Біблія змінює життя

ЩО ДОПОМОГЛО одинокій матері з Росії звільнитись від наркотичної залежності і поліпшити стосунки з дітьми? Звідки безпритульний з японського міста Кіото взяв силу й мужність, щоб подолати слабкості, через які став злидарем? Завдяки чому австралійський ковбой кинув пиячити? Прочитайте розповіді цих людей.

«Я усвідомила, що дбати про себе і дітей — це мій обов’язок» (НЕЛЛІ БАЙМАТОВА)

ВІК: 45

ДЕ НАРОДИЛАСЯ: РОСІЯ

ФАКТИ З ЖИТТЯ: ПРИЙМАЛА НАРКОТИКИ

МОЄ МИНУЛЕ. Я виросла у Владикавказі, столиці Північної Осетії — Аланії. Моя сім’я була досить заможною, і мені нічого не бракувало. Однак щастя в житті я не мала. До 34 років я була двічі розлученою і вже 10 років приймала наркотики. Щоб позбутися згубної звички, я два рази лягала в лікарню. Я не відчувала любові до своїх двох дітей, до того ж мала погані стосунки з сім’єю та друзями.

Моя мама стала Свідком Єгови. Я часто чула, як вона зі слізьми просила Бога допомогти мені, і думала: «Яка ж вона наївна! Хіба Єгова може мені допомогти?» Кілька разів я пробувала кинути наркотики, але мені завжди бракувало сили волі. Якось протягом двох днів я стримувалась від наркотиків. Тоді мені дуже захотілося на вулицю, і я вистрибнула з вікна. Це був другий поверх, тож я пошкодила хребет, зламала руку й ногу і більше ніж місяць не вставала з ліжка.

Увесь той час мама доглядала мене і ні за що не дорікала, зважаючи на мій емоційний та психічний стан. Якось вона залишила біля мого ліжка кілька журналів «Пробудись!» *. Я перечитала їх один за одним, вони були дуже цікаві та повчальні. Відтак я вирішила вивчати Біблію зі Свідками Єгови.

ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. Вивчення Біблії допомогло мені розвинути почуття відповідальності. Я усвідомила, що дбати про себе і дітей — це мій обов’язок, а не мамин. Було важко змиритися з думкою, що тепер треба постійно працювати, адже я все життя робила те, що хотіла.

 Для мене дуже цінними стали слова з Повторення Закону 6:5—7, де батькам наказується навчати дітей про Бога. Я побачила, що відповідальна перед Богом за виховання своїх дітей. Це спонукало мене проводити з ними більше часу і розвивати до них любов.

Я глибоко вдячна Єгові за те, що він відкрив мені правду про себе. Це спонукало мене присвятити йому своє життя і охреститись, ставши Свідком Єгови.

ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАЛА. Оскільки я навчилась панувати над собою, мої стосунки з мамою і дітьми потеплішали.

Я розвинула ненависть до того, що ненавидить Єгова, тому позбулася багатьох проблем, які виникали через мій колишній спосіб життя. Тепер я щаслива, бо допомагаю іншим познайомитись з люблячим Богом Єговою.

«Біблія врятувала мені життя» (МІНОРУ ТАКЕДА)

ВІК: 54

ДЕ НАРОДИВСЯ: ЯПОНІЯ

ФАКТИ З ЖИТТЯ: БУВ БЕЗПРИТУЛЬНИМ

МОЄ МИНУЛЕ. Я народився в місті Ямагуті. Мене виховували батько і бабуся, мами я не знав. Коли мені було 19, бабуся померла і я залишився з батьком. Я був кухарем, батько теж працював у сфері кулінарії. Через різні робочі зміни ми майже не бачились. У моєму житті не було нічого, крім роботи і випивок з друзями.

З часом моя робота мені набридла. Я часто сварився з шефом і почав пити ще більше. Коли мені було під 30, я залишив дім і вирішив подорожувати. Розтративши всі гроші, я влаштувався у приймальню клубу, де грали в пачінко (японський більярд). Я познайомився з дівчиною, і ми одружились. Однак всього через два з половиною роки наш шлюб розпався.

Я почувався пригніченим, мені нічого не хотілося. До того ж, маючи великі борги, я ховався від позикодавців. Я повернувся до батька, але зруйнував наші стосунки, бо обманював його. Забравши з дому гроші, я деякий час грав в азартні ігри. Невдовзі у мене не залишилося ні копійки, і я був змушений жити на вокзалі. Я переїхав до Хакати, потім до Хімедзі і зрештою до Кіото. Кілька років я жив просто неба.

ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. Одного дня я сидів у парку біля річки Камогава. Це було 1999 року в Кіото. До мене підійшли дві жінки, і одна з них запитала: «Чи ви хотіли б вивчати Біблію?». Я погодився. Свідки Єгови з місцевого збору допомогли мені  набути знань з Біблії і побачити, чому важливо жити за біблійними принципами. Ці християни радили мені знайти роботу і житло. Щоб їм догодити, я пройшов кілька співбесід з роботодавцями, але не надто старався. Однак пізніше я почав просити допомоги в Бога, серйозно підійшов до справи і нарешті знайшов роботу.

