Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чого стосується добра новина?

Чого стосується добра новина?

Чого стосується добра новина?

«Цю добру новину...» (МАТВІЯ 24:14).

ХРИСТИЯНИ мають проповідувати «добру новину про царство» і пояснювати людям, що воно є майбутнім всесвітнім урядом. Боже Царство правитиме над землею, керуючись Божими нормами праведності. Але варто зазначити, що в Біблії вислів «добра новина» охоплює ще й інші поняття. Наприклад, у ній згадується «добра новина про те, як можна отримати спасіння» (Ефесян 1:13), «добра новина про Бога» (Римлян 15:16) і «добра новина про Ісуса Христа» (Марка 1:1).

Якщо коротко, добра новина охоплює всі істини, які проповідував Ісус і які були записані його учнями. Перед тим як Ісус піднявся на небо, він сказав своїм послідовникам: «Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу, навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав» (Матвія 28:19, 20). Тож християни повинні не лише проповідувати про Царство, але й допомагати людям ставати учнями Христа.

Як церкви виконують це завдання? Той, хто не розуміє, що таке Царство,— а таких чимало,— не може пояснити іншим, чим воно є. Ось чому багато проповідників зосереджуються на таких заспокійливих темах, як прощення гріхів та віра в Ісуса. Вони намагаються навертати інших до віри, надаючи соціальну допомогу чи будуючи лікарні, школи та притулки для бідних. Звісно, такі діла можуть приваблювати людей до церкви, але вони не спонукують їх ставати справжніми християнами, які прагнули би в усьому дотримуватись Ісусових вчень.

Один теолог пише: «У християнських колах ви рідко зустрінете вчителів, які будуть заперечувати, що ми повинні робити людей учнями Ісуса і навчати їх виконувати все, що він говорив... Наказ Ісуса стосовно цього дуже чіткий. Ми його просто не виконуємо, навіть не робимо жодних серйозних спроб. Зрештою ми і не знаємо, як це робити».

Опитування, проведене серед католиків США, виявило цікавий факт. Дев’яносто п’ять відсотків людей погодилось, що поширювати добру новину — це вимога їхньої віри. Але майже всі вважають, що краще робити це не словами, а власним прикладом. Один з опитуваних промовив: «Євангелізація — це щось інше, ніж слова, слова, слова. Ми самі маємо бути Доброю Новиною». У журналі «Католик США» (англ.), який проводив опитування, говорилося, що багато хто вагається розповідати про свою віру через «недавній скандал у церкві, пов’язаний з сексуальними збоченнями, та через проблематичні церковні вчення».

В іншій країні методистський єпископ скаржився на поділення і плутанину в церквах, на те, що їм бракує сміливості виконувати свою місію, і на те, що їхні цінності майже нічим не відрізняються від світських. Він розчаровано запитав: «Хто ж є сумлінним вісником євангелії про Царство?»

Запитання єпископа лишилося без відповіді. Однак вона існує, і дізнатися її ви можете з наступної статті.

[Вставка на сторінці 6]

Добра новина стосується Царства Бога і спасіння через віру в Ісуса Христа