Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чому вони не визнали Ісуса Месією?

Чому вони не визнали Ісуса Месією?

Чому вони не визнали Ісуса Месією?

ЛЮДИ, які чули слова Ісуса і бачили його чуда, не виходили з дива. Багато з них «повірили у нього» і визнали, що Ісус — це передречений Месія, або Христос. Вони говорили: «Коли прийде Христос, хіба ж він зможе виконати більше чуд, ніж цей чоловік?» (Івана 7:31).

Однак більшість тих, хто чув і бачив Ісуса, не повірили в нього. Навіть деякі його учні згодом відвернулися від нього. Розгляньмо, чому ці люди, маючи безліч вагомих доказів, що Ісус є Месією, відкинули його. Запитайте себе: «Чи можу і я допуститися подібної помилки?»

Марні сподівання

Ще до початку першого століття чимало євреїв очікували приходу Месії. Коли батьки принесли новонародженого Ісуса у храм, його зустріли ті, хто «чекав визволення Єрусалима», яке мав принести обіцяний Месія (Луки 2:38). Пізніше люди, спостерігаючи за Іваном Хрестителем, питали: «Може, це він Христос?» (Луки 3:15). Чого ж очікували від Месії тогочасні євреї?

Євреї сподівалися, що Месія визволить їх від ярма Римської імперії, а також відновить царство Ізраїль і стане їхнім царем. Перед тим як Ісус почав своє служіння, деякі харизматичні лідери підбурювали людей брати в руки зброю і чинити опір римському правлінню. Так ці лідери формували погляд людей на роль Месії.

Як же відрізнявся Ісус від тих лжемесій! Ісус ніколи не підштовхував людей до насилля. Навпаки, він навчав своїх учнів любити ворогів та коритися владі (Матвія 5:41—44). Ісус не дозволив людям зробити його царем. Він казав, що його царство «не належить цьому світу» (Івана 6:15; 18:36). А втім, хибні сподівання щодо Месії глибоко вкоренились у розумах євреїв.

Іван Хреститель на власні очі бачив могутні докази того, що Ісус був Божим Сином. Однак потім, перебуваючи у в’язниці, Іван послав своїх учнів спитати Ісуса: «Ти — Той, хто має прийти? Чи нам чекати іншого?» (Матвія 11:3). Мабуть, Іван хотів пересвідчитись, що Ісус справді був тим обіцяним Визволителем, який мав втілити в життя надії євреїв.

Апостолам Ісуса було важко зрозуміти те, що Месію мають вбити і що він воскресне. Одного разу, коли Ісус говорив, що він мусить зазнати страждань і померти, Петро «відвів [його] вбік та почав йому дорікати» (Марка 8:31, 32). Петро не міг пов’язати смерть Ісуса з його роллю Месії.

Напередодні Пасхи 33 року н. е., коли Ісус входив у Єрусалим, натовп радісно вітав його як Царя (Івана 12:12, 13). Але усе швидко змінилося. Вже через тиждень Ісуса заарештували і стратили. Залишившись без наставника, двоє його учнів розчаровано казали: «Ми сподівалися, що саме він має визволити Ізраїль» (Луки 24:21). Навіть коли воскреслий Ісус з’явився своїм послідовникам, вони все ще чекали, що він правитиме на землі. Учні запитували Ісуса: «Господи, чи не тепер ти відновиш царство Ізраїля?» Як видно, неправильні уявлення про роль Месії глибоко осіли в розумах і серцях Ісусових слухачів (Дії 1:6).

Учні чітко зрозуміли, що Месія царюватиме в небі, а не на землі, лише після того, як Ісус вознісся на небо і на них було вилито святий дух (Дії 2:1—4, 32—36). Апостоли Петро та Іван сміливо проповідували про Ісусове воскресіння. Вони виконували могутні діла, і це свідчило про Божу підтримку (Дії 3:1—9, 13—15). Тисячі людей в Єрусалимі відгукнулися на їхню звістку і повірили в Ісуса. Це дуже не сподобалось єврейським релігійним провідникам. Вони почали переслідувати апостолів та учнів, подібно як переслідували їхнього Вчителя. Чому ці провідники так вороже ставились до Ісуса?

Ненависть релігійних провідників

Ще задовго до приходу Ісуса на землю євреї відійшли від того, чого вчили натхнені Писання. Тогочасні релігійні провідники — фарисеї, садукеї та книжники — поставили людські передання вище за те, що було написане в Божому Слові. Вони звинувачували Ісуса в порушенні Закону Мойсея щоразу, коли він зціляв людей у суботу. Цих провідників обурювало те, що Ісус прилюдно засуджував їхні небіблійні вчення, адже так він підривав їхній авторитет і викривав їхню фальшиву праведність. Більш того, Ісус народився в бідній сім’ї та не вчився в релігійних школах. Не дивно, що гордим релігійним провідникам було важко визнати його Месією. У серцях цих чоловіків зародилась сильна ненависть до Ісуса, і вони «змовились, щоб його погубити» (Матвія 12:1—8, 14; 15:1—9).