За допомогою молитви я зміг подолати ще іншу величезну трудність. Позикодавці, від яких я тікав, знайшли мене і вимагали повернути гроші. Я дуже хвилювався, але знайшов потіху в Божому Слові. Одного дня під час щоденного читання Біблії мене вразили слова з Ісаї 41:10. У цьому вірші Бог запевняє своїх вірних служителів: «Тобі поможу». Це додало мені сил і мужності. Доклавши зусиль, я вирішив свої фінансові проблеми і тепер відповідав усім біблійним вимогам для хрещення. 2000 року я зробив цей крок і став Свідком Єгови.

ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАВ. Біблійне знання спонукало мене помиритися з батьком. Він дуже радів, що я живу за біблійними нормами. Біблія справді врятувала мені життя.

Тепер я сумлінно працюю, щоб утримувати себе (Ефесян 4:28; 2 Фессалонікійців 3:12). У християнському зборі я знайшов справжніх друзів (Марка 10:29, 30). З глибини серця я дякую Єгові за його цінне навчання.

«Зробити зміни було нелегко» (ДЕЙВІД ХАДСОН)

ВІК: 72

ДЕ НАРОДИВСЯ: АВСТРАЛІЯ

ФАКТИ З ЖИТТЯ: БУВ П’ЯНИЦЕЮ

МОЄ МИНУЛЕ. У моїх батьків, Віллі та Люсі, я був одинадцятою дитиною. Наша сім’я жила на півночі Квінсленду, в поселенні аборигенів Орукун, що лежить на мальовничих берегах річки Арчер неподалік моря. Батьки навчали нас добувати їжу полюванням і рибальством. У ті часи уряд забороняв аборигенам самостійно розпоряджатися грошима. До того ж аборигени могли жити лише на визначеній території.

Батьки прищеплювали нам добрі риси. Вони вчили нас поважати старших та ділитися з іншими тим, що маємо. Усі дорослі в поселенні були нам татами й мамами, дядьками і тітками.

Коли мені минув сьомий рік, помер батько і ми переїхали до поселення аборигенів біля Мапуна, що  лежить північніше Орукуна, за 150 кілометрів. У 12 я навчився доглядати за кіньми й худобою і майже до 50 років працював скотарем на багатьох фермах. Моє життя було нелегким. Я часто і багато пив, через що мав чимало проблем.

Під час чергової пиятики я ледве тримаючись на ногах вийшов з бару і потрапив під колеса автомобіля, який їхав на великій швидкості. Наступних два роки я проходив курс реабілітації і фізіотерапії. Про ковбойське життя довелося забути.

ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. Якось, коли я все ще проходив реабілітацію, до мене завітала знайома і принесла кілька журналів «Вартова башта» і «Пробудись!». Але я погано читав, бо не отримав достатньої освіти. Через деякий час, одного спекотного дня, мене відвідав 83-річний чоловік. Я запросив його у дім і запропонував склянку холодної води. Чоловік залишив мені біблійну літературу і запитав, чи може прийти знову, щоб пояснити написане в ній. Потім він почав регулярно вивчати зі мною Біблію. Я зрозумів, що повинен змінити своє життя і поведінку, якщо хочу подобатись Богові.

Зробити зміни було нелегко. Я пам’ятав мамині настанови, тому поважав цього літнього чоловіка і духовні істини, якими він ділився зі мною. І все ж я не наважувався присвятити своє життя Богові. Мені здавалося, що я маю знати всю Біблію.

Колега по роботі, котрий був Свідком Єгови, допоміг мені виправити такий хибний погляд. Він звернув увагу на слова з Колосян 1:9, 10. Там міститься заохочення «зростати в точному знанні про Бога». Колега показав, що ми завжди будемо дізнаватись про Бога щось нове, тому обмежені знання не повинні стримувати мене.

Познайомившись зі Свідками Єгови ближче, я був приємно вражений. Я побачив, як люди різного походження об’єднано служать Богу, і зрозумів, що знайшов правдиву релігію. Тому в 1985 році я охрестився і теж став Свідком Єгови.

ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАВ. Я навчився добре читати і тепер щотижня присвячую багато часу тому, щоб навчати інших читати і досліджувати Біблію. Моя знайома, котра першою принесла мені «Вартову башту» і «Пробудись!», теж почала вивчати Біблію зі Свідками, охрестилась і стала моєю коханою дружиною. Ми разом розповідаємо аборигенам про Бога Єгову, і це приносить нам справжню радість.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 21]

Ми з дружиною розповідаємо аборигенам про Бога, і це приносить нам справжню радість