Коли кордони не стоять на заваді
Коли кордони не стоять на заваді
Свідки Єгови намагаються долати бар’єри, які розділяють народи. Свідки зважають на принцип, який Ісус залишив своїм учням: «Усі ж ви — брати» (Матвія 23:8). Це особливо помітно у двох місцях, де Свідки проводять свої зібрання,— у Залі Царства в Португалії та в Іспанії.
ВАЛЕНСА-ду-Міньо, укріплене міцними мурами місто на півночі Португалії, будувалося у неспокійні часи. Його мури виходили на річку Міньо, яка служила кордоном між Іспанією та Португалією. За річкою лежало іспанське місто Туй з собором, дуже подібним на фортецю. Основні укріплення міст Туя і Валенси датуються XVII століттям, коли між Іспанією та Португалією точилась війна.
У 1995 році між цими двома країнами Європейського Союзу було знято прикордонні пости і скасовано митний контроль. А втім, щоб об’єднати народи, недостатньо просто зняти кордон, треба усунути бар’єри в їхніх серцях і розумах. Невеличка охайна будівля у Валенсі є доказом того, що такі символічні кордони між людьми можна зруйнувати. У цьому Залі Царства Свідки Єгови з Іспанії та Португалії проводять свої зібрання.
Усе почалося 2001 року, коли Свідки Єгови в Туї зрозуміли, що їм потрібен новий Зал Царства. Вони були змушені покинути орендоване приміщення, а коштів на будівництво нового Залу бракувало. Крім того, ціна за оренду приміщення була надто високою для цього невеликого збору. Тож іспанські Свідки звернулись до португальських братів з Валенси і попросили дозволу збиратися в їхньому Залі, який розташований всього за кілька кілометрів від центру міста Туя.
«Ми обговорили рішення на зустрічі старійшин у грудні 2001 року,— розповідає Едуардо Віла, Свідок з іспанського збору в Туї.— Після цього зібрання я зрозумів,
що Єгова зворушив серця наших португальських братів. Вони пішли на великі жертви, щоб побудувати такий чудовий Зал Царства, і тепер готові ділитися тим, що мають. Це дуже зміцнює віру».«Ми радо прийняли іспанських братів до нашого Залу Царства,— каже Амеріко Алмейда, Свідок з Португалії, який теж був присутнім на тому зібранні.— Не було сумніву, що Єгова поблагословить нашу домовленість, тож ми одностайно прийняли рішення». Свідки, яких розділяє кордон, дуже гарно ладять між собою. Паоло, Свідок з Валенси, каже: «Може видаватись дивним, але ми навіть не помічаємо, що є з різних країн. Ми всі духовні брати і сестри».
У Залі Царства на тильній стіні висять два однакові годинники, але через різні часові пояси цих країн показують різну годину. Доба в Іспанії починається на годину раніше, ніж у Португалії, і це єдина відмінність, яку можна побачити в Залі Царства. Коли будівлю треба було відремонтувати, роботою добровольців обидвох зборів керував регіональний будівельний комітет в Іспанії. Паоло пригадує: «Нам допомагало багато фахівців з Іспанії, дехто подолав аж 160 кілометрів, щоб приїхати сюди. Цей проект, можна сказати, надійно зцементував узи любові між нашими зборами».
Розгляньмо ще один приклад того, як Свідки долають будь-які бар’єри.
Єдність у поділеній долині
На кордоні з Францією розташоване іспанське місто Пучсарда. Воно лежить у самому серці родючої долини, оточеної вершинами Піренейських гір. Колись уся долина, знана як Серданья, була частиною Іспанії. Однак 1659 року було укладено Піренейський мирний договір, згідно з яким половина іспанської долини перейшла у володіння Франції.
Сьогодні в Пучсарді, головному місті долини, можна часто зустріти французів, які приїжджають сюди на покупки. З 1997 року Свідки Єгови в Пучсарді відкрили двері свого Залу Царства для одновірців з Франції. Того року французькі Свідки були вимушені покинути орендоване приміщення. До найближчого Залу Царства у Франції треба їхати аж годину, і взимку гірська дорога, якою можна туди добратися, дуже часто завалена снігом.
Коли Свідки Єгови з Франції розповіли, що потребують місця для зібрань, іспанські одновірці відразу запропонували свій Зал Царства. «Брати з Іспанії радо поділилися своїм Залом,— пригадує місцевий Свідок Прем.— Звичайно, таке бажання допомагати іншим є результатом багаторічного вивчення Біблії. Через кілька тижнів у нашому Залі почали проводити свої зібрання французькі брати і сестри. Так є вже 13 років».
«Пучсарда була ідеальним місцем для Залу Царства,— пригадує Ерік, координатор французького збору.— Я досі пам’ятаю, як тепло нас прийняли брати з іспанського збору. Вони прикрасили Зал великим букетом квітів і написом: “Ласкаво просимо, любі брати і сестри”».
Ерік продовжує: «Коли орендований Зал Царства у Франції було закрито, люди думали, що збір розпався. Але вони швидко зрозуміли, що Свідки нікуди не пропали, адже ми і далі регулярно проповідували в тій місцевості. Крім того, ми давали людям запрошення на зібрання до Залу Царства в Іспанії. Зацікавленим особам дуже подобається приїжджати на зібрання в Іспанію. Коли ми почали збиратися з іспанськими братами в одному Залі, це дуже нас зблизило. Раніше ми чули, що там, за кордоном, є іспанський збір, але ми майже не спілкувались. Тепер ми постійно бачимося і не почуваємось ізольованими у цій віддаленій гірській долині».
Чи виникають якісь незручності через культурні відмінності? «Коли я довідалась, що тепер наші зібрання будуть проводитись за кордоном, в Іспанії, то трохи занепокоїлась,— каже Свідок з Франції, якій за 80.— Але завдяки гостинності й теплоті братів з Пучсарди, я навіть не відчула зміни. Навпаки, це хороша нагода показати, що́ таке міжнародна єдність служителів Єгови».
Основа справжньої єдності
Засновники Європейського Союзу заявили, що країни, які входять до нього, «рішуче налаштовані закласти основи для ще більшої єдності між європейськими народами». Скасування прикордонних постів у 1980-х і 1990-х мало прискорити цей процес. Однак бар’єрів слід позбуватись і в розумах.
Свідки Єгови докладають усіх зусиль, щоб викорінювати упередження і недовіру. Вони розуміють, що культурні й національні відмінності лише збагачують їх. Свідки пам’ятають, що «Бог дійсно неупереджений» (Дії 10:34). На міжнародних конгресах і в Залах Царства вони переконуються, «яке добре та гарне яке,— щоб жити братам однокупно» (Псалом 133:1). Незаперечний доказ цього — єдність, яку Свідки Єгови з Валенси і Пучсарди мають з братами із сусідніх країн.
[Вставка на сторінці 13]
«Може видаватись дивним, але ми навіть не помічаємо, що є з різних країн. Ми всі духовні брати і сестри»
[Вставка на сторінці 14]
«Цей проект надійно зцементував узи любові між нашими зборами»
[Вставка на сторінці 15]
«Яке добре та гарне яке,— щоб жити братам однокупно» (ПСАЛОМ 133:1)
[Ілюстрація на сторінках 12, 13]
Вигляд на місто Туй і річку Міньо з укріпленого мурами Валенса-ду-Міньо
[Ілюстрація на сторінці 14]
Ремонт Залу Царства
[Ілюстрація на сторінці 15]
Піренейські гори і долина Серданья
[Ілюстрація на сторінці 15]
Два старійшини — іспанець і француз — з двох зборів, які збираються в Залі Царства в Пучсарді