Біблія змінює життя

ЩО СПОНУКАЛО одного чоловіка повернутись до релігії, від якої він відійшов? Як молодий чоловік знайшов батька, якого шукав усе життя? Прочитайте розповіді цих людей.

«Я прагнув повернутись до Єгови» (ЕЛІ ХАЛІЛЬ)

РІК НАРОДЖЕННЯ: 1976

ДЕ НАРОДИВСЯ: КІПР

ФАКТИ З ЖИТТЯ: БУВ БЛУДНИМ СИНОМ

МОЄ МИНУЛЕ. Я народився на Кіпрі, але виростав в Австралії. Мої батьки є Свідками Єгови. Вони зробили все, що могли, аби прищепити мені любов до Єгови і його Слова, Біблії. Проте, ставши підлітком, я почав бунтуватись. Часто я втікав уночі з дому, щоб проводити час з однолітками. Ми крали машини і створювали собі чимало проблем.

Спочатку я приховував це, тому що боявся розчарувати батьків. Але з часом страх пропав. Я подружився з тими, хто був набагато старшим за мене і хто не знав Єгови. Вони погано впливали на мене. Зрештою я сказав батькам, що більше не хочу мати нічого спільного з їхньою вірою. Вони терпеливо намагались допомогти мені, але я не хотів нічого чути. Це їх дуже пригнічувало.

Я пішов з дому, почав приймати наркотики, навіть вирощував і продавав велику кількість марихуани. Крім того, занурився у неморальне життя і багато часу проводив у нічних клубах. Я став дуже агресивним. Якщо хтось казав або робив те, що мені не подобалось, я швидко «заводився», нерідко кричав на людей і навіть штовхав їх. Я робив усе, що, як мене вчили, не повинен робити християнин.

ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. Я почав дружити з одним наркоманом, який у дитинстві залишився без батька. Ми часто говорили з ним до пізньої ночі. Якось він відверто розповів, наскільки сильно йому бракує батька. З дитинства я знав про надію на воскресіння, тож непомітно для себе почав розповідати другові про Ісуса, про те, що він воскрешав померлих і пообіцяв робити це у майбутньому (Івана 5:28, 29). «Уяви, як ти знову побачиш свого батька,— сказав я.— Усі ми можемо жити вічно в раю на землі». Ці слова дуже його зворушили.

 Мій друг порушував також інші теми, як-от останні дні або вчення про Трійцю. Я брав його Біблію і показував різні вірші, в яких розповідалось про Бога Єгову, Ісуса й останні дні (Івана 14:28; 2 Тимофія 3:1—5). Чим більше я розповідав про Єгову, тим більше сам думав про нього.

Поволі, але впевнено насіння біблійної правди, яке старанно сіяли мої батьки, почало проростати у моєму серці. Інколи на вечірках, приймаючи з друзями наркотики, я раптом починав думати про Єгову. Чимало моїх друзів казали, що люблять Бога, але своїми ділами заперечували це. Я не хотів бути таким, як вони, тому треба було щось робити. Я прагнув повернутись до Єгови.

Звичайно, знати, що́ треба робити,— це одне, а робити — зовсім інше. Деякі зміни було неважко зробити, наприклад, я легко відмовився від наркотиків. Також порвав зі своїми друзями і почав вивчати Біблію зі старійшиною.

Інші зміни давались не так легко. Особливо важко було контролювати свій гнів. Деякий час я стримувався, а потім знову зривався. Кожного разу мене мучило сумління, я вважав себе невдахою. Розчарований і знеохочений, я йшов до старійшини, котрий вивчав зі мною Біблію. Цей спокійний і добрий брат був для мене справжнім відсвіженням. Якось він порадив мені прочитати статтю з «Вартової башти», в якій обговорювалось, чому важливо не опускати рук *. Ми розглянули, що мені робити, коли починаю злитися. Поступово, згадуючи поради з цієї статті та просячи у Єгови допомоги, я навчився контролювати свій гнів. У квітні 2000 року я охрестився і став Свідком Єгови. Уявіть, якими щасливими були батьки.

ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАВ. Тепер я маю душевний мир і чисте сумління, бо вже не забруднюю свого тіла наркотиками і неморальністю. Коли я працюю, ходжу на зібрання чи відпочиваю, моє серце радіє. Я щасливий.

Мої батьки не опускали рук, а завжди намагались мені допомогти. За це я дуже вдячний Єгові. Крім того, пам’ятаю Ісусові слова: «Жодна людина не може прийти до мене, якщо мій Батько, який послав мене, не приведе її» (Івана 6:44). Як же зігріває серце те, що Єгова дозволив мені повернутись до нього.

 «Я дуже хотів мати батька» (МАРКО АНТОНІО АЛЬВАРЕС СОТО)

РІК НАРОДЖЕННЯ: 1977

ДЕ НАРОДИВСЯ: ЧИЛІ

ФАКТИ З ЖИТТЯ: БУВ ЧЛЕНОМ ГРУПИ ДЕС-МЕТАЛ

МОЄ МИНУЛЕ. Мене виховувала лише мама. Ми жили в Пунта-Аренас, спокійному місті на березі Магелланової протоки, що неподалік від найпівденнішого мису Південної Америки. Батьки розійшлися, коли мені було п’ять років. Через це я почувався покинутим і дуже хотів мати батька.

