Чи можна вірити в чудеса?

ЯКБИ вам розповіли незвичайну історію, то чи ви повірили б у неї, оскільки її розповів хтось гідний довір’я? Таке довір’я ґрунтується не просто на тому, як передана ця розповідь, але й на тому, від кого вона походить. Якщо ця людина завжди говорить вам правду і ніколи свідомо не обманює, існують усі підстави вірити її словам.

Те саме можна сказати про чудеса, записані в Біблії. Коли відбувалися ті події, нікого з нас ще не було на світі. Усе ж нині ми маємо змогу пересвідчитися у правдивості тих подій. Як? Розгляньмо кілька підстав, які допомагають повірити в біблійні чудеса.

Багато чудес відбувалося на очах людей. Інколи свідками чудес були тисячі, а навіть мільйони людей (Вихід 14:21—31; 19:16—19).

Чудеса не відзначалися видовищністю. Вони відбувалися не заради зовнішнього ефекту чи «показухи». Чудеса здебільшого виконувалися незаплановано й несподівано, а також на прохання людей (Марка 5:25—29; Луки 7:11—16). Той, хто виконував чудеса, не робив з них театрального видовища.

Біблійні чудеса відбувались не заради популярності, слави чи збагачення того, хто їх виконував. Вони приносили славу лише Богові (Івана 11:1—4, 15, 40). Всяке намагання збагатитися за рахунок таких чудес Бог засуджував (2 Царів 5:15, 16, 20, 25—27; Дії 8:18—23).

Розмаїття чудес свідчить про те, що людина не могла їх виконувати лише своїми силами. Ось приклади. Служителі Бога могли втихомирювати море та вітер, перетворювати воду на вино, викликати посуху та дощ, зціляти хворих, повернути зір сліпому чоловікові. Усі ці та багато інших чудес показують, що за ними стояла надлюдська сила, яка керувала різними явищами та законами природи (1 Царів 17:1—7; 18:41—45; Матвія 8:24—27; Луки 17:11—19; Івана 2:1—11; 9:1—7).

Вороги Бога, які бачили чудеса, не заперечували їх. Коли Ісус воскресив свого друга Лазаря, релігійні противники не ставили під сумнів те, що Лазар був мертвим. Адже Лазар перебував у могилі вже чотири дні (Івана 11:45—48; 12:9—11). Через сотні років після Ісусової смерті письменники Талмуду  і далі визнавали, що Ісус володів надприродною силою. Вони лише заперечували, що ця сила була від Бога. Коли Ісусових учнів привели до юдейського суду, їх не запитали: «Це ви здійснили чудо?». Радше їх запитали: «Якою силою та чиїм іменем ви це робите?» (Дії 4:1—13).

Чи ви вірите в те, що́ Біблія говорить про чудеса? Вищенаведені факти показують, що біблійні розповіді про чуда є справді достовірні. Існують ще інші підстави довіряти біблійним розповідям. Приміром, коли Біблія описує якусь подію, вона вказує на час, місце, а також називає імена людей, пов’язаних з цією подією. Навіть критики Біблії дивуються тому, наскільки точно передані в ній історичні подробиці. Сотні біблійних пророцтв уже виконалися до щонайменших подробиць. Крім того, Біблія містить чимало порад про те, як мати хороші стосунки з іншими, і ці поради допомагають людям різного віку та походження. Жодна людська мудрість не зрівняється з біблійною.

Якщо ви ще не маєте цілковитої довіри до Біблії, уважніше дослідіть те, про що вона розповідає. Чим більше ви будете досліджувати Біблію, тим більше довірятимете їй (Івана 17:17). Ви переконаєтеся, що описані в ній чудеса насправді відбувалися. Повіривши у правдивість біблійних розповідей про минуле, ви будете мати підставу вірити в те, що́ вона говорить про недалеке майбутнє.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Ісусові противники не ставили під сумнів те, що Лазар був мертвим