Біблія змінює життя

ЩО СПОНУКАЛО колишнього солдата-повстанця і злодія змінити своє життя? Чому чемпіонка з теквондо відмовилась від успішної спортивної кар’єри? Як один чоловік виправдав сподівання свого батька? Прочитайте розповіді цих людей.

«Темне минуле не завадило мені стати щасливим» (ГАРРІ АМБРОСІО)

ВІК: 47

ДЕ НАРОДИВСЯ: ФІЛІППІНИ

ФАКТИ З ЖИТТЯ: БУВ СОЛДАТОМ-ПОВСТАНЦЕМ

МОЄ МИНУЛЕ. Я виростав у містечку Вінтар. Воно лежить у широкій долині, яку оточують вкриті зеленню гори. Повітря там свіже, а вода в річках кришталево чиста. Незважаючи на таку гармонію природи, наше життя було нелегке. У нас часто крали худобу і грабували наш дім.

Ще підлітком я почав курити, пиячити з друзями та красти, щоб мати гроші на цигарки й спиртне. Я навіть поцупив прикраси у своєї бабусі. Військові підозрювали мене в тому, що я належу до групи повстанців, яка називалася «Нова народна армія» (ННА), і часто мене били. Тож я вирішив приєднатися до повстанців. П’ять років я жив у горах з іншими солдатами ННА. Увесь час ми переходили з місця на місце, ховаючись від військових. Зрештою я втомився від такого життя і пішов до губернатора провінції Північний Ілокос, щоб здатися. Він поставився до мене прихильно й допоміг знайти роботу. Однак я не покинув старих звичок і продовжував грабувати будинки та людей.

ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. Моя співробітниця, на ім’я Лоїда, була Свідком Єгови. Вона познайомила мене з Ховенсіо, який почав вивчати зі мною Біблію. Але мені було важко позбутися поганих звичок, я продовжував курити і порушувати закон. Одного разу поліція впіймала мене на гарячому, і я відсидів 11 місяців. Увесь той час я молився до Єгови. Я благав Бога вибачити мені і дати святого духу, який зміцняв би мене й допомагав мудро поводитись.

Згодом у в’язниці мене відвідав один Свідок Єгови і приніс Біблію. Прочитавши її, я зрозумів, що Єгова милосердний Бог, який любить нас і пробачає наші провини. Він дав мені можливість пізнати себе. Я просив у Єгови сили, щоб побороти погані звички. Мені дуже допомогли слова з Приповістей 27:11. Цими словами Єгова наче звертався до мене особисто: «Будь мудрий, мій сину, й потіш  моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто».

Коли я вийшов з в’язниці, то відновив вивчення Біблії зі Свідками, почав відвідувати їхні релігійні зібрання і застосовувати біблійні принципи. Врешті з допомогою Єгови я позбувся згубних звичок, присвятив йому своє життя та охрестився.

ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАВ. Темне минуле не завадило мені стати щасливим. Я поборов згубні звички і тепер є зовсім іншою людиною (Колосян 3:9, 10). Дуже радію, що можу перебувати серед чистого народу Єгови і допомагати ближнім пізнавати Всемогутнього Бога.

«Я хотіла представляти Бразилію на Олімпіаді» (ЖУЛІАНА АПАРЕСІДА САНТАНА ЕСКУДЕЙРО)

ВІК: 31

ДЕ НАРОДИЛАСЯ: БРАЗИЛІЯ

ФАКТИ З ЖИТТЯ: ЧЕМПІОНКА З ТЕКВОНДО

МОЄ МИНУЛЕ. Я виростала в місцевості Лондрина. Хоча в нашій околиці жили переважно бідні люди, там було чисто і спокійно. Коли я мала 10 років, мій старший брат заохотив мене займатися з ним теквондо, одним із видів бойового мистецтва. «Теквондо» буквально означає «шлях рук і ніг». Батько не був у захваті від мого нового заняття, але потім змирився.

