Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чому Бог наказав знищити ханаанеян?

Чому Бог наказав знищити ханаанеян?

Чому Бог наказав знищити ханаанеян?

«Ти маєш знищити їх усіх: хеттеїв, аморейців, хананейців, перизеїв, хівійців, євусеїв. Так велить тобі Господь, Бог твій» (ПОВТОРЕННЯ ЗАКОНУ 20:17, ДУЛУМАН).

«Будьте в мирі з усіма людьми» (РИМЛЯН 12:18).

ЦІ ВІРШІ можуть здаватися суперечливими. Чому Бог, який вимагає жити в мирі з усіма людьми, наказав знищити ханаанеян *? (Ісаї 2:4; 2 Коринфян 13:11). Дехто вважає такі вимоги непослідовними.

Якби ви мали можливість поговорити про це з Богом, то про що хотіли б дізнатись? Розгляньмо п’ять поширених запитань і біблійні відповіді на них.

1. Чому ханаанеян вигнали з краю, де вони мешкали? Ханаанеяни, по суті, жили на території, яка їм не належала. Приблизно за 400 років до того Бог пообіцяв своєму вірному слузі Аврааму дати його нащадкам землі Ханаану (Буття 15:18). Бог дотримав своєї обіцянки, коли наказав ізраїльтянам, Авраамовим потомкам, завоювати той край. Можливо, хтось думає, що це несправедливо, адже тоді там уже жили ханаанеяни. Втім, Бог — Суверенний правитель усесвіту — має повне право вирішувати, хто де житиме (Дії 17:26; 1 Коринфян 10:26).

2. Чому ханаанеяни не могли залишитись і жити разом з ізраїльтянами? Говорячи про ханаанеян, Бог перестеріг свій народ: «Не будуть сидіти вони в твоїм Краї, щоб не ввести тебе в гріх супроти Мене, коли будеш служити їхнім богам, бо це буде пастка тобі» (Вихід 23:33). Пізніше пророк Мойсей звернувся до ізраїльтян: «Через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе» (Повторення Закону 9:5). Чи справді ханаанеяни були такі зіпсуті?

Неморальність, ідолопоклонство і принесення дітей в жертву були дуже поширені в Ханаані. Фахівець у галузі біблійної історії Генрі Г. Геллей каже, що у тій місцевості археологи «знайшли велику кількість глеків з кістками дітей, принесених в жертву Ваалу [головному божеству ханаанеян]». Він додає: «Таке враження, що увесь край був цвинтарем для немовлят... Ханаанеяни поклонялися своїм божествам, влаштовуючи нестримні сексуальні оргії і приносячи у жертву своїх дітей-первістків. Здається, вся ханаанська земля була Содомом і Гоморрою... Археологи, які досліджують руїни ханаанських міст, дивуються, чому Бог не знищив цей народ раніше».

3. Чому Бог наказав знищити саме ханаанеян, хоча в той час на землі жило багато інших морально зіпсутих людей? Це був не перший раз, коли Бог вершив суд над грішниками вибірково. Наприклад, коли за днів Ноя «наповнилась земля насильством», Бог навів Потоп і винищив усіх, окрім Ноя і його сім’ї (Буття 6:11; 2 Петра 2:5). Бог зруйнував міста Содом і Гоморру, коли «гріх їхній став дуже тяжкий» (Буття 18:20; 2 Петра 2:6). Ніневії, «місту... кровожерному», Бог також виніс вирок. Втім, жителі ассирійської столиці розкаялись у своїх гріхах і врятувались від Божого гніву (Наума 3:1; Йони 1:1, 2; 3:2, 5—10). Що ж до ханаанеян, то Бог знищив їх, аби оберегти від неморального впливу ізраїльський народ, з якого мав вийти обіцяний Месія (Псалом 132:11, 12).

4. Хіба вирок для ханаанеян не суперечить Божій любові? На перший погляд наказ винищити ханаанеян не поєднується з головною рисою Бога, любов’ю (1 Івана 4:8). Але чи це так?

Бог знав, що жителі Ханаану були схильні до зла. Однак він не винищив їх відразу, а дозволив, аби пройшло 400 років, аж поки їхній гріх переповнив чашу його терпіння (Буття 15:16).

