Вони любили Боже Слово

НЕРІДКО важливі повідомлення перекладаються багатьма мовами, щоб їх розуміло якомога більше людей. Боже Слово, Біблія, містить надзвичайно важливу інформацію. Хоча Біблія дуже давня книга, але все, що записане в ній, «написане нам для науки» і дає потіху та надію на майбутнє (Римлян 15:4).

По суті, звістка, котра міститься в Божому Слові,— найважливіша з усіх будь-коли записаних. Тож ясно, що Біблія мала бути перекладена багатьма мовами. Протягом історії деякі люди докладали неймовірних зусиль, аби її перекладати. Цим людям не ставала на заваді ані важка хвороба, ані заборона уряду, ані загроза смерті. Що спонукало їх виявляти таку наполегливість? Любов до Божого Слова. Подальша розповідь розкриє кілька сторінок захопливої історії перекладу Біблії.

«Англійці можуть найкраще зрозуміти Христовий закон тільки англійською»

Коли народився Джон Уїкліф (приблизно 1330 рік), церковні богослужіння в Англії проводилися латинською мовою. У той же час прості люди розмовляли англійською. Англійською вони спілкувалися між собою і молились до Бога.

Джон Уїкліф, який був католицьким священиком, добре знав латинську. Однак він вважав, що неправильно навчати Святого Письма латинською, котру розуміла тільки еліта. Він писав: «Навчати Божого закону слід мовою, яку людина розуміє найкраще, адже те, чого її навчають,  є словом Бога». Отже Уїкліф і його однодумці взялися за переклад Біблії на англійську. Їхня праця тривала близько 20 років.

Католицька церква не вітала ідеї створення нового перекладу. У книжці «Таємниці Ватикану» пояснюється причина: «Завдяки цьому [перекладу] звичайні люди могли побачити, наскільки простим було первісне християнство порівняно з католицизмом... Уперше стала очевидною величезна різниця між вченнями Засновника християнства і вченнями його самозваного намісника [папи]».

Папа Григорій XI видав п’ять едиктів, у яких засудив Уїкліфа. Але це не зупинило перекладача. Він сказав: «Англійці можуть найкраще зрозуміти Христовий закон тільки англійською. Мойсей чув Божий закон своєю рідною мовою, апостоли Христа теж». Приблизно 1382 року, незадовго до смерті Уїкліфа, у світ вийшла перша повна Біблія англійською мовою. Через десять років один з товаришів Уїкліфа опублікував нове, виправлене, видання, яке було легше читати.

Оскільки в ті часи ще не було друкарських верстатів, кожен манускрипт старанно і довго переписували. На виготовлення одного примірника Біблії могло піти до десяти місяців! Але церква настільки боялася розповсюдження Біблії, що один архієпископ погрожував відлучити від церкви кожного, хто її читатиме. Через 40 років після смерті Уїкліфа за наказом папської ради його тіло ексгумували і спалили, а попіл викинули в річку Свіфт. І все ж таки щирі люди, які шукали правду, хотіли читати Біблію Уїкліфа. Ось що сказав доктор права Вільям Блекберн: «Було виготовлено чимало примірників Біблії Уїкліфа, вони переходили з рук у руки і їх передавали з покоління в покоління».

Біблія для простих людей

Минуло 200 років, і англійська, якою розмовляли за часу Уїкліфа, застаріла. Мало людей розуміло Біблію, і це дуже непокоїло Вільяма Тиндаля, молодого проповідника з околиць Бристоля. Якось один освічений чоловік сказав, що краще не мати закону Божого, ніж папського. На це Тиндаль відповів, що, коли Бог йому дозволить, він подбає про те, аби навіть сільський хлопець розумів Біблію ліпше за цього освіченого чоловіка.

Уїкліф перекладав Біблію з латинської Вульгати і переписував її вручну. Тиндаль, переїхавши 1524 року до Німеччини, почав перекладати Святе Письмо з мов оригіналу, єврейської та грецької, а нові примірники виготовляв за допомогою друкарського верстата в Кельні. Незабаром вороги Тиндаля довідались про переклад і переконали міську владу конфіскувати всі надруковані Біблії.

Тиндаль утік до Вормса (Німеччина) і продовжив свою працю. Невдовзі після цього перекладені ним Грецькі Писання таємно привезли в Англію. Протягом шести місяців було продано так багато  примірників, що єпископи зійшлись на екстрену нараду і видали наказ спалювати Біблії.

Щоб відвернути людей від читання Святого Письма і придушити «єресь» Тиндаля, єпископ Лондона доручив Томасу Мору писати проти нього статті. Мору особливо не подобалось, що Тиндаль у своєму перекладі замість слова «церква» вжив слово «збір», а замість слова «священик» — «старший» або «старійшина». Ці терміни підривали авторитет папи і стирали різницю між духівництвом і звичайними людьми. Мор також засуджував Тиндаля за те, що він переклав грецьке слово аґа́пе як «любов», а не як «добродійність». «Це теж становило небезпеку для церкви, оскільки, на її думку, применшувало роль добродійності. Духівництво боялось, що люди перестануть давати щедрі пожертви, купувати індульгенції і заповідати майно церкві. Священики спонукували їх до такої добродійності, обіцяючи пряму дорогу в небо»,— говориться в книжці «Якщо Бог дозволить».

