ЧИ ТИ знаєш, що апостол Павло мав родичів, які теж були послідовниками Ісуса? (...) * Очевидно, це була сестра Павла та її син. Нам не відомо, як їх звали. Але цей племінник навіть врятував йому життя! Чи хотів би ти більше дізнатись про це?

Павло щойно повернувся з третьої місіонерської подорожі і тепер перебуває в Єрусалимі. Події, ймовірно, відбуваються 56 року н. е. Павла заарештували і мають судити. Але його вороги не хочуть цього суду, вони прагнуть смерті Павла! Тому близько сорока чоловіків чекають на Павла в засідці, щоб його вбити.

Про їхній намір дізнається племінник Павла. Знаєш, що він робить? (...) Він іде до Павла і все йому розповідає. Павло відразу звертається до одного сотника, кажучи: «Відведіть цього юнака до воєначальника, бо він має йому щось розповісти». Сотник веде хлопця до воєначальника, Клавдія Лісія, і говорить, що той має повідомити Клавдію щось важливе. Клавдій відводить племінника Павла вбік, і хлопець усе йому розказує.

Клавдій попереджає юнака: «Вважай, не проговорись нікому, що ти все це мені розповів». Потім він кличе двох сотників і наказує їм зібрати 200 воїнів, 70 вершників та 200 списоносців і вирушити в Кесарію. Ввечері, о дев’ятій годині, ці 470 чоловіків безпечно відвозять Павла до римського намісника Фелікса в Кесарію. У листі Клавдій повідомляє Феліксу, що юдеї хочуть убити Павла.

Юдеям доводиться йти в Кесарію і на суді виступати проти Павла зі своїми звинуваченнями. Але вони не можуть довести, що Павло зробив щось погане. Усе ж Павла безпідставно  тримають під арештом два роки. Потім він просить, щоб його відіслали в Рим і там судили (Дії 23:16—24:27; 25:8—12).

Чого можна навчитись з розповіді про племінника Павла? (...) Потрібно сміливості, щоб розповісти правду. Так можна врятувати навіть чиєсь життя. Хоча вороги Ісуса «шукали нагоди його вбити», він продовжував говорити людям про Боже Царство. Ісус казав нам робити те саме. Чи послухаємось ми його слів? Якщо будемо такі ж сміливі, як племінник Павла, то послухаємось (Івана 7:1; 15:13; Матвія 24:14; 28:18—20).

Павло заохочував свого молодого друга Тимофія: «Постійно вважай на себе і на те, як навчаєш. Тримайся цього, бо, роблячи так, врятуєш і себе, і тих, хто тебе слухає» (1 Тимофія 4:16). Безперечно, племінник Павла так і робив. А ти?