Чи Бог знав, що Адам і Єва згрішать?

ЦЕ ПИТАННЯ цікавить багатьох людей. Коли мова заходить про те, чому Бог допустив зло, на думку відразу спадає історія про гріхопадіння першої людської пари. Багато хто міркує: «Якщо Бог усе знає, то він, мабуть, наперед бачив, що Адам і Єва його не послухаються».

Чи Бог справді знав, що ця пара досконалих людей згрішить? Таке припущення кидає тінь на добре ім’я Бога. Він постає безсердечним, несправедливим і нещирим. Дехто може вважати, що Бог повівся жорстоко, адже дозволив першим людям піти хибним шляхом, знаючи, чим це закінчиться. У такому разі Бог був би причетний до всіх лих і страждань, від яких потерпає людство, а то й винний у них. Через це деякі люди навіть кажуть, що Богові бракує мудрості.

Чи всі ці думки узгоджуються з тим, що про Бога сказано у Святому Письмі? Аби знайти відповідь на це запитання, подивімось, що Біблія говорить про творчі діла Бога та його риси.

«Вельми добре воно»

Ось що про Боже твориво, у тому числі про перших людей, сказано в книзі Буття: «Побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно» (Буття 1:31). Адам з Євою були досконалі, і земля була ідеальним місцем для них. Їм нічого не бракувало. Вони могли дотримуватись Божих вимог, адже були створені «вельми добре». Крім того, перші люди були створені «на образ Божий» (Буття 1:27). Отож вони могли певною мірою відображати Божі риси: мудрість, віддану любов, справедливість і великодушність. Ці риси мали допомагати Адаму та Єві приймати розумні рішення, які б ішли їм на добро і тішили серце їхнього небесного Батька.

Єгова наділив цих досконалих і розумних створінь свободою волі. Вони не були роботами, запрограмованими догоджати Богові. Подумайте: котрий подарунок матиме для вас більшу цінність — той, що дають, бо треба, чи той, який походить від серця? Відповідь очевидна. Творець прагнув, щоб Адам і Єва виявляли йому слухняність з власної волі. Маючи свободу вибору, перша пара могла слухатись Єгови не з примусу, а з любові (Повторення Закону 30:19, 20).

Праведний, справедливий та добрий

Біблія розкриває нам особистість Єгови. Його риси показують, що він не може мати нічого спільного з гріхом. У Псалмі 33:5 сказано: «Правду та суд Він кохає». Ось чому Яків, учень Ісуса, написав: «Бога неможливо випробовувати злом і він сам нікого не випробовує» (Якова 1:13). Керуючись справедливістю і любов’ю, Єгова попередив Адама: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Буття 2:16, 17). Перша людська пара мала вибір — вічне життя або смерть. Бог був би лицемірним, якби застерігав їх від гріха, знаючи наперед, що вони згрішать. Оскільки  Єгова любить «правду та суд», він ніколи не запропонував би їм вибору, якого насправді не існувало.

Також Єгова неперевершений у своїй доброті (Псалом 31:20). Описуючи цю Божу рису, Ісус сказав: «Хіба хтось з вас дасть своєму синові камінь, якщо той попросить хліба? І хіба дасть йому змію, якщо той попросить риби? Тому, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари своїм дітям, наскільки ж більше ваш небесний Батько дасть усього доброго тим, хто просить у нього» (Матвія 7:9—11). Бог дає своїм створінням «добрі дари». Те, як Бог створив людей і їхню домівку, Рай, свідчить про його доброту. Такий добрий Володар не міг повестись жорстоко: дати людям прекрасну домівку, знаючи, що вони її втратять. Наш праведний і великодушний Творець не винен у тому, що люди збунтувалися.

«Єдиний, хто має мудрість»

У Біблії теж говориться, що Бог — «єдиний, хто має мудрість» (Римлян 16:27). Небесні ангели бачили чимало виявів Божої мудрості. Коли Єгова творив землю і все живе на ній, ангели «радісний окрик здіймали» (Йова 38:4—7). Без сумніву, ці розумні духовні створіння з цікавістю спостерігали за подіями в Едемі. Чи міг мудрий Бог, який дав початок грандіозному всесвіту і вчинив багато дивовижних діл на землі, створити на очах ангелів двох унікальних осіб та приректи їх на гріхопадіння? Зрозуміло, це було б безглуздо.

