Чи ви знаєте?

Чому в біблійних оповідях часто згадуються міські брами?

▪ У біблійні часи міста оточували оборонні мури. Відразу за міськими воротами була площа. Сюди приходили щось купити чи продати, дізнатися про останні новини чи просто побачити одне одного. При брамах зачитували офіційні повідомлення. І тут пророки, мабуть, виголошували свої передречення (Єремії 17:19, 20). У праці «Земля і Книга» (англ.) сказано, що «при міських брамах або неподалік вирішували чи не усі громадські справи». У стародавньому Ізраїлі міські ворота були осередком громадського життя, чимось на зразок сучасних ратуш.

Авраам купив в Ефрона землю, яка мала служити місцем, де ховали б членів Авраамової родини. Як каже Біблія, він зробив це «в присутності синів Хетових,— усіх, хто входив до брами міста» (Буття 23:7—18). Боаз попросив старших Віфлеєма сидіти біля міської брами, поки він, згідно з законом про левірат, викупить спадщину, яка належала Рут та її покійному чоловікові (Рут 4:1, 2). Старші міста також збиралися біля брами для вирішення судових питань. Там вони слухали справу і виносили вирок (Повторення Закону 21:19).

Де знаходився Офір, край, багатий на щире золото?

▪ У Біблії перша згадка про «офірське золото» міститься в книзі Йова. Йов називає його «щирим золотом» (Йова 28:15, 16). Приблизно через 600 років від часів Йова цар Давид зібрав «офірське золото» для будівництва храму Єгови в Єрусалимі. Його син Соломон теж привозив золото з Офіру (1 Хронік 29:3, 4; 1 Царів 9:28).

В Ецйон-Ґевері, що на узбережжі Червоного моря, Соломон збудував флот, яким возив золото з Офіру (1 Царів 9:26). Дослідники вважають, що Ецйон-Ґевер був у затоці Акаба, поблизу сучасних Елата і Акаби. Звідси кораблі могли запливати у будь-яку частину Червоного моря чи навіть у віддалені торгові порти Африки або Індії. Можливо, десь у тих місцевостях був Офір. На думку інших вчених, Офір лежав на Аравійському півострові, де знайшли давні золоті копальні. Там і досі є золото.

Чи Соломон дійсно мав золоті копальні? Ось що каже про це єгиптолог Кеннет Кітчен: «Офір — історичний край. На глиняному уламку, датованому приблизно VIII століттям до н. е., чітко написано єврейською мовою: “Офірське золото для Бет-Хорона: 30 шекелів”. З цього видно, що Офір справді існував. Офірське золото таке ж реальне, як “золото з Амау”, “золото з Пунту” чи “золото із землі Куш”, про яке згадують єгипетські написи. Назва золота вказувала на місцевість, де його видобували, або на його якість».

[Ілюстрація на сторінці 15]

Авраам біля міських воріт укладає угоду про купівлю землі

[Ілюстрація на сторінці 15]

Згадка про Офір на глиняному уламку

[Відомості про джерело]

Collection of Israel Antiquities Authority, Photo © The Israel Museum, Jerusalem