А як релігійні провідники пояснювали те, що Ісус творив чудеса? Вони не піддавали сумніву самі дивовижні діла. Натомість, аби послабити віру людей в Ісуса, ці богозневажники заявляли, що він отримує силу від Сатани. Вони казали: «Він виганяє демонів не інакше, як за допомогою Вельзевула, правителя демонів» (Матвія 12:24).

Існувала ще одна вагома причина того, чому ці провідники вперто не визнавали Ісуса Месією. Після того як Ісус воскресив Лазаря, лідери різних релігійних груп зібралися і почали говорити один одному: «Що ж нам робити? Адже цей чоловік виконує багато чуд! Якщо облишимо його, то всі в нього повірять, а тоді прийдуть римляни та захоплять і наш храм, і наш народ». Боячись втратити владу та становище, ці люди змовились вбити як Ісуса, так і Лазаря! (Івана 11:45—53; 12:9—11).

Упередження і ворожість

Юдейські релігійні провідники поширювали у суспільстві дух ворожості до тих, хто визнавав Ісуса Месією. Вони, хизуючись своїм становищем, принижували учнів Ісуса, говорячи: «Хіба не бачите, що ніхто з начальників та фарисеїв не повірив у нього?» (Івана 7:13, 48). Деякі впливові юдеї, зокрема Никодим і Йосип з Ариматеї, стали послідовниками Ісуса, проте через страх тримали це в таємниці (Івана 3:1, 2; 12:42; 19:38, 39). Юдейські провідники постановили «виганяти із синагоги кожного, хто ви́знає Ісуса Христом» (Івана 9:22). Така особа несла тягар суспільного осуду і ставала вигнанцем серед рідного народу.

Ворожість з часом породила жорстокі гоніння. За сміливе проповідування апостоли зазнали страждань від Синедріону, юдейського верховного суду (Дії 5:40). Противники фальшиво звинуватили Ісусового учня, на ім’я Степан, у богозневазі. За рішенням Синедріону його каменували. Після цього «почалося сильне переслідування єрусалимського збору, і всі, крім апостолів, розпорошились по Юдеї та Самарії» (Дії 6:8—14; 7:54—8:1). Первосвященик і «рада старійшин» також підтримували гоніння християн. Саме за їхнім дорученням Савл, знаний пізніше як апостол Павло, заарештував багатьох послідовників Христа (Дії 9:1, 2; 22:4, 5).

Навіть за таких важких обставин учнів Ісуса ставало щораз більше. А втім, тисячі християн становили меншість у тогочасній Палестині. Кожен, хто ставав послідовником Христа, міг зазнати ганьби й наруги.

Урок для нас

Марні сподівання, тиск оточення і переслідування заважали багатьом у першому столітті повірити в Ісуса. Хибні уявлення про Ісуса та його вчення і сьогодні можуть відвертати людей від правди. Наприклад, багато хто вірить, що Боже Царство є в серці кожного. На думку декого, люди власними силами встановлять Царство. Інші сподіваються, що проблеми людства можна вирішити завдяки науці та сучасним технологіям, тому не бачать потреби в Месії. А критики підривають віру в Месію, заявляючи, що біблійні розповіді про Ісуса не є історичними.

Внаслідок цього багато людей неправильно розуміють роль Месії або взагалі не задумуються над цим. Але кожен, хто щиро прагне дізнатися про Месію і його роль, може це зробити. Сьогодні доказів того, що Ісус — Месія, набагато більше, ніж у першому столітті. В нас є Єврейські Писання, які містять багато пророцтв про те, що здійснить Месія. А чотири Євангелія показують, як Ісус сповнив ці пророцтва *.

З огляду на таку кількість фактів кожен з нас може зробити обдуманий вибір і прийняти мудре рішення. Чому це вкрай важливо? Невдовзі Ісус — Месія і правитель Божого Царства — усуне всіх, хто нищить землю. Під його праведним правлінням слухняні люди житимуть вічно у раю на землі (Даниїла 2:44; Об’явлення 11:15, 18; 21:3—5). Втішатися таким життям зможете і ви. Для цього вам необхідно вже тепер здобувати знання про Ісуса і виявляти віру в нього. Глибоко задумайтесь над словами самого Месії: «Бог так полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не був знищений, а отримав життя вічне» (Івана 3:16).

[Примітка]

^ абз. 22 Дивіться книжку «Чого насправді вчить Біблія?», сторінка 200, таблиця «Пророцтва про Месію». Книжка опублікована Свідками Єгови.

[Вставка на сторінці 20]

Якби ви жили у дні Ісуса, то чи повірили б, що він Месія?

[Ілюстрація на сторінці 21]

Не дозвольте, щоб упередження завадило вам дізнатись правду про Ісуса