Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Багатства величного озера

Багатства величного озера

Багатства величного озера

МАЛЕНЬКА країна Нікарагуа пишається найбільшою в Центральній Америці водоймою. Йдеться про озеро Нікарагуа. Це, мабуть, єдина прісноводна водойма, у якій водяться такі морські риби, як тарпони, акули і меч-риби. На думку вчених, озеро колись було тихоокеанською затокою, проте внаслідок вулканічної діяльності утворилася смуга суходолу, яка перекрила вихід в океан. З часом солоність води зменшилась і риба пристосувалась до нового середовища.

Озеро лежить на висоті 30 метрів над рівнем моря. Його довжина — 160 кілометрів, а максимальна ширина — 70 кілометрів. Озеро Нікарагуа має більше ніж 400 островів, з яких понад 300 утворюють архіпелаг Лас-Іслетас. Ці острови скупчилися навколо півострова Асесе, що на півночі озера біля міста Гранада.

В центральній частині озера лежить найбільший острів, Ометепе, 25 кілометрів завдовжки і 13 кілометрів завширшки. Він утворений з двох вулканів, з’єднаних між собою перешийком. Один з них — це діючий вулкан Консепсьйон, висота якого 1610 метрів. Вражаючи своїм правильним конусом, він велично здіймається у північній частині острова. Інший, згаслий вулкан Мадера, має висоту 1394 метри. Він вкритий густою рослинністю, а в оповитому туманом кратері утворилася водойма.

Озеро Нікарагуа приваблює туристів красою своїх тропічних лісів та численними залишками стародавніх цивілізацій. Але це ще не все його багатство.

Поселення на воді

Вулканічні острови Лас-Іслетас мають багатий рослинний і тваринний світ. В буйних тропічних лісах ростуть екзотичні квіти, а на узбережжі водяться гарні водоплавні птахи. Тут можна спостерігати за чаплями, скопами, американськими змієшийками і бакланами. На узліссях з велетенських дерев звисають гнізда чорних американських дроздів; легкий вітерець з озера погойдує ці хисткі домівки.

На деяких острівцях живуть люди. Окрім будиночків місцевих рибалок і дач заможних людей, тут є школи, цвинтар, ресторани і бари. Увесь архіпелаг нагадує велике село на воді.

Щоранку біло-блакитний човен забирає дітей до школи. До острівців підпливає крамничка на каное, в якій продають овочі і фрукти. Чоловіки закидають риболовні сіті, а жінки перуть одяг в озері. Ось таким є буденне життя на Лас-Іслетас.

На цих островах живуть також Свідки Єгови. Вони плавають човнами, щоб відвідувати місцевих жителів і розповідати їм добру новину про Боже Царство (Матвія 24:14). Через незвичайний ландшафт Свідкам було нелегко підшукати місце, де вони могли б збиратися для вивчення Біблії. Проте, усвідомлюючи потребу «не покидати... спільних зібрань», вони прийняли оригінальне рішення — побудувати перший в Нікарагуа плавучий Зал Царства (Євреїв 10:25).

Плавучий Зал Царства

У листопаді 2005 року на Лас-Іслетас приїхали чоловік і дружина, які служать повночасними проповідниками. Ці Свідки Єгови були приємно здивовані, коли на їхнє запрошення відвідати Спомин Христової смерті відгукнулось 76 осіб — і це всього через кілька місяців після приїзду на острови. Стало зрозуміло, що в тій місцевості треба організувати християнські зібрання. Оскільки для цього не було зручного місця, подружня пара подала чудову ідею: побудувати Зал Царства, який можна перетягувати по воді у різні місця.

Хоча ця пара ніколи не проектувала і не будувала нічого подібного, вона із запалом взялася за роботу. Разом з шістьма одновірцями подружжя працювало над проектом протягом місяця. Це мав бути пліт зі сталевих рам, до яких кріпилося більше десяти 150-літрових балонів зі стисненим повітрям. Підлогу планували зробити з фанери, а навіс із брезенту. Будівельники багато молилися, щоб все правильно спроектувати і щоб споруда трималася на воді. Уявіть їхню радість, коли задум увінчався успіхом!

Перше публічне зібрання в новому Залі Царства провели 10 червня 2006 року. Наступного дня Зал відбуксирували на інший бік архіпелагу, щоб провести зібрання і для тамтешніх жителів. Незважаючи на те, що декому довелося йти джунглями більше ніж півгодини, загальна кількість присутніх на двох зібраннях становила 48 осіб. Усі дуже тішилися, бо тепер мали власне місце для поклоніння.

Зустрічі в плавучому Залі Царства проводяться в особливій атмосфері. Зібрання проходять під супровід легкого плескоту води і крику мавпочок, який раз у раз долітає з лісу. Остров’яни звикли до плавучого залу і, коли бачать його, привітно махають руками. Кожного тижня на зібрання в Зал Царства приходить понад 20 осіб. Тут вони насолоджуються спілкуванням з одновірцями і отримують біблійну освіту. Ця дивовижна споруда поповнила скарби Лас-Іслетас.

Острів Ометепе

За 50 кілометрів на південь від Гранади лежить острів Ометепе. Природна краса і родючий ґрунт здавен притягували сюди людей. Археологічні знахідки підтверджують, що в Нікарагуа займатися землеробством почали саме на Ометепе. Сорок дві тисячі мешканців острова заробляють на життя рибальством, вирощуванням кукурудзи, бананів, кави та інших культур. На острові надзвичайно багатий тваринний світ. Тут можна побачити зграї галасливих папуг, великих сойок, які пурхають між деревами, виблискуючи біло-голубим пір’ям, та кумедних мавпочок-капуцинів.

Свідки Єгови охоче діляться з жителями острова доброю новиною про Боже Царство. У 1966 році на Ометепе було лише 8 Свідків, а тепер тут діє чотири збори, в яких служить 183 вісники. Кожен збір має власний розташований в зручному місці Зал Царства. Сьогодні на одного Свідка припадає 230 остров’ян.

Протягом років Свідки Єгови на Ометепе стикалися з протидією. Наприклад, 1980 року зловмисники спалили Зал Царства в місті Меріда. Через чотири роки Свідки побудували інший. Його використовували аж до 2003 року, коли на радість 60 вісникам у Меріді було зведено новий гарний Зал Царства.

У місті Мойогальпа спорудили Зал Царства для великої аудиторії. До задньої частини залу прилягає довгий навіс, у тіні якого розташовані сцена і ряди крісел. Місцеві Свідки Єгови і вісники з околиць кілька разів на рік збираються тут на конгресах. Під час таких зустрічей озеро Нікарагуа є підхожим місцем для хрещення нових учнів Ісуса (Матвія 28:19).

Хто захистить природні багатства?

Озеро Нікарагуа завжди вражало своїми розмірами, і здавалося, що йому нічого не загрожує. Втім, сьогодні воно потребує захисту. Його води забруднені сільськогосподарськими та промисловими відходами. Крім того, озеро замулюють ґрунти, які вимиваються через вирубку лісів.

Невідомо, чи місцева влада і жителі вбережуть озеро від екологічної катастрофи. Однак Творець обов’язково збереже для смиренних людей природні багатства землі — кришталеві озера, розкішні зелені острови і розмаїтий тваринний світ. Біблія запевняє: «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29).

[Ілюстрація на сторінці 26]

Плавучий Зал Царства, в якому проводяться християнські зібрання