Наближаймось до Бога

Він зважає на наші обмеження

Левит 5:2—11

«Я ДОКЛАДАЛА всіх зусиль, але здавалось, що цього все одно недостатньо». Так сказала одна жінка про свої намагання догоджати Богові. Чи Бог Єгова цінує щирі зусилля своїх поклонників? Чи він бере до уваги їхні можливості та обставини? Щоб відповісти на ці запитання, розгляньмо Левит 5:2—11, уривок з Мойсеєвого Закону, в якому говориться про жертвоприношення.

Згідно з вимогами Божого Закону, ізраїльтянин повинен був приносити різні жертви, щоб очиститися від гріхів. У цьому уривку йдеться про того, хто згрішив ненавмисно (вірші 2—4). Усвідомивши і визнавши свій гріх, та людина мала принести жертву за провину — «самицю з дрібної худоби,— вівцю або козу» (вірші 5 і 6). А що, коли ізраїльтянин був бідний і не міг принести вівцю або козу? Чи треба було йому позичити тварину? Тоді він вліз би у борги. А може, він мав заробити на жертву? Тоді йому довелось би відкласти очищення.

Закон відображав ніжну турботу Єгови про своїх служителів. Ось що говориться в 7-му вірші: «А якщо рука його не спроможна на ягня, то принесе в жертву за провину свою, що згрішив він, дві горлиці або двоє голубенят Господеві». Якщо ізраїльтянин був бідний і не міг принести в жертву ягняти, Бог охоче приймав те, на що була спроможна його рука,— дві горлиці або двоє голубенят.

А якщо хтось не міг пожертвувати навіть дві пташки? «То принесе в жертву свою за те, чим згрішив, десяту частину ефи [8 або 9 склянок] пшеничної муки на жертву за гріх» (вірш 11). Для дуже бідних людей Єгова вирішив зробити виняток: вони могли принести жертву без крові *. У стародавньому Ізраїлі бідність не позбавляла нікого можливості очиститися від гріхів і примиритися з Богом.

Чого ми вчимося про Єгову з закону про жертвоприношення? Бог є співчутливим, він розуміє і бере до уваги обмежені можливості своїх служителів (Псалом 103:14). Він хоче, щоб ми наближались до нього і розвивали з ним тісні стосунки незважаючи на наші обставини, як-от: похилий вік, погане здоров’я, сімейні чи інші обов’язки. Як же потішає думка, що Бог Єгова задоволений, коли ми робимо те, на що спроможна наша рука.

[Примітка]