НЕПОРОЗУМІННЯ з батьками подружнього партнера — улюблена тема гумористів. Проте в реальному житті не до сміху. Ріна, жінка з Індії, розповідає: «Свекруха постійно втручалась у наше сімейне життя. Я не могла їй нічого сказати, тож виливала свій гнів на чоловіка. Він був змушений обирати, кому догодити — мамі чи мені».

Чому деякі батьки втручаються у сімейне життя своїх дітей? Дженні, про котру згадувалось на початку, вказує на одну з причин: «Батькам важко змиритись з тим, що про їхнього сина чи доньку буде турбуватись хтось молодий і недосвідчений». Діліп, чоловік Ріни, наводить іншу причину: «Батьки, котрі повністю віддавались вихованню дітей, тепер можуть почуватись непотрібними. Вони думають, що їхній дитині бракує життєвої мудрості для вирішення сімейних проблем».

Іноді чоловік або дружина самі втягують батьків у свої сімейні справи. Ось приклад Майкл та Ліен з Австралії. Майкл каже: «Ліен виховувалась в дружній сім’ї, де всі питання відкрито обговорювались. Після весілля вона й далі радилась зі своїм батьком щодо справ, котрі стосувались нашої сім’ї. Звичайно, у мого тестя великий життєвий  досвід, але мене ображало те, що Ліен йшла до нього, а не до мене».

Справді, непорозуміння з батьками чоловіка чи дружини ускладнюють сімейне життя. Чи знайома вам ця проблема? Які у вас стосунки з батьками вашого подружнього партнера? А які у нього стосунки з вашими? Розгляньмо дві типові проблеми і практичні поради щодо їх вирішення.

Ваш подружній партнер надто прив’язаний до своїх батьків. Чоловік з Іспанії, на ім’я Луїс, каже: «Моїй дружині здавалося, що вона зрадить батьків, якщо житиме далеко від них. З іншого боку, коли народився наш син і мої тато з мамою приходили до нас мало не щодня, вона дратувалася. Через це ми сварилися».

Біблійні принципи.

Описуючи сімейний устрій, Біблія каже, що «покине... чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом» (Буття 2:24). Вислів «одне тіло» показує, що чоловік і жінка житимуть разом та створять власну сім’ю, котра має стати важливішою за ту, в якій вони виросли (1 Коринфян 11:3). Звичайно, діти повинні шанувати батьків, приділяючи їм належну увагу (Ефесян 6:2). А що, коли ви через увагу вашого подружнього партнера до своїх батьків почуваєтесь непотрібними?

Проаналізуйте себе.

Подивіться на ситуацію об’єктивно. Чи ваш чоловік або дружина справді занадто прив’язані до своїх батьків? А може, ви так гостро реагуєте, бо у вас з батьками не такі тісні стосунки? Може, ви ревнуєте? (Приповістей 14:30; 1 Коринфян 13:4; Галатів 5:26).

Чесно відповісти на ці запитання не легко, а втім, важливо. Якщо непорозуміння з батьками подружнього партнера призводять до сварок між вами, то насправді проблема не в батьках, а у вас самих.

Незгоди в сім’ї часто виникають через різний погляд партнерів на якесь питання. Чи могли б ви поставити себе на місце іншого? (Филип’ян 2:4; 4:5). Ось приклад чоловіка з Мексики, на ім’я Адріан. Він розповідає: «Моя дружина виростала в неблагополучній сім’ї, тож я уникав близьких стосунків з її батьками. Згодом я взагалі перестав з ними спілкуватись. Так тривало багато років. Ми сварилися з дружиною, бо вона хотіла підтримувати тісні взаємини з рідними, особливо з мамою».

З часом Адріан почав більш урівноважено ставитись до родичів дружини. Він каже: «Я усвідомлюю, що часте спілкування жінки з батьками погано впливає на її емоційний стан, але повністю відмовитись від нього теж недобре. Я постарався відновити з ними контакт і намагаюсь підтримувати хороші стосунки» *.

Батьки втручаються у ваше сімейне життя і непрохано дають поради. Неля з Казахстану розповідає: «Після весілля ми сім років жили з рідними чоловіка. Вони постійно дорікали нам за те, як ми виховуємо дітей, як я  готую чи як прибираю. Коли я намагалась обговорити проблему з чоловіком та свекрухою, ми починали ще більше сваритись».

Біблійні принципи.

З моменту одруження людина вже не перебуває під владою батьків. Біблія говорить: «Кожному чоловікові голова — Христос, жінці голова — чоловік» (1 Коринфян 11:3). Як згадувалось раніше, і чоловік, і дружина повинні поважати своїх батьків. У Приповістей 23:22 сказано: «Слухай батька свого,— він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя». Але що робити, коли ваші батьки або батьки вашого партнера ігнорують біблійний принцип головування і нав’язують свої погляди?

Проаналізуйте себе.

Постарайтесь поставити себе на місце батьків і зрозуміти, чому вони так поводяться. Раян, про якого згадувалось на початку, каже: «Батькам важливо відчувати, що вони все ще потрібні своїм дітям». Часто батьки втручаються в життя дітей, не маючи поганих намірів. Тож прислухайтесь до біблійної поради: «Терпеливо зносьте один одного і продовжуйте з готовністю прощати, якщо маєте підстави на когось поскаржитись» (Колосян 3:13). Однак батьки можуть настільки контролювати ваше життя, що це призводить до серйозних конфліктів між вами і вашим подружжям.

Деякі пари чітко визначили, до якої міри вони слухатимуться порад своїх батьків. Звісно, це не означає, що ви повинні оголосити список правил для батьків *. Зазвичай треба просто показати своїми вчинками, що насамперед ви зважаєте на думку свого подружнього партнера. Чоловік з Японії, на ім’я Масаюкі, каже: «Коли батьки висловлюють якісь побажання, не погоджуйтесь відразу. Пам’ятайте: ви будуєте власну сім’ю. Тому перш за все дізнайтесь, що про дану пораду думає ваш подружній партнер».

Ви уникнете багатьох проблем, якщо постараєтесь зрозуміти спонуки батьків, а також не дозволите, щоб непорозуміння впливали на ваші стосунки. Ось що каже Дженні: «Іноді ми піддавалися емоціям, розмовляючи про наших батьків. Ми вказували на їхні недоліки і цим завдавали болю одне одному. З часом ми навчились вирішувати проблему, а не дорікати помилками батьків. Це дуже зміцнило нашу сім’ю».