Чи ви знаєте?

Чи справді на похоронах за днів Ісуса грали сопілкарі?

▪ У Біблії говориться, що під час свят і радісних подій грали на сопілках (1 Царів 1:40; Ісаї 5:12; 30:29). Також сказано, що сопілки звучали і під час похоронів. Сопілка — єдиний музичний інструмент, про який згадується у зв’язку з цією сумною подією. В Євангеліє від Матвія розповідається, як один юдейський начальник попросив Ісуса зцілити його доньку, котра лежала при смерті. Коли Ісус прийшов до дому того начальника, «то побачив сопілкарів і багатьох інших людей, серед яких панував переполох», бо дитина вже померла (Матвія 9:18, 23).

Наскільки достовірною є згадка Матвія про звичай грати на сопілках під час похоронів? Перекладач Біблії Вільям Барклей каже: «Майже по цілому стародавньому світі — у Римі, Греції, Фінікії, Ассирії та Палестині — тужливі звуки сопілки були нерозривно пов’язані з горем і смертю». Згідно з Талмудом, у I столітті н. е. навіть найбідніший єврей, котрий овдовів, наймав двох сопілкарів і плакальницю, яка мала голосити за його дружиною. За словами Йосифа Флавія, історика I століття, коли 67 року н. е. новина про те, що римляни захопили Йотапату, що в Галілеї, і вигубили її мешканців, дійшла до Єрусалима, «багато плакальників найняли сопілкарів і під акомпанемент сопілки співали жалобних пісень».

За що засудили на смерть злочинців, котрих повісили поруч з Ісусом?

▪ Біблія називає цих злочинців розбійниками (Матвія 27:38; Марка 15:27). Деякі біблійні словники показують, що у Святому Письмі вжито різні слова на позначення різних злочинців. Грецьке слово клептес стосується злодія, який діє таємно, щоб його не впіймали. Це слово вжите стосовно Юди Іскаріота, який таємно крав гроші зі скриньки для пожертв, котру носили Ісусові учні (Івана 12:6). Інше слово — лестес — зазвичай стосувалося того, хто насильно грабував інших. Цим словом навіть могли називати бунтівників, повстанців або заколотників. Ті, кого стратили разом з Ісусом, належали власне до таких злочинців. Один з них навіть сказав: «Ми заслужили цього за все, що наробили» (Луки 23:41). Це може означати, що їх було покарано не просто за злодійство.

Варраву, як і тих двох розбійників, названо словом лестес (Івана 18:40). Те, що Варрава був не просто злодієм, видно з Луки 23:19, де про нього сказано: «Чоловіка ж цього кинули у в’язницю за якийсь заколот, що здійнявся в місті, і за вбивство».

Отже, з Ісусом стратили злочинців, винних у грабіжництві та, можливо, навіть у заколоті чи вбивстві. Тому римський намісник Понтій Пилат вважав, що вони цілком заслуговують страти на стовпі.