«Я і Батько — одне»,— сказав Ісус (Івана 10:30). Посилаючись на цей вірш, дехто твердить, що Ісус і його Батько є частинами Трійці. Але що мав на увазі Ісус?

Зрозуміти це допоможе контекст. Перш ніж промовити вищенаведені слова, Ісус каже, що виконує діла в ім’я свого Батька (вірш 25). Потім він говорить про символічних овець, яких йому дав Батько (вірші 27—29). Ці твердження Ісуса не мають змісту, якщо він та його Батько є однією особою. Ісус наче каже: «Мій Батько і я настільки близькі, що ніхто не може забрати в мене овець, так само як ніхто не відбере їх в мого Батька». Син міг би сказати ворогам свого батька: «Нападаючи на мого батька, ви нападаєте на мене». З цих слів навряд чи хтось дійде до висновку, що вони — одна особа. Втім, кожен може побачити, яка між ними єдність.

Ісус та його Батько, Бог Єгова, «одне» також в тому розумінні, що в них однакові наміри, норми і цінності. Ісус, на відміну від Сатани Диявола та першої людської пари, Адама і Єви, ніколи не прагнув незалежності від Бога. Він пояснив: «Син нічого не може робити від себе, а лише те, що, як він бачить, робить Батько. Бо що робить Батько, те подібно робить і Син» (Івана 5:19; 14:10; 17:8).

Досконала єдність Бога та Ісуса не робить їх однаковими. Батько і Син — дві неповторні особистості. В Ісуса є власні почуття, думки, досвід, а також свобода волі. Попри це він добровільно підкоряється своєму Батьку, як видно з його слів, записаних в Луки 22:42: «Хай виконується не моя воля, а твоя». Ці слова були б цілком беззмістовними, якби Ісус не міг приймати власні рішення. Крім того, Ісус звертався в молитві до Бога і смиренно визнавав, що лише його Батько знає абсолютно все (Матвія 24:36).

Протягом віків люди поклонялися богам, котрих зображено войовничими тиранами і які постійно ворогують з членами своїх сімей. Наприклад, у грецькій міфології бог Кронос скинув з неба свого батька, Урана, і проковтнув власних дітей. Наскільки відрізняються від них Єгова та Ісус! Їхня єдність ґрунтується на справжній любові. Усвідомлення цього допомагає ще більше цінувати взаємини з ними. До того ж ми маємо унікальну можливість перебувати в єдності з цими найвеличнішими особами у всесвіті. Ось як молився Ісус про своїх послідовників: «Прошу... щоб усі вони були одне: як ти, Батьку, перебуваєш в єдності зі мною, а я — в єдності з тобою, так нехай і вони будуть в єдності з нами» (Івана 17:20, 21).

Отже, сказавши «Я і Батько — одне», Ісус мав на увазі не таємничу Трійцю, а непорушний зв’язок між двома особами.