І все ж дехто може запитувати: «Якщо Бог усе знає, то хіба міг він не знати, що Адам і Єва згрішать?» Звичайно, однією з граней Божої мудрості є здатність знати «кінець від початку» (Ісаї 46:9, 10). Однак Бог не завжди використовує цю здатність, подібно як він не завжди застосовує свою силу в повній мірі. Єгова використовує здатність передбачати майбутнє вибірково — тільки тоді, коли це доречно і коли цього вимагають обставини.

Розгляньмо приклад. Коли ви проглядаєте запис якогось матчу, у вас є можливість відразу подивитися, чим він закінчиться. Але ви можете і не робити цього. Хто критикуватиме вас за те, що ви дивитеся матч з початку? Так само і наш Творець не хотів знати, чим усе закінчиться. Бог чекав і спостерігав за тим, як розгортаються події і як поводяться його земні діти.

Раніше вже згадувалось, що Єгова не створив перших людей роботами, запрограмованими на певні дії. Керуючись мудрістю і любов’ю, він дав людям свободу волі. Якби Адам і Єва вибрали правильний шлях, то виявили б Єгові свою любов, вдячність і слухняність. Це принесло б велику радість їм та їхньому небесному Батькові (Приповістей 27:11; Ісаї 48:18).

З Божого Слова видно, що в багатьох випадках Єгова не використовував своєї здатності передбачати майбутнє. Наприклад, коли вірний Авраам був готовий принести в жертву свого сина, Єгова сказав: «Тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого» (Буття 22:12). З іншого боку, дуже часто погані вчинки Єгові «смутку завдавали». Чи міг би Бог засмутитись, якби знав про ті вчинки наперед? (Псалом 78:40, 41, Хом.; 1 Царів 11:9, 10).

 Отже, можна зробити лише один розумний висновок: всемогутній Бог не використовував своєї здатності передрікати майбутнє, щоб дізнатися, як поведуться наші прабатьки. Важко уявити, що мудрий Бог міг взятися за таку безглузду справу — спочатку передбачити, що трапиться з Адамом і Євою, а потім все це здійснити.

«Бог є любов»

Божий ворог, Сатана, підштовхнув перших людей до бунту, який призвів до гірких наслідків, зокрема до недосконалості і смерті. Так Сатана став «убивцею» та «брехуном і батьком брехні» (Івана 8:44). Маючи злі наміри, Сатана намагається приписати нашому турботливому Творцю погані спонуки. Сатана прагне перекласти на Єгову вину за гріх, вчинений людьми.

Найсильнішою спонукою, через яку Єгова не хотів знати, що зроблять Адам і Єва, була любов — головна риса нашого Творця. В 1 Івана 4:8 сказано: «Бог є любов». Любов спонукує мислити позитивно і шукати в інших добре. Тож Бог Єгова бажав для першої людської пари найкращого.

Створивши Адама і Єву зі свободою волі, Єгова розумів, що вони можуть зробити неправильний вибір, але не був налаштований песимістично і не сумнівався у своїх досконалих створіннях. Єгова щедро обдарував їх усім необхідним для життя і з любов’ю попередив про наслідки їхніх учинків. Цілком доречно, що Бог очікував від них щирого послуху, а не бунту. Єгова знав, що Адам і Єва могли виявляти відданість, як це пізніше робили навіть недосконалі чоловіки, як-от Авраам, Йов, Даниїл та багато інших.

Ісус сказав: «Для Бога можливе все» (Матвія 19:26). Ця думка дуже потішає. Любов, а також інші головні риси Бога — справедливість, мудрість і сила — є гарантією того, що Єгова в належний час усуне всі наслідки гріха та смерті (Об’явлення 21:3—5).

Як видно, Єгова не знав, що перша людська пара згрішить. Непослух людей завдав Богові сильного болю та призвів до сумних наслідків. Але Єгова знав, що така ситуація тимчасова й не завадить йому виконати свій початковий намір щодо землі та людства. Чому б вам не довідатися більше про цей намір і про те, яке благо може принести вам його сповнення? *

[Примітка]

[Вставка на сторінці 14]

Єгова не створив перших людей роботами, запрограмованими на певні дії

[Вставка на сторінці 15]

Єгова знав, що Адам і Єва могли залишитись йому відданими