Коли ханаанеяни дійшли до цілковитого зіпсуття і стало очевидним, що вони не зміняться, Бог Єгова постановив вигубити їх. Проте він не вбивав усіх без розбору, оскільки бачив, що в тому народі є щирі люди. Він виявив милосердя до тих, хто прагнув змінитись, наприклад до Рахав та ґів’онітян (Ісуса Навина 9:3—11, 16—27; Євреїв 11:31).

5. Як сповнений любові Бог може когось нищити? Зрозуміло, це питання турбує багатьох, адже нас лякає навіть думка про смерть, а тим більше про вбивство. Але саме любов спонукала Бога вжити крайніх заходів щодо злих людей. Це можна зрозуміти з прикладу. Коли у хворого швидко розвивається гангрена, лікарі змушені ампутувати кінцівку. Звичайно, робити таку операцію вкрай неприємно, але хороший лікар знає, що лише так можна зупинити поширення інфекції по всьому тілу. Він вдається до цього заходу, бо хоче допомогти хворому.

Єгові було неприємно знищувати ханаанеян. Він сам сказав: «Не прагну смерти несправедливого» (Єзекіїля 33:11). З іншого боку, Єгова пообіцяв, що з ізраїльського народу вийде Месія, через якого спасуться ті, хто виявляє віру (Івана 3:16). Отже Бог не міг допустити, щоб його вибраний народ потрапив під вплив ханаанеян і перейняв їхню огидну поведінку. Він наказав стерти мешканців Ханаану з лиця землі. Зробивши такий крок, Єгова виявив любов до своїх вірних служителів.

Урок для нас

Розповідь про знищення ханаанеян містить важливий урок. Біблія говорить: «Усе, що було написане раніше, написане нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Римлян 15:4). Чого ми вчимося з того, що сталось в Ханаані, і в чому це нас запевняє?

Рахав і ґів’онітяни повірили в Єгову, і тому Бог виявив до них милосердя, зберігши їм життя. Це показує, що кожна людина може догоджати Богові, незалежно від того, в якому середовищі вона виросла і яке в неї минуле (Дії 17:30).

Біблійна оповідь про ханаанеян допомагає зрозуміти, як Бог діятиме у майбутньому. Вона зміцняє надію на те, що Єгова не дозволить злу перемогти добро. Як видно з Біблії, Бог незабаром знищить усіх злих, аби ті, хто любить його, втішались справжнім життям в новому світі, де пануватиме праведність (2 Петра 2:9; Об’явлення 21:3, 4). Тоді сповняться такі чудові слова: «Надійся на Господа, та держися дороги Його,— і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні» (Псалом 37:34).

[Примітка]

^ абз. 4 У цій статті назва «ханаанеяни» стосується усіх народів, котрих Бог наказав ізраїльтянам вигнати з Обіцяної землі.

[Рамка на сторінці 14]

Чи Біблія виправдовує сучасні війни?

Бог звелів ізраїльтянам винищити ханаанський народ. Чи це означає, що він дозволяє воювати і в наш час? Ні. Ось деякі причини.

Жодна нація не є особливою для Бога. Ізраїльський народ не визнав Ісуса як Месію, тому Бог перестав вважати цей народ своїм представником і більше не послуговується ним для виконання своїх присудів (Матвія 21:42, 43). Відтоді він ставиться до євреїв так само, як до будь-якого іншого народу (Левит 18:24—28). Бог не воює за жодну державу.

Сьогодні Єгова не призначає місця, де мають жити його служителі. Серед його слуг є люди «з усіх націй, племен, народів та мов» (Об’явлення 7:9; Дії 10:34, 35).

Ісус показав, що його послідовники не повинні воювати. Попереджаючи про знищення Єрусалима, Ісус не казав учням обороняти місто, а навпаки, говорив їм тікати. Вони послухались свого Вчителя (Матвія 24:15, 16). Християни не беруть до рук зброї, тому що покладають надію на Боже Царство, яке незабаром усуне все зло (Даниїла 2:44; Івана 18:36).

[Ілюстрація на сторінці 15]

Приклад Рахав показує, що Єгова приймає кожного, хто щиро бажає догоджати йому