Мама вивчала Біблію зі Свідками Єгови і брала мене на їхні зібрання до Залу Царства. Але я не любив ходити на зібрання і через це вдавався до хитрощів — дорогою туди влаштовував істерику. У 13 років я перестав ходити на зібрання.

З часом захопився музикою і відкрив у собі музичний талант. У 15 років я вже грав хеві-метал і дес-метал у барах, на вечірках і на різних святах. Спілкування з талановитими музикантами розбудило в мені зацікавлення класичною музикою. Я поступив до місцевої консерваторії, а у 20 років переїхав до столиці — місто Сантьяго — для подальшого навчання. Попри це я й далі грав у групах хеві-метал і дес-метал.

Увесь той час мене не покидало почуття порожнечі. Щоб заглушити його, я напивався і вживав наркотики зі своїми музикантами, яких вважав своєю родиною. Мій вигляд говорив про бунтарський дух: я носив чорний одяг, бороду і довге до пояса волосся.

Часто через свій запальний характер я встрягав у бійки і мав проблеми із законом. Якось напившись, я накинувся на групу торговців наркотиками, які чіплялися до мене і моїх друзів. Ті торговці так мене відлупцювали, що аж зламали щелепу.

А втім, найбільшого болю завдали мені друзі. Якось я довідався, що моя дівчина зраджує мене з моїм найближчим другом, а інші друзі приховують це. Я був просто розбитий.

Тож я повернувся до Пунта-Аренаса і почав викладати музику та грати на віолончелі. Крім того, продовжував грати і записувати музику з групами хеві-метал і дес-метал. Я познайомився з гарною дівчиною Суссаною, і ми почали жити разом. Через якийсь час Суссана довідалась, що я не вірю в Трійцю, а її мама вірить. Суссана запитала мене: «А де тоді правда?» Я відповів, що вчення про Трійцю є неправдивим, але сказав, що не можу довести цього на основі Біблії. Проте я знав, хто може, і пояснив Суссані, що Свідки Єгови покажуть їй правильну відповідь у Біблії. Тоді я зробив те, чого не робив багато років,— помолився до Бога і попросив його допомоги.

Через кілька днів я зустрів чоловіка, який видавався мені знайомим, і запитав його, чи він Свідок Єгови. Спершу  він трохи налякався мого вигляду, та все ж пояснив, де проходять зібрання Свідків. Я був упевнений, що ця зустріч — відповідь на мою молитву. Прийшовши до Залу Царства, я сів в останньому ряді, щоб ніхто мене не бачив. Але багато хто впізнав мене, бо пам’ятав мене ще дитиною. Вони вітали та обіймали мене так сердечно, що здавалось, ніби я повернувся додому. Побачивши Свідка, який раніше вивчав зі мною Біблію, я попросив його відновити вивчення.

ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. Одного разу я прочитав Приповістей 27:11, де сказано: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце». Мене вразило те, що своєю поведінкою смертна людина може приносити радість Творцеві Всесвіту. Я зрозумів, що Єгова є для мене тим Батьком, якого я шукав усе життя!

Я бажав подобатися своєму небесному Батькові й виконувати його волю, хоча багато років був рабом наркотиків та алкоголю. Для мене стали зрозумілими Ісусові слова, записані в Матвія 6:24: «Ніхто не може бути рабом двох панів». А порвати з минулим мені допомогли слова з 1 Коринфян 15:33 про те, що «погане товариство псує корисні звички». Отже, щоб позбутись поганих звичок, треба було покинути друзів і не приходити туди, куди вчащали вони. Біблія недвозначно радить: рішуче порви з тим, що доводить тебе до спотикання (Матвія 5:30).

Найважче було порвати з хеві-металом, оскільки я дуже любив цю музику. Але мені допомогли друзі зі збору, і невдовзі я вирвався з пазурів хеві-металу. Я перестав напиватися і приймати наркотики. Також підстриг волосся, зголив бороду і більше не одягався в усе чорне. Коли сказав Суссані, що вирішив підстригтися, вона захотіла довідатися, що́ так вплинуло на мене. Вона сказала: «Я піду з тобою в Зал Царства і подивлюся, що там відбувається». Їй дуже сподобалось побачене, тож незабаром вона теж погодилась вивчати Біблію. Через якийсь час ми одружилися. У 2008 році ми охрестилися і стали Свідками Єгови. Ми радіємо, що разом з мамою служимо Єгові.

ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАВ. Я вирвався з полону удаваного щастя і ненадійної дружби. Мені й далі дуже подобається музика, але щодо неї я тепер розбірливий. Я розповідаю свою історію родичам, а особливо молоді, аби вони зрозуміли, що багато різних приваб цього світу є просто «купою сміття» (Филип’ян 3:8).

У нашому зборі панує любов і мир, тут у мене є вірні друзі. А над усе, наблизившись до Єгови, я знайшов свого Батька.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 13]

«Єгова дозволив мені повернутись до нього»