Я посилено тренувалась і здобула перемогу на багатьох змаганнях з теквондо у штаті Парана. Згодом я виграла чимало національних змагань, а в 1993 році здобула титул чемпіона Бразилії. Я хотіла брати участь у міжнародних чемпіонатах. Однак моя сім’я була бідною, і я не мала коштів, щоб оплатити дорогу.

Я мріяла про те, щоб теквондо включили в програму Олімпійських ігор. Так і сталось. Я багато тренувалась, бо хотіла представляти Бразилію на Олімпіаді. Завдяки спонсорам я змогла виступити у Франції, В’єтнамі, Південній Кореї, Японії та взяти участь у Південноамериканських іграх. Моєю наступною ціллю були Панамериканські ігри. Я виступала так добре, що ввійшла в трійку чемпіонів, котрі мали змагатися на цих іграх 2003 року в Санто-Домінго (Домініканська Республіка).

ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. У 2001-му я та мій хлопець познайомилися зі Свідками Єгови, і вони почали вивчати з нами Біблію. Спочатку я не мала запалу. Через утому мені було важко зосереджуватись, нерідко під час вивчення я засинала. І все ж те, про що я дізнавалась, торкалося мого серця. Я зрозуміла це на чергових великих змаганнях.

Перш ніж виступити на Панамериканських іграх, я мала взяти участь у попередніх змаганнях. Підійшла моя черга.  Я вийшла, але завмерла посеред залу — в мене зовсім не було бажання змагатися. Несподівано я усвідомила, що християни не повинні битися з іншими, навіть якщо це лише спорт. Мені пригадалися слова з Біблії: «Люби свого ближнього, як самого себе» (Матвія 19:19). Я розвернулася і без жодних вагань пішла геть. Усі здивовано дивилися на мене.

Приїхавши додому, я сіла і замислилась над тим, що робити далі. Я взяла брошуру Свідків Єгови, в якій обговорювалось, чого Бог вимагає від людей. У брошурі я побачила посилання на Псалом 11:5, в якому про Бога Єгову сказано: «Того, хто любить насилля,— ненавидить душа Його!» Ці слова влучили в ціль — я вирішила покинути теквондо.

Мої тренери були дуже незадоволені. Вони переконували мене, що я найкраща в країні і маю великі шанси потрапити на Олімпійські ігри. Але я була непохитною.

На той час я і мій хлопець одружились. Чоловік уже брав участь у проповідницькій праці Свідків Єгови. Ця праця приносила йому багато радості, і він щоразу розповідав про всі розмови, які мав з людьми. Я розуміла: для того, щоб проповідувати так, як він, мені треба зробити зміни у житті. Я вийшла з колишньої релігії і згодом вже відповідала вимогам, щоб охреститись і стати Свідком Єгови.

ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАЛА. Ми з чоловіком однодумні і дуже щасливі, адже намагаємось застосовувати у подружжі біблійні принципи. Мені подобається підтримувати свого чоловіка, у той час як він дбає про потреби християнського збору, до якого ми належимо. Я могла здобути золоту медаль на Олімпійських іграх і стати знаменитою. Але жодна нагорода, яку може запропонувати цей нечесний світ, не зрівняється з честю служити Богу Єгові.

«Мій батько не зневірився в мені» (ІНГО ЦИММЕРМАНН)

ВІК: 44

ДЕ НАРОДИВСЯ: НІМЕЧЧИНА

ФАКТИ З ЖИТТЯ: КОЛИШНІЙ ОХОРОНЕЦЬ ДИСКО-КЛУБУ

МОЄ МИНУЛЕ. Я народився у місті Гельзенкірхен, де видобувають вугілля. Моя сім’я була релігійно розділеною: батько Свідок Єгови, а мати ні. Вона перешкоджала татові прищеплювати дітям — мені, братові та двом моїм сестрам — свої релігійні переконання. Батько був водієм вантажівки і працював по десять, а то й більше годин у день. Часто він ішов на роботу о другій або третій годині ранку. А втім, тато ніколи не забував давати нам духовні настанови. На жаль, тоді я не цінував його зусиль.

