ЯКЩО ви виховуєте підлітка, то, безперечно, бачите, як ваша дитина переживає найбільш захопливий період у своєму житті. У той же час підліткові роки можуть принести чимало тривог і розчарувань. Чи вам знайомі наведені нижче ситуації?

• Раніше ваш син був прив’язаний до вас, наче човен до причалу. Тепер, ставши підлітком, він з усіх сил смикає за трос, прагнучи вийти в море, а ви відчуваєте, що вас у подорож не запрошують.

• Коли ваша донька була дитиною, вона ділилася з вами усім. А тепер вона з друзями створила свій «клуб», і вам не пропонують стати його членом.

Якщо подібне відбувається у вашому домі, не робіть поспішного висновку, що дитина стала невиправним бунтарем. Але як тоді пояснити її поведінку? Розгляньмо спершу, яку роль у розвитку дитини відіграє підлітковий вік.

Від самого народження дитині все доводиться робити вперше. Вона вчиться ходити і розмовляти, йде до школи тощо. Батьки радіють, коли дитина проходить через ці етапи. Вони свідчать про її ріст, який так прагнуть побачити батьки.

Підлітковий вік — ще один важливий етап у житті дитини. Проте деякі батьки чекають його з острахом. Їх можна зрозуміти. Зрештою, кому хочеться бачити, як поступлива дитина перетворюється на незадоволеного підлітка? І все ж таки саме цей період є ключовим етапом у розвитку дитини. Подивімось чому.

Біблія каже, що з часом «покине... чоловік свого батька та матір свою» (Буття 2:24). Головна роль підліткового віку полягає в тому, щоб підготувати вашого сина чи дочку до цього радісного і водночас сумного дня. На той момент ваша дитина вже має бути настільки зрілою, щоб могла сказати про себе так, як апостол Павло: «Коли я був немовлям, то говорив, думав і розумів усе як немовля, а ставши чоловіком, я позбувся рис немовляти» (1 Коринфян 13:11).

Саме протягом підліткових років ваш син або донька позбувається дитячих рис і вчиться бути відповідальною дорослою  людиною, яка вже достатньо зріла й упевнена в собі, щоб залишити батьківський дім. В одній праці цей період дуже влучно названо «довгим прощанням».

Звісно, на даний час думка про те, що ваш «маленький» хлопчик або дівчинка стануть самостійними, може викликати у вас великі сумніви. Ви, мабуть, міркуєте:

• «Якщо мій син не в стані підтримувати порядок навіть у своїй кімнаті, то як він буде утримувати ціле помешкання?»

• «Якщо донька досі не навчилась приходити додому вчасно, то як вона втримається на роботі?»

Якщо вас гризуть сумніви, пам’ятайте: дитина не стає самостійною раптово, наче входить через двері. Це багатолітній процес, швидше схожий на подорож. Тож запасіться терпінням, адже ви добре знаєте, що до «юнакового серця глупота прив’язана» (Приповістей 22:15).

Завдяки належному вихованню ваша дитина успішно перейде через підліткові роки і стане відповідальною дорослою людиною, що привчила «своє чуття відрізняти добре від поганого» (Євреїв 5:14).

Щоб підготувати свою дитину-підлітка до дорослого життя, ви маєте допомогти їй стати розважною людиною, яка могла б самостійно приймати розсудливі рішення (Римлян 12:1, 2). Наведені нижче біблійні принципи допоможуть вам у цьому.

Филип’ян 4:5: «Нехай про вашу поміркованість знають усі». Уявіть, що підліток про щось вас просить, скажімо, дозволити йому пізніше повертатись додому. Ви відразу заперечуєте. Син або дочка скаржиться: «Ти ставишся до мене як до малої дитини!» Не спішіть відповідати: «Але ти поводишся як дитина». Поміркуйте: підлітки схильні вимагати більше свободи, ніж вони в стані правильно її використовувати, а батьки часто дають менше свободи, ніж могли б дати. Чому б вам час від часу не піти на поступки або принаймні не поставити себе на місце дитини?

Колосян 3:21: «Батьки, не дратуйте своїх дітей, щоб вони не занепали духом». Деякі батьки намагаються контролювати кожен крок своєї дитини, мало не замикають її вдома. Вони обирають для неї друзів та підслуховують телефонні розмови. Однак такі методи можуть мати протилежні наслідки. Не випускаючи дитину з дому, ви тільки посилите її бажання втекти. Постійно критикуючи її друзів, ви спонукаєте дитину ще більше прагнути дружби з ними. Підслуховуючи розмови дитини, ви змусите її спілкуватися з друзями таємно. Чим більше ви прагнете контролювати дитину, тим більше втрачаєте над нею владу. Якщо підліток не навчиться приймати самостійні рішення, поки живе з вами, то як він навчиться цього, коли піде з дому?

Ефесян 6:4: «Не дратуйте своїх дітей, а виховуйте їх, використовуючи ті виховні заходи, які радить Єгова, і допомагаючи їм розвинути таке ж мислення, як  у нього». Вислів «розвинути таке ж мислення» показує, що батьки повинні не просто давати вказівки. Вони мають наводити дитині переконливі аргументи, впливаючи на її свідомість так, щоб спонукати до дій. Це вкрай важливо у підліткові роки. Батько на ім’я Андре каже: «У міру того як ваша дитина росте, треба змінювати підхід до її виховання і більше її переконувати» (2 Тимофія 3:14).

Галатів 6:7: «Не обманюйтеся: над Богом не поглузуєш, бо що людина посіє, те й пожне». Дитину можна навчити за допомогою покарань, наприклад не пустивши її гуляти або заборонивши займатися улюбленим заняттям. А от підліток швидше навчиться, якщо усуватиме наслідки своєї неправильної поведінки (Приповістей 6:27).

Ви, мабуть, прагнете, щоб підліткові роки були наче злітна смуга, якою ваша дитина легко набирає швидкості і стає дорослою людиною. Однак рідко коли перехід до дорослого життя відбувається так гладко. І все ж у цей період ви маєте чудову нагоду привчати «юнака до дороги його» (Приповістей 22:6). Біблійні принципи — це міцна основа, на якій ви можете будувати сімейне щастя.