Томас Мор виступав за спалення «єретиків». Унаслідок цього Тиндаля задушили, а його тіло спалили на стовпі у жовтні 1536 року. Пізніше Мора, який впав у немилість короля, також стратили. У 1935 році римо-католицька церква зарахувала Мора до числа святих, а 2000 року папа Іван Павло II надав йому титул заступника всіх політиків.

Тиндаль не отримав такого визнання. Проте він був першим, хто переклав Біблію на англійську з мов оригіналу. Незадовго перед смертю Тиндаля його друг Майлз Ковердейл зібрав різні частини перекладу Тиндаля і видав повну Біблію. Тепер Боже Слово міг читати кожен сільський хлопчина. А що сказати про переклад Біблії ще іншими мовами?

«Нереальна мета»

Британський місіонер Роберт Моррісон виношував ідею перекласти цілу Біблію китайською мовою. У 1807 році він вирушив до Китаю, хоча його рідні та друзі були проти. Справа, за яку він узявся, була не з легких. «Він поставив перед собою нереальну мету»,— твердив Чарлз Грант, тодішній директор Ост-Індської компанії. 

Коли Моррісон прибув до Китаю, то довідався, що місцевим жителям під страхом смерті заборонялось навчати іноземців китайської мови. Аби захистити себе і тих, хто його навчав, Моррісон протягом довгого часу не виходив зі свого помешкання. Згідно з одним джерелом, «через два роки навчання він міг розмовляти, читати й писати мандаринською мовою і ще кількома діалектами».  У той час імператор видав указ, згідно з яким слід було страчувати всіх, хто друкував християнські книжки. І все ж таки 25 листопада 1819 року Моррісон завершив переклад цілої Біблії.

До 1836 року китайською мовою було надруковано близько 2000 примірників повної Біблії, 10 000 — Грецьких Писань і 31 000 — окремих частин Біблії. Любов до Божого Слова зробила «нереальну мету» реальністю.

Біблія в подушці

Американський місіонер Адонірам Джадсон і його дружина Енн через два тижні після свого одруження у лютому 1812 року вирушили в далеку подорож до Бірми *. Прибувши в країну 1813 року, вони одразу взялися за вивчення бірманської, однієї з найскладніших у світі мов. Через кілька років Джадсон написав: «Ми вчимо мову, якою розмовляють люди на іншому кінці світу. Їхній спосіб мислення докорінно відрізняється від нашого... У нас немає ні словників, ні перекладачів, які пояснили б нам хоч одне слово».

Складність бірманської мови не завадила Джадсону здійснити свій задум. У червні 1823 року він закінчив перекладати Християнські Грецькі Писання. Згодом у країні розпочалась війна. Джадсона запідозрили у шпигунстві й кинули до в’язниці. На нього одягли три пари кайданів і прикували до довгої палі, щоб він не міг рухатись. «Коли містеру Джадсону дозволили зустрітись з місіс Джадсон і розмовляти англійською, він насамперед спитав про рукопис перекладу Нового Завіту»,— писав 1853 року Френсіс Вейленд у книжці про життя Джадсона. Переклад був схований під будинком. Щоб вологість і пліснява не пошкодили рукопису, Енн зашила його в подушку і принесла чоловікові у в’язницю. Незважаючи на такі складні обставини, рукопис вдалося зберегти.

Через багато місяців Джадсона звільнили. Але його радість тривала недовго. Того ж року Енн серйозно захворіла і через кілька тижнів померла. А ще через шість місяців померла від невиліковної хвороби його донечка Марія, якій не було і двох років. Убитий горем Джадсон все ж таки повернувся до своєї праці, і 1835 року він завершив переклад усієї Біблії.

Чи ви любите Боже Слово?

Любов до Божого Слова, яку показали ці перекладачі, не є чимось винятковим. У стародавньому Ізраїлі один псалмописьменник звернувся до Єгови такими словами: «Як я кохаю Закона Твого, цілий день він — розмова моя!» (Псалом 119:97). Біблія — це не просто видатний літературний твір. Вона містить важливу інформацію. Чи любите ви Боже Слово і чи регулярно його читаєте? Чи намагаєтесь жити згідно з ним? Якщо ви це робите, то будете щасливі (Якова 1:25).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 8]

«Англійці можуть найкраще зрозуміти Христовий закон тільки англійською» (ДЖОН УЇКЛІФ)

[Ілюстрації на сторінці 9]

Вільям Тиндаль і уривок з його Біблії

[Відомості про джерело]

Tyndale: From the book The Evolution of the English Bible

[Ілюстрації на сторінці 10]

Роберт Моррісон і його переклад Біблії китайською

[Відомості про джерела]

In the custody of the Asian Division of the Library of Congress

Robert Morrison, engraved by W. Holl, from The National Portrait Gallery Volume IV, published c.1820 (litho), Chinnery, George (1774-​1852) (after)/Private Collection/Ken Welsh/The Bridgeman Art Library International

[Ілюстрації на сторінці 11]

Адонірам Джадсон і його переклад Біблії бірманською

[Відомості про джерело]

Judson: Engraving by John C. Buttre/Dictionary of American Portraits/Dover

[Відомості про ілюстрації, сторінка 8]

Wycliffe: From the book The History of Protestantism (Vol. I); Bible: Courtesy of the American Bible Society Library, New York