«ЗАПАНУВАЛА людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9). Ці слова, записані три тисячоліття тому, дуже влучно змальовують нинішній світ. Люди, хоч би ким вони були або де жили, мають схильність зловживати владою. Дуже часто вони обходяться несправедливо з беззахисними та знедоленими. Як Єгова ставиться до такої несправедливості? Про це сказано в Єзекіїля 22:6, 7, 31. (Прочитайте).

У своєму Законі, даному ізраїльтянам, Єгова наказав, щоб люди, наділені владою, ніколи нею не зловживали. Бог обіцяв благословляти народ лише тоді, коли їхні провідники ставитимуться до бідних та обділених з добротою і турботою (Повторення Закону 27:19; 28:15, 45). Проте за часу Єзекіїля князі Єрусалима і Юдеї жахливо зловживали своєю владою.

«Князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати» (вірш 6). Слово «рамено» стосується влади. У перекладі Хоменка цей уривок звучить так: «Князі ізраїльські... кожен щосили кров проливав». Провідники народу, які мали б охороняти й підтримувати закон, зловживали своєю владою та проливали невинну кров. Це був крайній вияв беззаконня.

Далі Єзекіїль звинувачує не лише провідників народу, але й тих, хто наслідував їх та ламав Закон Єгови. Пророк каже: «Батька та матір у тебе легковажать» (вірш 7). Той, хто зневажав позицію батьків, підважував саму основу існування народу — сім’ю (Вихід 20:12).

Зіпсовані люди визискували слабших співвітчизників. Кожен учинок беззаконня свідчив про зневагу до Божого Закону, даного ізраїльтянам, в основі якого була любов. Наприклад, згідно із Законом, ізраїльтяни не повинні були гнобити чужинців — неізраїльтян (Вихід 22:20; 23:9; Левит 19:33, 34). Однак народ утискав чужинців, котрі мешкали серед них (вірш 7).

Люди також пригнічували найбільш беззахисних — «сироту та вдову» (вірш 7). Єгова особливо уважний до потреб тих, хто через смерть втратив батьків чи подружнього партнера. Бог обіцяв, що буде сам судити гнобителів сиріт і вдів (Вихід 22:21—23).

Отже, ізраїльтяни за часу Єзекіїля порушували Божий Закон і зневажали його основу — принцип любові. Що зробив Єгова? Він вилив «на них Свій гнів» (вірш 31). Ці слова виконались, коли Бог дозволив вавилонянам 607 року до н. е. знищити Єрусалим та забрати до неволі його мешканців.

Зі слів Єзекіїля ми довідуємося, що, по-перше, Єгова ненавидить несправедливість і, по-друге, співчуває невинним жертвам несправедливості. Бог не змінюється (Малахії 3:6). Він обіцяє, що невдовзі усуне всяку несправедливість і тих, хто її чинить (Приповістей 2:21, 22). Отож нам варто більше навчатися про Бога, який любить справедливість, і про те, як до нього наблизитись (Псалом 37:28).

У серпні читайте біблійний уривок

▪ Єзекіїля 21—38

[Вставка на сторінці 27]

Єгова наказав, щоб люди, наділені владою, ніколи нею не зловживали