У 15 років мені стало нецікаво ходити з батьком на християнські зібрання, і я збунтувався. Через рік я записався до боксерського клубу. Протягом двох наступних років я поводився жахливо, завдаючи батькові великого болю. Коли мені виповнилось 18 років, я почав жити окремо.

 Я захоплювався спортом і тренувався майже щодня, спершу займався боксом, а пізніше силовими тренуваннями. У вихідні я з друзями ходив на дискотеки. На одній з дискотек я почав бійку з підозрілим хлопцем і легко його переміг. Це бачив власник диско-клубу. Він одразу запропонував мені працювати охоронцем. Зарплата була хороша, і я погодився.

У вихідні дні я стояв на вході до клубу і вирішував, хто може зайти, а хто ні. Іноді приходило до тисячі осіб, тому в мене було багато роботи. Часто траплялися бійки. Мені погрожували зброєю і розбитими пляшками. Дехто з тих, кого я не впустив до клубу або викинув на вулицю, чекав мене, щоб помститися. У свої 20 я був агресивний, гордий, честолюбний і впертий. Мені здавалося, що я непереможний.

ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. Мій батько не зневірився в мені. Він подбав про те, щоб я регулярно отримував журнали «Вартова башта» і «Пробудись!» *. Я не читав їх, а просто складав на купу. Одного дня я вирішив переглянути деякі журнали. Я прочитав статті про те, що незабаром політичній, економічній та релігійній системам цього світу прийде кінець. Це мене зацікавило, тому я зателефонував своїй сестрі. Вона та її чоловік були Свідками Єгови. Вони запропонували мені вивчати Біблію, і я погодився.

Принцип, записаний в Галатів 6:7, спонукав мене зробити зміни у житті. Я з власного досвіду знав, що кожне моє слово, рішення або вчинок вплине на подальше життя. Мене дуже потішило запрошення з Ісаї 1:18. Там сказано: «Прийдіть, і будемо правуватися,— говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин,— стануть білі, мов сніг». Відколи я почав вивчати Біблію, цей вірш допомагав мені не почуватись нікчемним і не думати, що я безнадійний.

За шість місяців я надзвичайно змінився, але це коштувало великих зусиль. Треба було покинути зіпсуте товариство. Я говорив друзям, що вивчаю Біблію, і розповідав їм те, чого навчався. Вони почали уникати мене і називали священиком. Сестра допомогла мені знайти прийнятну для християнина роботу.

Я почав відвідувати зібрання в Залі Царства, до якого ходила моя сестра з чоловіком. Цей зал був за 30 кілометрів від мого дому. В нашій околиці теж був Зал Царства, але я соромився людей, котрі знали мене з дитинства. Я не хотів проповідувати від дому до дому там, де жив, бо боявся зустріти людину, яку колись викинув з клубу чи якій продав наркотики. Однак заняття спортом навчили мене важливого уроку — вправи, які найважче виконати, приносять найбільше користі. Тож як тільки я почав відповідати біблійним вимогам, то з ревністю взявся за працю проповідування.

Я не любив читати і вчитися. Це ще одна трудність, яку мені довелося подолати. Я розумів: аби розвинути міцну віру, слід дисциплінувати себе і глибоко досліджувати біблійні істини. Це нагадує важку атлетику — щоб стати сильним, треба добре попрацювати.

ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАВ. Звичайно, я досі повинен контролювати себе, щоб не повернутись до старих звичок. Але я тішуся, що живий. У мене чудова дружина, котра виявляє християнські риси, і ми дуже щасливі. Серед Свідків Єгови я знайшов щирих друзів, яким можу повністю довіряти. П’ять років тому мій батько помер. Але він дочекався повернення свого блудного сина.

[Примітка]