«ДЯКУЮ». Усім приємно чути це слово за добре виконану роботу або зроблений від щирого серця подарунок. Ми хочемо бачити, що інші, особливо ті, кого любимо, цінують наші зусилля. Звичайно, понад усе ми любимо нашого Бога, Єгову. Чи він цінує наші зусилля в служінні йому? Розгляньмо, як він виявив вдячність Евед-Мелеху, чоловікові, який, ризикуючи життям, урятував одного з Божих пророків. (Прочитайте Єремії 38:7—13 і 39:16—18).

Хто такий Евед-Мелех? Він, очевидно, був одним з придворних юдейського царя Седекії *. Евед-Мелех жив тоді ж, коли Єремія, якого Бог послав попереджати невірний народ Юди про майбутнє знищення. Евед-Мелеха оточували безбожні царські зверхники, але він мав страх перед Богом і велику пошану до Єремії. Віра Евед-Мелеха мала зазнати випробувань, коли злісні придворні фальшиво звинуватили Єремію в бунті, кинули його до ями з багном і залишили помирати (Єремії 38:4—6). Як Евед-Мелех поведеться у цій ситуації?

Евед-Мелех діяв відважно і рішуче, поборовши страх перед розправою з боку царських зверхників. Він відкрито звернувся до Седекії та висловив свою незгоду з тим, як повелися з Єремією. Можливо, навіть вказуючи рукою на зловмисників, Евед-Мелех сказав цареві: «Ці люди вчинили зло... Єремії» (Єремії 38:9). Евед-Мелех переконав царя, і той дозволив йому взяти 30 чоловіків, щоб урятувати Єремію.

Після цього Евед-Мелех виявив іншу привабливу рису — доброту. Він узяв «подертого шмаття та непотрібних лахів, і спустив їх до Єремії до ями шнурами». Для чого? Щоб пророк поклав це лахміття собі під пахви, аби шнури, якими його мали витягати, не поранили його (Єремії 38:11—13).

Єгові сподобався цей учинок Евед-Мелеха. Через Єремію Бог сказав йому, що Юда буде обов’язково знищена. Після цього Єгова пообіцяв Евед-Мелехові: «Тебе врятую цього дня... ти не будеш відданий в руку цих людей... конче врятую тебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич». Чому Єгова пообіцяв врятувати цього чоловіка? Єгова сказав йому: «Бо ти надіявся на Мене» (Єремії 39:16—18). Бог знав, що Евед-Мелех діяв не тільки заради Єремії, але й тому що покладався на Бога і вірив у Нього.

З цієї історії видно: Єгова цінує наші зусилля в служінні йому. Біблія запевняє, що Бог пам’ятає навіть найменший учинок у служінні йому, який ми робимо від щирого серця (Марка 12:41—44). Той факт, що Бог цінує наше служіння, повинен спонукувати нас наближатись до нього. Будьмо певні: Єгова «винагороджує тих, хто його наполегливо шукає» (Євреїв 11:6).

У травні читайте біблійний уривок

▪ Єремії 32—50

[Примітка]