститель одного разу навів приклад, у якому згадав сокиру. Ісус та інші теслі, очевидно, використовували це знаряддя, щоб рубати дерева. Стявши дерево, тесля або відразу розділяв колоду на бруси, або забирав її до своєї майстерні. Безсумнівно, така робота вимагала чималих фізичних зусиль (Матвія 3:10). Про інші інструменти, які використовували теслі, також згадав пророк Ісая: «Тесля витягує шнура, визначує штифтом його... гемблями робить його та окреслює циркулем» (Ісаї 44:13). Археологічні знахідки підтверджують, що у біблійні часи ремісники послуговувались металевими пилами, кам’яними молотками та бронзовими цвяхами (Вихід 21:6; Ісаї 10:15; Єремії 10:4). Ісус, імовірно, також використовував ці знаряддя.

Хто такі «лихварі», про яких згадував Ісус в одному зі своїх прикладів, і що вони робили?

У цьому прикладі господар засудив ледачого раба, сказавши: «Ти повинен був віддати мої срібні гроші лихварям, а я, прибувши, отримав би своє з відсотками» (Матвія 25:27).

За часів Ісуса не було такого різноманіття фінансових установ, як сьогодні. Проте задовго до його днів позикодавці брали в людей гроші на зберігання і сплачували їм за це відсотки, а також позичали гроші іншим під вищі проценти. У словнику «Анкор Байбл» говориться, що процентні позики були поширені в Греції ще у IV сторіччі до н. е. А в період миру, встановленого римлянами, річні процентні ставки в Римській імперії коливались у межах 4—6 відсотків.

У Мойсеєвому законі заборонялося позичати гроші під проценти нужденному ізраїльтянину (Вихід 22:24). Це правило застосовували переважно до позичок бідним. Однак, як згадується в прикладі Ісуса, серед ізраїльтян було звичайним явищем отримувати прибуток у вигляді відсотків за зберігання грошей у позикодавців, або «лихварів». Отже, Ісусів приклад був добре зрозумілим для його слухачів.